Рішення

від 30.04.2018 по справі 826/10605/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 30 квітня 2018 року                      № 826/10605/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УСВТ-ФАСАД» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі  Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029241201 від 16.05.2016 року, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И: Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «УСВТ-ФАСАД» (надалі – Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському  районі  Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (надалі – Відповідач), в якому просить суд: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 року №0029241201, прийняте Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 13.09.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 21.11.2017 р. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що законодавчі підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у Контролюючого органу відсутні, оскільки станом на момент вчинення виявленого під час перевірки порушення чинними на той момент правовими нормами було передбачено існування Порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 1201 Податкового кодексу України, який не було прийнято. В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень. В судовому засіданні 21.11.2017 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.). Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне. В С Т А Н О В И В: Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському  районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ УСВТ-ФАСАД» за період – листопад 2015 року. За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт  перевірки 21.04.2016 року №2732/26-53-12-01/33634540 (надалі – Акт перевірки). В Акті перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що реєстрація податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування. На підставі висновків Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0029241201 від 16.05.2016 року, яким до ТОВ «УСВТ-ФАСАД» застосовано штрафні санкції у розмірі 364820,23 грн. (10% - 145206,67 грн. + 20% - 219513,56 грн.) Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся з даним позовом до суду. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України). У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Як вбачається зі змісту акту від 21.04.2016 року №32/26-53-12-01/33634540, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, виписаних за жовтень  - листопад  2015 року, лютий 2016 року та зареєстрованих в порушення вимог пункту 120-1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна  №35 від 09.10.2015 року, зареєстрована в ЄРПН 02.11.2015 року (прострочення на 24 днів); податкова накладна від 10.11.2015 року №40, дата реєстрації в ЄРПН 30.11.2015 року (прострочення 5 днів); податкова накладна від 12.02.2016 №9, зареєстрована в ЄРПН 01.03.2016 (прострочення на 18 днів) та податкова накладна від 22.02.2016 №13, зареєстрована в ЄРПН 24.03.2016 (прострочення на 31 дні). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент формування вказаних податкових накладних, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України). Поряд з цим, суд акцентує увагу, що Позивачем під час судового розгляду даної справи не заперечується сам факт порушення термінів реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач в позовній заяві зазначає, що реєстрація податкових накладних була здійснена до проведення відповідної перевірки, а тому, Контролюючий орган не мав застосовувати штрафні санкції. Суд не погоджується з даними твердженнями Позивача з наступних підстав. Приписами пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент формування вказаних податкових накладних станом травень 2016 р.) було передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 №909-VIII (набув чинності 01.01.2016) у статті 1201 Податкового кодексу України пункт 120-1.3 виключено. При цьому, пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що норми пункту 1201.1 статті 1201 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року. Таким чином, контролюючим органам з 01.01.2016 р. (тобто і на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) надано право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 1201 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015, без врахування застережень, які були передбачені пунктом 1201.3 статті 1201 Податкового кодексу України. Так, 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". В статтю 1201 Податкового кодексу України внесено зміни, а саме, доповнено абз. 3 п. 1 ст. 1201 Податкового кодексу України, у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.2 цієї статті, не застосовуються. У відповідності до п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що штрафні санкції згідно пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України не застосовуються виключно, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду належних доказів того, що податкові накладні виписані на товар, який оподатковуються за нульовою ставкою. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21.03.2018 р. по справі №804/3762/17 (касаційне провадження адміністративне провадження N К/9901/10669/18. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «УСВТ-ФАСАД» (02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20; код ЄДРПОУ 33634540) відмовити в повному обсязі. Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук