Рішення

від 07.05.2018 по справі 826/11366/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2018 року № 826/11366/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Український комунальний банк Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі також - позивач) до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач) провизнання протиправним та скасування наказу та висновку, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції України від 18.05.2016 №290/7 Про відмову у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства Український комунальний банк від 04 березня 2016 року ;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.04.2016, за результатом розгляду скарги ПАТ Укркомунбанк від 04.03.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.03.2016 №7186-0-3-16;

- зобов'язати Міністерство юстиції України в п'ятнадцятиденний строк розглянути по суті оскаржуваних дій скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію приватного акціонерного товариства Український комунальний банк на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що дії відповідача стосовно призначення скарги до розгляду на 01.04.2016, а потім продовження строку її розгляду до 18.04.2016 у зв'язку з необхідністю перевірки дій державного реєстратора - приватного нотаріуса, а також залучення скаржника чи інших осіб, свідчать про прийняття скарги до розгляду по суті, тоді як фактично оскаржуваним рішенням у задоволенні скарги відмовлено з формальних підстав - через оформлення без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону. Крім того, оскаржуваний наказ прийнято з порушенням установленого Законом України Про звернення громадян строку для розгляду скарги позивача.

Відповідач у письмовому запереченні зазначив про необґрунтованість позовної заяви, стверджуючи, що при поданні скарги позивачем не було виконано вимоги пункту 5 частини п'ятої статті 37 Закону, оскільки подана скарга не містила засвідчених в установленому порядку документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав. У зв'язку з цим Міністерство юстиції України, керуючись пунктом 1 частини восьмої статті 37 Закону, правомірно прийняло наказ про відмову у задоволенні скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підставі, викладених у письмовому запереченні.

Розгляд справи здійснювався у порядку загального провадження, а потім у письмовому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Укркомунбанк звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 04.03.2016 №124/16-Л на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 До скарги додано матеріали на 32 аркушах.

В указаній скарзі позивач зазначив про протиправність дій названого приватного нотаріуса щодо вилучення із Державного реєстру іпотек записів про обтяження у вигляді іпотеки по дев'яти квартирах, іпотекодавцем яких є ЗАТ Планета-Буд , а іпотекодержателем - ПАТ Український комунальний банк , та подальше внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у період часу з 08.02.2016 по 12.02.2016 записів про реєстрацію цих квартир за новим власником - ТОВ Бонум Прогресум .

У зв'язку з викладеним просив відповідача здійснити перевірку обставин, викладених у скарзі, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_2 від 08.02.2016 №28132652, №28135034, від 09.02.2016 №28148716, №28151801, №28153307, №28135034 та від 12.02.2016 №28218555, №28222128, №28223481, а також про скасування реєстраційних дій, якими вилучено записи із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №№6770196, 6417197, 6770538, 6504302, 6504205, 6504287, 6504181, 6504230, 6770637 та Єдиного реєстру іпотек №№6417199, 6770658, 6504250 та притягнути приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності.

04.04.2016 до ПАТ Укркомунбанк надійшло повідомлення Міністерства юстиції України від 30.03.2016 №7186-0-33-16/19К/2 про те, що розгляд скарги відбудеться 01.04.2016 та про необхідність повідомити про наявність судового провадження або судового рішення з порушених у скарзі питань.

Аналогічного змісту повідомлення надіслано Міністерством юстиції України до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та ТОВ Бонум Прогресум .

01.03.2016 розгляд скарги не відбувся.

Листом від 14.04.2016 №199/16-Л ПАТ Укркомунбанк звернувся до Міністерства юстиції України, в якому знову зазначив про вчинені державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_2 порушення та просив задовольнити скаргу, додатково зазначивши про те, що документи, надані приватному нотаріусу, що стали, поміж іншого, підставою для вчинення реєстраційних дій були підробними.

15.04.2016 до ПАТ Укркомунбанк надійшов лист Міністерства юстиції України від 07.04.2016 №11691/7186-0-33-16/19 щодо продовження розгляду скарги до 18.04.2016.

Наказом від 18.05.2016 №290/7 Міністерство юстиції України відмовило у задоволенні скарги ПАТ Укркомунбак від 04.03.2016 у зв'язку з оформленням скарги без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме через непідтвердження факту порушення прав скаржника.

Наказ прийнято на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.04.2016 за результатами розгляду скарги ПАТ Укркомунбанк від 04.03.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.03.2016 за №7186-0-33-16.

Листом від 02.06.2016 №19383/7186-0-33-16/19 Міністерство юстиції України надіслало на адресу позивача копію указаного наказу.

