Рішення

від 23.12.2009 по справі 34/488

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьког о,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/488 23.12.09

За позовом П риватного підприємства «Ізу мруд-С»

до Акціоне рного банку «Банк регіон ального розвитку»

про зобов' язання перерахувати кошти та стягнення штрафних санкцій

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, адвокат;

від відповідача - Шкідченко Д.В., представн ик за дов. №Л-2 від 11.12.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2009 року Приватне під приємство «Ізумруд-С»(далі - позивач) звернулось до Госпо дарського суду м. Києва з позо вом до Акціонерного банку « Банк регіонального розвит ку»(далі - відповідач) про зо бов' язання перерахувати ко шти з поточного рахунку №260013124601 в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»в сумі 411 181,15 грн. на поточний раху нок Приватного підприємства «Ізумруд-С»№26004113162 в Київській регіональній дирекції ВАТ « Райффайзен Банк Аваль», М ФО 380805, стягнення 11 275,38 грн. індекс у інфляції, 3 949,39 грн. 3% річних, 4 264,0 6 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умо в укладеного між ними догово ру банківського рахунку від 31.10.2007 (далі - Договір), зокрема щ одо своєчасного здійснення п ерерахування коштів третім о собам, що, як пояснив, позивач негативно відбивається на го сподарській діяльності його підприємства.

З зв' язку з несвоєчасним с писанням (зарахуванням) кошт ів, позивач посилаючись на п.п .4.1, 4.2 Договору нарахував Банку індекс інфляції за п еріод з 24.03.2009 до 02.07.2009 в сумі 11 275,38 грн . та 3% річних за період з 30.03.2009 до 02 .07.2009 в сумі 3 949,39 грн.

Позивач неодноразово пода вав заяви про збільшення поз овних вимог, зокрема 07.10.2009 та 02.11.20 09.

01.12.2009 від представника позива ча надійшла заява про збільш ення позовних вимог, відпові дно до якої останній, в зв' яз ку з систематичним порушення м, укладеним між ними умовами Договору, зокрема невико нанням розпорядження про пер ерахування грошових коштів п ідприємства позивача з його банківського рахунку просив суд:

- визнати розірваним укладе ні між ПП «Ізумруд-с»та АБ « Банк регіонального розвит ку» Договір і договір №400 на ба нківське обслуговування з ви користанням системи «Клієнт -Банк»від 31.10.2007;

- зобов' язати Банк пер ерахувати грошові кошти з по точного рахунку №260013124601 в сумі 929 238,34 грн. на його поточний рахун ок №26004113162 в Київській регіональ ній дирекції ВАТ «Райффайз ен Банк Аваль», МФО 380805;

- стягнути з відповідача інд ексу інфляції за період з 24.03.2009 до жовтня 2009 року, за 254 дні, в сум і 20 372,50 грн. та 3% річних за період з 24.03.2009 до 02.12.2009 в сумі 10 416,57 грн. та ви трати на оплату послуг адвок ата у розмірі 40 000 грн.

Частиною 4 статті 22 ГПК Украї ни передбачено, що позивач вп раві до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збі льшити розмір позовних вимог за умови дотримання встанов леного порядку досудового вр егулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмов итись від позову або зменшит и розмір позовних вимог.

Подані позивачем заяви про збільшення позовних вимог в частині розірвання Договору судом не приймаються, оскіль ки даними вимогами позивач о дночасно збільшує і предметі , і підставу позовних вимог.

Відповідач письмового від зиву, в порядку ст. 59 Господарс ького процесуального кодекс у України (далі - ГПК України ) не подав.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об'єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 між сторонами укладено договір на банківське обслу говування з використанням си стеми «Клієнт-Банк», предмет ом якого є забезпечення опер ативного ведення Клієнтом своїх рахунків у Банку та обмін технологічною інфо рмацією, визначеною в цьому д оговорі та в Договорі бан ківського рахунку між Банк ом та Клієнтом, за допом огою систем дистанційного об слуговування.

