Постанова

від 02.05.2018 по справі 916/1990/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1990/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 09.02.2018 року № 09/02-18-01;

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 27.04.2018 року № б/н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю КОРУНД ГАЗ , м. Київ

на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року, м. Одеса, суддя Малярчук І.А., повний текст складено 03.11.2017 року

у справі № 916/1990/17

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю КОРУНД ГАЗ , м. Київ

до відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса

про стягнення173 780 грн. 00 коп.

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У серпні 2017 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ 173 780 грн. 00 коп., з яких 66 780 грн. 00 коп., це сума, що складається з суми гарантійного платежу, що був сплачений позивачем на користь відповідача у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суми оплати в якості компенсації за комунальні послуги у розмірі 6 600 грн. 00 коп., суми попередньої орендної плати за квітень місяць 2017 року у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суми попередньої орендної плати за травень місяць 2017 року у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суми оплати індексації орендної плати за квітень 2017 року у розмірі 180 грн. 00 коп.; 55 000 грн. 00 коп. заподіяних відповідачем збитків позивачу, 52 000 грн. штрафної неустойки, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна від 19.01.2017 року № 19/01/17СК-АГЗП, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати позивачу в строкове платне користування на умовах оренди асфальтне покриття, загальною площею 1000 кв.м. З боку відповідача взяті за договором зобов'язання не виконувались належним чином, а саме, як зазначає позивач, відповідач не допускав позивача на об'єкт, в зв'язку з чим вищезазначений договір за ініціативою позивача було розірвано та за актом від 22.06.2017 року об'єкти оренди було повернуто позивачем відповідачу. За таких умов, позивач внаслідок невикористання ним об'єктів оренди протягом квітня - травня 2017 року та відсутністю користування комунальними послугами вважає наявним у нього права на повернення сплачених ним відповідачу сум гарантійного платежу, компенсації за комунальні послуги, попередніх оплат за квітень, травень 2017 року, суми сплаченої індексації орендної плати за квітень, а також на стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору оренди в частині не допуску до орендованого майна та збитків, що складаються із фактично сплачених витрат на екологічні послуги та роботи з розробки проектної документації.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі №916/1990/17 (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ 6600 грн. 00 коп. витрат на комунальні послуги, 4042 грн. 67 коп. орендної плати, відшкодовано судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано зокрема тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту вини відповідача у перешкоджанні доступу на об'єкт оренди, оскільки у даному випадку відсутні у сукупності всі складові елементи поняття збитку, у зв'язку з чим не має підстав для покладення на відповідача відповідальності за вказаний збиток, що є підставою для відмови судом у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса 55000 грн. збитків, а також штрафної неустойки 52 000 грн. Що стосується повернення позивачу сум орендної плати, то суд першої інстанції дійшов висновку, що за умови встановленого судом факту перебування об'єктів оренди у користуванні відповідача в період з 19.01.2017 року по 22.06.2017 року підставним є повернення позивачу фактично сплачених сум орендної плати, що складає різницю між фактично нарахованою у вказаний період та тою, що надійшла відповідачу від позивача, а саме, в розмірі 4042,67 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі №916/1990/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 173 780 грн. 00 коп. задовольнити в повному обсязі, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

На думку скаржника, місцевим господарським судом не було взято до уваги те, що позивач виконував зобов'язання за договором оренди належним чином, тоді як відповідач вчиняв дії по недопущенню представників позивача на об'єкт оренди, у зв'язку з чим позивач не мав можливості використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням.

Також, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог про стягнення збитків, штрафної неустойки та сум, які сплачувались позивачем відповідачу за умовами укладеного договору оренди.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 року у справі №916/1990/17 (головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді Головей В.М., Савицький Я.Ф.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У зв'язку з відпусткою головуючого судді Гладишевої Т.Я., було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.

У зв'язку з відпусткою головуючого судді Ярош А.І., було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 року у справі №916/1990/17 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Головей В.М., Савицький Я.Ф.) здійснено заміну найменування позивача з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю КОРУНД ГАЗ , м. Київ.

У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Колоколова С.І. і судді учасника-колегії ОСОБА_4, а також відрядженням судді учасника-колегії ОСОБА_5, було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Таран С.В.

У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії ОСОБА_6, на підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду від 27.04.2018 року № 548, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

12.12.2017 року представником відповідача було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса просило суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року по справі № 916/1990/17 залишити без змін. У відзиві відповідач посилається на те, що доводи скаржника про не допуск відповідачем позивача до об'єкту оренди не відповідають дійсності і позивач не довів належними і допустимими доказами порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства України.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники учасників справи підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів що викладені письмово. Представник ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м. Одеса заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів виконання відповідачем рішення суду першої інстанції, а саме: сплати сум, які стягнуті з відповідача за рішенням суду першої інстанції на користь відповідача, в задоволенні якого колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду відмовлено, в зв'язку з тим, що вищезазначені докази стосуються виконання судового рішення, що оскаржується і не можуть вважатися додатковими доказами, що мають значення для розгляду справи по суті.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 916/1990/17 та наданих представниками сторін пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі № 916/1990/17 є правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області, Одеським апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини

Між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" (орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СТС ГОЛД" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна від 19.01.2017 року № 19/01/17СК-АГЗП, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування на умовах оренди асфальтне покриття, загальною площею 1000 квадратних метрів, яке знаходиться за адресами: Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 147, (нова - вул. ОСОБА_7) площею 100 кв.м.; Київська область, Васильківський район, с/рада Мархалівська, автодорога Київ-Одеса, 24 км + 400 м, площею 100 кв.м.; Київська область, Кагарлицький район, с. Липовець, вул. Садова, буд. З, площею - 100 кв.м.; Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Заводська, буд. 1-А, площею - 100 кв.м.; Київська область, Бориспільський район, с/рада Глибоцька, автодорога Бориспіль-Золотоноша, 5 км + 775 м, площею - 100 кв.м.; Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Шевченка, буд. 1-Б, площею - 100 кв.м.; Київська область, Бородянський район, с. Микуличі, вул. Леніна, буд. 42 (нова - вул. Варшавська), площею 100 кв.м.; Київська область, Бородянський район, с. Микуличі, вул. Леніна, буд. 45 (нова - вул.Варшавська), площею 100 кв.м.; Чернігівська область, Козелецький район, с. Єрків, вул.Гагаріна, буд. 1а, площею - 100кв.м.; Чернігівська область, Козелецький район, с. Єрків, вул.Гагаріна, буд. 2а, площею - 100 кв.м., (надалі - "об'єкт оренди"), а орендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату, інші передбачені умовами даного договору платежі, та повернути об'єкт оренди орендодавцю відповідно до умов договору. Об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для розміщення модульних автомобільних газозаправних пунктів заводського виготовлення (операторська, газозаправний модуль заводського виготовлення, інше необхідне обладнання та устаткування) (пункти 1.1., 1.2. договору оренди).

У пункті 1.3. договору оренди сторони передбачили, що факт передачі об'єкта оренди оформляється двостороннім актом приймання-передачі. Акт складає сторона, яка передає об'єкт оренди. У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення, повернення об'єкту оренди здійснюється орендарем орендодавцю у строк, що не перевищує 3-х робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення. Факт повернення об'єкту оренди оформляється двостороннім актом приймання-передачі. Акт складає сторона, яка повертає об'єкт оренди. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками і є невід'ємною частиною даного договору. Підписаний сторонами/їх повноважними представниками акт приймання-передачі є підставою для початку нарахування орендної плати. Представник вважається повноважним, якщо його підпис на акті приймання-передачі засвідчений печаткою підприємства, а також його повноваження підтверджено відповідними документами (довіреність, наказ, статутні документи тощо).

Згідно пункту 2.1.3 договору орендар зобов'язався не пізніше 3 робочих днів після припинення дії договору або у випадку його дострокового розірвання з підстав, передбачених договором, законами або набрання рішення суду законної сили, здати об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі в стані придатному для експлуатації, але не гірше стану, що був на момент його передачі в оренду, за винятком нормального зносу. Оплаті підлягає весь період користування об'єктом оренди до дня фактичної передачі.

Відповідно до пунктів 2.1.14, 2.2.3. договору оренди дозвіл орендодавця на виконання робіт з розташування на об'єкті оренди автомобільних газозаправних пунктів та на проведення пов'язаних з цим робіт, надається орендодавцем в момент підписання даного договору.

Пунктом 2.1.20 договору оренди визначено, що орендар зобов'язався у терміни, визначені чинними нормативно-правовими актами, власними силами та за власний рахунок, отримати необхідну дозвільну та реєстраційну документацію, передбачену чинним законодавством України, та необхідну для здійснення своєї господарської діяльності на об'єкті оренди.

Відповідно до пункту 2.2.1. договору оренди орендар має право достроково розірвати договір оренди, попередивши орендодавця письмово за 30 календарних днів, в порядку, передбаченому п.8.5. даного договору.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.3. договору оренди передбачено, що орендодавець зобов'язується сприяти орендарю у використанні об'єкта оренди, а також у врегулюванні питань, що виникають при користуванні об'єктом оренди.

Сторони домовились, що щомісячні платежі складаються з орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги (пункт 3.1. договору).

За умовами пункту 3.1.1. договору оренди орендар сплачує орендодавцю щомісячну орендну плату у загальному розмірі 20 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ, на місяць. Орендна плата коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати (базової розрахункової) на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць з урахуванням положень цього договору. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно на умовах передплати не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць.

У пункті 3.1.2. договору оренди сторони домовились, що орендар за перший місяць користування об'єктом оренди зобов'язується сплатити орендодавцю комунальні платежі авансом в розмірі 550 грн., у т.ч. ПДВ, за кожний об'єкт, які в подальшому будуть зараховані як компенсація комунальних платежів.

Згідно пунктом 3.2. договору оренди не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць користування об'єктом оренди та гарантійний платіж у розмірі 20 000 грн., у т. ч. ПДВ, який буде утримуватися орендодавцем протягом дії даного договору, як забезпечення сплати орендарем орендної плати, інших платежів та виконання інших обов'язків за даним договором, і який зараховується як оплата за останній місяць оренди.

Орендодавець складає акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в останній день кожного місяця. Про отримання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) орендар зобов'язаний поставити відповідну відмітку про отримання на другому екземплярі такого акту орендодавця, зазначивши дату, прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, яка отримала акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, з моменту отримання, підписати акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та направити один екземпляр орендодавцю. У разі виникнення у орендаря мотивованих претензій щодо наданих послуг, зазначених у цьому акті, орендар зобов'язаний вкласти дані претензії орендодавцю у письмовому вигляді. Мотивовані претензії направляються орендодавцю не пізніше 5-ти робочих днів з моменту отримання орендарем акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання орендодавцем мотивованих претензій, сторони повинні врегулювати розбіжності і підписати акт. У випадку якщо орендар відмовляється або ухиляється від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до пункту 5.2. даного договору та при цьому не пред'являє мотивованих претензій орендодавцю у відповідності з пункту 5.3. цього договору, орендодавець робить у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відмітку про відмову орендаря підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За таких обставин вважається, що орендодавець належним чином виконав обов'язки за цим договором, а орендар не має претензій щодо вартості надання послуг, якості та відповідності результату наданих орендодавцем послуг умовам цього договору і акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є погодженим сторонами та має обов'язкову юридичну силу для обох сторін. Будь-які повідомлення, що направляються сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, повинні бути викладені в письмовій формі та вважаються належним чином врученими, якщо вони направлені на адресу сторін, зазначену у цьому договорі (факт здачі листа до установи зв'язку підтверджується квитанцією/накладною установи зв'язку, кур'єрської служби та/або фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист) або отримані уповноваженими представниками сторін під розписку. Кожна зі сторін не несе відповідальність за неотримання або несвоєчасне отримання іншою стороною письмової (поштової) кореспонденції, направленої на її адресу, що вказану у розділі 9 цього договору та/або на іншу адресу, яка стала відома сторонам згідно письмового повідомлення сторін одна одній (пункти 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 8.5. договору оренди).

У випадку розірвання сторонами даного договору оренди з вини орендодавця, останній повертає орендарю суми авансової орендної плати й інших платежів, передоплата яких була здійснена, але які не були покриті наданими послугами, та гарантійний платіж у повному обсязі протягом 5 банківських днів з дня припинення дії договору. У випадку розірвання сторонами даного договору з вини орендаря та/або у випадках, передбачених пунктом 2.4.3. договору (крім випадку розірвання договору орендодавцем шляхом письмового попередження орендаря про розірвання даного договору за 60 календарних днів до дати розірвання, з повідомленням відповідної обґрунтованої причини), останньому не повертаються суми гарантійного платежу та/або авансової орендної плати й інших платежів, передоплата яких була здійснена. Гарантійний платіж та/або авансова орендна плата та інші платежі можуть бути використані орендодавцем на погашення заборгованості з оплати платежів орендарем за цим договором, та/або на компенсацію збитків орендодавця, що виникли з вини орендаря, на самостійний розсуд орендаря (пункти 6.4., 6.5. договору оренди).

Положеннями пункту 6.15 договору оренди визначено, що у випадку, якщо внаслідок дій/бездіяльності орендодавця, орендар позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди згідно умов даного договору, орендодавець зобов'язаний сплатити орендарю штрафну неустойку в розмірі 1000грн. за кожен день строку, протягом якого орендар був позбавлений можливості користуватись об'єктом оренди з вини орендодавця.

За актом від 26.01.2017 року відповідач передав позивачу у користування об'єкти оренди, що визначені договором оренди, позивачем вказані об'єкти прийнято без зауважень та претензій.

На виконання умов договору оренди позивач сплатив на користь позивача наступні платежі: 48 000 грн. попередня оплата за орендної плати та гарантійний платіж за оренду (платіжне доручення від 27.01.2017 року № 640), 6 600грн. компенсації комунальних послуг (платіжне доручення від 27.01.2017 року № 641), 220 грн. індексація орендної плати за січень 2017 року (платіжне доручення від 14.02.2017 року №659), 3 870 грн. 97 коп. попередня оплата орендної плати за січень 2017 року (платіжне доручення від 16.02.2017 року № 664), 200 грн. оплата індексації орендної плати за лютий 2017 року (платіжне доручення від 13.03.2017 року № 681), 20 000 грн. попередня орендна плата (платіжне доручення від 09.03.2017 року № 699), 20 000 грн. попередня орендна плата за квітень 2017 року (платіжне доручення від 11.04.2017 року № 736), 360 грн. оплата індексації орендної плати (платіжне доручення від 13.04.2017 року № 740), 20 000грн. попередня орендна палата за травень 2017 року (платіжне доручення від 10.05.2017 року № 758), 180 грн. оплата індексації орендної плати за квітень 2017 року (платіжне доручення від 11.05.2017 року № 760).

Кошти в сумі 9 100 грн. були повернуті відповідачем позивачу, як помилково отримані за оренду та комунальні послуги.

Позивач 27.01.2017 року уклав із ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об'єднання "ЕКОАЛЬЯНС" договір № 10-п про надання послуг екологічного характеру та здійснив попередню оплату за ним в сумі 54 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2017 року № 658, та отримало послуги за актом від 31.03.2017 року на суму 45 000 грн.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СТС ГОЛД" уклало також із Комунальним підприємством "ЧЕРКАСИГАЗБУД ім. В.А. Бабанського" договір від 22.02.2017 року № 15 на розробку проектної документації, та здійснив за ним попередню оплату в сумі 12 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2017 року № 694, та отримав за актом від 31.03.2017 року № ОУ-000165 робочі проекти на будівництво автозаправних модулів на орендованих у відповідача об'єктах.

Крім того, позивач отримав необхідну дозвільну документацію для облаштування автогазозаправних комплексів, а саме, дозволи Департаменту екології та природних ресурсів від 04.05.2017 року №7422080203-4, від 04.05.2017 року № 7422080203-5, рішення Медвинської сільської ради від 28.03.2017 року №212-17-VII "Про встановлення автогазозаправочного пункту", рішення Липовецької сільської ради від 22.02.2017 року "Про встановлення модульного автогазозаправочного пункту"; рішення Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області від 15.02.2017 року 182-14-VII "Про встановлення автогазозаправочного пункту"; рішення Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області від 11.04.2017 року №263-13- VII "Про погодження на встановлення модульного автогазозаправочного пункту"; рішення Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 02.03.2017 року "Про надання дозволу на встановлення модульних автозаправних пунктів в селі Єрків"; Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 28.02.2017 року "Про надання дозволу ТОВ "СТС ГОЛД" на встановлення АГЗП".

10.03.2017 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СТС ГОЛД" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНФОРМАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЯ" укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №1703-1001/БУД-БІТ на об'єктах, орендованих за договором оренди від 19.01.2017 року №19/01/17СК-АГЗП

Позивач зареєстрував у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про початок виконання підготовчих робіт по об'єкту, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, Морхалівська сільська рада, Київ-Одеса, 24км+400м.

Про наміри здійснювати будівельні роботи позивач повідомляв відповідача листами від 21.03.2017 року № 26, від 05.04.2017 року № 31, від 10.04.2017 року № 33, від 05.05.2017 року № 1, від 24.05.2017 року № 37, де зокрема, висловив занепокоєння, намірами користувача поряд розташованим майном - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю ТД "Сан Ойл" (за його припущенням) не допускати позивача до проведення підготовчих та будівельних робіт.

Листами від 01.02.2017 року № 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 7/02, 8/02, 9/02, 10/02 відповідач підтверджував згоду на встановлення модульних автогазозаправочних пунктів.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що автозаправні станції, що розташовані поряд із орендованим позивачем у відповідача майном за договором оренди від 19.01.2017 року №19/01/17СК-АГЗП, передані відповідачем в оренду ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сан Ойл" за договорами найму від 18.12.2014 року, від 16.12.2014 року, від 11.12.2014 року, від 19.12.2014 року.

В матеріалах справи наявна копія листа ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сан Ойл" від 12.04.2017 року № 13, в якому відповідач вказував на те, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СТС ГОЛД" стверджує, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сан Ойл", яке поряд з позивачем орендує автозаправні станції, має намір чинити перешкоди та не допускати представників підрядних організацій для проведення необхідних робіт, та просив ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сан Ойл" повідомити про відповідність чи невідповідність дійсності вищевикладених фактів.

У відповідь на вищезазначений лист, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сан Ойл" листом від 17.04.2017 року б/н повідомило ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сан Ойл" не має наміру чинити перешкоди ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СТС ГОЛД" та будб-яким залученим підрядним організаціям, що мають договірні відносини з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СТС ГОЛД", проводити необхідні роботи.

Позивач, вказуючи про недопуск його та підрядника для здійснення підготовчих та будівельних робіт, подав до справи акти про недопуск на орендовані ним у відповідача об'єкти від 06.04.2017 року, від 07.04.2017 року, від 10.04.2017 року, від 12.04.2017 року, від 13.04.2017 року, від 14.04.2017 року, від 10.05.2017 року, від 11.05.2017 року, від 12.05.2017 року, від 15.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 17.05.2017 року, від 18.05.2017 року, від 19.05.2017 року, від 22.05.2017 року. В актах вказано, що перешкоди у доступі чинив саме відповідач, акти складені за участю працівників позивача та підрядника - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНФОРМАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЯ" із зазначенням про відмову відповідача такі акти підписати.

Листом від 24.05.2017 року № 37 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди від 19.01.2017 року № 19/01/17СК-АГЗП з посиланням на перешкоджання йому відповідачем у доступі до об'єктів оренди. За досягнутої сторонами згоди договір оренди розірвано та об'єкти оренди повернуті позивачем відповідачу, прийняті останнім без претензій та зауважень за актом від 22.06.2017 року.