Не погоджуючись із вищевказаними висновком та наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон, у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини першої статті 4 Закону державній реєстрації прав, поміж іншого, підлягають право власності та іпотека.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Частиною першою статті 10 визначено, що державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Відповідно до статті 7 Закону Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації, зокрема здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначений статтею 37 Закону.

Так, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав);

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення зокрема про відмову у задоволенні скарги.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Згідно з пунктом 1 частини восьмої статті 37 Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 37 Закону).

Згідно з пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність у скарзі обов'язкових відомостей, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Пунктом 4 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

Пунктом 5 Порядку №1128 встановлено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття (пункт 17 Порядку №1128.

Повноваження Міністерство юстиції України щодо прийняття рішень за результатами скарги на дії та рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса позивачем не заперечується.

Оцінюючи доводи позивача про протиправність оскаржуваних наказ Міністерства юстиції України та висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від необхідно зазначити про таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має паво в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.04.2016, за результатом розгляду скарги ПАТ Укркомунбанк від 04.03.2016, який просить визнати протиправним і скасувати позивач, не породжує, не змінює та не припиняє його права та обов'язки, тобто фактично не породжує для позивача правових наслідків. Він не є індивідуально-правовим актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не порушує права та інтереси позивача у цій справі.

У зв'язку з цим у задоволенні позову в частині про визнання протиправним та скасування вищевказаного висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.04.2016 необхідно відмовити.

При цьому доцільно зауважити, що перевірку обґрунтованості вищевказаного висновку належить здійснити виключно для перевірки обґрунтованості прийняття на його підставі оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

Як вбачається зі змісту вищевказаного висновку, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено наступне.

Згідно з листом приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 06.03.2018 для видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, а саме 9 квартир, про які зазначає у скарзі позивач, нею були витребувані такі документи:

1) акти про реалізацію предмета іпотеки від 25.01.2016 ВП №38113021, ВН №38113022, ВН №38113023, ВН №38113024, ВН №38113022, ВН №38113025, від 29.01.2016 ВН №38113055, ВН №38113036, ВН №38113037;

2) документи щодо юридичної особи ТОВ Бонум Прогресум - виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, протокол від 27.08.2014 №1 загальних зборів учасників про створення юридичної особи, протокол від 15.01.2016 №2 про призначення директора, протоколи №1/1, 1/2, 1/3, 1/4,в учасників про участь у торгах від 16.12.2015, наказ від 16.01.2016 №02-К про призначення директора, паспорт директора та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

При поданні заяви про державну реєстрацію припинення обтяжень та заяв про державну реєстрацію іншого речового права, припинення іпотеки ТОВ Бонум Прогресум були надані такі документи: акти про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Як вбачається з Державного реєстру прав, приватним нотаріусом ОСОБА_2 проведено реєстраційні дії відповідно до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування відповідних рішень. Доданими до скарги документами не підтверджено факт порушення прав скаржника. При цьому Комісія не бере до уваги посилання скаржника на те, що документи, які надавалися приватному нотаріусу ОСОБА_2 для проведення оскаржуваних реєстраційних дій, є підробленими, оскільки до матеріалів скарги не додано жодного належного підтвердження підробки документів. Отже подана скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав, необхідність подачі яких передбачена пунктом 5 частини п'ятої статті 37 Закону.

У зв'язку з викладеним у висновку містилася рекомендація про необхідність відмови Міністерством юстиції України у задоволенні скарги ПАТ Укркомунбанк .

При цьому судом встановлено, що в частині зазначення реквізитів актів про реалізацію предмета іпотеки у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.04.2016 містяться описки, оскільки помилково замість літер ВП там зазначено ВН , що узгоджується з реквізитами цих актів, зазначеними в листі приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 06.03.2016, адресованому Міністерству юстиції України.

Указаний висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Як встановлено судом вище, додатком до скарги, поданої позивачем до Міністерства юстиції України, є 32 аркуші додаткових матеріалів. Так, зокрема, позивачем надано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Деравного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон вічуження обктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з яких вбачаються дані про власника об'єктів нерухомого майна (ЗАТ Планета-Буд і дані про іпотекодержателя (ПАТ Укркомунбанк ) до вчинення у лютому 2016 року реєстраційних дій приватним нотаріусом ОСОБА_2, а також після вчинення реєстраційних дій - дані про нового власника тих самих об'єктів нерухомого майна (ТОВ Бонум Прогресум ) і відсутність відомостей у Державному реєстрі іпотек (тобто про ПАТ Укркомунбанк як іпотекодержателя).

Водночас, як встановлено судом та не заперечувалося представниками сторін, під час розгляду скарги позивача 14.04.2016 на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації представником ПАТ Укркомунбанк надано лист від 14.04.2016 №199/16-Л), в якому викладено низку обставин, що стосується оскаржуваних дій та рішень приватного нотаріуса ОСОБА_2, про те, що акти про реалізацію предмета іпотеки, які були підставою для вчинення приватним нотаріусом оскаржуваних дій та прийняття рішень, не є справжніми та, як підтверджується листом відділу ДВС Подільського районного управління юстиції ГТУЮ у м.Києві від 13.04.2016, такі виконавчі провадження указаним органом державної виконавчої служби не реєструвались, на виконанні не перебували, електронні торги не проводились, до ДП Сетам шляхом реєстрації в Системі електронних торгів заявки від ТОВ Бонум Прогресум не надходило, гарантійні внески не сплачувались. На підтвердження викладеного до листа додано копію листів ДП СЕТАМ від 12.04.2016 №922/4225-12-16/13 та відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції ГТУЮ у м.Києві від 13.04.2016 №10890.

Отримання вищевказаного листа з додатками відповідачем не заперечується.

Зазначені копії листів ДП СЕТАМ від 12.04.2016 №922/4225-12-16/13 та відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції ГТУЮ у м.Києві від 13.04.2016 №10890, за висновком суду, є підтвердженням порушення прав та інтересів позивача внаслідок вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваних рішень приватним нотаріусом ОСОБА_2, що безпідставно не було взято до уваги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Більше того, листом від 25.04.2016 №14281/7186-0-33-16/19 Міністерство юстиції України повідомило Національну поліцію України про те, що на засіданні указаної Комісії 14.04.2016 під час розгляду скарги ПАТ Укркомунбанк були надані документи: лист відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції ГТУЮ у м.Києві від 13.04.2016 №10890 та лист ДП СЕТАМ від 12.04.2016 №922/4225-12-16/13, з яких вбачається, що виконавчі провадження, у рамках яких відбулась реалізація нерухомого майна, на виконанні у вищевказаного відділу державної виконавчої служби не перебували, заявки на реєстрацію в Системі електронних торгів ДП СЕТАМ від ТОВ Бонум Прогресум не надходили. У зв'язку з викладеним вищевказаною Комісією прийнято рішення про направлення повідомлення до правоохоронних органів.

Зазначена обставина свідчить, що Комісією в цілому взято до уваги подані позивачем докази щодо порушення його прав та інтересів внаслідок вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_2 оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваних рішень, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів із вищевказаним листом, однак не взято до уваги ці обставини при розгляді його скарги, що зумовило прийняття Комісією необґрунтованого висновку.

Ураховуючи те, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.04.2016 щодо розгляду скарги ПАТ Укркомунбанк від 04.03.2016 має рекомендаційний характер, а лист Міністерства юстиції України від 25.04.2016 №14281/7186-0-33-16/19 підтверджує обізнаність Міністерства із фактом порушення прав та інтересів ПАТ Укркомунбанк внаслідок вчинення приватним нотаріусом реєстраційних дій, суд приходить до висновку про те, що відповідач необґрунтовано прийняв наказ від 18.05.2016 №290/7 про відмову в задоволенні скарги позивача на підставі вищевказаного висновку.

У зв'язку з цим суд погоджується з доводами позивача про протиправність оскаржуваного наказу та необхідність його скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог у цій частині.

Визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржуваний наказ, суд вважає за доцільне зазначити, що указаний наказ є рішенням Міністерства юстиції України, як суб'єкта розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а не рішенням Міністра юстиції України, як помилково вважає позивач.

Водночас судом встановлено недотримання Міністерством юстиції України установленому абзацом 3 частини третьої статті 37 Законом строку - 45 календарних днів щодо розгляду скарги позивача, оскільки скарга розглядалась понад цей строк.

Згідно зі статтею 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Ураховуючи необхідність визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги позивача від 04.03.2016, суд з метою поновлення порушених прав та інтересів позивача вважає за доцільне зобов'язати відповідача розглянути цю скаргу.

При цьому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути указану скаргу в порядку та строки, встановлені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Законом України Про звернення громадян .

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.06.2016 №158, який у зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає йому до часткового повернення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме в розмірі 689,00 грн.

Керуючись статтями 241-255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Український комунальний банк Матвієнка Андрія Анатолійовича (02098, м.Київ, вул.Дніпровська набережна, 13) до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 18.05.2016 №290/7 Про відмову у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства Український комунальний банк від 04 березня 2016 року .

Зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу публічного акціонерного товариства Український комунальний банк від 04.03.2016 в порядку та строки, встановлені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Законом України Про звернення громадян .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Український комунальний банк Матвієнка Андрія Анатолійовича понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 689 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 292-297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова