Рішення

від 30.11.2009 по справі 12/32-1544

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2009 р. Справа № 12/32-1544

Господарський суд Терноп ільської області

у складі судді Френдій Н. А.

Розглянув справу

за позовом: суб' єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до: відкритого акціон ерного товариства комерційн ий банк "Надра", вул. Артема, 15, м. Київ в особі відділення №7 ВАТ КБ "Надра" Тернопільського ре гіонального управління, вул. Гончара, буд. 6,а, м. Чортків, Тер нопільської області

За участю представників в ід:

позивача: ОСОБА_ 2 - представник (довіреніст ь №1/01 від 20.07.2009р.);

відповідача: не з'явив ся

Суть справи:

Суб' єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м.Тернопіль , зве рнулася до господарського су ду Тернопільської області з позовною заявою про стягненн я з відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", м. Київ, в особі відділе ння №7 ВАТ КБ "Надра" Тернопіль ського регіонального управл іння, м. Чортків, Тернопільськ ої області, 58271грн.43коп.

В обґрунтування позовної з аяви позивач посилається на те, що відповідачем порушено норми ст.ст. 1066, 1067, 1068 ЦК України, у мови договору банківського р ахунку від 01.02.2008р. №203, укладеного між сторонами, щодо повернен ня коштів позивача з його рах унку в банку, оскільки на його (позивача) письмову заяву, яка вручена представнику відпов ідача 21.07.2009р. і яку подано відпо відно до умов п.п . 2.2.1., 2.2.2. дог овору, про видачу коштів готі вкою, залишок яких становив 608 14,04грн., банк станом на день под ання позову розрахунку не пр овів, неповернута сума кошті в станом на 06.08.2009р. становить 58271,43 грн.

Відповідач у відзиві на поз ов (від 11.09.2009р. №2/14-4469) та його повно важний представник в судовом у засіданні 11.09.2009р. проти позову заперечив, посилаючись на те , що для стабілізації роботи б анку, захисту інтересів вкла дників, кредиторів та забезп ечення належного рівня лікві дності з 10 лютого 2009 року в НА ДРА БАНКУ працює тимчасова адміністрація, яку призначе но Національним банком Украї ни постановою правління НБУ №59 від 10.02.2009р., відповідно до дано ї Постанови НБУ, а також Поста нови Правління НБУ №452 від 05.08.2009р ., з метою створення сприятлив их умов для покращення та ста білізації фінансового стану Банку до 10 лютого 2010 року вв едено мораторій на задоволен ня вимог кредиторів. Разом з т им, представник відповідача зазначив, що на підставі ст.ст . 58, 75, 85 ЗУ «Про банки та банківсь ку діяльність»банк не відпов ідає за невиконання або несв оєчасне виконання зобов' яз ань у разі оголошення морато рію на задоволення вимог кре диторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних к оштів банку на його рахунках уповноваженими органами дер жавної влади, і до цього ж в пе ріод дії мораторію щодо банк у не нараховується неустойка , також зазначив що Банк не від мовляється від виконання за значених зобов' язань, кошти позивачу будуть видані готі вкою при наявності достатньо го обсягу коштів на кореспон дентському рахунку Відповід ача (ВАТ КБ "Надра").

Позивач в доповненні до поз ову (вх.№19083(н) 09.10.2009р.) зазначив, що п озивач у відносинах, врегуль ованих договором банківсько го рахунку, не виступає в якос ті кредитора банку і не висув ає до відповідача вимог щодо його майнових прав, а лише вим агає від останнього належним чином обслуговувати розраху нковий рахунок, на якому знах одяться власні кошти позивач а, тому останній є клієнтом ба нку; при цьому зазначає, що оск ільки відповідач прийняв до виконання платіжні дорученн я клієнта, але залишив їх без в иконання, позивач нарахував пеню згідно ст.. 32 ЗУ "Про платіж ні системи та переказ коштів в Україні", річні та інфляційн і згідно ст. 625 ЦК України, у зв' язку з чим просить суд зобов' язати відповідача виконуват и обов' язки за договором ба нківського рахунку, вчинити дії щодо переказу коштів згі дно поданого платіжного дору чення від 06.10.2009р. та стягнути з в ідповідача 58271,43грн., 466,17грн. інфл яційних нарахувань, 392,72грн. 3% рі чних, 2731,56грн. пені.

