Рішення

від 26.04.2018 по справі 823/1271/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року справа № 823/1271/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Юніагро до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Юніагро (АДРЕСА_1, 18001, далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0007561410, №0007571410.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки між позивачем та його контрагентом ТОВ Дарстем здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні всі первинні документи, а посилання відповідача на протоколи допитів свідків в кримінальному провадженні не є належними доказами, оскільки лише вирок в кримінальній справі може слугувати належним доказом обставинам, наведених у вказаних протоколах. Крім того, позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного позивачем у ТОВ Дарстем товару. На думку представника позивача, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов в якому зазначив, що між позивачем та його контрагентом ТОВ Дарстем фактично не здійснені реальні господарські операції, оскільки опитаний в межах кримінального провадження директор контрагента ТОВ Дарстем заперечив свою участь у здійсненні господарських операцій з підприємством позивача, в тому числі щодо власноручного підписання первинних бухгалтерських документів. Крім того, згідно наданих пояснень гр. ОСОБА_3, власника транспортного засобу, яким ніби то здійснювалось перевезення придбаного позивачем у ТОВ Дарстем товару, встановлено, що транспортування соняшника від ТОВ Дарстем до ПП Юніагро не здійснювалось його транспортним засобом та нікому не доручав це робити. За таких обставин представник відповідача вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що приватне підприємство Юніагро зареєстровано як юридична особа 20.04.2006 Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 34338137, взято на облік в органах державної фіскальної служби 20.04.2006 за №619.

Згідно направлення Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.11.2017 №1778/23-00-14-10, відповідно до пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства Юніагро з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Дарстем за квітень 2017 року. Результати перевірки оформлені актом від 01.12.2017 №498/23-00-14-1008/34338137 та встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 2.4 наказу №88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 218 грн. за квітень 2017 року та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 45628 грн. за квітень 2017 року.

На підставі вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0007561410, №0007571410.

Питання, пов'язані з формуванням платником податкового кредиту, врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорт.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні даної справи, суд враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує зазначену в постанові від 22.09.2015 року (справа № 21-1359а15) правову позицію Верховного Суду України, відповідно до якої визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У своєму рішенні Верховний Суд України вказав на те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ Дарстем укладено договір купівлі-продажу від 11.04.2017 №1.

На виконання вказаного договору видана видаткова накладна від 04.04.2017 №ТН-0000002, яка виписана раніше дати складання вищевказаного договору купівлі-продажу і не містить прізвища та ініціалів осіб, які приймали участь в здійсненні господарської операції від позивача та ТОВ Дарстем .

Судом не береться до уваги подану позивачем до позову копію договору купівлі-продажу від 04.04.2017 №1 (а.с. 45) та копію видаткової накладної від 04.04.2017 №ТН-0000002 із зазначенням вже у ній прізвищ й ініціалів посадових осіб позивача та ТОВ Дарстем , оскільки відповідачем до відзиву на позов подано до суду копію договору купівлі-продажу №1 саме від 11.04.2017 (а.с. 86) та копію видаткової накладної від 04.04.2017 №ТН-0000002 без зазначення в ній прізвищ та ініціалів осіб, які приймали участь в здійсненні господарської операції між позивачем та ТОВ Дарстем , які досліджувались контролюючим органом під час здійснення вищенаведеної перевірки.

Крім того, у матеріалах адміністративної справи міститься копія протоколу допиту свідка від 26.05.2017, згідно якого директор контрагента ТОВ Дарстем ОСОБА_4 заперечив свою участь у здійсненні господарських операцій з підприємством позивача, в тому числі щодо власноручного підписання вищенаведених первинних бухгалтерських документів.

Як, зокрема, зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22.03.2016 по справі №21-170а16: … надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. (…) первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним … .

Таким чином, посилання позивача на відсутність вироку стосовно керівника ТОВ Дарстем не спростовує відсутності намірів у останніх здійснювати господарську діяльність, а наявність складених від імені та за підписом цього керівника первинних фінансових документів в адресу позивача, відповідно, не слугує підтвердженням задекларованих на папері господарських операцій.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд України у своїх рішеннях, зокрема у справі К/826/15034/14 від 01.12.2015 року, №21-2430а16 від 22.11.2016 року, Верховний Суд у справі К/9901/1478/18 від 16.01.2018 року - статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Крім того, згідно наданих пояснень гр. ОСОБА_3, власника транспортного засобу (MAN, д.н.з. НОМЕР_1, напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2) що зазначений в товарно-транспортній накладній від 14.04.2017 №1 (а.с. 89), яким ніби то здійснювалось перевезення придбаного позивачем у ТОВ Дарстем товару, встановлено, що транспортування соняшника від ТОВ Дарстем до ПП Юніагро не здійснювалось транспортним засобом гр. ОСОБА_3 та нікому не доручав це робити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Дарстем , у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 07.05.2018.