31.10.2007 між позивачем як Клієн том, відповідачем як Банк ом укладено Договір, відпов ідно до умов якого за цим До говором Банк відкриває К лієнту поточний рахунок №26 0013124601/980, 260013124601/840; (далі - Рахунок), від повідно до Інструкції НБУ «П ро порядок відкриття, викори стання і закриття рахунків у національній та іноземній в алюта», зобов' язується прий мати та зараховувати на Раху нок грошові кошти, виконуват и розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з Рахунку, пр оведення операцій по Рахунку .

Відповідно до п.п.2.3.3 п.2.3 Бан к взяв на себе зобов' язанн я виконувати розпорядження Клієнта про перерахуванн я і видачу грошових коштів з р ахунку. У разі купівлі безгот івкової іноземної валюти за дорученням Клієнта Банк нараховує, утримує та сплачу є суму збору на обов' язкове державне пенсійне страхуван ня від імені та за рахунок К лієнта.

Згідно з п.п.2.3.6 п.2.3 Договору Банк також зобов' язаний з дійснювати розрахунково-кас ові операції за Рахунком від повідно до чинного законодав ства України та нормативно-п равових актів Національного банку України у межах залишк ів коштів на початок операці йного дня за умови сплати ком ісії Банку, передбаченої у додатку №1 до цього договору .

Пунктом 3.1 Договору пере дбачено, що операції по рахун ку, порядок їх проведення, фор ми розрахунків та послуг, які надаються Банком Кліє нту по обслуговування раху нку, визначаються та регулює ться чинним законодавством У країни, нормативними актами Національного банку України і здійснюються на підставі р озрахунково-касових докумен тів встановлених форм.

Розрахункові документи Б анк приймає від Клієнта (будь-якої особи, зазначеній в картці із зразками підписі в та відбитком печатки, або ві д уповноваженої особи Кліє нта за наявністю доручення ) і виконує в день їх надходжен ня, якщо вони надані в Банк в операційний час.

Додатком до Договору ст орони визначили тарифи коміс ійної винагороди за обслугов ування рахунків в національн ій валюті.

Протягом березня - квітня 2009 року позивач ініціював пер еказ грошових коштів відпові дно до поданих до Банку пл атіжних доручень:

№28 від 04.03.2009 на суму 1460,80 грн.;

№30 від 04.03.2009 на суму 105,60 грн.;

№31 від 04.03.2009 на суму 51,04 грн.;

№32 від 04.03.2009 на суму 26,40 грн.;

№33 від 04.032009 на суму 70,40 грн.;

№34 від 04.03.2009 на суму 636,24 грн.;

№35 від 04.03.2009 на суму 51,14 грн.;

№36 від 04.03.2009 на суму 114,41 грн.

№37 від 04.03.2009 на суму 11,44 грн.;

№38 від 23.03.2009 на суму 68 грн.

Статтею 23 Закону України «П ро платіжні системи та перек аз грошей в Україні»(далі - З акон) визначено, що платіжне д оручення може бути відкликан е ініціатором переказу в буд ь-який час до списання суми ко штів з його рахунка шляхом по дання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання.

Відповідно до п.23.2 Закону роз рахунковий документ може бут и відкликаний тільки в повно му обсязі.

Однак, Банком вказані п латіжні доручення виконані н е були, у зв' язку з недостатн істю коштів на кореспондентс ькому рахунку, що підтверджу ється повідомленнями про нев иконання розрахункових доку ментів №11/1465 від 13.03.2009, №11/1924 від 23.04.2009, № 11/1955 від 24.04.2009, №11/3213 від 09.06.2009 та поверн утими без виконання платіжни ми дорученнями №2 від 08.01.2009, №3 від 12.01.2009, №6 від 12.01.2009, №28 від 04.03.2009, №29 від 04.0 3.2009, №30 від 04.03.2009, №31 від 04.03.2009, №32 від 04.03.20 09, №33 від 04.03.2009, №34 від 04.03.2009, №35 від 04.03.2009, №36 від 04.03.2009, №37 від 04.03.2009, №38 від 23.03.2009, № 39 від 22.04.2009, №40 від 23.04.2009, №41 від 04.06.2009, №42 в ід 04.06.2009.