Представник позивача в суд овому засіданні 12.10.2009р. повідом ив, що позивач звертався до ба нку з заявою про закриття рах унку, надав суду копію відпов ідної заяви від 07.10.2009р. (прийнят ої відповідачем за вх . №164 від 07.10.2009р.) про закриття рахунк у НОМЕР_2 у відділенні філ ії ВАТ КБ "Надра" №7 та про перев едення залишку коштів у сумі 58863грн.89коп. у ТФ " ПриватБанк " на р/р НОМЕР_3 для зараху вання на картрахунок НОМЕР _4) та платіжне доручення №35 в ід 07 жовтня 2009р. про зарахуванн я 58863грн.89коп. на картковий раху нок позивача, та зауважив, що с таном на 12.10.2009р. переказ коштів за даним документом не здійс нений, кошти позивача, які є йо го власністю, йому Банк не по вернув, чим порушив його прав о власності.

Разом з тим, позивач в уточн енні позовних вимог, поданих представником в судовому за сіданні 23.10.2009р., та повноважний представник позивача в судо вому засіданні 23.10.2009р. не підтри мав подане доповнення до поз ову (вх..№19083(н) 09.10.2009р.), а просить су д стягнути з відповідача гро шові кошти в сумі 58271,43грн. та 3091,57г рн. пені, решту вимог (відповід но до доповнення до позову) пр осив лишити без розгляду.

Відповідач у відзиві на по зов (від 23.10.2009р. №2/1/1-5082) та його повн оважний представник в судово му засіданні 23.10.2009р. проти позов у заперечив, посилаючись на т е, що Національним банком Укр аїни постановою правління НБ У №59 від 10.02.2009р. на підставі ст.ст . 75, 85 ЗУ «Про банки та банківськ у діяльність»строком на один рік призначено в Банку ти мчасову адміністрацію та вве дено мораторій на задоволенн я вимог кредиторів строком н а шість місяців, тобто до 10.08.2009р ., а згодом Правління НБУ продо вжило мораторій з 11.08.2009р. до 10.02.2010р ., а банк не відповідає за неви конання або несвоєчасне вико нання зобов' язань у разі ог олошення мораторію на задово лення вимог кредиторів і до ц ього ж в період дії мораторію щодо банку не нараховується неустойка. Крім того, відпов ідач, посилаючись на норми ст .ст. 55, 173, 175 ГК України, зазначає, щ о між сторонами виникли саме майново-господарські зобов' язання, тому позивач в даних п равовідносинах виступає кре дитором, а банк боржником, що з вільняє банк на період дії мо раторію від притягнення до б удь-якого виду цивільно-прав ової відповідальності, в том у числі передбаченої ст.. 625 ЦК У країни, ст. 32.2. ЗУ "Про платіжні с истеми та переказ коштів в Ук раїні".

Господарський суд, розглян увши в судовому засіданні 23.11.20 09р. подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, як а по суті є заявою про збільше ння позовних вимог (заявлено до стягнення пеню), враховуюч и, що така подана позивачем ві дповідно до вимог ст.22 ГПК Укр аїни до прийняття рішення у с праві, прийняв таку і спір вир ішується відповідно до уточн ених позовних вимог; вимоги, викладені в доповненні до по зову суд лишає без розгляду.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошув алася перерва з 23.10.2009р. до 11год.00х в. 09.11.2009р.

Ухвалою суду від 05.11.2009р. у спра ві №12/32-1544 судове засідання по ро згляду справи №12/32-1544 з 09.11.2009р. пере несено на 11год.00хв. 30.11.2009р.

Позивач відповідно до ст.. 22 Г ПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позов них вимог (20547(н) від 27.11.2009р., яку під тримав повноважний представ ник позивача в судовому засі данні 30.11.2009р., в якій просить суд зобов' язати відповідача ви конувати обов' язки за догов ором банківського рахунку, в чинити дії щодо переказу кош тів згідно поданого платіжно го доручення від 07.10.2009р. та стяг нути з відповідача 58271,43грн., 990,61г рн. інфляційних нарахувань, 627 ,40грн. 3% річних, 4335,22грн. пені.

Враховуючи подання позива чем вищезазначеної заяви про уточнення позовних вимог як а по суті є заявою про збільше ння розміру позовних вимог, т а одночасно містить позовні вимоги немайнового характер у), беручи до уваги неподання о станнім доказів сплати позив ачем державного мита (відпов ідно до збільшених позовних вимог та додатково у зв' язк у з заявленням позовних вимог немайнового характеру ), доказів надсилання (врученн я) відповідачу заяви - доповне ння до позовної заяви №01/09-02 від 01.09.2009р. (з відмітки про отриманн я даної заяви, яка розміщена в правому нижньому куті першо го аркушу заяви, не вбачаєтьс я, що така отримана саме відпо відачем), то така (заява - уточ нення позовних вимог (вх..№20547(н ) 27.11.2009р.) судом відхиляється.

Розглянувши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представника позивача, го сподарський суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільно го кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені ак тами цивільного законодавст ва, а також із дій осіб, що не пе редбачені цими актами, але за аналогією породжують цивіль ні права та обов'язки.

01 лютого 2008 року між відкрити м акціонерним товариством ко мерційним банком "Надра", м. Ки їв в особі відділення №7 ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регі онального управління, м. Чорт ків, Тернопільської області (далі - банк) та підприємцем О СОБА_1 (далі - клієнт) укладен о договір банківського рахун ку №203 (далі - договір), на викона ння умов якого банк відкрив к лієнту поточний рахунок НО МЕР_2 (далі - рахунок) в україн ській гривні для зберігання коштів та здійснення розраху нково-касових операції за до помогою платіжних інструмен тів відповідно до умов догов ору та законодавства України , при цьому банк зобов'язувавс я приймати та зараховувати н а рахунок грошові кошти, що йо му надходять, виконувати роз порядження клієнта про перер ахування і видачу відповідни х сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією "Пр о порядок відкриття, викорис тання та закриття рахунків у національній та іноземних в алютах", затвердженої Постан овою Національного банку Укр аїни від 12.11.2003р. №492 (п. 1.1. договору).

Відповідно до статей 1066 - 1068 Ци вільного кодексу України за договором банківського раху нка банк зобов'язується прий мати і зараховувати на рахун ок, відкритий клієнтові (воло дільцеві рахунка), грошові ко шти, що йому надходять, викону вати розпорядження клієнта п ро перерахування і видачу ві дповідних сум з рахунка та пр оведення інших операцій за р ахунком. Банк має право ви користовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантую чи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами . Банк не має права визнач ати та контролювати напрями використання грошових кошті в клієнта та встановлювати і нші, не передбачені договоро м або законом, обмеження його права розпоряджатися грошов ими коштами на власний розсу д. Банк зобов'язаний вчи няти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківс ькими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше н е встановлено договором банк івського рахунка. Банк зо бов' язаний за розпорядженн ям клієнта видати або перера хувати з його рахунка грошов і кошти в день надходження до банку відповідного розрахун кового документа.

Відповідно до ст. 7 Закону Ук раїни "Про платіжні системи т а переказ коштів в Україні" ві д 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм кліє нтам вкладні (депозитні), пото чні та кореспондентські раху нки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відкрито са ме поточний рахунок. Поточни й рахунок - рахунок, що відкрив ається банком клієнту на дог овірній основі для зберіганн я коштів і здійснення розрах унково-касових операцій за д опомогою платіжних інструме нтів відповідно до умов дого вору та вимог законодавства України.

Отже за усіх обставин позив ач є власником грошових кошт ів на рахунку, яким він володі є, і його право власності в си лу статті 41 Конституції Украї ни та статті 321 Цивільного код ексу України, є непорушним.

Підставою звернення позив ача до суду з даним позовом ст ало невиконання відповідаче м вимоги про видачу залишку к оштів (заяви від 20.07.2009р.), які знах одилися на поточному рахунку позивача, яку отримано банко м 21.07.2009р., про що свідчить відміт ка банку на вказаній заяві, та порушення відповідачем наве дених правових норм, які регу люють правовідносини, що вин икли між сторонами та встано влюють заборону на обмеження права позивача розпоряджат ися своїми грошовими коштами на власний розсуд.

Разом з тим, як слідує з мате ріалів справи, 07.10.2009 року позива ч звернувся до банку з заявою про закриття рахунку НОМЕ Р_2 у відділенні філії ВАТ КБ "Надра" №7 та про переведення з алишку коштів у сумі 58863грн.89ко п. у ТФ "ПриватБанк" на р/р НОМ ЕР_3 для зарахування на карт рахунок позивача НОМЕР_4, при цьому відповідачу було н адано платіжне доручення №35 в ід 07.10.2009р. про зарахування даних коштів на картрахунок позив ача НОМЕР_4.

Разом з тим, не зважаючи на з аяву позивача, банком перека з коштів не здійснено, коштів позивачу не повернено, що під тверджується довідкою відді лення "Фокус-1" Тернопільської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" від 14.10.2009р. №20, а також, що визнається та не оспорюється відповіда чем.

В якості підстав невиконан ня прийнятих на себе зобов' язань банк посилається на вв едений постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 року "Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному тов аристві комерційному банку "Надра" мораторій на задоволе ння вимог кредиторів на підс таві ст.ст. 75, 85 Закону України "П ро банки та банківську діяль ність", після зняття якого кош ти будуть зараховані на раху нки одержувачів.

Оцінивши доводи сторі н та обставини справи у їх сук упності, суд вважає позовні в имоги такими, що підлягають д о задоволення, з огляду на нас тупне:

З матеріалів справи вбачає ться, що постановою Правлінн я Національного банку Україн и від 10.02.2009 року "Про призначенн я тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному тов аристві комерційному банку "Надра"" призначено у вказано му банку тимчасову адміністр ацію на 1 рік - з 10.02.2009 року до 10.02.2010 р оку; з метою створення сприят ливих умов для відновлення ф інансового стану банку введе но мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року , а згодом продовжено моратор ій з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Поняття та зміст мораторію на задоволення вимог кредит орів, що може вводитися Націо нальним банком України стосо вно комерційного банку, регу люються ст. 2 та ст. 85 Закону Укр аїни "Про банки і банківську д іяльність".

Так, відповідно до визначен ня термінів, що вживаються у з азначеному Законі (ст. 2), морат орій - зупинення виконання б анком зобов'язань перед кред иторами та зобов'язань щодо с плати податків і зборів (обов 'язкових платежів) та зупинен ня заходів, спрямованих на за безпечення виконання цих з обов'язань.

Статтею 85 Закону встановлен о, що мораторій вводиться Нац іональним банком України під час здійснення тимчасової а дміністрації, з метою створе ння сприятливих умов для від новлення фінансового стану б анку та на строк не більше шес ти місяців.

Мораторій не поширюється н а зобов'язання, які пов'язан і з обслуговуванням господа рської діяльності банку, в то му числі виплатою заробітної плати, авторської винагород и, відшкодуванням шкоди, запо діяної життю та здоров'ю прац івників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати зар обітної плати, аліментів, пен сій, стипендій, соціальних до помог у межах установлених т имчасовим адміністратором л імітів..

Із наведених вище норм чітк о вбачається, що за своїм зміс том мораторій є спеціальним заходом, що спрямований на ві дновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасовог о припинення останнім викона ння майнових зобов'язань пер ед кредиторами.

Відповідно до визначень, на ведених в ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяль ність", кредитор банку - це юри дична або фізична особа, яка м ає документально підтвердже ні вимоги до боржника щодо йо го майнових зобов'язань (очев идно, під "боржником" в даному випадку розуміється власне б анк). Натомість, клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридич на особа, що користується пос лугами банку.

Отже, власники поточних (не депозитних) рахунків, відкри тих в установі банку, не є кред иторами банку стосовно кошті в, які зберігаються на відпов ідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власника м рахунків, а, відтак, на опера ції з цими коштами жодним чин ом не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупиненн я операцій за цими рахунками навіть теоретично не може пр извести до "відновлення фіна нсового стану банку", адже від новлювати власний фінансови й стан можна лише за рахунок в ласних активів, а не за рахуно к коштів, що належать третім о собам.

Згідно приписів статті 80 За кону України "Про банки та бан ківську діяльність" тимчасов ий адміністратор має право: з окрема, продовжувати або при пиняти будь-які операції бан ку.

Відповідач не надав до мате ріалів справи документальни х доказів використання тимча совим адміністратором права , наданого йому статтею 80 Зако ну України "Про банки та банкі вську діяльність" припиняти будь-які операції банку.

Слід зауважити, що право - об межувати права клієнтів на б езперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти вид аткові операції клієнтів бан ку, Законом України "Про банки та банківську діяльність", ти мчасовому адміністратору не надано.

Разом з тим, відповідно до З акону України „Про платіжні системи та переказ коштів в У країні” №2346-111 від 05.04.2001р. розрахун ково-касове обслуговування ц е є послуги, що надаються банк ом клієнту на підставі відпо відного договору, укладеного між ними, які пов' язані із пе реказом коштів з рахунка (на р ахунок) цього клієнта, видаче ю йому коштів у готівковій фо рмі, а також здійсненням інши х операцій, передбачених дог оворами (пункт 1.37).

В Постанові Національного банку про затвердження Інст рукції про безготівкові розр ахунки в Україні в національ ній валюті №22 від 21.01.2004р. містить ся аналогічне визначення роз рахунково-касового обслугов ування, згідно якої це наданн я банком клієнту на підставі укладеного між ними договор у послуг, які пов' язані з пер еказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому п ереказом коштів у готівковій формі, а також здійсненням ін ших операцій, передбачених д оговором, форму та зміст яког о банк розробляє самостійно.

Відповідач, відкривши пози вачу поточний рахунок, за ціє ю угодою зобов'язаний прийма ти від позивача-клієнта та пе рераховувати грошові кошти, що належать клієнту на визна чений останнім рахунок, тобт о відповідач не має перед поз ивачем зобов'язань майнового (грошового) характеру, оскіль ки прийняття та перерахуванн я коштів це є лише послуга з бо ку банку.

Таким чином, посилання відп овідача на те, що його майнові зобов'язання з перерахуванн я грошових коштів згідно вис тавленого платіжного доруче ння підпадають під дію морат орію, введеного з 10.02.2009 року, є бе зпідставними та необґрунтов аними, оскільки кошти на раху нку позивача належали виключ но позивачеві, а тому він не є кредитором банку в розумінні Закону України "Про банки та б анківську діяльність", в свою чергу банк надавав позивачу лише послуги по перерахуван ню коштів і не мав перед позив ачем жодних зобов' язань май нового характеру, при цьому в ідсутність на кореспондентс ькому рахунку банка коштів н е звільняє останнього від об ов' язку виконати платіжні д окументи клієнта.

Крім того, суд зазначає, що п осилання відповідача на прип иси вищезазначеної постанов и Правління Національного ба нку України не можуть бути вз яті до уваги, оскільки у спірн ій правовій ситуації вищу юр идичну силу мають норми стат ті 41 Конституції України щодо непорушності права власност і (у тому числі на грошові кошт и на банківських рахунках).

Стаття 1074 Цивільного кодекс у України встановлює, що обме ження прав клієнта щодо ро зпоряджання грошовими кошт ами, що знаходяться на його ра хунку, не допускається, крім в ипадків обмеження права розп оряджання рахунком за рішенн ям суду у випадках, встановле них законом.

Доказів обмеження права ро зпоряджання грошовими кошта ми на рахунку позивача за ріш енням суду у випадках, встано влених законом, суду надано н е було.

