Постанова

від 07.05.2018 по справі 809/1245/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1590/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Запотічного І.І., Матковоської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Прикарпаття на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Лучко О.В. в м. Івано-Франківську, повне судове рішення складено 16.01.2018, у справі за адміністративним позовом Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства Прикарпаття про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Прикарпаття про стягнення заборгованості в розмірі 2406,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок невідшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем порушуються вимоги Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Відповідачем станом на день подання адміністративного позову допущено заборгованість по виплаті таких витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2017 року в розмірі 2 406,12 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ПАТ Прикарпаття на користь Коломийського ОУПФ України Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2017 року в розмірі 2 406,12 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило ПАТ Прикарпаття , подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному розмірі, а з попередніх місць роботи він додається до стажу. Враховуючи зазначене, підприємства незалежно від їх фінансового стану, зобов'язані відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. У зв'язку з чим ПАТ Прикарпаття не визнає позовні вимоги в повному обсязі та не погоджується з тим, що повинно відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 2406,12 грн. за серпень 2017 року. Постановами Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі № 809/148/17 та від 02.10.2017 у справі № 809/981/17, які набрали законної сили, була надана правова оцінка та суд дійшов висновку, що позовні вимоги Коломийського ОУПФУ про стягнення з ПАТ Прикарпаття заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Судом встановлено, що ці особи набули трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві Меткабель . Враховуючи викладене, ПАТ Прикарпаття не може відповідати за зобов'язаннями Ковалівського колективного підприємства Меткабель , оскільки саме підприємство, на якому працювали зазначені особи, зобов'язане здійснювати відшкодування понесених Пенсійним фондом витрат на виплату та доставку таких пенсій.

На апеляційну скаргу позивачем подано відзив, у якому Коломийське ОУПФ України Івано-Франківської області зазначає, що згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, картки особового рахунку по сплаті пільгових пенсій за 2017 рік платник повинен був відшкодувати виплачені пільгові пенсії за серпень 2017 року в розмірі 12046,53 грн, проте відповідачем відшкодовано 9640,41грн, а витрати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підприємство відмовилось відшкодовувати, мотивуючи це тим, що дані витрати повинно нести КП Меткабель . Таким чином, станом на 30.08.2017 нараховані та виплачені пенсії по Списку №2 за серпень 2017 року на суму 2406,12 грн відповідачем не відшкодовані. Позивач вказує, що витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2, призначеної на пільгових умовах, пред'явлено до відшкодування пропорційно до стажу роботи, здобутому на ПАТ Прикарпаття та стажу здобутому на КП Меткабель . Частка плати ПАТ Прикарпаття відповідно до поданих довідок для призначення пенсії та протоколів про призначення пенсії становить 95,93%, решта частки відшкодування щодо даної особи покладено на КП Меткабель . З приводу ОСОБА_1 зазначає, що довідка про підтвердження наявного пільгового стажу була надана тільки з ПАТ Прикарпаття . Інших довідок, які підтверджували б пільговий стаж, в матеріалах справи відсутні. Тому відшкодування по ОСОБА_1, покладене на ПАТ Прикарпаття , становить 100%. Також позивач посилається на те, що оскільки боржником не здійснювалось оскарження ні правильності призначення пенсії даним особа, ні розрахунків витрат, які були направленні для відшкодування та те, що заборгованість підприємств по відшкодуванню виплачених сум пенсій, призначених на пільгових умовах, тягне за собою несвоєчасну виплату непрацездатним громадянам пенсій, управлінням вбачаються законні підстави для звернення до суду з позовом до ПАТ Прикарпаття про стягнення заборгованості по сумах виплачених пільгових пенсій.

Враховуючи те, що клопотання від ПАТ Прикарпаття про розгляд справи за його участю відсутнє, а також Коломийським ОУПФ України Івано-Франківської області висловлено у відзиві на апеляційну скаргу прохання про розгляд справи за його відсутності, суд апеляційної інстанції ухвалив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство Прикарпаття є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платників зазначеного збору є, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Встановлено, що колишнім працівникам ПАТ Прикарпаття ОСОБА_2 (місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з травня 2017 року - 1231,64 грн), ОСОБА_1 (місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з травня 2017 року - 1174,48 грн) призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , що підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, довідкою розрахунком суми боргу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Проте відповідач, в порушення вимог Законів України Про пенсійне забезпечення ; Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , не відшкодував суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії таким громадянам, нарахованих і виплачених за серпень 2017 року в розмірі 2406,12 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з такого.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Законів України Про пенсійне забезпечення , Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку.

Так, ст. 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до ст.4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Водночас, спір у даній справі фактично зводиться не до вирішення питання про обов'язок товариства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту а частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а до встановлення належного платника спірних витрат та з'ясування обставин наявності чи відсутності у товариства вказаного вище зобов'язання.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійному Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція №21-1).

Абзацами 1 та 2 пункту 6.1. Інструкції №21-1 визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Наприклад, громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць необхідно мати стаж роботи 12,5 роки при загальному стажі 30 років. Фактично він має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію, 22 роки, з них на підприємствах: № 1 - 8 років (останнє місце роботи); № 2 - 2 роки (попереднє місце роботи); № 3 - 12 років. Для визначення частки плати враховується стаж на підприємствах: № 1 - 8 років; № 2 - 2 роки; № 3 - 2,5 року. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п.6.3. Інструкції №21-1).

Відповідно до п.6.4 вищезгаданої Інструкції №21-1 розмір сум відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствами до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З аналізу наведених норм підставою для відшкодування товариством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підставою для відшкодування ПАТ Прикарпаття спірних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по вказаних особах, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з травня 2017 року, які сформовані позивачем та надіслані відповідачу.

Такий обов'язок відповідачем не виконано, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2406,12 грн.

При цьому доказів оскарження дій органів Пенсійного фонду щодо визначення розміру сум вказаних витрат до відшкодування у відповідних розрахунках відповідачем суду не надано.

З приводу доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо встановлених обставин, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві Меткабель , а отже ПАТ Прикарпаття не може відповідати за зобов'язаннями ККП Меткабель , оскільки саме підприємство, на якому працювали зазначені особи, зобов'язане здійснювати відшкодування понесених Пенсійним фондом витрат на виплату та доставку таких пенсій, то колегія суддів вважає, що такі спростовуються наступним.

Згідно пункту 3.3 статуту Ковалівського колективного підприємства Меткабель дане підприємство не являється правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобов'язаннях.

Відповідно до наказу директора ЗАТ Прикарпаття №67-К від 29.04.1994 із товариства звільнено по переводу в Ковалівське колективне підприємство Меткабель ряд працівників, в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Зазначені обставини встановленні судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах №809/2823/14, №809/148/17, 809/1758/13-а та у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_2 визначено у розмірі 8 років, а стаж роботи на ПАТ Прикарпаття , що враховано при обчисленні плати, визначено 7 років 9 місяців 27 днів, та визначено частку плати позивача у розмірі 95,93%.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданої ПАТ Прикарпаття у 2013 році, підтверджено стаж роботи ОСОБА_2 в період з 16.06.1986 по 30.04.1994 електрозварником ручного зварювання у Ковалівському філіалі, у цеху металовиробів. Вказаний стаж роботи здобуто на Коломийському виробничому об'єднанні металовиробів Прикарпаття (перейменованому в подальшому на завод Прикарпаття , на Коломийське орендне підприємство Прикарпаття ), що підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_2

В протоколі про призначення пенсії ОСОБА_2 №1386 від 20.08.2015, винесеному УПФУ в Косівському районі, стаж роботи за списком №2 визначено у розмірі 8 років.

Аналогічно з дослідженого розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, видно, що стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 визначено у розмірі 7 років 6 місяців, а стаж роботи на ПАТ Прикарпаття , що враховано при обчисленні плати, визначено 7 років 6 місяців, та визначено частку плати позивача у розмірі 100%.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданої ПАТ Прикарпаття 05.08.2013, підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 в період з 08.12.1983 по 21.08.1992 електрозварником ручного зварювання у Ковалівському філіалі, у цеху металовиробів. Вказаний стаж роботи саме на Коломийському виробничому об'єднанні металовиробів Прикарпаття (перейменованому в подальшому на завод Прикарпаття , на Коломийське орендне підприємство Прикарпаття ), що підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_1

В протоколі про призначення пенсії ОСОБА_1 №359 від 27.04.2015, винесеному УПФУ в Коломийському районі, стаж роботи за списком №2 визначено у розмірі 8 років 8 місяців 14 днів.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до 1994 року пропрацювали на Коломийському заводі металовиробів Прикарпаття , де ОСОБА_1 здобув повний стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а ОСОБА_2 - частковий, після чого 29.04.1994 їх було звільнено із ЗАТ Прикарпаття по переводу у новостворене Ковалівське колективне підприємство "Меткабель", яке згідно встановлених у справі обставин не є правонаступником Коломийського орендного підприємства Прикарпаття і не несе відповідальності по його зобов'язаннях.

За таких обставин позивачем витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, вірно пред'явлено відповідачу до відшкодування: по ОСОБА_2 пропорційно до його стажу роботи, здобутому на ПАТ Прикарпаття , частка якого становить 95,93%, та стажу роботи, здобутому на КП Меткабель - решта частки; по ОСОБА_1 відповідно до повно набутого пільгового стажу у ПАТ Прикарпаття , тобто при стовідсотковій частці.

Враховуючи, що відповідачем обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колишнім працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, добровільно не виконано, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Коломийським ОУПФ України Івано-Франківської області за серпень 2017 року в розмірі 2406,12 грн, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення такого боргу в судовому порядку, задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Прикарпаття залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 809/1245/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 07.05.2018