Рішення

від 02.05.2018 по справі 909/58/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/58/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., секретар судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , 76006

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп"

вул. Бельведерська, буд. 27 А, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Державного реєстратора Богородчанської районної державної адміністрації

вул. Петраша, буд 1, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701

про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства та скасування реєстрації змін до установчих документів.

За участю:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача ТзОВ "КСА Груп": Бєлановський В.П.

від відповідача Державного реєстратора Богородчанської районної державної адміністрації: Карабін М.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп" та Державного реєстратора Богородчанської районної державної адміністрації про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп", оформлених протоколом від 15.12.2017 та скасування реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп", здійснену державним реєстратором Богородчанської районної адміністрації за № 11191050016008935 від 19.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.02.2018.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2018 та 27.02.2018 підготовче засідання відкладено на 27.02.2018 та 20.03.2018 відповідно.

Підготовче засідання 20.03.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Шіляк М.А. у відпустці.

До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 3952/18 від 20.03.2018).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання та заяву про забезпечення позову відкладено на 11.04.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2018 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2018 підготовче провадження у справі № 909/58/18 закрито, розгляд справи по суті призначено на 24.04.2018.

В судовому засіданні 24.04.2018 судом оголошено перерву до 02.05.2018, про що представників присутніх у судовому засіданні повідомлено під розписку, а відсутнього - ухвалою викликом у судове засідання.

Представники позивача та відповідача ТзОВ "КСА Груп" подали суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, при цьому обґрунтували поважність причини. Cуд визнав поважними причини не подання клопотань про долучення до матеріалів справи документів до розгляду справи по суті у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в зв'язку із розходженням думок щодо подальшої діяльності Товариства, позивачем 11.08.2017 подана заява про вихід з Товариства. Рішення про вихід учасника з Товариства повинно прийматися на загальних зборах учасників Товариства та оформлятися протоколом, в якому вказуються умови виходу учасника, термін і порядок розрахунків з ним, розподіл часток у статутному фонді Товариства, порядок внесення змін в установчі документи. Проте збори Товариства проведено з порушення вимог чинного законодавства, чим порушено права позивача як учасника Товариства, а саме не повідомлено про проведення загальних зборів учасників Товариства і не повідомлено про порядок денний зборів. Окрім цього зазначив, що державна реєстрація змін до установчих документів проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи, але незважаючи на це, зміни в установчі документи внесені державним реєстратором Богородчанської районної державної адміністрації.

Представник відповідача ТзОВ "КСА Груп" в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позову та покласти на позивача судові витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 10 000,00 грн. В обґрунтування заперечень посилається на те, що вихід зі складу Товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів Товариства. Моментом виходу учасника з товариства є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 Цивільного кодексу України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми. Станом на 15.12.2017 - дату проведення загальних зборів Товариства, на яких були прийняті спірні рішення, позивач не був учасником Товариства, не мав повноважень на ухвалення будь-яких рішень, що стосуються діяльності Товариства та втратив право участі в управлінні Товариством, що виключало необхідність надіслання йому Товариством повідомлення про проведення зазначених зборів. Зазначив, що державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

Державний реєстратор в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених представником відповідача ТзОВ "КСА Груп" та просив суд у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

30.08.2011 ОСОБА_1 виступив співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп" (далі - Товариство), вклавши в статутний фонд Товариства 190 (сто дев'яносто гривень), що складало 19% від загального статутного фонду при заснуванні, потім доповнивши його власними коштами до 665 000 (шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень). Іншими засновниками Товариства виступили ОСОБА_7 - 190 (сто дев'яносто гривень), що складало 19% від загального статутного фонду при заснуванні та ОСОБА_8 - 620 (шістсот двадцять гривень), що складало 62% від загального статутного фонду при заснуванні.

За час діяльності Товариства, воно стало прибутковим, куплялися транспортні засоби, розширювалось виробництво, збільшувався пропорційно часткам учасників, статутний фонд Товариства.

У зв'язку із розходженням думок щодо подальшої діяльності Товариства, позивачем 11.08.2017 подана заява про вихід з Товариства, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Проців Л.Я. Заява мотивована небажанням приймати участь в діяльності Товариства.

15.12.2017 відбулись загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом загальних зборів № 19, на яких було вирішено: обрати голову та секретаря зборів ОСОБА_8; зменшено статутний капітал Товариства на суму часток в статутному капіталі бувших учасників Товариства, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та перерозподілено частку у статутному капіталі Товариства; затверджено статут у новій редакції та вирішено питання щодо подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних із виходом з Товариства двох його учасників, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

У зв'язку із прийняттям рішень загальними зборами учасників Товариства, оформлених протоколом № 19 від 15.12.2017 Товариство звернулось до органу державної реєстрації для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена 19.12.2017 за № 11191050016008935, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.12.2017 за № 1003430052.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України унормовано права учасників господарського товариства. Так, згідно з ч. 1 вказаної статті, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Аналогічні положення містяться в ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Частиною 1 статті 148 Цивільного кодексу України визначено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Аналогічне положення зазначено у п. 4.2. Статуту Товариства.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" законодавець визначає, що учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

З огляду на наведене, право на вихід з Товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди Товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і Товариством. При цьому на учасника покладається обов'язок повідомити Товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.

Таким чином вихід позивача зі складу учасників Товариства не потребує вчинення загальними зборами учасників Товариства окремого волевиявлення у вигляді рішення, а потребує лише волевиявлення самого учасника Товариства, в даному випадку ОСОБА_1.

Добровільне волевиявлення позивача на вихід з Товариства підтверджується, відповідною заявою, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально.

Позивач у заяві зазначив, що даною заявою повідомляє про свій вихід зі складу учасників Товариства з наступного дня після спливу трьох місяців з дня одержання заяви. Заява від 11.08.2017 відправлена відповідачу ТзОВ "КСА Груп" 12.08.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком. Товариством у свою чергу заява отримана 14.08.2017, що підтверджується відміткою у журналі вхідної кореспонденції Товариства.

Моментом виходу учасника з товариства є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 Цивільного кодексу України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що датою виходу позивача з Товариства є 15.11.2017, тобто наступний день після спливу трьох місяців з дня одержання заяви Товариством, про що і зазначено у самій заяві.

Судом відступлено від правової позиції, викладеної у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" щодо моменту виходу учасника з Товариства, з огляду на те, що позивачем у заяві повідомлено про вихід зі складу учасників Товариства з наступного дня після спливу трьох місяців з дня одержання заяви відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України та п. 4.2. Статуту Товариства.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, станом на 15.12.2017 - дату проведення загальних зборів Товариства, на якому були прийняті спірні рішення, ОСОБА_1 не був учасником Товариства, втратив право участі в управлінні Товариством, що виключало необхідність надіслання йому Товариством повідомлення про проведення зазначених зборів. З моменту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства його участь у прийнятті загальними зборами учасників Товариства всіх рішень, в т.ч. і спірних, не вимагалось у зв'язку з відсутністю у нього корпоративних прав учасника Товариства, а прийняті 15.12.2017 загальними зборами спірні рішення, та усі наступні вчинені дії щодо внесення відповідних записів до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правомірними, враховуючи те, що Статутом Товариства, зокрема пунктом 7.6, затвердження Статуту і внесення змін і доповнень, в тому числі щодо зміни розміру статутного капіталу належить до компетенції загальних зборів.

Суд зазначає, що саме учасник Товариства має право бути повідомленим про скликання загальних зборів учасників та має можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного, у зв'язку з чим посилання позивача на порушення його прав в частині неповідомлення його про проведення загальних зборів та ненадання можливості ознайомитися з документами внесеними до порядку денного є безпідставними.

Твердження позивача, що однією з підстав для недійсності протоколу є те, що ОСОБА_8 при відкритті загальних зборів не мала 100% в статутному капіталі Товариства не можна визнати підставою для задоволення позову з огляду на те, що така обставина хоч і мала місце, водночас не впливає на права позивача.

Стосовно права позивача щодо одержання вартості частини майна суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Частиною 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Аналогічні положення закріплені і в п.п. 4.3.-4.6. Статуту Товариства.

Таким чином, норми чинного законодавства України та положення Статуту Товариства зобов'язують відповідача ТзОВ "КСА Груп" виплатити позивачу вартість частини майна "КСА Груп" саме протягом 12 місяців з дня виходу позивача з Товариства та після затвердження звіту за рік та не зобов'язують відповідача ТзОВ "КСА Груп" здійснити розрахунок з позивачем в день виходу із Товариства або раніше вищенаведеного строку, або вирішити питання виплати частки на зборах учасників, якими внесені відповідні зміни до складу учасників.

Незадоволення Товариством умов позивача, зазначених в заяві про вихід з Товариства, не тягне недійсність такої заяви, оскільки чинне законодавство України не пов'язує вихід учасника товариства з будь-якими умовами, в т.ч. і з висунутими самим учасником, зокрема щодо часу вирішення зборами учасників Товариства питання виплати вартості належної йому частки, способу та розміру виплати такої частки.

Суд звертає увагу, що на час винесення рішення строк (12 місяців), передбачений статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" не сплив.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.

Твердження позивача, що державна реєстрація змін до установчих документів проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи не можна визнати обґрунтованим з огляду на те, що позивач посилається на статтю Закону України у старій редакції, в той час, як на момент виникнення спірних правовідносин стаття Закону України діяла вже у новій редакції.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для визнання недійсними спірних рішень та скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесених на підставі зазначених рішень відсутні, а тому відмовляє у задоволенні позову.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір по справі слід залишити за позивачем.

Стосовно витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 1. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву та запереченнях відповідач клопотав про стягнення з позивача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування до стягнення зазначених витрат відповідачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги з Адвокатським Бюро "Белановський та партнери" б/н від 06.02.2018 в якому визначена винагорода за надання правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн, а також надано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ № 000214 від 01.07.2015.

На підтвердження надання послуг та їх оплати, відповідачем надано Рахунок № 3 від 06.02.2018 та Платіжне доручення № 6206 від 06.02.2018 із призначенням платежу оплата за послуги правової допомоги у Господарському суді Івано-Франківської області у судовій справі № 909/58/18 згідно рахунку № 3 від 06.02.2018 в розмірі 10 000,00 грн. Детальний опис робіт (наданих послуг) наведений в п. 2 Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 06.02.2018.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи обсяг наданих послуг (адвокат був присутній в судових засіданнях та здійснював представництво відповідача ТзОВ "КСА Груп"), суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 10 000,00 грн є співрозмірним, наданому об'єму адвокатських послуг.

Оскільки судом у позові відмовлено витрати, пов'язані на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача ТзОВ "КСА Груп".

На підставі вищевикладеного у відповідності ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 15, 116, 148 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 207, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп" та Державного реєстратора Богородчанської районної державної адміністрації про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства та скасування реєстрації змін до установчих документів відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 76006; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Груп" (вул. Бельведерська, буд. 27 А, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 37794668) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) судових витрат, зокрема витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.05.2018

Суддя М.А. Шіляк