Рішення

від 02.05.2018 по справі 916/3262/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3262/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Липа Т.О.

розглянувши справу №916/3262/17

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» (65025, м. Одеса, вул. 19-й км Старокиївської дороги, 4-С, код ЄДРПОУ 40656311)

До відповідача ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області (66800, Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, 1, код ЄДРПОУ 04378994)

про стягнення коштів у розмірі 81 315, 88 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №19 від 29.12.2017р.

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області про стягнення коштів у розмірі 81 315, 88 грн., з яких штраф в розмірі 20 000грн., інфляційні витрати в сумі 51 734,39грн. та 3% річних в розмірі 9 581,49грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежно виконано обов'язки, що виникли з договору № 05/2016 від 23.12.2016р. в розмірі 81 315, 88 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2018р. провадження по справі №916/3262/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12.02.2018р. провадження у справі №916/3262/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2092/17.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.02.2018 у справі №916/3262/17 скасовано.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2018р. провадження по справі №916/3262/17 поновлено, із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач надав письмові пояснення на позов за вх.. №7842/18 від 11.04.2018р., відповідно яких позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними у зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

02.05.2018р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволені якого судом було відмовлено з огляду на обмеженість строку розгляду справи, 02.05.2018р. останній день строку.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

23.12.2016р. між ОСОБА_1 селищною радою (Замовник) та ТОВ „Майстер драйв» (Підрядник) було укладено договір будівельного підряду №05/2016, у відповідності до п. п. 1,2 якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання капітального ремонту дороги по вул. Соборній смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області (від буд. №172 до кінця вул. З виїздом на вул. Грушевського - ділянка №1 та ділянка №2) робіт з ремонту. Об'єкт робіт: капітальний ремонт дороги по вул. Соборній смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області, розташованій за адресою: смт. Ширяєве Ширяєвського району Одеської області. Основні параметри об'єкта робіт: ділянка №1 - 1 008 кв. м.; ділянка №2 - 875 кв. м.

Позивач вказує, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт за договором він звернувся до суду з відповідним позовом.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2017р. по справі №916/643/17, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області суму основного боргу у розмірі 689 791,83грн., пеню у розмірі 31 749, 32 грн., три відсотки річних у розмірі 3 401,71 грн. та збитків від інфляції у розмірі 14 561,51 коп.

За посилами позивача, через порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та в силу п.46 договору, договір може бути розірвано в односторонньому порядку, що передбачає повний взаєморозрахунок сторін та застосування до Замовника у вигляді штрафу у розмірі 20 000грн. (п.45 договору).

Виконання рішення суду від 13.05.2017р. по справі №916/643/17 здійснювалось Управлінням Державної казначейської служби у ОСОБА_1 районі Одеської області, про що позивач був повідомлений листом №02-29/325 від 21.07.2017р.

Рішення суду виконано, кошти в сумі 750 596,94грн. були перераховані згідно платіжного доручення №57 від 16.11.2017р., що підтверджується довідкою відділення ПАТ ПУМБ Регіональний центр в м. Одеса за вих. №ODE-07.3/767 від 21.11.2017р.

Позивач зазначає, що оскільки мало місце несвоєчасне виконання замовником грошових зобов'язань, що виникли з договору від 23.12.2016р. та підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/643/17, з урахуванням положень ст. 625ГПК України, ним було нараховано відповідачу інфляційні витрати за період з 15.03.2017р. по 31.10.2017р. в розмірі 51 734,39грн. та 3% річних за період з 30.05.2017р. по 15.11.2017р. в сумі 9 581,49грн.

20.11.2017р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення-претензію, згідно якої повідомив про розірвання договору будівельного підряду №05/2016 від 23.12.2016р. в односторонньому порядку, та просив здійснити повний взаєморозрахунок та оплатити протягом 3 календарних днів штраф у розмірі 20 000грн. згідно п. 47 договору, інфляційні витрати за період з 15.03.2017р. по 31.10.2017р. в розмірі 51 734,39грн. та 3% річних за період з 30.05.2017р. по 15.11.2017р. в сумі 9 581,49грн.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 23.11.2017р., проте залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором будівельного підряду №05/2016 від 23.12.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтю 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Оскільки відповідачем не належним чином виконав свої грошові зобов'язань, що виникли з договору від 23.12.2016р. та що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/643/17, з урахуванням положень ст. 625ГПК України, ним було нараховано відповідачу інфляційні витрати за період з 15.03.2017р. по 31.10.2017р. в розмірі 51 734,39грн. та 3% річних за період з 30.05.2017р. по 15.11.2017р. в сумі 9 581,49грн.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області трьох відсотків річних в сумі 9 581,49грн. та інфляційних витрат в розмірі 51 734,39грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 20 000грн. штрафу на підставі п.47 договору.

Так, п.47 договору передбачено, що при припинення договору (у т.ч. його достроковому розірванні) сторони здійснюють повний взаєморозрахунок. В разі розірвання договору з вини замовника, замовник зобов'язаний оплатити усі фактично виконані роботи, відшкодувати підряднику завдані таким розірванням збитки ( у т.ч неодержаний дохід) та платити на його вимогу штраф у розмірі 20 тисяч гривень.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області штрафу у розмірі 20 000грн. на підставі п. 47 договору, є обґрунтованою, такою що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається, з огляду на наступне.

Так, як вказує відповідач 16.11.2017р. ним було повністю виконано обов'язки за договором та його зобов'язання були припинені.

В той же час відповідні посилання суд до уваги не приймає, оскільки нарахування інфляційних витрат та 3 % річних згідно розрахунку було здійснення до моменту повного виконання відповідачем рішення суду.

Що до посилань відповідача, на той факт, що в пункту 47 договору сума 20 000 грн. штрафу зазначена не у письмовій формі, а зроблено невідомою особою, суд до них ставиться критично з огляду на той факт що експертизи відносно зазначеного питання відповідачем в судовому засіданні не ставилось, договір недійсним в цій частині визнаний не був.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» до ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 селищної ради Ширяївського району Одеської області (66800, Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, 1, код ЄДРПОУ 04378994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Драйв» (65025, м. Одеса, вул. 19-й км Старокиївської дороги, 4-С, код ЄДРПОУ 40656311) штраф в розмірі 20 000 (двадцять тисяч)грн., інфляційні витрати за період з 15.03.2017р. по 31.10.2017р. в сумі 51 734 (п'ятдесят одну тисячу сімсот тридцять чотири) 39коп. та 3% річних за період з 30.05.2017р. по 15.11.2017р. в розмірі 9 581 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) 49грн. та 1 600 (одну тисячу шістсот)грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 травня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна