Постанова

від 02.05.2018 по справі 917/171/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2018 р. Справа № 917/171/17

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кладько А.С.

та за участю:

від позивача - Калько В.В. (адвокат, свідоцтво ПТ 1533, на підставі договору про надання правової допомоги від 30.04.2018 та ордеру № 004423 від 02.05.2018);

від відповідача - адвокат Ольховська М.М. (ордер № 035459 від 09.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1128 а.с. 12-13 т. 3);

від третіх осіб - не прибули, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Елплат" (вх. №382 П/2) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області о 13 годині 26 хвилин 25.01.2018 (повний текст складено та підписано 02.02.2018) суддею Безрук Т.М. у справі № 917/171/17

за позовом ТОВ "Юридична фірма "Аксином - СП" (код 60602863, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 146 А, кв. 102)

до ТОВ "Елплат" (код 36984783, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 225, кв. 405)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача :

1. ПАТ "Комерційний банк Глобус" (код 35591059, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5)

2.ТОВ "Глобал Мані" (код 36425142, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28 В)

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стянути з відповідача 1694000,00 грн заборгованості з предоплати за забезпечення ліміту в системі електронних грошей ВНПС "Глобал Мані" по договору № EG- 12-10-2016.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що з метою отримання у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців згідно системи ВНПС "Глобал Мані" здійснив на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за забезпечення ліміту по договору № ЕС-12-10-2016 на загальну суму 1 694 000,00 грн, на підставі платіжних доручень № 1 від 13.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 2 від 17.10.2016 на суму 300 000,00грн, № 3 від 18.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 4 від 19.10.2016 на суму 300 000,00грн, № 5 від 20.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 6 від 21.10.2016 на суму 180 000,00грн, № 9 від 11.11.2016 на суму 14 000,00 грн. Але, договір між сторонами не був укладений. Відповідач у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців позивачу у користування не надав, грошові кошти не повернув.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.01.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елплат" (адреса місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 225, к. 405, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 36984783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксином-СП" (вул. Європейська, буд. 146 А, кім.102, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 40602863) 1694000 грн. 00 коп. заборгованості, 25410 грн. 00 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вважав, що під час розгляду справи відповідач не довів належними доказами ані факту укладення договору з позивачем, ані факту надання позивачу засобів поповнення зв'язку, які були оплачені позивачем в забезпечення ліміту виконавця та послався на частину 2 статті 693 ЦК України.

Відповідач не погодився з рішенням господарського суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження місцевим господарським судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 25.01.2018 у справі № 917/171/17 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.03.2018. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Протягом встановленого судом строку від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними, а доводи необґрунтованими. Наводить пояснення та доводи щодо своєї позиції у справі. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 відкладено розгляд справи до 15 години 15 хвилин 25.04.2018. Визнано обов'язковою явку в судове засідання уповноважених представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Глобал Мані". Викликано в судове засідання уповноважених представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Глобал Мані" шляхом надсилання їм цієї ухвали.

Від позивача надійшло клопотання (вх. 3128 від 24.04.2018), в якому просить суд проводити розгляд справи без участі уповноважених представників позивача за наявними у справі матеріалами.

ТОВ "Глобал Мані" та позивач вимог ухвали суду від 22.03.2018 не виконали, явку уповноважених представників в судове засідання 25.04.2018 не забезпечили.

В судове засідання 25.04.2018 прибув представник відповідача, який оголосив суду клопотання про зобов'язання позивача надати докази суду, а саме: докази складення позивачем заявок відповідачу на надання у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців, докази направлення позивачем відповідних заяв відповідачу та їх отримання відповідачем. Крім того, просить зобов'язати позивача надати суду докази вчинення позивачем дій, які були направлені на фактичне отримання від відповідача у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців Користувачів в межах ліміту 1694000,00 грн для подальшого надання їх користувачам. Продовжити строк розгляду апеляційної скарги.

Суд, порадившись на місці, визначив, що спочатку буде заслухано доводи та вимоги апеляційної скарги, після чого вирішить питання щодо заявленого клопотання.

В судовому засіданні 25.04.2018 представник апелянта оголосив суду вимоги апеляційної скарги та доводи, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо забезпечення обов'язкової явки до судового засідання уповноваженого представника в судовому засіданні оголошено про перерву в судовому засіданні до 02.05.2018.

Від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх. 3230 02.05.2018). В клопотанні відповідач вказує на те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертних висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідач вважає, що при експертному дослідженні може бути підтверджено факт надання позивачу у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців користувачів на суму 1694000,00 грн, що, на його думку, свідчить про укладення договору та відсутність підстав для повернення коштів.

Відповідач у клопотанні пояснює, що ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі № 917/171/17 за клопотанням відповідача (10.05.2017) призначено експертизу комп'ютерної техніки по справі. Було доручено проведення судової експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса. Зобов'язано ТОВ "Елплат" оплатити вартість експертизи.

Відповідно до протоколу обшуку від 16.05.2017, копію якого було надано суду першої інстанції представником відповідача з клопотанням про приєднання письмового доказу до матеріалів справи від 25.01.2018 у відповідача вилучено, в тому числі, комп'ютерну техніку, на якій зберігались докази, що призвело до неможливості надати такі докази та провести експертизу під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Відповідач зазначає, що на даний час має фінансову можливість оплатити проведення відповідної експертизи та має в розпорядженні комп'ютерну техніку, на якій зберігались докази, що можуть довести факт надання послуг.

На вирішення експерта, що буде проводити судову економічну експертизу, відповідач просить поставити такі питання:

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛПЛАТ" Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксином-СП" у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців користувачів в межах забезпечення ліміту в сумі 1 694 000, 00 грн. для подальшого надання їх користувачам відповідно до умов договору № EG - 12-10-2016 від "12" жовтня 2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛПЛАТ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксином - СП"?

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді факт наявності у розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксином - СП" засобів поповнення електронних гаманців користувачів в межах забезпечення ліміту в сумі 1 694 000, 00 грн для подальшого надання їх користувачам в період з 12 жовтня 2016 по 26 січня 2017?

на вирішення експерта, що буде проводити судову експертизу комп'ютерної техніки, поставити наступні питання:

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді факт надання ТОВ "Елплат" ТОВ "Юридична фірма "Аксином-СП" у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців користувачів в межах забезпечення ліміту в сумі 1694000,00 грн для подальшого надання їх користувачам відповідно до умов договору від 12.10.2016 між ТОВ "Елплат" і ТОВ "Юридична фірма "Аксином - СП"?

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді факт наявності у розпорядженні ТОВ "Елплат" засобів поповнення електронних гаманців користувачів в межах забезпечення ліміту в сумі 1694000,00 грн та можливість їх подальшого надання ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП" в період з 12.10.2016 по 26.01.2017?

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді технічна можливість ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП" в період з 12.10.2016 по 26.01.2017 отримати від ТОВ "Елплат" у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців користувачів на суму 1694000,00 грн для подальшого надання їх користувачам?

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді факт звернення ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП" в період з 12.10.2016 по 26.01.2017 до ТОВ "Елплат" із заявками про надання у розпорядження ТОВ "Юридична фірма "Аксином - СП" засобів поповнення електронних гаманців користувачів на суму 1694000,00 грн?

- чи підтверджується доказами в електронному вигляді факт отримання ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП" від ТОВ "Елплат" договору від 12.10.2016 і в який період?

- чи є ідентичними тексти договору від 12.10.2016 між ТОВ "Елплат" і ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП" в електронній формі, який було отримано ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП", з текстом договору від 12.10.2016 в паперовій формі, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проведення експертизи просить доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса.

Від ТОВ "Глобалмані" надійшло клопотання (вх. 3256 від 02.05.2018), в якому просить суд розглянути справу без участі представника товариства. Крім того, надає відзив на позовну заяву, в якому пояснює по суті позовних вимог наступне:

ТОВ "Глобалмані" не укладало жодних правочинів з ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП", вказана юридична особа не виступає суб'єктом, що здійснює операції з електронними грошима "Глобалмані" (не є торговцем, агентом, користувачем електронних грошей). Обставини щодо перемов з приводу укладення договору між ТОВ "Елплат" та ТОВ "Юридична фірма "Аксином -СП", а також щодо проведених розрахунків ТОВ "Глобалмані" не відомі.

В судове засідання 02.05.2018 з'явилися представник позивача, представник відповідача. Треті особи в судове засідання 02.05.2018 уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 02.05.2018 представник відповідача оголосила суду зміст клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача не заперечувала проти проведення експертизи та зазначила, що у вирішенні даного питання покладається на розсуд суду. Пояснила, що жодного проекту договору до моменту звернення до суду та порушення провадження у даній справі від відповідача позивач не отримував, тому експертиза лише підтвердить ці обставини. Між сторонами велись лише перемови стосовно його укладення, однак під час проведення перемов, істотні умови договору не були оговорені та чіткої домовленості між сторонами досягнуто не було. Заявок на отримання послуг за спірним договором позивачем не направлялись відповідачу. Враховуючи наведене, не заперечує проти проведення експертизи. Наполягає на тому, що договір, на який посилається відповідач, між сторонами укладений не був.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про продовження строку розгляду справи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень статті 273 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Господарський процесуальний кодекс не містить норм, які дозволяють суду апеляційної інстанції продовжувати строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.01.2018 у даній справі постановлена 02.03.2018.

Враховуючи вищенаведені положення процесуального закону, строк апеляційного розгляду закінчується 02.05.2018.

Зважаючи на викладене, у апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання відповідача, про зобов'язання позивача надати докази суду, а саме: докази складення позивачем заявок відповідачу на надання у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців, докази направлення позивачем відповідних заяв відповідачу та їх отримання відповідачем; зобов'язати позивача надати суду докази вчинення позивачем дій, які були направлені на фактичне отримання від відповідача у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців Користувачів в межах ліміту 1694000,00 грн для подальшого надання їх користувачам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в його задоволенні з урахуванням наступного.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в заявленому клопотанні просить суд зобов'язати позивача надати докази направлення відповідних заявок на надання у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців та докази отримання їх відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що зазначені заявки позивачем не складались та відповідачу не направлялись.

Щодо вимоги про надання доказів отримання таких заявок відповідачем, суд вважає, що у разі надходження таких заявок відповідні докази отримання мають знаходитись у самого відповідача, тому саме відповідач, у розумінні норм процесуального закону, і має надати такі докази у разі їх наявності для підтвердження обставин, на які він посилається, і якими обґрунтовує свої заперечення.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, апеляційний господарський суд відмовляє у його задоволенні, зважаючи на наступне.

По-перше, суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції задовольнялось клопотання відповідача про призначення експертизи на вирішення якої поставлені питання, запропоновані відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, експертиза не була проведена через неоплату відповідачем послуг з її проведення, незважаючи на те, що ухвалою суду саме на відповідача покладено обов'язок з її оплати і саме відповідач наполягав на її проведенні.

Суд звертає увагу на те, що станом на момент задоволення клопотання та призначення судом експертизи та покладення на відповідача обов'язку з її оплати 29.05.2016 в судовому засіданні були присутні представники відповідача : адвокат Ольховська М.М. та директор відповідача Петровський О.В. Задоволено клопотання відповідача, призначено у справі експертизу, провадження у справі зупинено.

В матеріалах справи міститься лист від Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса (т. 2 а.с. 211), в якому зазначено, що на адресу платника надіслано рахунок про оплату експертних досліджень. Оплату не виконано більш ніж 45 календарних днів. Зазначене зумовило зняття експертизи з провадження без виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 25.01.2018 року надано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу, а саме копії протоколу обшуку від 16.05.2017 по кримінальному провадженню № 12017170300000342 від 06.04.2016 в ході якого виявлено та вилучено, крім іншого комп'ютерну техніку. Під час обшуку та вилучення, згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу був присутній директор відповідача Петровський О.В. (а.с.242-245 т. 2)

Відповідач пояснює, що ним не було сплачено за проведення експертизи через вилучення комп'ютерної техніки, отже були відсутні предмети, які мав досліджувати експерт, що робить недоцільним проведення оплати таких досліджень.

Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу та надає оцінку тому, що на момент задоволення клопотання про проведення експертизи та зупинення провадження у справі 29.05 .2017 обшук 16.05.2017 у приміщенні відповідача був проведений та техніка вилучена при цьому був присутній директор відповідача, який під час судового засідання 29.05.2017 не повідомив суду вказані обставини та відомості, які унеможливлювали проведення експертизи. Зазначені обставини свідчать про неналежне користування відповідачем своїми процесуальними правами.

Також судова колегія звертає увагу та вважає за необхідне зазначити про те, що про вилучення техніки та неможливість проведення експертизи повідомлено суду лише 25.01.2018, тобто після спливу більш ніж семи місяців після настання цих обставин та призначення експертизи.

Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України в новій редакції неприпустимість зловживання процесуальними правами визначено серед основних засад (принципів) господарського судочинства.

У свою чергу, статтею 44 ГПК України в новій редакції визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В клопотанні про проведення експертизи, заявленому в суді апеляційної інстанції, відповідач посилається на те, що наданий момент комп'ютерна техніка вже наявна в його розпорядженні, однак доказів її повернення після вилучення та наявності у розпорядженні відповідача суду не надано. Як і не вказано коли відповідачу вказану техніку було повернуто і на якій підставі. Не наведено обставин, які унеможливлювали звернутись з даним клопотанням раніше.

Крім того, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду критично ставиться до посилань відповідача щодо неможливості проведення експертного дослідження з метою отримання відповідних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції. Згідно копії протоколу обшуку приміщень відповідача, під час його проведення вилучено з комп'ютерної техніки лише два ноутбука та два системних блока. Інформації щодо наявності у відповідача іншої комп'ютерної техніки чи інших носіїв, які б могли зберігати відповідну інформацію, в матеріалах справи не міститься, а відповідачем не надано. Не надано обґрунтованих та переконливих доказів, що саме на вилученій під час обшуку комп'ютерній техніці зберігалась відповідна інформація. Крім того, відповідач стверджує та наполягає на факті надання позивачу таких послуг, однак пропозицій оглянути техніку позивача з метою підтвердження обставин щодо отримання позивачем від відповідача послуг у вигляді надання у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців користувачів на суму 1694000,00 грн відповідачем на вирішення суду не заявлялось.

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою 21.02. 2018.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що п. 3 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2018 встановлено строк до 19.03.2018 протягом якого сторони мають право подати свої заперечення щодо поданих заяв та клопотань.

Як зазначено вище, відповідно до положень статті 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду становить 60 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З моменту відкриття апеляційного провадження відбулось 2 судових засідання : 22.03.2018 та 25.04.2018.

Протягом строку з моменту відкриття апеляційного провадження з 02.03.2018 та до 02.05.2018 відповідачем питання щодо проведення експертизи не ставилось, як і не ставилось таке питання в самій апеляційній скарзі.

Відповідачем заявлено клопотання про проведення експертизи на останньому дню строку розгляду апеляційної скарги 02.05.2018 безпосередньо перед судовим засіданням без обґрунтування та доведення обставин неможливості його заявлення раніше.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи.

В судовому засіданні 02.05.2018 представник апелянта підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просить її задовольнити. Стверджує, що договір між сторонами був укладений, істотні умови погоджені, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 02.05.2018 представник позивача заперечує проти вимог апелянта, просить відмовити в її задоволенні. Наполягає на тому, що дійсно між сторонами велись перемови щодо укладення в майбутньому договору, однак жодного проекту договору позивачем від відповідача не було отримано. Крім того, згоди щодо істотних умов договору, в розумінні вимог цивільного та господарського законодавства сторонами досягнуто не було. Враховуючи наведене, вважає, що спірний договір є неукладеним. Також зазначає, що перемови велись щодо іншого предмета договору, а саме засобів поповнення рахунків "Київстар" та "МТС", а не електронних гаманців. З умовами наданого відповідачем проекту договору позивач не знайомий. Просить залишити в силі рішення місцевого господарського суду про повернення йому грошових коштів, сплачених в процесі перемов щодо укладення в майбутньому договору.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, переглянувши справу та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Такий висновок суд апеляційної інстанції, ґрунтується на наступному.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, підтверджується представниками сторін Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксином-CП" (позивач) перерахував на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Елплат" (відповідача) 1694000,00 грн згідно наступних платіжних доручень: № 1 від 13.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 2 від 17.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 3 від 18.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 4 від 19.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 5 від 20.10.2016 на суму 300 000,00 грн, № 6 від 21.10.2016 на суму 180 000,00 грн, № 9 від 11.11.2016 на суму 14 000,00 грн з призначенням платежу: "оплата за забезпечення ліміту виконавця згідно договору № EG-12-10-2016 від 12.10.2016" (т.1 а. с.17-23).

Позивач наполягає, що вказані платежі були ним здійснені як передоплата за забезпечення ліміту виконавця по договору № EG-12-10-2016 щодо укладення якого між сторонами велись перемови. Однак, відповідач не склав, не підписав та не направив на адресу позивача для узгодження проекту договору з істотними умовами. Послуг, щодо отримання яких велись перемови, позивачем не отримано.

29.12.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 29/12 про повернення 1694000,00 грн сплачених коштів, посилаючись на те, що підписаного договору позивач від відповідача не отримав, на сплачену суму засоби поповнення відповідач позивачу у розпорядження не передав. Факт направлення даної вимоги підтверджується копією поштової квитанції від 29.12.2016р. та описом вкладення у цінний лист (т.1 а.с.25, 24, 26).

24.01.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 29/12 про повернення 1694000,00 грн. сплачених коштів, посилаючись на те, що підписаного договору позивач від відповідача не отримав, на сплачену суму засоби поповнення відповідач позивачу у розпорядження не передав. Факт направлення даної вимоги підтверджується копією поштової квитанції від 29.12.2016 та описом вкладення у цінний лист (т.1 а.с.25, 24, 26).

Невиконання відповідачем вимог щодо повернення коштів, перерахованих за неукладеним договором, стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Після порушення провадження у даній справі, 03.04.2017 відповідач надіслав позивачу вимогу про стягнення 10080,00 грн комісійної винагороди за договором, з якою направив позивачу для підписання примірник договору № EG-12-10-2016 від 12.10.2016 (т.2 а.с.3-7). Факт направлення даної вимоги підтверджується копією поштової квитанції від 03.04.2017р. та описом вкладення у цінний лист (т.2 а.с. 8, 9).

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірний договір № EG-12-10-2016 від 12.10.2016 між сторонами укладений не був, оскільки відсутні докази досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірними та обґрунтованими такі висновки суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ст. 639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Як встановлено під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження, не заперечується представниками сторін в матеріалах справи відсутній примірник договору, підписаний позивачем (уповноваженою особою позивача).

За змістом ч.2 ст. 639 ЦК України про укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем повинна бути домовленість сторін.

В матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами домовленості про укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (в електронній формі).

Судова колегія вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що подані відповідачем знімки екрану комп'ютера (скріншоти; т.2 а.с.12, 142-145) не підтверджують факту укладання договору з позивачем, оскільки відповідачем не доведено про належність вказаної у них електронної адреси саме позивачу та, що вказана переписка здійснювала саме з уповноваженим на укладання договору представником позивача. Також зазначені знімки не доводять надсилання відповідачем позивачу проекту договору саме в редакції, наданій до матеріалів справи відповідачем.

Крім того, апеляційний господарський суд зауважує, що електронний лист, на який посилається відповідач датований 27.12.2016 , отже після перерахування коштів, та не доводить тверджень відповідача про те, що перерахувавши грошові кошти з посиланням на номер та дату договору, позивач погодився з його умовами, оскільки, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази надсилання пропозиції (аферти) з істотними умовами договору до того, як позивач перерахував грошові кошти. Отже, зазначене перерахування не може свідчити про прийняття умов договору, доказів отримання проекту якого до моменту здійснення платежів матеріали справи не містять .

До того ж, у вимозі від 29.12.2016 позивач повідомив відповідача про те, що він не отримав складеного та підписаного договору (а.с.25).

За ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Доказів направлення примірника договору позивачу до проведення платежів відповідач суду не надав.

В даному випадку позивач здійснив платежі на користь відповідача у період 13.10.2016 - 11.11.2016 (т.1 а.с.17-23), тобто до отримання пропозиції укласти договір.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, лише після порушення провадження у даній справі, відповідач направив 03.04.2017 позивачу примірник договору, який позивач відмовився підписувати (т.2 а.с. 115, 116-134, 114).

Зазначені обставини свідчать, що проведення позивачем платежів було не в межах строку для відповіді про укладення договору, а до направлення договору позивачу. Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно визначено про неможливість застосування до даних правовідносин ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Частиною 8 стаття 181 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Наявний в матеріалах справи проект договору містить наступні умови взаємодії щодо надання засобів поповнення електронних гаманців:

- з метою отримання у розпорядження засобів поповнення електронних гаманців

Користувачів Виконавець зобов'язаний надсилати за електронними каналами зв'язку Замовнику заяви в електронному вигляді на надання у розпорядження засобів поповнення у режимі реального часу (on-line); (п. 3.1.);

- замовник після отримання від виконавця суми забезпечення ліміту виконавця надає Виконавцю у розпорядження засоби поповнення електронних гаманців користувачів в залежності від їх виду наступним шляхом: електронні гроші надаються шляхом відображання у Ліміті Виконавця суми електронних грошей (п. 3.4);

- надання Користувачам засобів поповнення здійснюється шляхом передачі Виконавцем Користувачу засобу поповнення та отримання від Користувача суми відшкодування номінальної вартості засобу поповнення (п. 3.5);

- після завершення операції щодо отримання на оплатній основі засобів поповнення, Користувач отримує документ, квитанцію з обов'язковими реквізитами, визначеними в Додатку №2 до цього Договору, яка підтверджує факт надання засобу поповнення та/або зарахування Електронних грошей на вказаний Користувачем електронний гаманець, та/або здійснення оплати товарів Торговців з електронного гаманця, належного Користувачу, за допомогою ПНЗП (п. 3.8);

- в період з п'ятого робочого дня місяця по десятий робочий день місяця Виконавець надає Замовнику:

проект Акту наданих послуг Користувачам за попередній календарний місяць у 2 (двох) примірниках за формою, встановленою у Додатку №5 до цього Договору;

проект Акту наданих послуг Замовнику за надання засобів поповнення за попередній календарний місяць у 2 (двох) примірниках за формою, встановленою у Додатку №7 до цього Договору;

проект зведеного реєстру за попередній календарний місяць у 2 (двох) примірниках за формою, встановленою у Додатку №8 до цього Договору (п. 3.9).

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджував вчинення сторонами вказаних у проекті договору дій, які б могли свідчити про обізнаність позивача щодо умов договору, вказаних у проекті.

Доказів видачі позивачу квитанцій на підтвердження факту надання засобу поповнення та/або зарахування Електронних грошей на вказаний Користувачем електронний гаманець відповідач суду також не надав.

Відповідач не направляв позивачеві вказані в цьому проекті договору акти. Ці акти були направлені відповідачем на адресу позивача лише з вимогою від 03.04.2017, після порушення провадження у даній справі.

В Правилах використання електронного документообігу, який додано до проекту договору передбачено:

учасник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрована/ний в Системі "Elplat" і/або уклавший договір з Адміністрацією, в якому є посилання на данні Правила, що є невід'ємною частиною цього договору.

учасник допускається до здійснення електронного документообігу в Системі "Elplat" після виконання їм всієї сукупності наступних дій:

- повне, безумовне і безвідзивне приєднання до справжніх Правил, засноване на факті реєстрації юридичної особи або індивідуального підприємця як Учасник Системи "Elplat" и/или висновок між Учасником і Адміністрацією договору, в якому є посилання на справжні Правила, що є невід'ємною частиною цього договору. - встановлення необхідних апаратних засобів, клієнтського програмного і інформаційного забезпечення.

- виготовлення криптографічних ключів і реєстрація відкритого ключа в системі "Elplat" хоч би для одного Власника ключів, уповноваженого Учасником на здійснення електронного документообігу.

Жодних доказів вчинення позивачем дій, передбачених даними правилами, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Крім того, апеляційним господарським судом надано оцінку наступним обставинам, позивач листом від 18.04.2017 повідомив відповідача про те, що він не зареєстрований в платіжній системі "ГлобалМані" , не є її учасником, ні агентом, ні торговцем, ні користувачем; позивач не мав і не має власних чи орендованих пунктів надання засобів поповнення; позивач ніколи не отримував жодного файлу, який би підтверджував зареєстрований на його ім'я електронний ключ для електронного цифрового підпису; позивач не отримував документів для укладення договору; позивач не використовував електронний документообіг; позивач ніколи не надавав відповідачу реквізитів електронних гаманців, тому ніяким чином не міг отримати засоби поповнення (т.2 а.с.114).

Третя особа - ТОВ "Глобал Мані" - у відзиві на позов повідомила, що між ТОВ "Глобал Мані" та ТОВ "Юридична фірма "Аксином-СП" жодні правочини не укладалися, обставин щодо укладення спірного договору між сторонами, а також проведення розрахунків між сторонами ТОВ "Глобал Мані" не відомі (т.2 а.с. 161-163). Ідентичні пояснення надані ТОВ "Глобалмані" до суду апеляційної інстанції.

Подані відповідачем акти звіряння розрахунків за період 02.07.2016 - 31.12.2016 стосуються правовідносин відповідача та ТОВ "ГлобалМані"; позивачем ці акти не погоджувалися (т.1 а.с.64-73). Тому, дані акти не підтверджують факту забезпечення ліміту виконавця та надання відповідачем позивачу в розпорядження засобів поповнення.

Судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що посилання відповідача на укладені ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобалмані" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Глобус" є безпідставними та не доводять факту укладення договору № EG-12-10-2016 від 12.10.2016, оскільки позивач не є стороною та учасником правовідносин між відповідачем та вказаними третіми особами. Крім того, як встановлено та зазначено вище, ТОВ "Глобалмані" надав пояснення, згідно яких заперечує факт реєстрації позивача в системі "Глобалмані".

Отже відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що проект договору підписаний позивачем та те, що позивач був обізнаний щодо його умов та погодив їх у передбаченій законом формі та порядку, доказів вчинення сторонами дій, передбачених в наявному в матеріалах справи проекті, який надав відповідач, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до положень статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду підтримує висновок місцевого господарського суду про те, що договір № EG-12-10-2016 від 12.10.2016 згідно діючого законодавства не був укладений.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, дійшовши висновку про те, що спірний договір № EG-12-10-2016 від 12.10.2016 між сторонами не був укладений, місцевий господарський суд застосував до спірних правовідносин частину 2 статті 693 ЦК України, відповідно до якої продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що визнавши, що договір № EG-12-10-2016 від 12.10.2016 між сторонами не був укладений, місцевим господарським судом неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 693 ЦК України, які регулюють відносини за договором купівлі-продажу. Так, з урахуванням висновку про відсутність між сторонами договірних відносин є безпідставним та помилковим застосування до вимог про повернення коштів норм права, які регулюють договірні відносини.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено та про що зазначено вище, матеріали справи не містять та відповідачем не доведено факту укладення між сторонами договору № EG-12-10-2016 від 12.10.2016.

Посилання в платіжних дорученнях про перерахування грошових коштів на номер та дату договору не є доказом прийняття пропозиції позивачем, укладення договору, погодження його істотних умов, оскільки відсутні докази надсилання відповідачем пропозиції укласти договір з відповідними істотними умовами до моменту перерахування цих коштів. Як встановлено під час розгляду справи, вбачається з пояснень позивача та не спростовано відповідачем, сторонами лише велись перемови стосовно укладення в майбутньому договору, під час перемов позивачу було повідомлено номер договору, проект якого направлений йому не був. Перерахування коштів здійснено позивачем з наміром в майбутньому у разі досягнення згоди за всіма істотними умовами договору його укласти. Однак, проект договору з істотними умовами протягом тривалого часу ним отримано не було, підстави та намір його укладення відпали.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення статті 1212 ЦК України підлягає застосуванню також до правовідносин щодо повернення переданого на виконання правочину, який не було вчинено, договору, який не було укладено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду України дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на те, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, а, відтак, грошові кошти в розмірі 1694000,00 грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Наведена правова позиція, щодо обґрунтованості стягнення грошових коштів перерахованих за відсутності договірних відносин на підставі статті 1212 ЦК України, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2017 у справі № 904/11386/16, у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.11.2017, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.08.2015 у справі № 6-890св15.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням того, що місцевим господарським судом було застосовано до спірних правовідносин положення статті 693 ЦК України, яка застосуванню не підлягала, та не застосовано положення статті 1212 ЦК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 25.01.2018 у справі № 917/171/17 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому відсутні правові підстави для задоволення її вимог повністю.

З урахуванням положень статті 129 ГПК України, ст. 282 ГПК України, апеляційний господарський суд здійснює розподіл судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції, розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги та позову пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, п. 2 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 281-284 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Елплат" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.01.2018 у справі № 917/171/17 скасувати та прийняти нове. Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елплат" (адреса місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 225, к. 405, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 36984783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксином-СП" (вул. Європейська, буд. 146 А, кім. 102, м. Полтава,36008; ідентифікаційний номер 40602863) 1694000 грн 00 коп заборгованості, 25410 грн 00 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.05.2018

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.