04.06.2009 позивач звернувся до Б анку з листом за вих. №1-04/06-09 та , у зв' язку з невиконання АБ « Банк регіонального розви тку»своїх зобов' язань по зд ійсненню платежів ПП «Ізумру д-С»просив анулювати не пров едені платіжні доручення №№3 9 від 22.04.2009 на суму 1 000 грн. та 40 від 23 .04.2009 на суму 45 грн.

Одночасно, ПП «Ізуміруд»пр осив перерахувати залишок вл асних коштів з поточного рах унку №260013124601 в АБ «Банк регіо нального розвитку»в сумі 396 003, 07 грн. на поточний рахунок ПП « Ізумруд-С»№26004113162 в КРД ВАТ «Ра йффайзен Банк Аваль», МФО 3808 05.

Вказаний лист був отримани й Банком 04.06.2009 та зареєстро ваний за вих. №3757/11, що підтвердж ується відтиском печатки на ньому.

Цього ж дня позивач надав до Банку платіжні дорученн я №№41, 42 на перерахування на йог о поточний рахунок №26004113162, відк ритий у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»власних коштів в сумі 396 003,07 грн. та 8493,15 грн. відпо відно.

Платіжні доручення №№41, 42 бул и отримані Банком 04.06.2009, що п ідтверджується відтиском пе чатки Банку у правому вер хньому куті платіжного доруч ення, у графі «одержано банко м».

Відповідно, до ст. 8 Закону Ук раїни «Про платіжні системи та переказ коштів в України» банки зобов'язані виконати д оручення клієнта, що містить ся в розрахунковому документ і, який надійшов протягом опе раційного часу банку, в день й ого надходження. У разі надхо дження розрахункового докум ента клієнта до обслуговуючо го банку після закінчення оп ераційного часу банк зобов' язаний виконати доручення кл ієнта, що мітиться в цьому роз рахунковому документі, не пі зніше наступного робочого дн я.

Згідно п.1.22 Закону України « Про платіжні системи та пере каз коштів в України»визначе но, що операційний час - част ина операційного дня банку а бо іншої установи - члена пл атіжної системи, протягом як ої приймаються документи на переказ і документи на відкл икання, що мають бути обробле ні, передані та виконані цим б анком протягом цього ж робоч ого дня. Тривалість операцій ного часу встановлюється бан ком або іншою установою - чл еном платіжної системи самос тійно та закріплюється в їх в нутрішніх нормативних актах .

Проте, і вказані платіжні до ручення Банком не були ви конані, з підстав недостатно сті коштів на кореспондентсь кому рахунку. Банк взяв вк азаний розрахунковий докуме нт для облікування за позаба лансовим рахунком №9804.

У відповідності до п.п.2.2.1 п.2.2 Договору Клієнт має пр аво, зокрема самостійно розп оряджатися коштами на Рахунк у з дотриманням встановленог о порядку та режиму функціон ування рахунку, за винятком в ипадку, передбачених законод авством та цим договором.

Банк же в свою чергу зобов ' язався належним чином вико нувати умови цього Договор у (п.п.2.3.5 п.2.3 Договору).

Як слідує з матеріалів спра ви, відповідач, 19.10.2009 по закінче нню дії депозитного договору перерахував на поточний рах унок позивача 500 000 грн. депозит ного вкладу та 2 958,90 грн. відсотк ів по депозиту, тому залишок к оштів на поточному рахунку п озивача станом на 02.11.2009 станови ть 929 238,34 грн.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України ( далі - ГК України) суб'єкти го сподарювання та інші учасник и господарських відносин пов инні виконувати господарськ і зобов'язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов'язанн я - відповідно до вимог, що у пе вних умовах звичайно ставлят ься (частина 1). Кожна сторона п овинна вжити усіх заходів, не обхідних для належного викон ання нею зобов'язання, врахов уючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногос подарського інтересу (частин а 2). Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань (частина 7).

Аналогічні положення міст яться і у статтях 525, 526 ЦК Україн и.

Частиною 1 статті 1066 ЦК Украї ни передбачено, що за договор ом банківського рахунка банк зобов'язується приймати і за раховувати на рахунок, відкр итий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йо му надходять, виконувати роз порядження клієнта про перер ахування і видачу відповідни х сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визнача ти та контролювати напрями в икористання грошових коштів клієнта та встановлювати ін ші, не передбачені договором або законом, обмеження його п рава розпоряджатися грошови ми коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 стат ті 1068 ЦК України банк зобов'яза ний за розпорядженням клієнт а видати або перерахувати з й ого рахунка грошові кошти в д ень надходження до банку від повідного розрахункового до кумента, якщо інший строк не п ередбачений договором банкі вського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК Украї ни у разі несвоєчасного зара хування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтов і, їх безпідставного списанн я банком з рахунка клієнта аб о порушення банком розпорядж ення клієнта про перерахуван ня грошових коштів з його рах унка банк повинен негайно пі сля виявлення порушення зара хувати відповідну суму на ра хунок клієнта або належного отримувача, сплатити процент и та відшкодувати завдані зб итки, якщо інше не встановлен о законом.

Статтею 1074 ЦК України передб ачено, що обмеження прав кліє нта щодо розпоряджання грошо вими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускаєт ься, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунко м за рішенням суду у випадках , встановлених законом.

30.07.2009 позивач звернувся до Б анку з листом за вих. №1-30/07-09, та у відповідності до ст. 1075 ЦК Ук раїни повідомив, що розриває з Банком укладені між ним и Договір №400 та Договір банкі вського рахунку, а відтак про сив перерахувати на його пот очний рахунок №26004113162 в Київські й регіональній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» , МФО 380805 залишок грошових кошт ів.

Частиною статті 1075 ЦК Україн и передбачено, що договір бан ківського рахунка розриваєт ься за заявою клієнта у б удь-який час.

Пунктом 5.2 Договору пере дбачено, що цей Договір розри вається, Рахунок закриваєтьс я на підставі та в порядку, вст ановленому чинним законодав ством, Інструкцією «Про поря док відкриття, використання і закриття рахунків у націон альній та іноземних валютах» та цим договором.

Зокрема, п.5.4 Договору пе редбачено, що Договір може бу ти розірвано за ініціативою однієї з сторін у порядку, пер едбаченому чинним законодав ством та цим Договором.

Відтак, укладені між сторон ами договори були розірвані за ініціативою позивача 30.07.2009.

Однак, як слідує з матеріалі в справи, Банк після надхо дження відповідної заяви поз ивача про розірвання договор ів, залишку коштів з поточног о рахунку позивача на його ін ший поточний рахунок, відкри тий у Київській регіональній дирекції ВАТ «Райффайзен Б анк Аваль», МФО 380805 не перерах ував.

Враховуючи той факт, що відп овідачем порушено договірні зобов' язання щодо своєчасн ого здійснення перерахуванн я прийнятих від позивача, як Клієнта Банку готівко вих коштів, суд визнає вимогу про зобов' язання перерахув ати власних коштів позивача з поточного рахунку №260013124601 в АБ «Банк регіонального роз витку»в сумі 929 238,34 грн. на його і нший поточний рахунок, зокре ма №26004113162, відкритий в Київські й регіональній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» , МФО 380805 законною, обґрунтован ою та такою, що підлягає задов оленню.

Позивач також просив стягн ути з Банку 20 372,50 грн. індекс у інфляції, нарахованого за п еріод з 24.03.2009 до жовтня 2009 року в с умі 20 372,50 грн. та пеню нарахован у за період з 24.03.2009 до 02.12.2009.

Постановою Правління Наці онального банку України від 23.03.2009 №157 «Про призначення тимча сової адміністрації в Акціон ерному банку «Банк регіо нального розвитку»призначе но тимчасову адміністрацію с троком на 1 рік, з 24.03.2009 до 23.03.2010, мора торій на задоволення вимог к редиторів введено з 24.03.2009 д о 23.09.2009 .

Відповідно до постанови Пр авління Національного банку України від 11.09.2009 №548 продовжени й мораторій на задоволення в имог кредиторів з 24.09.2009 до 23.03.2010, кр ім зобов' язань за договорам и банківських вкладів (депоз итів), договорами банківськи х рахунків, а також за зобов' язаннями щодо переказу кошті в у межах лімітів, установлен их тимчасовим адміністратор ом банку і погоджених Націон альним банком України.

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов'яз ання є його невиконання або в иконання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'язан ня (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 стат ті 193 ГК України порушення зоб ов'язань є підставою для заст осування господарських санк цій, передбачених цим Кодекс ом, іншими законами або догов ором.

Аналогічне положення міст иться й у статті 611 ЦК України, з гідно з якою у разі порушення зобов'язання настають право ві наслідки, встановлені дог овором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважаєтьс я таким, що прострочив, якщо ві н не приступив до виконання з обов'язання або не виконав йо го у строк, встановлений дого вором або законом.

Частиною 3 статті 85 Закону Ук раїни передбачено, що протяг ом дії мораторію:

1) забороняється здійснюват и стягнення на підставі вико навчих документів та інших д окументів, за якими здійснює ться стягнення, та вжиття зах одів, спрямованих на забезпе чення такого стягнення відпо відно до законодавства Украї ни;

2) не нараховуються неустойк а (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невик онання чи неналежне виконанн я зобов'язань перед кредитор ами та зобов'язань щодо сплат и податків і зборів (обов'язко вих платежів).

Відповідно до частини 2 стат ті 625 ЦК України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов'язання, на вимогу кре дитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Як убачається із зазначено ї норми (зокрема назви статті ), вона містить положення про в ідповідальність за порушенн я грошового зобов' язання.

Частиною 2 статті 58 Закону пе редбачено, що банк не відпові дає за невиконання або несво єчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредит орів, зупинення операцій по р ахунках, арешту власних кошт ів банку на його рахунках упо вноваженими органами держав ної влади.

Відтак, суд визнає вимогу по зивача про стягнення з відпо відача інфляційних втрат в с умі 20 372,50 грн. та 3% річних в сумі 10 416,57 грн. такою, що не підлягає за доволенню, оскільки останні були нараховані за період ді ї мораторію в Банку.

Позивач також просив стягн ути з відповідача 40 000 грн. витр ат на оплату послуг адвоката .

Дані витрати позивач мотив ував тим, що Адвокатське об' єднання «Консулат»надає пос луги з правової допомоги, юри дичні послуги (за КВЕД - 74.11.1 Ді яльність адвокатських об' є днань та індивідуальна адвок атська діяльність) різним юр идичним та фізичним особам, в тому числі Приватному підпр иємству «Ізумруд-С»при розгл яді справи №34/488, яка розглядаєт ься Господарським судом м. Ки єва.

Статтею 44 ГПК передбачено, щ о до складу судових витрат вх одить оплата послуг адвоката . У контексті цієї норми судов і витрати за участь адвоката при розгляді справи підляга ють сплаті лише в тому випадк у, якщо вони сплачені адвокат у стороною, котрій такі послу ги надавалися, а їх сплату під тверджено відповідними фіна нсовими документами.

Стягнення зазначених витр ат в рахунок майбутньої їх оп лати у вигляді судових витра т чинним законодавством не п ередбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК вит рати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначают ься у порядку, встановленому Законом України «Про адвока туру». Дія цього Закону пошир юється тільки на осіб, які є ад вокатами.

Поняття особи, яка є адвокат ом, наводиться в ст. 2 Закону Ук раїни «Про адвокатуру», де за значено, що адвокатом може бу ти громадянин України, який м ає вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юри ста або помічника адвоката н е менше двох років, склав квал іфікаційні іспити, одержав с відоцтво про право на занятт я адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката Ук раїни.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»адв окат має право займатись адв окатською діяльністю індиві дуально, відкрити своє адвок атське бюро, об'єднуватися з і ншими адвокатами в колегії, а двокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання , які діють відповідно до цьог о Закону та статутів адвокат ських об'єднань.

Відповідно до п. 5 ст.4 Закону України «Про адвокатуру»адв окатські бюро, колегії, фірми , контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особ ами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають пото чні та вкладні (депозитні) рах унки в банках на території Ук раїни, а у встановленому чинн им законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печ атку і штамп із своїм наймену ванням.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону Україн и «Про адвокатуру»оплата пра ці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадяни ном чи юридичною особою і адв окатським об'єднанням чи адв окатом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має свідоц тво про право на заняття адво катською діяльністю № 2240/10 від 24.04.2003.

На думку адвоката, основним и факторами, що повинні барит ися до уваги при визначені об ґрунтованого розміру гонора ру є, зокрема:

- обсяг часу і роботи, що вима гається для належного викона ння доручення;

- ступінь складності та нови зни правових питань, що стосу ються доручення;

- важливість доручення для к лієнта;

- роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, я кого бажає клієнт;

- характер і тривалість відн осин адвоката (об' єднання) з клієнтом;

- враховувати розмір стягне ння (ціни позову) з врахування конкретної справи;

- професійний досвід, науков о-теоретична підготовка, реп утація, значні професійні зд ібності адвоката.

Як свідчать матеріали спра ви, 01.06.2009 між позивачем та Адвок атським об' єднанням «Консу лат»(Виконавець) укладено уг оду №92/09-ГС про надання правово ї допомоги (юридичних послуг ) (далі - Угода №92/09-ГС), за умовам и якої Виконавець зобов' язу ється надати правову допомог у (юридичні послуги), а Замовни к прийняти та оплатити їх (спл атити гонорар).

Сума угоди (гонорар) без вра хування ПДВ складає 40 000 грн.

На виконання умов зазначен ої Угоди позивач сплатив за п равову допомогу, згідно Угод и №92/09-ГС від 01.06.2009 АО «Консул»40 000 г рн. гонорару, що підтверджуєт ься платіжним дорученням №48 в ід 05.10.2009.

При цьому, суд враховує пол оження статті 627 ЦК України, у я кій закріплено принцип свобо ди договору, який полягає у ви знанні за суб'єктом цивільно го права можливості укладати договори або утримуватися в ід їх укладання, а також визна чати їх зміст на свій розсуд в ідповідно до досягнутої з ко нтрагентом домовленості.

Відповідно до Роз' яснень Вищий арбітражний суд, від 04.03. 1998, № 02-5/78 «Про деякі питання прак тики застосування розділу VI Г осподарського процесуально го кодексу України»(в редакц ії роз' яснення президії Вищ ого господарського суду Укра їни від 31.05.2002 №04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнан ня такими, що втратили чинніс ть, деяких роз' яснень прези дії Вищого арбітражного суду Україна») вирішуючи питання про розподіл судових витрат , господарський суд має врахо вувати, що розмір відшкодува ння названих витрат, крім дер жавного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин к онкретної справи, зокрема, ці ни позову, може обмежити цей р озмір з огляду на розумну нео бхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст.33 Правил ад вокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною коміс ією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р оку (протокол від 1-2 жовтня 1999 1999р . №6/VI),єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагор оди за надання правової допо моги клієнту 6 - гонорар. Гоно рар, отримуваний адвокатам з а надання правової допомоги, повинен бути законним за фор мою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за ро зміром.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК Укр аїни передбачено, що справи ю ридичних осіб в господарсько му суді ведуть їх органи, що ді ють у межах повноважень, нада них їм законодавством та уст ановчими документами, через свого представника. Керівник и підприємств та організацій , інші особи, повноваження яки х визначені законодавством а бо установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Предста вниками юридичних осіб можут ь бути також інші особи, повно важення яких підтверджуютьс я довіреністю від імені підп риємства, організації.

Таким чином, залучення до уч асті у справі в якості предст авника іншої особи є правом, а не обов' язком сторони, і пов ' язано лише з волевиявлення м самої сторони, як і визначен ня між цією стороною та найня тим представником оплати ост аннього за надані цим предст авником послуги.

При цьому суд зазначає, що р езультати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї ч и іншої сторони у суді, а від в становлення судом наступних обставин: наявності у позива ча права, на захист якого ним п одано позов, а також наявност і чи відсутності факту поруш ення такого права або його ос порення.

Отже, враховуючи зазначене , беручи до уваги встановлені у процесуальному законодавс тві обмеження розміру оплати послуг адвоката, а також врах овуючи судову практику про с тягнення витрат на оплату по слуг адвоката, суд дійшов вис новку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача вит рат на оплату послуг адвокат а підлягає задоволенню у сум і 10 000 грн.

Що ж стосується посилання відповідача на введений мора торій на задоволення вимог к редиторів Банку, то суд за значає наступне.

Відповідно до частини 2 стат ті 85 Закону (у редакції статті , що діяла станом до 06.08.2009, яка пош ирюється на спірні правовідн осини сторін) мораторій на за доволення вимог кредиторів с таном до 06.08.2009 поширювався на зо бов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувала сь з поняттям мораторію наве деного у статті 2 вказаного За кону (у редакції визначення т ерміну наведеного у цьому За коні станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відобража ло його суть, та під яким розум ілося зупинення виконання ба нком майнових зобов'язань і з обов'язань щодо сплати подат ків і зборів (обов'язкових пла тежів), строк виконання я ких настав до дня введення мо раторію , та зупинення за ходів, спрямованих на забезп ечення виконання цих зобов'я зань та зобов'язань щодо спла ти податків і зборів (обов'язк ових платежів), застосованих до прийняття рішення про вве дення мораторію.

Разом з тим, при розгляді сп рави судом було встановлено порушення прав позивача внас лідок невиконання Банком своїх зобов' язань за Дог овором щодо своєчасного пе рерахування власних коштів п озивача після призначення ти мчасової адміністрації у Б анку.

Конституцією України закр іплений обов' язок держави з абезпечувати захист прав усі х суб' єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свобо ди людини і громадянина захи щаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конст итуції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповід но до якої кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезп ечує захист прав і законних і нтересів суб'єктів господарю вання та споживачів. Кожний с уб'єкт господарювання та спо живач має право на захист сво їх прав і законних інтересів .

Реалізація цивільно-право вого захисту відбувається шл яхом усунення порушень цивіл ьного права чи інтересу, покл адення виконання обов' язку по відновленню порушеного п рава на порушника.

Таким чином, у разі порушенн я законних прав та інтересів осіб, суд зобов' язаний їх за хистити у спосіб передбачени й, зокрема, статтею 16 ЦК Україн и, частиною 2 статті 20 ГК Україн и.

Так, пунктом 5 частини 2 статт і 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цив ільних прав та інтересів є пр имусове виконання обов' язк у в натурі.

Аналогічне положення міст иться і у частині 2 статті 20 ГК У країни, якою встановлено, що п рава та законні інтереси суб ' єктів господарювання та сп оживачів захищається, зокрем а, шляхом присудження до вико нання обов' язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу з азначених положень норм чинн ого законодавства, порушені права та інтереси позивача п ідлягають захисту.

При цьому, суд зазначає, що п оложення законодавства щодо звільнення від відповідальн ості банків за невиконання а бо несвоєчасне виконання сво їх зобов'язань під час дії мор аторію, не звільняють ці банк и від обов' язку виконувати зазначені зобов' язання.

Положення про мораторій ли ше надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов' язань н а час дії мораторію без засто сування до банків відповідни х санкцій, і забороняють на це й час лише застосування держ авного примусу щодо реалізац ії захисту прав та інтересів господарюючих суб' єктів (к лієнтів чи інших контрагенті в банку) шляхом звернення стя гнення на підставі виконавчи х документів (інших документ ів, за якими здійснюється стя гнення відповідно до законод авства України), а також вжитт я заходів, спрямованих на заб езпечення такого стягнення в ідповідно до законодавства У країни.

Відповідачем не спростова но належними засобами доказу вання обставин на які посила ється позивач в обґрунтуванн я своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов' язані з розг лядом справи, відповідно до с татей 44, 49 ГПК України покладаю ться на сторін пропорційно р озміру задоволених вимог.

Разом з тим, позивач при зве рненні до суду сплатив 315 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, платіжним дорученням № 28 від 22.07.2009.

08.07.2009 прийнята постанова Кабі нету Міністрів України №693 «Пр о скасування постанови Кабін ету Міністрів України від 14.04.20 09 №361», якою відновлено дію пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни від 21.12.2005 №1258 «Про затвердже ння Порядку оплати витрат з і нформаційно-технічного забе зпечення судових процесів, п ов' язаних з розглядом цивіл ьних та господарських справ, та їх розмірів»у редакції, що діяла на день набрання чинно сті постановою Кабінету Міні стрів України від 14.04.2009 №361.

Позивач з даним позовом зве рнувся до суду 27.07.2009, що підтвер джується штемпелем на поштов ому конверті, тобто тоді, коли розмір оплати витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння підлягав сплаті в сумі 118 г рн.

Враховуючи той факт, що пози вач при зверненні до суду спл атив 315 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу, платіжним д орученням №28 від 22.07.2009, 197 грн. цих витрат підлягає поверненню о станньому як зайво сплачених .

Виходячи з викладеного та к еруючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГП К України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частко во.

Зобов' язати Акціонерний банк «Банк регіональног о розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегт ярівська, 8-А, ідентифікаційни й код 19338316, к/р 32000190901 в ГУ НБУ по Києв у і Київській області, МФО 300540) п ерерахувати грошові кошти Пр иватного підприємства «Ізум руд-С»(04050, м. Київ, вул. Мельников а, 12, ідентифікаційний код 34355592) з його поточного рахунку №260013124601 , відкритому в Акціонерному б анк «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтя рівська, 8-А, ідентифікаційний код 19338316) в сумі 929 238 (дев' ятсот д вадцять дев' ять тисяч двіст і тридцять вісім) грн. 34 коп. на поточний рахунок Приватного підприємства «Ізумруд-С»(04050, м . Київ, вул. Мельникова, 12, ідент ифікаційний код 34355592) з його пот очного рахунку №260013124601) №26004113162 в Ки ївській регіональній дирекц ії ВАТ «Райффайзен Банк А валь», МФО 380805.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного ба нку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтя рівська, 8-А, ідентифікаційний код 19338316) на користь Приватного підприємства «Ізумруд-С»(04050, м . Київ, вул. Мельникова, 12, ідент ифікаційний код 34355592) 9 292 (дев' я ть тисяч двісті дев' яносто дві) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімн адцять) грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та 10 000 (десят ь тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

Повернути Приватному підп риємству «Ізумруд-С»(04050, м. Киї в, вул. Мельникова, 12, ідентифік аційний код 34355592) з Державного б юджету України зайво сплачен их 197 (сто дев' яносто сім) грн. витрат на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу, сплачених платіжним д орученням №28 від 22.07.2009, оригінал якого знаходиться в матеріа лах господарської справи №34/48 8.

Рішення набирає закон ної сили після закінчення де сятиденного строку з дня йог о прийняття та може бути оска ржено протягом десяти днів д о Київського апеляційного го сподарського суду або протяг ом місяця до Вищого господар ського суду України.

Суддя Сташ ків Р.Б.