Рішення

від 25.04.2018 по справі 916/3275/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3275/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Комора К» до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай» про стягнення 2 894 928,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комора К» (далі по тексту - ТОВ „Комора К» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай» (далі по тексту - ТОВ „Одеський коровай» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 894 928,30 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 2 876 319,59 грн., пені у розмірі 16 478,46 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 2 130,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. в частині оплати вартості отриманого товару.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються у повному обсязі з посиланням на оформлення видаткових накладних з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що не дозволяє зробити висновок про приймання товару саме ТОВ „Одеський коровай» . Окрім того, відповідач посилається на порушення ТОВ „Комора К» умов договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. в частині ненадання визначеного п. 3.11 переліку необхідних документів, що має наслідком відсутність обов'язку у відповідача здійснити оплату вартості отриманого товару.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.09.2017р. між ТОВ „Комора К» (Постачальник) та ТОВ „Одеський коровай» (Покупець) було укладено договір поставки №26/09, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник поставляє та передає партіями у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує на умовах даного договору борошно пшеничне (далі по тексту - товар). Найменування та ціна товару, що постачається за цим договором, вказується у видаткових накладних та специфікаціях, що є його невід'ємною частиною.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями п. п. 2.1-2.4 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. передбачено, що загальна вартість цього договору складається із суми вартості партій товару, фактично поставленого відповідно до підписаних сторонами специфікацій. Орієнтована, попередньо узгоджена сторонами вартість договору, з урахуванням строку, на який його укладено, становить 1 000 000,00 грн. Ціни на товар, погоджені сторонами у специфікаціях за цим договором зміні не підлягають. Розрахунки за цим договором за товар здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7-ми банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару (отримання товару на складі Покупця). Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. Постачальник поставляє товар на умовах СРТ (склад Покупця, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14; м. Одеса, вул. Прохорівська, 47) у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс» в редакції 2010р., які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору. Передача та приймання кожної партії товару здійснюється на підставі поданого Покупцем замовлення та оформлюється підписанням обома сторонами відповідної видаткової накладної.

Відповідно до п. п. 3.10, 3.11 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. при прийманні-передачі товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну; специфікацію, товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; документи, що підтверджують якість товару, протокол випробувань харчової продукції та продовольчої сировини. При відсутності під час приймання-передачі товару або неналежному оформленні документів, вказаних у п. 3.10 договору, Покупець має право за своїм вибором відмовитись від приймання товару або вимагати від Постачальника передати йому по факсимільному зв'язку копії зазначених документів з обов'язковим наданням належним чином оформлених документів протягом 5 календарних днів від дати поставки. В разі ненадання зазначених документів протягом вказаного в цьому пункті строку, Постачальник не пізніше ніж до 5 числа місця наступного за звітним, надсилає за свій рахунок рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або особисто передає в бухгалтерію Покупця за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, оригінали не наданих своєчасно первинних документів, які підтверджують здійснення операції щодо постачання товару, постачання якого є предметом цього договору, за звітний (попередній) місяць. В протилежному випадку, Покупець припиняє виконання грошових зобов'язань, передбачених договором до моменту отримання таких документів. При цьому, Покупець звільняється від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Положеннями п. п. 8.1, 8.2 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2017р. включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах. Закінчення строку договору не звільняє сторін від повного виконання своїх зобов'язань, передбачених цим договором у разі їх невиконання на момент закінчення договору, а також не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів відмови сторін від пролонгації даного договору на наступний календарний рік, що слідував за роком його укладення, суд доходить висновку, що на теперішній час договір поставки №26/09 від 26.09.2017р. є діючим.

На виконання умов договору поставки №26/09 від 26.09.2017р., укладеного між сторонами по справі, ТОВ „Комора К» було поставлено ТОВ „Одеський коровай» борошно пшеничне на загальну суму 6 698 319,59 грн., що підтверджується видатковими накладними /а. с. 14-52/, а також товарно-транспортними накладними /а. с. 86-125/. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Одеський коровай» на виконання умов договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. було перераховано на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 3 822 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /а. с. 138-166/.

29.11.2017р. ТОВ „Комора К» звернулось до відповідача із претензією №17, відповідно до якої вимагало у ТОВ „Одеський коровай» сплатити заборгованість у розмірі 2 871 224,99 грн., яка виникла у останнього в результаті неналежного виконання умов договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. Оскільки претензія ТОВ „Комора К» була залишена ТОВ „Одеський коровай» без задоволення, позивачем з метою захисту порушеного права і було подано до господарського суду даний позов.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №26/09 від 26.09.2017р. у визначений строк не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого ТОВ „Комора К» товару, заборгованість зі сплати якого з урахуванням перерахованих відповідачем грошових коштів у розмірі 3 822 000,00 грн., складає 2 876 319,59 грн., що, в тому числі, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 29.09.2017р. по 08.12.2017р.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ „Комора К» в частині стягнення із ТОВ „Одеський коровай» основної заборгованості у розмірі 2 876 319,59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ „Одеський коровай» до сплати 3% річних в сумі 2 130,25 грн., які були розраховані позивачем окремо по кожній із видаткових накладних, починаючи з накладної від 26.10.2017р. на суму 164 736,00 грн., яка частково була оплачена відповідачем. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних господарський суд зазначає про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Комора К» у частині стягнення із ТОВ „Одеський коровай» трьох відсотків річних у розмірі 2 130,25 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.4 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. за прострочення здійснення розрахунку за товар Покупець зобов'язаний виплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

З посиланням на наведені умови договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. та приписи чинного законодавства України, позивачем було нараховано ТОВ „Одеський коровай» до сплати пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару у розмірі 16 478,46 грн., яка була розрахована позивачем окремо по кожній із видаткових накладних, починаючи з накладної від 26.10.2017р. на суму 164 736,00 грн., яка частково була оплачена відповідачем.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Комора К» про стягненні пені у розмірі 16 478,46 грн. підлягають задоволенню судом.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, судом була надана правова оцінка запереченням відповідача щодо порушення позивачем умов п. 3.10 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. та вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Розглянувши наведені доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Умовами п. 3.11 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. сторонами було передбачено, що у випадку відсутності або неналежного оформлення документів під час приймання-передачі товару, Покупець має право за своїм вибором відмовитись від приймання товару або вимагати від Постачальника передати йому по факсимільному зв'язку копії зазначених документів з обов'язковим наданням належним чином оформлених документів протягом 5 календарних днів від дати поставки. В разі ненадання зазначених документів протягом вказаного в цьому пункті строку, Постачальник не пізніше ніж до 5 числа місця наступного за звітним, надсилає за свій рахунок рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або особисто передає в бухгалтерію Покупця за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, оригінали не наданих своєчасно первинних документів, які підтверджують здійснення операції щодо постачання товару, постачання якого є предметом цього договору, за звітний (попередній) місяць. В протилежному випадку, Покупець припиняє виконання грошових зобов'язань, передбачених договором до моменту отримання таких документів. При цьому, Покупець звільняється від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Проте, жодних претензій з боку відповідача з цього приводу на адресу позивача не висувалося. Відсутність вимог відповідача щодо виконання позивачем умов п. 3.10 договору поставки №26/09 від 26.09.2017р. навпаки свідчить про відсутність порушень наведених умов договору постачальником продукції. Більш того, господарський суд зазначає, що факт надання або ненадання постачальником покупцеві документів, визначених умовами договору, не є підставою для звільнення покупця від обов'язку з оплати вартості отриманого товару.

Що стосується доводів відповідача про надання позивачем видаткових накладних, оформлених з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року N 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції , за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абзац 9 ч. 2 ст. 9).

Господарський суд зауважує, що факт відсутності у видаткових накладних /а. с. 14-52/ посади особи, яка отримала товар при наявності відтиску печатки ТОВ „Одеський коровай» та підпису особи, яка отримала товар, не є підставою для невизнання такої господарської операції. Більше того, господарський суд зауважує, що ТОВ „Одеський коровай» під час розгляду справи факт отримання від ТОВ „Комора К» товару за договором поставки №26/09 від 26.09.2017р. не заперечувався, у зв'язку з чим, підстави для відмови у задоволенні позову з вищенаведених мотивів відсутні.

Крім того, господарським судом приймається до уваги факт відображення відповідачем у документах бухгалтерського обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям поставки продукції з боку позивача за вересень, жовтень, листопад 2017р., що підтверджується витребуваним судом у порядку ст. 81 ГПК України додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, який містить розшифровки податкових зобов'язань відповідача по контрагентам.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Одеський коровай» перед ТОВ „Комора К» у розмірі 2 876 319,59 грн., пені у розмірі 16 478,46 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 2 130,25 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, позов товариства з обмеженою відповідальністю „Комора К» до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай» підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 2 876 319,59 грн., пені у розмірі 16 478,46 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 2 130,25 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610 - 612, 615, 617, 625, 627, 629, 662, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 230-232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай» 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, ідентифікаційний код 39300003/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Комора К» /89313, Закарпатська область, Свалявський район, село Поляна, вул. Жовтнева, 30 А, офіс 208, ідентифікаційний код 39568175/ суму основного боргу у розмірі 2 876 319,59 грн. /два мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч триста дев'ятнадцять грн. 59 коп./, пеню у розмірі 16 478,46 грн. /шістнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім грн. 46 коп./, три відсотки річних у розмірі 2 130,25 грн. /дві тисячі сто тридцять грн. 25 коп./, судовий збір у розмірі 43 423,92 грн. /сорок три тисячі чотириста двадцять три грн. 92 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 травня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна