Рішення

від 07.05.2018 по справі 817/2150/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2018 року м. РівнеСправа №817/2150/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність" про заборону відчуження майна, зупинення видаткових операцій та зобов'язання вчинення дій щодо допуску податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність" (далі - ТОВ "НПК "Єдність") про заборону відчуження майна, зупинення видаткових операцій та зобов'язання вчинення дій щодо допуску податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ТОВ "НПК "Єдність" перед бюджетом рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 34310,51грн. Вказаний борг у добровільному порядку та у вказаний строк відповідачем не сплачений, в результаті чого призначено податкового керуючого. Проте, відповідачем не допущено податкового керуючого для здійснення опису майна в податкову заставу, що є підставами для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 12.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзиву суду не надав, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

В ході судового розгляду, судом було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

ТОВ "НПК "Єдність" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку, як платник податків в органі доходів і зборів.

За ТОВ "НПК "Єдність" рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 34310,51грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року від 19.12.2016.

Вказані обставини підтвердженні рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі №817/2151/17, яке набрало законної сили 24.03.2018, а відтак, в силу вимог ст.78 КАС України не потребують доказуванню.

З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Рівненській області для ТОВ "НПК "Єдність" було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ю" від 16.01.2017 №461-17 на суму 34310,51грн.

Вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу в силу вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою виникнення податкового боргу (а.с.5), інтегрованою карткою платника (а.с.6), корінцем податкової вимоги форми "Ю" від 16.01.2017 №461-17 та поштовим відправленням (а.с.7), податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2016 року від 19.12.2016 (а.а.с.8-9), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10), рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі №817/2151/17 (а.а.с.40-42).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст.9 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.

Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 19-1 ПК України визначає функції органів доходів і зборів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

За змістом п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України), яке передається у податкову заставу, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом (п.88.1 ст.88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України та пунктом 7 розділу І Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі - Порядок №586), визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового борг.

Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку №586, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до п.91.3 ст.91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Таким чином, опис майна платника податків, що має податковий борг, на яке поширюється податкова застава, проводиться податковим керуючим для забезпечення формування та реалізації державної податкової та митної політики в Україні.

Згідно з п.89.4 ст.89 ПК України та пункту 4 розділу ІІ Порядку №586, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

У такому разі контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань податковим органом було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 26.01.2017 №12 та надіслано лист-запит від 24.01.2017 №882/17-16-17-10 про надання у 5-тиденний термін самостійно визначений перелік ліквідного майна, яке перебуває у власності підприємства, залишкова балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою подальшого проведення опису майна в податкову заставу та зазначити місце розташування такого майна (а.а.с.12-13). Однак зазначених документів відповідачем контролюючому органу надано не було. 01.03.2017 податковим керуючим ОСОБА_1 складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу за №8 (а.с.14).

Відповідно до пп.пп.20.1.31-20.1.32 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та які у подальшому можуть слугувати підставами для звернення контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а саме: платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу; та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

Разом з тим, вказані підстави можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акту або звернення до суду із відповідним позовом достатньо наявності хоча б однієї з них.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III), зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Аналіз норм ПУ України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Таким чином, зупинення видаткових операцій платника податків з підстав, передбачених ПК України, можливо не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих такого платника податків та інших фінансових установах, оскільки, з урахуванням змісту ст.59 Закону №2121-III, накладання такого арешту є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків діє до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна (абз.3 п.89.4 ст.89 ПК України, абз.3 п.4 розділу ІІ Порядку №586).

При цьому, п.91.4 ст.91 ПК України передбачено, що строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність законодавчо встановлених підстав для зупинення видаткових операцій ТОВ "НПК "Єдність" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих такого платника податків та інших фінансових установах із забороною відчуження майна платника податків до дня складення акта опису його майна у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

При цьому, в силу вимог абз.3 п.89.4 ст.89 ПК України та абз.3 п.4 розділу ІІ Порядку №586, а також з метою недопущення порушень з боку позивача прав, свобод та інтересів платника податків, суд вважає за необхідне зобов'язати контролюючий орган не пізніше робочого дня, що настає за днем складення акта опису майна відповідача у податкову заставу або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також відповідачу, рішення про складення таких актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, органи доходів і зборів є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи доходів і зборів.

Підпунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що пунктом 4 розділу ІІ Порядку №586 на контролюючий орган покладено обов'язок надіслати банкам та іншим фінансовим установам копію даного рішення для виконання.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність" (вул.Кавказька, 9-а, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 39140262) на всіх розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність", шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в таких банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, але не більше ніж на два місяці.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність" (вул.Кавказька, 9-а, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 39140262) відчужувати майно.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність" (вул.Кавказька, 9-а, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 39140262) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 59394217) не пізніше робочого дня, що настає за днем складення акта опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність" (вул.Кавказька, 9-а, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 39140262) у податкову заставу або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також Товариству з обмеженою відповідальністю "НПК "Єдність", рішення про складення таких актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков В.В.