Рішення

від 26.04.2018 по справі 904/590/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018м. ДніпроСправа № 904/590/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю Екко-Пак (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості у сумі 446879,34грн

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.02.2017

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 25.04.2018

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Екко-Пак про стягнення суми основного боргу за договором поставки № 27/10/16 від 27.10.2016 в розмірі 345618,35грн, пені - 33479,56грн, суми індексу інфляції - 3456,18грн, двадцять п'ять процентів річних від простроченої суми - 29763,42грн, штрафу - 34561,83грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання за договором поставки № 27/10/16 від 27.10.2016 щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції і станом на 05.02.2018 основний борг складав 345618,35грн;

- у зв'язку з порушенням зобов'язань з відповідача слід стягнути пеню за період з 10.10.2017 по 05.02.2018 в розмірі 33479,56грн, індекс інфляції з жовтня 2017 року по січень 2018 року - 3456,18грн, 25% річних з 10.10.2017 по 05.02.2018 - 29763,42грн і 10% штрафу від неоплаченої партії товару - 34561,83грн.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що:

- відповідачем сплачено частину основного боргу в розмірі 44600грн відповідно до платіжних доручень № 858 від 22.01.2018, № 877 від 31.01.2018, № 896 від 15.02.2018, № 912 від 06.03.2018, № 910 від 05.03.2018, № 67 від 20.03.2018, № 66 від 19.03.2018, № 926 від 03.04.2018;

- 10% штрафу нараховані позивачем безпідставно, оскільки відповідачем не порушено п. 6.6 договору №27/10/16 від 27.10.2016;

- позивач неправомірно нарахував штраф та пеню за одне і те саме порушення, і вказана правова позиція підтверджується висновком Верховного Суду України №6-2003цс від 21.10.2015 і постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у справі №13/70-10-2203.

Позивач звернувся із заявою про:

- необхідність призначення судового засідання для вирішення питання щодо розміру понесених ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг судових витрат;

- ухвалення додаткового рішення про повернення ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг надмірно сплаченої суми судового збору;

- необхідність звернення до органів Державної казначейської служби України з поданням про повернення ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг надмірно зарахованої суми грошових коштів судового збору;

- необхідність переказу на поточний рахунок ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг №26006455025089 в ПАТ ОТП Банк в м. Києві, МФО 300528, ЄДРПОУ 40631061 надмірно сплаченої суми грошових коштів судового збору.

Крім того, позивач звертався із заявою про врегулювання спору з відповідачем за участю судді, однак в подальшому таку заяву було відкликано у зв'язку з невиконанням відповідачем умов позивача.

Також, позивач звернувся із заявами про:

- залишення без розгляду заяв, клопотань і документів, що не відповідають вимогам до письмових доказів, а також подані відповідачем після 01.03.2018;

- виключення з числа доказів платіжних доручень ТОВ Екко-Пак на адресу фінансового посередника АТ УкрСиббанк , а саме №912 від 06.03.2018, №910 від 05.03.2018, №858 від 22.01.2018, №877 від 31.01.2018, №896 від 15.02.2018, №912 від 06.03.2018, №67 від 20.03.2018, №66 від 19.03.2018;

- розгляд справи на підставі доказів, поданих ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг разом з позовом;

- захист права ТОВ Хім Торг відповідно до предмету позову і методів договірного права;

- покладення на ТОВ Екко-Пак судових витрат позивача повністю, незалежно від результатів вирішення спору;

- постановлення ухвали про стягнення з ТОВ Екко-Пак або його представника в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- зазначення у резолютивній частині рішення у справі №904/590/18 строку виконання рішення та дати складання повного тексту рішення.

Крім того, в судовому засіданні 26.04.2018 позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду. В письмовому вигляді вказану заяву надано не було.

В ході вирішення спору сторони пропонували проекти мирових угод, однак такі угоди укладені не були.

Відповідач звернувся з клопотанням про перенесення розгляду справи у зв'язку із зміною представника товариства та необхідністю підготовки.

В судовому засіданні 26.04.2018 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

27.10.2016 між ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг (Постачальник) та ТОВ Екко-Пак (Покупець) укладений договір поставки №27/10/16.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати й оплачувати продукцію (надалі Товар ).

Поставка Товару здійснюється партіями, партія Товару, яку повинен поставити Постачальник, визначається у погодженому між Сторонами Додатку до Договору, що є невід'ємною частиною Договору. На основі погодженого Сторонами Додатку до Договору Постачальник складає видаткову накладну, яка підписується Сторонами при прийманні - передачі Товару та після її підписання стає невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 договору).

Між сторонами було укладено додатки до договору: №45 від 18.09.2017, №46 від 21.09.2017, №47 від 25.09.2017, №48 від 28.09.2017, №49 від 06.10.2017.

Згідно з пунктами 3 вказаних додатків до договору, місце та умови передачі (поставки) Товару: самовивіз зі складу продавця в м. Дніпро.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 318018,35грн - основного боргу, 33479,56грн - пені, 3456,18грн - індексу інфляції, 29763,42грн - 25% річних від простроченої суми, 34561,83грн - штрафу та закрити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 27600грн - основного боргу з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір поставки №27/10/16 від 27.10.2016.

На виконання договору, позивач поставив відповідачу в тому числі товар на суму 425023,76грн.

Так, згідно з додатком №45 від 18.09.2017 до договору, видатковою накладною № 1440 від 18.09.2017 ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг відвантажено, а ТОВ Екко-Пак отримано 2 тони поліетилену 293-285Д на загальну суму 83800,80грн.

Станом на 05.02.2018 відповідач за вказаний товар розрахувався частково і заборгованість становила 4395,39грн.

Відповідно до додатку №46 від 21.09.2017 до договору, видаткової накладної №1459 від 21.09.2017 позивачем поставлено 2 тони поліетилену НХF 4810Н та поліетилену TIPELIN (PE-HD) FS 471-02 на суму 83950,80грн.

Станом на 05.02.2018 заборгованість відповідача за вказаний товар становила 83950,80грн.

За умовами додатку №47 від 25.09.2017 до договору, згідно з видатковою накладною № 1488 від 25.09.2017 позивачем поставлено 2 тони поліетилену 293-285 Д, поліетилену НХР 4810Н та поліетилену 15313-003 на загальну суму 84720,96грн.

Станом на 05.02.2018 заборгованість відповідача за вказаний товар становила 84720,96грн.

Згідно з додатком №48 від 28.09.2017 до договору, видатковою накладною № 1515 від 28.09.2017 відповідачем отримано 2 тони поліетилену НХР 4810Н, поліетилену 293-285Д, поліетилену 15803-020 та поліетилену TIPELIN (PE-HD) FS 471-02 на загальну суму 84650грн.

Станом на 05.02.2018 заборгованість відповідача за вказаний товар становила 84650грн.

На підставі додатку №49 від 06.10.2017 до договору, видаткової накладної № 1571 від 06.10.2017 мала місце поставка відповідачу 2 тон поліетилену 15313-003 та поліетилену НХР 4810Н на загальну суму 87901,20грн.

Станом на 05.02.2018 заборгованість відповідача за вказаний товар становила 87901,20грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктами 5 додатків до договору №45 від 18.09.2017, №46 від 21.09.2017, №47 від 25.09.2017, №48 від 28.09.2017, №49 від 06.10.2017 умови оплати товару: покупець оплачує товар на протязі 21 календарного дня з дати відвантаження. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, станом на 05.02.2018 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором складала 345618,35грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 (вих. № 16/11/17) від 16.11.2017 щодо необхідності сплати заборгованості.

В ході вирішення спору відповідачем було сплачено 27600грн, що підтверджується копіями платіжних доручень (оригінали оглянуті в судовому засіданні): №896 від 15.02.2018 на суму 10000грн, №910 від 05.03.2018 - 5000грн, №912 від 06.03.2018 - 3000грн, №66 від 19.03.2018 - 1200грн, №67 від 20.03.2018 - 2400грн, №926 від 03.04.2018 - 3000грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, суд закриває провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 27600грн - основного боргу.

З приводу заяви позивача про залишення без розгляду заяв, клопотань та документів (в тому числі вказаних платіжних доручень) поданих після 01.03.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2018 було зобов'язано відповідача в строк до 01.03.2018 надати до суду відзив і всі письмові та електронні докази, а також зобов'язано позивача в строк до 05.03.2018 надати відповідь на відзив.

ТОВ Екко-Пак було подано до суду відзив на позов 05.03.2018 та копії платіжних доручень №896 від 15.02.2018, №877 від 31.01.2018 про часткову сплату заборгованості. Також, відповідачем подано клопотання про продовження строку на подання відзиву.

В судове засідання 06.03.2018 відповідачем надані копії платіжних доручень №912 від 06.03.2018, №910 від 05.03.2018 про часткову сплату заборгованості.

Ухвалою суду від 06.03.2018 було зобов'язано позивача надати відповідь на відзив з урахуванням наданих відповідачем копії платіжних доручень про часткову сплату боргу.

20.03.2018 відповідачем надано до суду копії платіжних доручень №66 від 19.03.2018, №67 від 20.03.2018 про часткову сплату заборгованості.

Пунктом 7 частини 1 статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

З урахуванням того, що під час підготовчого провадження представник позивача вказував на те, що відповідач не має доказів сплати спірної суми боргу, а надані відповідачем копії платіжних доручень не оформлені належним чином, суд ухвалою від 20.03.2018 на підставі статті 74 ГПК України зобов'язав відповідача надати належним чином оформлені копії платіжних доручень, а також оригінали таких доручень надати для огляду в судовому засіданні.

Відповідні докази були надані ТОВ Екко-Пак .

Також, суд звертає увагу на те, що частина боргу була сплачена відповідачем вже після 01.03.2018 і відповідні докази не могли бути надані до вказаної дати, однак повинні бути враховані при винесенні рішення.

З огляду на положення ст.ст. 74, 182 ГПК України, незважаючи на неподання відповідачем доказів по справі до 01.03.2018, суд вважає за можливе прийняти такі платіжні доручення з метою дотримання принципів змагальності сторін, встановлення об'єктивних обставин справи та прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення.

Стосовно посилань відповідача на сплату на користь позивача основного боргу в сумі 20000грн згідно з платіжними дорученнями № 858 від 22.01.2018 і № 877 від 31.01.2018 суд зазначає, що наведені сплати вже були враховані позивачем при визначенні спірної суми основного боргу, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг від 22.01.2018 і 31.01.2018.

Таким чином, належна до стягнення з відповідача сума основного боргу складає 318018,35грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.2 договору у випадку несвоєчасної оплати (не оплати) Товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок пені за період з 10.10.2017 по 05.02.2018 в сумі 33479,56грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору визначено, що за порушення строків оплати Товару, встановлених у Додатках до Договору, Покупець на вимогу Постачальника окрім штрафних санкцій (сплата пені згідно п. 6.2 договору) зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% (двадцять п'ять) процентів річних від простроченої суми згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період з жовтня 2017 року по січень 2018 року складає 3456,18грн, 25% річних за період з 10.10.2017 по 05.02.2018 - 29763,42грн.

Пунктами 6 додатків до договору №45 від 18.09.2017, №46 від 21.09.2017, №47 від 25.09.2017, №48 від 28.09.2017, №49 від 06.10.2017 встановлено, що у випадку прострочення оплати товару покупцем більш ніж на один календарний день, покупець зобов'язаний платити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від неоплаченої (несвоєчасної оплати) партії товару. У всіх документах (в тому числі платіжних) посилання на номер та дату договору є обов'язковим.

Згідно з розрахунком позивача розмір 10% штрафу складає 34561,83грн.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на п. 6.6 договору поставки, як на підставу для відмови в позові в частині стягнення 10% штрафу в розмірі 34561,83грн.

В даному випадку позивачем нарахований штраф не на підставі п. 6.6 договору поставки, а відповідно до пунктів 6 додатків до договору №45 від 18.09.2017, №46 від 21.09.2017, №47 від 25.09.2017, №48 від 28.09.2017, №49 від 06.10.2017.

Так, наведеними пунктами додатків чітко передбачено, що у разі прострочення оплати товару покупцем більше ніж на один календарний день, покупець зобов'язаний платити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від неоплаченої (несвоєчасної оплати) партії товару.

В ході вирішення спору встановлено, що відповідачем не в повному обсязі та несвоєчасно було оплачено товар і нарахування позивачем штрафу в розмірі 34561,83грн є цілком правомірним.

При цьому суд зазначає, що одночасне застосування штрафу та пені допускається чинним законодавством та передбачено договором поставки №27/10/16 від 27.10.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 6 додатків до договору №45 від 18.09.2017, №46 від 21.09.2017, №47 від 25.09.2017, №48 від 28.09.2017, №49 від 06.10.2017 встановлено, що у випадку прострочення оплати товару покупцем більш ніж на один календарний день, покупець зобов'язаний платити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від неоплаченої (несвоєчасної оплати) партії товару.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати (не оплати) товару покупець зобов'язаний сплатити па користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, чинне законодавство України допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 №3-24гс12 та постанова Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 №3-44гс11, від 09.04.2012 №3-88гс11 та Верховного Суду від 22.03.2018 по справі №911/1351/17.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-2003цс/15, суд зазначає, що вказана постанова розглянута в межах цивільного судочинства із застосуванням приписів відповідного законодавства. Натомість провадження у цій справі здійснюється в порядку господарського судочинства. Відтак, при правовій оцінці господарських правовідносин, що склались між сторонами у цій справі варто враховувати практику судів вищої інстанції, які розглядали відповідні справи на підставі норм законодавства господарського.

Суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ Торгівельна компанія Хім Торг про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову. Забезпечення виконання рішення скасовується після повного виконання відповідачем рішення суду.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення виконання рішення суду може утруднити чи зробити неможливим виконання такого рішення. Неповернення відповідачем коштів не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, суд відмовляє в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг про встановлення строку виконання рішення суду.

Заявником не вказано в який саме строк повинно бути виконано рішення і не наведено обґрунтування необхідності встановлення такого строку.

Крім того, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що рішення повинно бути виконано у загальному порядку.

Також, суд не знаходить достатньо підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з ТОВ Екко-Пак або його представника в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на підставі ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 318018,35грн - основного боргу, 33479,56грн - пені, 3456,18грн - індексу інфляції, 29763,42грн - 25% річних від простроченої суми, 34561,83грн - штрафу та закриває провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 27600грн - основного боргу.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наявні матеріали справи, судом вирішується питання розподілу судових витрат в даному рішенні, а тому відсутня необхідність призначення засідання для визначення розміру понесених витрат, прийняття додаткового рішення.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про перенесення розгляду справи у зв'язку зі зміною представника товариства та необхідністю підготовки.

По справі було проведено чотири засідання у підготовчому провадженні і здійснюється розгляд справи по суті. Відповідач мав достатньо часу та можливостей для підготовки до справи та надання доказів. По справі закінчується законодавчо встановлений строк вирішення спору і судом не визнавалась обов'язковою явка конкретного представника ТОВ Екко-Пак .

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг до товариства з обмеженою відповідальністю Екко-Пак про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Екко-Пак (49089 м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 23, прим. 2, ідентифікаційний код 39992933) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг (04209 м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, ідентифікаційний код 40631061) 318018,35грн - основного боргу, 33479,56грн - пені, 3456,18грн - суми індексу інфляції, 29763,42грн - 25% річних від простроченої суми, 34561,83грн - штрафу, 6703,19грн - витрат по сплаті судового збору.

Закрити провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Екко-Пак (49089 м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 23, прим. 2, ідентифікаційний код 39992933) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг (04209 м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, ідентифікаційний код 40631061) 27600грн - основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг про встановлення строку виконання рішення суду.

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Хім Торг про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 07.05.2018

Суддя В.О. Татарчук

Повне рішення складено 07.05.2018