Рішення

від 30.04.2018 по справі 826/11713/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2018 року № 826/11713/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінгс-універсал груп

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві,

Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру

в м. Києві Самчук Катерини Сергіївни

третя особа Київська міська рада

про визнання протиправним та скасування рішення від 07.06.2017 року,

зобов'язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінгс-універсал груп (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (надалі - Відповідач 1), державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в м. Києві Самчук Катерини Сергіївни (надалі - Відповідач 2), третя особа - Київська міська рада, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у м. Києві №РВ-8000081892017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 07.06.2017 року та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести зміни до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0259 га в частині зміни виду використання земельної ділянки в межах категорії земель: землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ:02.07. Для іншої житлової забудови, з для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру на для експлуатації та обслуговування офісної будівлі .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 05.12.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в даному випадку має місце зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель, що в силу положень ст.21 Закону України Про державний земельний кадастр не потребує розробки відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки основне цільове призначення не змінюється.

Відповідач 1 проти позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а тому державним кадастровим реєстратором прийнято виключно на підставі норм чинного законодавства, а саме статей 20, 96 Земельного кодексу України та статті 21 Закону України Про державний земельний кадастр .

Представник Відповідача 2 та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення Відповідача 2, який проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, за змістом заперечення є аналогічними доводами, викладеними Відповідачем 1.

Представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначив, що Київською міською радою не було порушено порядку здійснення поділу спірної земельної ділянки, встановленого законодавством України, зважаючи на те, що в результаті поділу земельної ділянки її категорія не змінювались. Просив прийняти законне та обґрунтоване рішення та слухати справи за відсутності представника Київської міської ради.

Враховуючи неприбуття представників Відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 05.12.2017 року, Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України (в редакції станом на 05 грудень 2017 р.).

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п.4 рішення Київської міської ради №320/2542 від 18.05.2017 року Про поділ земельних ділянок та передачу земельних ділянок ТОВ Білдінгс-універсал груп та ТОВ Сото на вул. Маршала Малиновського, 8-а та 8-б в Оболонському районі м. Києва вирішено передати ТОВ Білдінгс-універсал груп за умови виконання п.6 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0259 га (кадастровий номер НОМЕР_1, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000442892017) для експлуатації та обслуговування офісної будівлі на вул. Маршала Малиновського, 8-б в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.11.2015 року №48396425) (категорія земель-землі житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 02.07, заява ДЦ №11023-000239799-014 від 27.03.2017 року, справа А-23366).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ-8000442892107 від 07.02.2017 року) кадастровий номер:НОМЕР_1, площею 0,0259 га по вул. Маршала Малиновського, 8 та 8-а в Оболонському районі м. Києва, що в подальшому була передана в оренду Позивачу на підставі рішення Київської міської ради від 18.05.2017 року №320/2542, в ДЗК зазначено: цільове призначення земельної ділянки: 02.07. для іншої житлової забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид користування земельної ділянки: для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою від 26.05.2017 року про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в м. Києві Самчук К.С. від 07.06.2017 року №РВ-8000081892017 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: згідно рішення КМР вбачається зміна цільового призначення, тобто згідно із статтею 21 Закону України Про державний земельний кадастр відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії, зокрема на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Позивач вважає протиправними дії Відповідачів по винесенню спірного рішення та звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Регулювання земельних відносин здійснюється Земельним кодексом України (надалі - ЗК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Правовими положеннями ч.1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що законодавством чітко визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Як вбачається з Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.02.2017 р., за кадастровим номером:НОМЕР_1, площею 0,0259 га по вул. Маршала Малиновського, 8 та 8-а в Оболонському районі м. Києва є комунальною власністю та має обмеження у використанні - зона особливого режиму забудови.

З аналізу матеріалів справи та норм права вбачається, що в даному випадку спірна земельна ділянка не належить на праві власності Позивачу, а належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, отже в даному випадку саме до повноважень Київської міської ради належить внесення змін використання земельної ділянки.

Разом з тим, ст. 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що цільове призначення спірної земельної ділянки - для іншої житлової забудови .

Пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Статтею 20 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно із ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Правовими положеннями п. б ч. 2 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Отже, в даному випадку, зміна виду використання земельної ділянки з для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру на для експлуатації та обслуговування офісної будівлі призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки. Водночас, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Виходячи з принципу ЗК України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Відповідачем 2 правомірно та обґрунтовано винесено рішення від 07.06.2017 року №РВ-8000081892107 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення від 07.06.2017 року №РВ-8000081892107 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести зміни до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0259 га в частині зміни виду використання земельної ділянки в межах категорії земель: землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ:02.07.Для іншої житлової забудови, з для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру на для експлуатації та обслуговування офісної будівлі не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2-4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Білдінгс-універсал груп (адреса: 03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 131, приміщення №3) відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук