Рішення

від 30.04.2018 по справі 826/5909/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2018 року № 826/5909/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укрклінсервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002724029,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Укрклінсервіс (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002724029 від 08.11.2016 року, винесене ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про накладення штрафних санкцій на ТОВ Укрклінсервіс .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.05.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 18.09.2017 р.

На адресу суду 18.09.2017 р. надійшла заява від Позивача про зміну (уточнення) позовних вимог, в яких останній просить: визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України №868 від 18.10.2016 року, наказ №888 ДФС України від 24.10.2016 року про внесення змін до наказу №868 від 18.10.2016 року; Додаток до наказу ДФС України від 18.10.2016 року №868 про проведення перевірки ТОВ Укрклінсервіс ; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002724029 від 08.11.2016 року, винесене ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про накладення штрафних санкцій на ТОВ Укрклінсервіс .

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 18.09.2017 р. розгляд справи відкладено до 06.11.2017 р. у зв'язку з технічних причин.

В судовому засіданні 06.11.2017 р. Суд протокольно ухвалив витребувати у Відповідача документи, на підставі яких проведено перевірку та оголошено перерву в розгляді справи до 11.12.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що перевірку проведено з порушенням норм Податкового кодексу України та оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Відповідачем безпідставно, що є порушенням норм чинного законодавства, а тому має бути визнане неправомірним та скасовано у судовому порядку.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих представником Відповідача, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що при прийнятті оспорюваного наказу контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

В судовому засіданні 11.12.2017 року, Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні у відповідності до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на 11.12.2017 р.).

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Головою Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 видано наказ від 18.10.2016 року №868, щодо вжиття начальником ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 організаційних заходів щодо проведення у жовтні 2016 року фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно з додатком.

Наказом Голови ДФС України ОСОБА_1 від 24.10.2016 року №888 внесено зміни до наказу №868 від 18.10.2016 року, а саме: Директору Департаменту аудиту ОСОБА_3: на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України організувати у жовтні 2016 року проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно з додатком; вжити організаційних заходів щодо проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання у жовтні 2016 року відповідно до вимог чинного законодавства;. Начальнику ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 забезпечити участь працівників ГУ ДФС у м. Києві у проведенні фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно з додатком.

Додаток до наказу №868 Перелік суб'єктів господарювання, для організації та проведення фактичних перевірок замінено на додаток до наказу №868 Перелік суб'єктів господарювання для проведення фактичних перевірок ДФС України на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Підставою для проведення фактичної визначено, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів ( пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України).

У додатку до наказу №868 зазначено найменування та реквізити суб'єкта перевірки - ТОВ Укрклінсервіс , код ЄДРПОУ 35947117, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться - м. Київ, вул. Медова, 2 (МБТ Київ Жуляни ), мета перевірки - здійснення за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки визначені ПК України - на підставі пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, дата початку - 21.10.2016 року, тривалість перевірки - 8 діб, період діяльності, який буде перевірятись - згідно ст. 102 Податкового кодексу України.

За результатами вказаної перевірки ДФС України складено акт перевірки від 28.10.2016 р. № 13/14-05-01/35947117.

На підставі акта перевірки від 28.10.2016 р. № 13/14-05-01/35947117 встановлено порушення ТОВ Укрклінсервіс гл. 2, п. 2.6 постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004, а саме: неоприбуткування в книгах обліку розрахункових операцій готівкових коштів (торгової виручки) на суму 27564,50 грн. за 20.08.2016 рік та 30057,35 грн. за 25.07.2016 рік.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0002724029 від 08.11.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції, в розмірі 288109,25 грн.

Позивач, не погоджуючись із наказом про проведення перевірки та прийнятим спірного податкове повідомлення - рішення, звернувся до суду із позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати наказ ДФС України №868 від 18.10.2016 року, наказ №888 ДФС України від 24.10.2016 року про внесення змін до наказу №868 від 18.10.2016 року; Додаток до наказу ДФС України від 18.10.2016 року №868 про проведення перевірки ТОВ Укрклінсервіс , Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами положень п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності визначених підстав.

Підставою для проведення фактичної перевірки є, окрім інших, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів ( пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом третім п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Позивач зазначає, що у ДФС України були відсутні підстави призначення фактичної перевірки ТОВ Укрклінсервіс , передбачені пп. 80.2.2 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що спірний наказ від 18.10.2016 року №868 та наказ №888 від 24.10.2016 року про внесення змін до наказу №868, виданий на проведення фактичної перевірки саме за місцем діяльності Позивача, що передбачене приписами пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України.

При цьому, видання керівником Контролюючого органу наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам Позивача, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Крім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до спірних наказів, датою проведення перевірки вказано 21.10.2016 року.

Проте, з відповідним позовом про скасування наказу ТОВ Укрклінсервіс звернулось лише 03.05.2017 року, згідно штемпелю вхідної кореспонденції відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) Окружного адміністративного суду м. Києва, тобто після спливу дати призначення фактичної перевірки, встановленої наказами ДФС України.

Також заслуговує на увагу, що Позивач допустив посадових осіб ДФС України до проведення перевірки, тобто, фактично погодився на її проведення, Суд прийшов до висновку про те, що права Позивача оскаржуваними Наказами: від 18.10.2016 року №868; №888 від 24.10.2016 року про внесення змін до наказу №868 не порушено.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, постанова від 24 грудня 2010 року у справі № 21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Матеріалами справи підтверджено та визнається учасниками справи, що за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт (довідка) від 28.10.2016 р. № 13/14-05-01/35947117 фактичної перевірки ТОВ Укрклінсервіс .

Таким чином, наказ ДФС України №868 від 18.10.2016 року та наказ №888 ДФС України від 24.10.2016 року про внесення змін до наказу №868 від 18.10.2016 року про проведення фактичної перевірки ТОВ Укрклінсервіс є реалізованими і вичерпали свою дію, тому не можуть бути скасованими.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправним та скасувати наказ ДФС України №868 від 18.10.2016 року, наказ №888 ДФС України від 24.10.2016 року про внесення змін до наказу №868 від 18.10.2016 року; Додаток до наказу ДФС України від 18.10.2016 року №868 про проведення перевірки ТОВ Укрклінсервіс є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002724029 від 08.11.2016 року, винесене ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про накладення штрафних санкцій на ТОВ Укрклінсервіс , Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

З правового аналізу наведеної норми матеріального права вбачається, що застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій можливе виключно за неоприбуткування готівкових коштів.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Положення № 637), встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки). Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до п. 4.3 названого Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

При цьому, пунктом 4.4 Положення № 637 встановлено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ( Вкладний аркуш касової книги та Звіт касира ), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. У разі роздрукування Вкладного аркуша касової книги у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік. Після роздрукування Вкладного аркуша касової книги і Звіту касира касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати Звіт касира , разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у Вкладному аркуші касової книги . Вкладний аркуш касової книги протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) Вкладний аркуш касової книги формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Як вбачається з Акту перевірки, єдиною підставою для встановлення порушень Позивачем слугував висновок, що ТОВ Укрклінсервіс не здійснювало записи у книгу КОРО, що свідчить про неоприбуткування коштів.

В той же час, Судом встановлено, що Позивач у відповідності до вимог чинного законодавства в повній сумі та своєчасно оприбутковував готівку, оформлював касові ордери і відображав все в касовій книзі та КОРО.

Разом з тим, як пояснив Позивач, що підтверджується матеріалами справи, записи щодо операцій з готівковими коштами відповідно до фіскальних чеків на суму 27564,50 грн. від 20.08.2016 року та на суму 30057,35 від 25.07.2016 року зроблені в КОРО за та вклеєні відповідні Z-звіти № 1476 від 25.07.2016 року та № 1503 від 20.08.2016 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткового касового ордеру від 25.07.2016 року та митної декларації було переміщено суму готівкових коштів в розмірі 30057,35 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 20.08.2016 року та митної декларації було переміщено суму готівкових коштів (торговельна виручка) в розмірі 27564,50 грн.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не надано жодних доказів, що були, на думку перевіряючих, допущені Позивачем під час здійснення оприбуткування готівки, що дає Суду підстави дійти висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки від 28.10.2016 р. № 13/14-05-01/35947117, яким позивачу встановлено порушення гл. 2, п. 2.6 постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004, а саме: неоприбуткування в книгах обліку розрахункових операцій готівкових коштів (торгової виручки).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині визнання протиправним та скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення від №0002724029 від 08.11.2016 року, винесене ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, яким до Позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 288109,25 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрклінсервіс (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97; код ЄДРПОУ 35947117) задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві №0002724029 від 08.11.2016 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрклінсервіс (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97; код ЄДРПОУ 35947117) судові витрати в сумі 2881,10 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню 10 копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук