Постанова

від 26.11.2018 по справі 916/1990/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1990/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корунд Газ"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Малярчук І.А.)

від 31.10.2017

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Діброва Г.І., судді - Колоколов С.І., Принцевська Н.М.)

від 02.05.2018,

у справі за позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Корунд Газ"

до - товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум"

про стягнення 173 780,00 грн

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ТОВ "СТС Голд" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "СК Петроліум" про стягнення 173 780,00 грн, з яких 20000,00 грн гарантійного платежу, 6 600,00 грн компенсації за комунальні послуги, 20 000,00 грн попередньої орендної плати за квітень 2017 року, 20 000 грн попередньої орендної плати за травень 2017 року, 180,00 грн індексації орендної плати за квітень 2017 року, 55 000 грн збитків та 52 000 грн штрафу.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна від 19.01.2017 № 19/01/17СК-АГЗП, відповідно до умов якого відповідач був зобов'язаний передати позивачу в строкове платне користування на умовах оренди асфальтне покриття, загальною площею 1 000 кв.м. Відповідачем взяті за вказаним договором зобов'язання не виконані, зокрема, відповідач не допускав позивача на об'єкт оренди, в зв'язку з чим договір було розірвано та за актом від 22.06.2017 об'єкти оренди було повернуто позивачем відповідачу. У зв'язку з викладеними обставинами позивач вважає наявним у нього права на повернення сплачених ним відповідачу сум гарантійного платежу, компенсацій за комунальні послуги, попередніх орендних платежів за квітень, травень 2017 року, суми сплаченої індексації орендної плати за квітень, а також має право на стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору оренди та стягнення збитків, що складаються з фактично сплаченої позивачем вартості робіт, які замовлялись ним з метою проектування та облаштування газозаправних пунктів на орендованих площах.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.05.2018, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "СК Петроліум" на користь ТОВ "СТС Голд" 6600,00 грн витрат на комунальні послуги, 4 042,67 грн орендної плати, відшкодовано судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з відсутності в діях відповідача вини, як необхідної складової для повернення в порядку п. 6.4 договору оренди № 19.01.2017 № 19/01/17СК-АГЗП суми авансової орендної плати, гарантійного платежу та відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування збитків і неустойки. Що стосується повернення позивачу сум орендної плати, то суд першої інстанції дійшов висновку, що за умови встановленого судом факту перебування об'єктів оренди у користуванні відповідача в період з 19.01.2017 по 22.06.2017 правомірним є повернення позивачу 4042,67 грн фактично сплачених сум орендної плати, оскільки позивачем було сплачено в рахунок орендних платежів більшу суму, ніж вартість фактично наданих послуг. Встановив, що позивач не користувався комунальними послугами на об'єкті оренди, у зв'язку з чим стягнув 6 600,00 грн сплачених витрат на такі послуги.

Під час апеляційного провадження у справі ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 здійснено заміну найменування позивача з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Голд" на товариство з обмеженою відповідальністю "Корунд Газ".

ТОВ "Корунд Газ" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові акти і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. На думку скаржника, господарськими судами протиправно не було взято до уваги те, що позивач виконував зобов'язання за договором оренди належним чином, тоді як відповідач вчиняв дії щодо недопущення представників позивача на об'єкт оренди, у зв'язку з чим позивач не мав можливості використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням. Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення збитків, неустойки та повернення сум, які сплачувались позивачем відповідачу за умовами укладеного договору оренди.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 19.01.2017 між ТОВ "СК Петроліум" (орендодавець) та ТОВ "СТС Голд" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 19/01/17СК-АГЗП, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування на умовах оренди асфальтне покриття, загальною площею 1000 квадратних метрів, яке знаходиться за адресами: Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 147, (нова - вул. О. Василенка) площею 100 кв.м; Київська область, Васильківський район, с/рада Мархалівська, автодорога Київ-Одеса, 24 км + 400 м, площею 100 кв.м; Київська область, Кагарлицький район, с. Липовець, вул. Садова, буд. 3, площею - 100 кв.м; Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Заводська, буд. 1-А, площею - 100 кв.м; Київська область, Бориспільський район, с/рада Глибоцька, автодорога Бориспіль-Золотоноша, 5 км + 775 м, площею - 100 кв.м; Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Шевченка, буд. 1-Б, площею - 100 кв.м; Київська область, Бородянський район, с. Микуличі, вул. Леніна, буд. 42 (нова - вул. Варшавська), площею 100 кв.м; Київська область, Бородянський район, с. Микуличі, вул. Леніна, буд. 45 (нова - вул. Варшавська), площею 100 кв.м; Чернігівська область, Козелецький район, с. Єрків, вул. Гагаріна, буд. 1а, площею - 100 кв.м; Чернігівська область, Козелецький район, с. Єрків, вул. Гагаріна, буд. 2а, площею - 100 кв.м (об'єкт оренди), а орендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату, інші передбачені умовами цього договору платежі та повернути об'єкт оренди орендодавцю відповідно до умов договору. Об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для розміщення модульних автомобільних газозаправних пунктів заводського виготовлення (операторська, газозаправний модуль заводського виготовлення, інше необхідне обладнання та устаткування) (пункти 1.1, 1.2 договору).

Факт передачі об'єкта оренди оформлюється двостороннім актом приймання передачі. Акт приймання-передачі об'єкта оренди є підставою для нарахування орендної плати (п. 1.3 договору).

Згідно з пунктом 2.1.3 договору орендар зобов'язався не пізніше 3 робочих днів після припинення дії договору або у випадку його дострокового розірвання з підстав, передбачених договором, законами або набрання рішення суду законної сили, здати об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі в стані придатному для експлуатації, але не гірше стану, що був на момент його передачі в оренду, за винятком нормального зносу. Оплаті підлягає весь період користування об'єктом оренди до дня фактичної передачі.

Відповідно до пунктів 2.1.14, 2.2.3 договору дозвіл орендодавця на виконання робіт з розташування на об'єкті оренди автомобільних газозаправних пунктів та на проведення пов'язаних з цим робіт, надається орендодавцем в момент підписання договору.

Пунктом 2.1.20 договору визначено, що орендар зобов'язався у терміни, визначені чинними нормативно-правовими актами, власними силами та за власний рахунок, отримати необхідну дозвільну та реєстраційну документацію, передбачену чинним законодавством України та необхідну для здійснення своєї господарської діяльності на об'єкті оренди.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору орендар має право достроково розірвати договір оренди, попередивши орендодавця письмово за 30 календарних днів, в порядку передбаченому п. 8.5 договору.

Сторони домовились, що щомісячні платежі складаються з орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги (пункт 3.1 договору).

За умовами пункту 3.1.1 договору орендар сплачує орендодавцю щомісячну орендну плату у загальному розмірі 20 000,00 грн (з ПДВ). Орендна плата коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати (базової розрахункової) на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць з урахуванням положень цього договору. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно на умовах передплати не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць.

У пункті 3.1.2 договору сторони домовились, що орендар за перший місяць користування об'єктом оренди зобов'язується сплатити орендодавцю комунальні платежі авансом в розмірі 550,00 грн (з ПДВ), за кожний об'єкт, які в подальшому будуть зараховані як компенсація комунальних платежів.

Згідно з пунктом 3.2 договору не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць користування об'єктом оренди та гарантійний платіж у розмірі 20 000,00 грн (з ПДВ), який буде утримуватися орендодавцем протягом дії цього договору, як забезпечення сплати орендарем орендної плати, інших платежів та виконання інших обов'язків за договором, і який зараховується як оплата за останній місяць оренди.

Орендодавець складає акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в останній день кожного місяця. Про отримання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) орендар зобов'язаний поставити відповідну відмітку про отримання на другому екземплярі такого акту орендодавця, зазначивши дату, прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, яка отримала акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, з моменту отримання, підписати акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та направити один екземпляр орендодавцю. У разі виникнення у орендаря мотивованих претензій щодо наданих послуг, зазначених у цьому акті, орендар зобов'язаний вкласти такі претензії орендодавцю у письмовому вигляді. Мотивовані претензії направляються орендодавцю не пізніше 5-ти робочих днів з моменту отримання орендарем акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання орендодавцем мотивованих претензій, сторони повинні врегулювати розбіжності і підписати акт. У випадку якщо орендар відмовляється або ухиляється від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до пункту 5.2 договору та при цьому не пред'являє мотивованих претензій орендодавцю у відповідності з пункту 5.3 цього договору, орендодавець робить у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відмітку про відмову орендаря підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За таких обставин вважається, що орендодавець належним чином виконав обов'язки за цим договором, а орендар не має претензій щодо вартості надання послуг, якості та відповідності результату наданих орендодавцем послуг умовам цього договору і акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є погодженим сторонами та має обов'язкову юридичну силу для обох сторін. Будь-які повідомлення, що направляються сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, повинні бути викладені в письмовій формі та вважаються належним чином врученими, якщо вони направлені на адресу сторін, зазначену у цьому договорі (факт здачі листа до установи зв'язку підтверджується квитанцією/накладною установи зв'язку, кур'єрської служби та/або фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист) або отримані уповноваженими представниками сторін під розписку. Кожна зі сторін не несе відповідальність за неотримання або несвоєчасне отримання іншою стороною письмової (поштової) кореспонденції, направленої на її адресу, що вказану у розділі 9 цього договору та/або на іншу адресу, яка стала відома сторонам згідно письмового повідомлення сторін одна одній (пункти 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 8.5 договору оренди).

Відповідно до п. 6.4 договору у випадку розірвання сторонами даного договору оренди з вини орендодавця, останній повертає орендарю суми авансової орендної плати й інших платежів, передоплата яких була здійснена, але які не були покриті наданими послугами та гарантійний платіж у повному обсязі протягом п'яти банківських днів з дня припинення дії договору.

Положеннями пункту 6.15 договору визначено, що у випадку, якщо внаслідок дій/бездіяльності орендодавця, орендар позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди згідно умов договору, орендодавець зобов'язаний сплатити орендарю штрафну неустойку в розмірі 1 000,00 грн за кожен день строку, протягом якого орендар був позбавлений можливості користуватись об'єктом оренди з вини орендодавця.

Судами встановлено що відповідач передав позивачу у користування об'єкт оренди, що визначений договором оренди № 19/01/17СК-АГЗП за актом приймання-передачі від 26.01.2017. Позивачем вказаний об'єкт прийнято без зауважень та претензій.

На виконання умов договору оренди № 19/01/17СК-АГЗП позивач сплатив на користь позивача такі платежі: 48 000,00 грн - попередня оплата та гарантійний платіж (платіжне доручення від 27.01.2017 № 640); 6 600,00 грн - компенсація комунальних послуг (платіжне доручення від 27.01.2017 № 641); 220,00 грн - індексація орендної плати за січень 2017 року (платіжне доручення від 14.02.2017 №659); 3 870,97 грн - попередня оплата за оренду за січень 2017 року (платіжне доручення від 16.02.2017 року № 664); 200,00 грн - оплата індексації орендної плати за лютий 2017 року (платіжне доручення від 13.03.2017 року № 681); 20 000,00 грн - попередня оплата за оренду (платіжне доручення від 09.03.2017 № 699); 20 000,00 грн - попередня оплата за оренду за квітень 2017 року (платіжне доручення від 11.04.2017 № 736); 360,00 грн - оплата індексації орендної плати (платіжне доручення від 13.04.2017 № 740); 20 000,00 грн - попередня оплата за оренду за травень 2017 року (платіжне доручення від 10.05.2017 № 758); 180,00 грн - оплата індексації орендної плати за квітень 2017 року (платіжне доручення від 11.05.2017 № 760).

Кошти в сумі 9 100,00 грн були повернуті відповідачем позивачу, як помилково отримані за оренду та комунальні послуги (банківська виписка від 17.02.2017, а.с. 162, т. 1).

Також господарськими судами встановлено, що 27.01.2017 позивач уклав з ТОВ "Науково-Виробниче об'єднання "Екоальянс" договір № 10-п про надання послуг екологічного характеру та здійснив попередню оплату за ним в сумі 54 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2017 № 658. Позивач та ТОВ "Науково-Виробниче об'єднання "Екоальянс" 31.03.2017 підписали акт наданих послуг за договором № 10-п на суму 54 000,00 грн.

Позивач уклав з КП "Черкасигаззбут ім. В.А. Бабанського" договір від 22.02.2017 № 15 на розробку проектної документації для розміщення модулів для заправки автомобілів зрідженим вуглекислим газом, здійснив за ним попередню оплату в сумі 12 000,00 грн за підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2017 № 694. Позивач та КП "Черкасигаззбут ім. В.А. Бабанського" 31.03.2017 підписали акт наданих послуг № ОУ-000165 з виконання робочих проектів на будівництво автозаправних модулів на суму 12 000,00 грн.

Окрім того, позивач отримав дозвільну документацію для облаштування автогазозаправних комплексів, зокрема, дозволи Департаменту екології та природних ресурсів від 04.05.2017 № 7422080203-4, від 04.05.2017 № 7422080203-5, рішення Медвинської сільської ради від 28.03.2017 №212-17-VII "Про встановлення автогазозаправочного пункту", рішення Липовецької сільської ради від 22.02.2017 "Про встановлення модульного автогазозаправочного пункту"; рішення Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області від 15.02.2017 182-14-VII "Про встановлення автогазозаправочного пункту"; рішення Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області від 11.04.2017 №263-13-VII "Про погодження на встановлення модульного автогазозаправочного пункту"; рішення Олексіївщинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 02.03.2017 "Про надання дозволу на встановлення модульних автозаправних пунктів в селі Єрків"; рішення Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 28.02.2017 "Про надання дозволу ТОВ "СТС Голд" на встановлення АГЗП".

10.03.2017 між ТОВ "СТС Голд" та ТОВ "Бізнес інформація технологія" укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №1703-1001/БУД-БІТ на об'єктах, орендованих за договором оренди від 19.01.2017 №19/01/17СК-АГЗП.

Позивач зареєстрував у департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, Морхалівська сільська рада, Київ-Одеса, 24 км + 400 м.

Судами встановлено, що поряд з орендованим позивачем у відповідача майном за договором оренди від 19.01.2017 № 19/01/17СК-АГЗП розташовані автозаправні станції, які передані відповідачем в оренду ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" за договорами найму (оренди) від 18.12.2014, від 16.12.2014, від 11.12.2014, від 19.12.2014 (а.с. 86-168, т. 1).

Про наміри здійснювати будівельні роботи позивач повідомляв відповідача листами від 21.03.2017 № 26, від 05.04.2017 № 31, від 10.04.2017 № 33, від 05.05.2017 № 1, від 24.05.2017 № 37 у змісті яких, висловив занепокоєння про наміри ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" не допускати позивача до проведення підготовчих та будівельних робіт.

Листами № 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 7/02, 8/02, 9/02, 10/02 від 01.02.2017 відповідач повідомляв позивача про згоду на встановлення модульних автогазозаправочних пунктів.

Окрім того, ТОВ "СК Петроліум" звернулося до ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" з листом від 12.04.2017 № 13 з приводу намірів чинити перешкоди або не допускати представників позивача, його підрядних організацій для проведення робіт. Просило ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" повідомити про відповідність чи невідповідність дійсності вищевикладених фактів.

ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" листом від 17.04.2017 повідомило ТОВ "СК Петроліум", що не має наміру чинити перешкоди ТОВ "СТС Голд" та будь-яким залученим ним підрядним організаціям у проведенні робіт.

ТОВ "СТС Голд" та ТОВ "Бізнес інформація технологія" складено та підписано акти про недопуск на об'єкт оренди від 06.04.2017, від 07.04.2017, від 10.04.2017, від 12.04.2017, від 13.04.2017, від 14.04.2017, від 10.05.2017, від 11.05.2017, від 12.05.2017, від 15.05.2017, від 16.05.2017, від 17.05.2017, від 18.05.2017, від 19.05.2017, від 22.05.2017. В актах вказано, що перешкоди у доступі до об'єкту оренди чинив відповідач. Зазначено про відмову відповідача від підписання таких актів (а.с. 129-144, т. 1).

Листом від 24.05.2017 № 37 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди від 19.01.2017 № 19/01/17СК-АГЗП з посиланням на перешкоджання йому відповідачем у доступі до об'єкту оренди. Об'єкт оренди повернутий позивачем відповідачу, прийнятий останнім без претензій та зауважень за актом від 22.06.2017 (а.с. 151, т. 1).

Відповідач надав до суду акти надання послуг від 31.01.2017 № 103 на суму 3870,97 грн - орендна плата за період з 26.01.2017 по 31.01.2017; від 28.02.2017 № 104 на суму 20 000,00 грн - орендна плата за лютий 2017 року та 220,00 грн індексації орендної плати; від 31.03.2017 № 268 на суму 20 000,00 грн - орендна плата за березень 2017 року та 200,00 грн індексації орендної плати; від 30.04.2017 № 407 на суму 20 000,00 грн - орендна плата за квітень 2017 року та 360,00 грн індексації орендної плати; від 31.05.2017 № 547 на суму 20 000,00 грн - орендна плата за травень 2017 року та 180,00 грн індексації орендної плати; від 22.06.2017 № 723 на суму 14 666,66 грн - орендна плата за період з 01.06.2017 по 22.06.2017 та 190,67 грн індексації орендної плати.

Сторонами підписано та скріплено печатками лише акт від 31.01.2017 № 103. Решта актів надсилались відповідачем позивачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 10.03.2017 № 255 та від 08.06.2017 № 510, фіскальними чеками від 15.05.2017 № 7699, від 04.04.2017 № 4234.

Переглядаючи судові рішення у справі у межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Правомірність стягнення з відповідача на користь позивача компенсації витрат на комунальні послуги в сумі 6 600,00 грн та 4 042,67 грн переплаченої орендної плати сторонами не оспорюється.

Предметом дослідження у цій справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача суми коштів сплачених позивачем за договором оренди нерухомого майна від 19.01.2017 № 19/01/17СК-АГЗП в якості гарантійного платежу, орендних платежів, компенсації за комунальні послуги, індексації орендної плати. Окрім того судам необхідно було дослідити правомірність заявлених до стягнення збитків та штрафної неустойки.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК України).

З'ясовуючи питання наявності вини в діях відповідача, як необхідної складової для повернення суми авансової орендної плати, гарантійного та інших платежів в порядку п. 6.4 договору оренди, господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідач виконав свої договірні зобов'язання шляхом підписання акту приймання-передачі від 26.01.2017 об'єкта оренди та за умовами цього договору, останній укладений з метою розташування автомобільних газозаправних пунктів, розміщення яких не потребувало отримання орендарем окремої згоди від орендодавця, оскільки така згода надана в момент укладання договору.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем перешкод в користуванні позивачем орендованим майном, відхиливши посилання позивача на вищезазначені акти про недопущення на об'єкт оренди як на неналежні докази, оскільки останні складені позивачем в односторонньому порядку.

За таких обставин підстав для задоволення вимог про повернення авансової орендної плати, гарантійних платежів та індексації орендної плати, за наявності встановленого судами факту користування орендованим майном, немає.

Відповідно до ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За вимогами ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У справі, яка розглядається, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, за наслідками дослідження наявних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку про відсутність протиправної поведінки відповідача, як необхідного елементу складу цивільного правопорушення.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 55000,00 грн.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 52 000,00 грн штрафної неустойки у відповідності до умов пункту 6.15 договору оренди необхідно зазначити таке.

Положеннями пункту 6.15 договору визначено, що у випадку, якщо внаслідок дій/бездіяльності орендодавця, орендар позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди згідно умов договору, орендодавець зобов'язаний сплатити орендарю штрафну неустойку в розмірі 1 000,00 грн за кожен день строку, протягом якого орендар був позбавлений можливості користуватись об'єктом оренди з вини орендодавця.

Враховуючи те, що позивач не довів суду наявності дій/бездіяльності орендодавця, через які орендар був позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди згідно умов договору від 19.01.2017 № 19/01/17СК-АГЗП, господарські суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафної неустойки в сумі 52 000,00 грн.

Аргументи скаржника, що неправомірного відхилення судами попередніх інстанцій актів про недопуск на об'єкт оренди від 06.04.2017, від 07.04.2017, від 10.04.2017, від 12.04.2017, від 13.04.2017, від 14.04.2017, від 10.05.2017, від 11.05.2017, від 12.05.2017, від 15.05.2017, від 16.05.2017, від 17.05.2017, від 18.05.2017, від 19.05.2017, від 22.05.2017 як належних доказів у справі, відхиляється Верховним Судом, оскільки вони є необґрунтованими та таким, що не спростовує висновків судів попередніх інстанцій та, за своєю суттю, зводиться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Корунд Газ".

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корунд Газ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі за № 916/1990/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач