Постанова

від 07.08.2018 по справі 826/11713/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11713/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Файдюка В.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінгс-універсал груп" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінгс-універсал груп" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в м. Києві Самчук Катерини Сергіївни, третя особа: Київська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдінгс-універсал груп" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в м. Києві Самчук Катерини Сергіївни, третя особа - Київська міська рада про:

визнання протиправним та скасування рішення №РВ-8000081892017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 07.06.2017;

зобов'язання внести зміни до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:153:0081 площею 0,0259 га в частині зміни виду використання земельної ділянки в межах категорії земель: землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ:02.07. Для іншої житлової забудови, з "для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру" на "для експлуатації та обслуговування офісної будівлі".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що в даному випадку має місце зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель, що в силу положень ст.21 Закону України "Про державний земельний кадастр" не потребує розробки відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки основне цільове призначення не змінюється.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представники відповідача - Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в м. Києві Самчук Катерини Сергіївни та третьої особи до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з п.4 рішення Київської міської ради №320/2542 від 18.05.2017 року "Про поділ земельних ділянок та передачу земельних ділянок ТОВ "Білдінгс-універсал груп" та ТОВ "Сото" на вул. Маршала Малиновського, 8-а та 8-б в Оболонському районі м. Києва" вирішено передати ТОВ "Білдінгс-універсал груп" за умови виконання п.6 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0259 га (кадастровий номер 8000000000:78:153:0081, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000442892017) для експлуатації та обслуговування офісної будівлі на вул. Маршала Малиновського, 8-б в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.11.2015 року №48396425) (категорія земель-землі житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 02.07, заява ДЦ №11023-000239799-014 від 27.03.2017 року, справа А-23366).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ-8000442892107 від 07.02.2017 року) кадастровий номер:8000000000:78:153:0081, площею 0,0259 га по вул. Маршала Малиновського, 8 та 8-а в Оболонському районі м. Києва, що в подальшому була передана в оренду Позивачу на підставі рішення Київської міської ради від 18.05.2017 року №320/2542, в ДЗК зазначено: цільове призначення земельної ділянки: 02.07. для іншої житлової забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид користування земельної ділянки: для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою від 26.05.2017 року про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в м. Києві Самчук К.С. від 07.06.2017 року №РВ-8000081892017 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про державний земельний кадастр" і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: згідно рішення КМР вбачається зміна цільового призначення, тобто згідно із статтею 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії, зокрема на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що зміна виду використання землі в межах категорії цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі, а отже відповідачем правомірно винесено рішення від 07.06.2017 №РВ-8000081892107 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Правовими положеннями ч.1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, законом визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Так, згідно з ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.02.2017 р., за кадастровим номером:8000000000:78:153:0081, площею 0,0259 га по вул. Маршала Малиновського, 8 та 8-а в Оболонському районі м. Києва є комунальною власністю та має обмеження у використанні - зона особливого режиму забудови.

Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що земельна ділянка не належить на праві власності ТОВ "Білдінгс-універсал груп", а належить територіальній громаді м. Києва, отже в даному випадку саме до повноважень Київської міської ради належить внесення змін використання земельної ділянки.

Пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Статтею 20 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно із ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Пунктом б ч. 2 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

- на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки (в межах однієї категорії та цільового призначення), яка належить особі на праві приватної власності можлива, але порядок вказаної зміни не врегульовано земельним законодавством України.

В той же час, в даному випадку, зміна використання земельної ділянки з виду "для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового центру" на "для експлуатації та обслуговування офісної будівлі" призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки. Водночас, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 308/7923/16-ц, в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 521/4789/17, в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/8492/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Державним реєстратором правомірно та законно винесено рішення від 07.06.2017 року №РВ-8000081892107 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру, оскільки вимоги зазначеного закону мають чіткий перелік документів, серед яких - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, котрий позивачем не було надано Державному реєстратору під час подання заяви про внесення відомостей (зміни до них) до Державного земельного кадастру.

Суд не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що позивач не повинен надавати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.04.2018 у справі № 924/1032/17, оскільки дана постанова прийнята за інших обставин та в межах господарських правовідносин, які не є тотожними тим, які мають місце у даній справі.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінгс-універсал груп" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 10.08.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя В.В. Файдюк

Суддя В.П. Мельничук