Також, матеріали справи містять подані відповідачем акти надання послуг від 31.01.2017 року № 103 на суму 3870 грн. 97 коп. - орендна плата за період з 26.01.2017 року по 31.01.2017 року, від 28.02.2017 року № 104 на суму 20000 грн. 00 коп. орендної плати за лютий 2017 року, 220 грн. 00 коп. індексації орендної плати, від 31.03.2017 року № 268 на суму 20 000грн. 00 коп. орендної плати за березень 2017 року та 200 грн. 00 коп. індексації орендної плати, від 30.04.2017 року № 407 на суму 20000 грн. 00 коп. орендної плати за квітень 2017 року та 360 грн. 00 коп. індексації орендної плати, від 31.05.2017 року № 547 на суму 20 000 грн. 00 коп. орендної плати за травень 2017 року та 180 грн. 00 коп. індексації орендної плати, від 22.06.2017 року № 723 на суму 14 666 грн. 66 коп. орендної плати за період з 01.06.2017 року по 22.06.2017 року та 190 грн. 67 коп. індексації орендної плати.

Сторонами підписано та скріплено печатками лише акт від 31.01.2017 року № 103. Решта актів надсилались відповідачем позивачу засобами поштового зв'язку, про що подано до справи список від 10.03.2017 року № 255 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, список від 08.06.2017 року № 510 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, фіскальні чеки від 15.05.2017 року № 7699, від 04.04.2017 року № 4234.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Уклавши його у спрощеній формі, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (частини 1, 5, 6 статті 762 Цивільного кодексу України).

Положення статті 765 Цивільного кодексу України визначають, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до приписів частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В позовній заяві ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ просило суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ , м.Одеса суму гарантійного платежу, що був сплачений позивачем на користь відповідача у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суми попередньої орендної плати за квітень місяць 2017 року у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суми попередньої орендної плати за травень місяць 2017 року у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суми оплати індексації орендної плати за квітень 2017 року у розмірі 180 грн. 00 коп.

Як вірно вказав суду першої інстанції, з огляду на підписані сторонами акт приймання-передачі об'єктів в оренду від 26.01.2017 року та акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди від 22.06.2017 року у користуванні позивача об'єкти оренди, обумовлені договором оренди від 19.01.2017 року № 19/01/17СК-АГЗП, фактично перебували в період з 26.01.2017 року по 22.06.2017 року, оскільки відповідно до пункту 1.3 вищевказаного договору підписання актів прийом-передачі є засобом підтвердження факту користування об'єктами оренди та підставою для початку нарахування орендної плати.

Загалом за період з 26.01.2017 року по 22.06.2017 року позивачем було сплачено на користь відповідача орендної плати (з урахуванням гарантійного платежу та індексації орендної плати) 112 830 грн. 97 коп., з яких відповідачем було фактично повернуто 9 100 грн., як помилково нарахованих, таким чином за вищезазначений період позивачем було сплачено 103 730 грн. 97 коп. (з урахуванням 20000 грн. гарантійного платежу).

Водночас в матеріалах справи наявні акти про надання послуг (виконання робіт) за січень - червень 2017 року, із яких акти за лютий - червень 2017 року не підписані позивачем, однак, надсилались йому поштою, що, за умови відсутності доказів висунення позивачем ґрунтовних заперечень щодо них, у розумінні пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 8.5. договору оренди є належним та достатнім доказом того, що об'єм та суми орендної плати та інфляційного збільшення, що в них зазначені, розраховані правомірно внаслідок користування позивачем об'єктами оренди. Із зазначених актів про надання послуг (виконання робіт) за січень-червень 2017 року вбачається, що загальна сума цих актів складає 99 688 грн. 30 коп.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок сум орендної плати (з урахуванням гарантійного платежу та індексації орендної плати) колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що дійсно фактично позивач сплатив на користь відповідача на 4 042 грн. 67 коп. більше. ніж було встановлено в актах про надання послуг (виконання робіт), в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно було задоволено вимоги позивача в частині стягнення переплаченої суми орендної плати в розмірі 4 042 грн. 67 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення гарантійного платежу, що був сплачений позивачем на користь відповідача у розмірі 20 000 грн. 00 коп., то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зазначеної вимоги позивача, оскільки згідно пункту 3.2. договору оренди укладеного між сторонами гарантійний платіж утримуватися орендодавцем протягом дії даного договору, як забезпечення сплати орендарем орендної плати, інших платежів та виконання інших обов'язків за даним договором, і який зараховується як оплата за останній місяць оренди.

Також в позовних вимогах позивач просив суд стягнути з відповідача суми оплати в якості компенсації за комунальні послуги у розмірі 6 600 грн. 00 коп., розглянувши зазначену позовну вимогу суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, дійшов висновку, що оскільки матеріали справи вказують на те, що протягом строку договору оренди від 19.01.2017р. позивач займався збором дозвільних документів для будівництва авто газозаправних станцій на орендованих об'єктах та роботи фактично не розпочинав, то він не міг користуватися комунальними послугами, в зв'язку з чим вищезазначена сума підлягає стягненню.

В позовній заяві ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СТС ГОЛД , м. Київ також просило стягнути з відповідача 55 000 грн. 00 коп. заподіяних відповідачем збитків позивачу, що складаються із фактично сплачених витрат на екологічні послуги та роботи з розробки проектної документації, оскільки за твердженням позивача відповідачем вчинялись перешкоди до доступу на об'єкти оренди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до частини 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. ОСОБА_6 збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На підтвердження фактичної відсутності доступу до об'єктів оренди позивачем були надані акти про не допуск, які судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, є неналежними доказами, так як складені в односторонньому порядку, містять відмітки про відмову відповідача у їх підписанні, які викликають сумнів щодо отримання такої відмови з боку відповідача, так як він на орендованих об`єктах не знаходиться через те, що їх передано в оренду ТОВ "Сан Ойл", що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не здійснює фактичне користування об'єктами - автозаправними станціями, що суміщені із об'єктами, які перебували у користуванні позивача, оскільки таке право передане відповідачем ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 ойл" за договорами найму від 18.12.2014 року, від 16.12.2014 року, від 11.12.2014 року, від 19.12.2014 року, із чого суд вбачає недоведеним посилання позивача на перешкоджання йому у доступі на об'єкт саме з боку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ . Звідси, суд вбачає недоведеність вини ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю СК ПЕТРОЛІУМ у заподіянні позивачу збитків в сумі 55000 грн. 00 коп., позаяк, у даному випадку відсутні у сукупності всі складові елементи поняття збитку, у зв'язку з чим не має підстав для покладення на відповідача відповідальності за вказаний збиток, що є підставою для відмови судом у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТОВ СК ПЕТРОЛІУМ 55000грн. збитків.

Крім того, позивач, посилаючись на перешкоджання йому відповідачем у доступі до об'єктів оренди, згідно пункту 6.15 договору оренди від 19.01.2017 року № 19/01/17СК-АГЗП, нарахував до стягнення з відповідача 52 000 грн.00 коп. штрафної неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями відповідно до частини першої Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 Господарського кодексу України).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України , мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України , засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що позивач не довів суду наявності дій/бездіяльності орендодавця, через які орендар був позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди згідно умов договору від 19.01.2017 року № 19/01/17СК-АГЗП, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафної неустойки в сумі 52000 грн. 00 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 73, 74, 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України того, що саме відповідачем вчинялись будь-які перешкоди до доступу на об'єкти оренди, в зв'язку з чим позивачу було заподіяно збитки, та що стало підставою для стягнення з відповідача сум орендної плати, індексації орендної плати, компенсації за комунальні послуги, гарантійного платежу та штрафу.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду відносно обґрунтованості та доведеності позовних вимог про стягнення з відповідача 6 600 грн. 00 коп. витрат на комунальні послуги та 4 042 грн. 67 коп. переплаченої орендної плати, та відмови в решті заявлених позовних вимог.

Переглядаючи у апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі № 916/1990/17, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття Господарським судом Одеської області неправильного судового рішення у справі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі № 916/1990/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю КОРУНД ГАЗ , м.Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі №916/1990/17 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року у справі № 916/1990/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 02.05.2018 року, повний текст постанови складено 07 травня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_8 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10