Відповідно до частин 1, 3 ста тті 1075 ЦК України договір банк івського розрахунку розрива ється за заявою клієнта у буд ь-який час. Залишок грошових к оштів на рахунку видається к лієнтові або за його вказівк ою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, в становлені банківськими пра вилами.

Приймаючи до уваги, заяву по зивача про закриття рахунку НОМЕР_2 у відділенні філі ї ВАТ КБ "Надра" №7 та про переве дення залишку коштів у сумі 588 63грн.89коп. у ТФ "ПриватБанк" на р /р НОМЕР_3 для зарахування на картрахунок позивача НО МЕР_4, платіжне доручення №35 від 07.10.2009р. про зарахування дани х коштів на картрахунок пози вача НОМЕР_4, що суд розцін ює як намір розірвати догові р №203 банківського рахунку від 01.02.2008р. та як розпорядження клі єнта банку видати залишок гр ошових коштів шляхом перера хування на інший рахунок, бер учи до уваги приписи частин 1, 3 ст. 1075 ЦК України, договір банк івського рахунку є таким, що р озірвано, а відтак кошти пози вача підлягають поверненню в ласнику.

В силу статті 526 Цивільного к одексу України зобов' язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено догово ром або законом (статті 525 Циві льного кодексу України). Зобо в' язання припиняється вико нанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного ко дексу України).

Як було з' ясовано в ході ро згляду справи при дослідженн і наявних в матеріалах справ и доказів, до теперішнього ча су відповідач законні вимоги позивача не виконав, доброві льно залишок грошових коштів не видав шляхом перерахуван ня на інший рахунок, дані кошт и безпідставно зберігаються відповідачем на поточному р ахунку позивача, в зв' язку з чим відповідач порушив норм и статті 41 Конституції Україн и та приписи п. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК У країни, якими встановлено, що власникові належать права в олодіння, користування та ро зпоряджання своїм майном, вл асник володіє, користується, розпоряджається своїм майно м на власний розсуд.

Відповідно до статті 1212 Циві льного кодексу України особа , яка набула майно або зберегл а його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без доста тньої правової підстави (без підставно набуте майно), зобо в'язана повернути потерпілом у це майно. Особа зобов'язана п овернути майно і тоді, коли пі дстава, на якій воно було набу те, згодом відпала.

Приймаючи до уваги, що кошти в сумі 58271,43грн. на поточному рах унку НОМЕР_2 у відділенні №7 Тернопільського РУ ВАТ КБ "Н адра" є власністю суб' єкта п ідприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Те рнопіль, беручи до уваги, що ві дповідач не надав суду доказ ів виконання приписів чинног о законодавства та належного та своєчасного виконання зо бов'язань щодо проведення ро зрахунків в національній вал юті України по рахунку позив ача згідно наданого власнико м рахунку розрахункового док ументу, а також доказів видач і (повернення) коштів, що є вла сністю позивача, приймаючи д о уваги, що у відповідача відп али правові підстави, в силу я ких ним утримувались вказані кошти, враховуючи приписи ст атей 653, 1075 та 1212 Цивільного кодек су України, суд вважає, що позовні вимоги в частині стя гнення з відповідача 58271,43грн., щ о є власністю позивача, є таки ми, що підлягають задоволенн ю як обґрунтовано заявлені і підтверджені матеріалами сп рави.

В частині 3 статті 1068 ЦК Украї ни визначено обов' язок бан ку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з йо го рахунка грошові кошти в де нь надходження до банку відп овідного розрахункового до кумента, якщо інший строк не п ередбачений договором банк івського рахунка або законом .

Відповідно до вимог статті 8.1 Закону України "Про платіжн і системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний ви конати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов про тягом операційного часу банк у, в день його надходження. У р азі надходження розрахунков ого документа клієнта до обс луговуючого банку після закі нчення операційного часу бан к зобов'язаний виконати дору чення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому докуме нті, не пізніше наступного ро бочого дня. Міжбанківський п ереказ виконується в строк д о трьох операційних днів (ста ття 8.4 Закону України "Про плат іжні системи та переказ кошт ів в Україні").

Переказ вважається заверш еним з моменту зарахування с уми переказу на рахунок отри мувача або її видачі йому в го тівковій формі (стаття 30.1 Зако ну України "Про платіжні сист еми та переказ коштів в Украї ні"). Банки зобов'язані вик онувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до рекві зитів цих документів та з ура хуванням положень, встановле них пунктом 22.6 статті 22 цього З акону (стаття 32.3 Закону Україн и "Про платіжні системи та пер еказ коштів в Україні").

Згідно статей 1091, 1092 Цивільног о кодексу України банк, що при йняв платіжне доручення плат ника, повинен перерахувати в ідповідну грошову суму банко ві одержувача для її зарахув ання на рахунок особи, визнач еної у платіжному дорученні. Банк повинен негайно інф ормувати платника на його ви могу про виконання платіжног о доручення.

У разі невиконання або нена лежного виконання платіжног о доручення клієнта банк нес е відповідальність відповід но з Цивільним кодексом Укра їни та чинним законодавством .

Пунктом 32.2 ст. 32 Закону Україн и "Про платіжні системи та пер еказ коштів в Україні" передб ачено, що у разі порушення бан ком, що обслуговує платника, в становлених цим Законом стро ків виконання доручення кліє нта на переказ, цей банк зобов 'язаний сплатити платнику пе ню у розмірі 0,1 відсотка суми п ростроченого платежу за кожн ий день прострочення, що не мо же перевищувати 10 відсотків с уми переказу, якщо інший розм ір пені не обумовлений догов ором.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Зако ну України "Про банки та банкі вську діяльність" протягом д ії мораторію не нараховуютьс я неустойка (штраф, пеня), інш і фінансові (економічні) санк ції за невиконання чи ненале жне виконання зобов'язань пе ред кредиторами та зобов'яза нь щодо сплати податків і збо рів (обов'язкових платежів).

Враховуючи вищенаведені н орми чинного законодавства т а приймаючи до уваги, що судом встановлено факт невиконанн я відповідачем заяви підприє мця від 20.07.2009р. про видачу готів кою залишку коштів на поточн ому рахунку, а згодом платіжн ого доручення №35 від 07.10.2009р. та за яви про закриття рахунку Н ОМЕР_2 у відділенні філії ВА Т КБ "Надра" №7 та про переведен ня залишку коштів у сумі 58863грн .89коп. у ТФ "ПриватБанк" на р/р НОМЕР_3 для зарахування на к артрахунок позивача НОМЕР _4, беручи до уваги, що зобов'я зання відповідача у спірних відносинах не є майновими (не носять майнового (грошового ) характеру), суд вважає, що поз ивачем було обґрунтовано нар аховано відповідачу пеню у р озмірі 3091,57грн. (при цьому судом здійснено розрахунок пені в ідповідно до вимог п.32.2 ст. 32 Зак ону України "Про платіжні сис теми та переказ коштів в Укра їні" за зазначений позивачем період з 22.07.2009р. по 23.10.2009р., що склал о 5419,24грн., проте останнім заявл ено до стягнення пеню в розмі рі 3091,57грн., а відтак підлягає ст ягненню пеня в розмірі 3091,57грн. ), а відтак позовні вимоги в ці й частині підлягають задовол енню як обґрунтовано заявлен і та підтверджені документал ьно.

Доводи відповідача про те, щ о платіжне доручення буде ви конано після відновлення пла тоспроможності банку, судом до уваги не приймаються, оскі льки як встановлено судом, ба нк безпідставно утримує кошт и на поточному рахунку позив ача, тобто встановлений факт порушення законних та охоро нюваних прав позивача, які пі длягають захисту у встановле ному порядку. Наміри відпові дача здійснити будь-які дії у майбутньому не є підставою д ля звільнення від відповідал ьності відповідно до чинного законодавства.

Державне мито та витрати н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу по кладаються на відповідача, з гідно приписів ст.ст. 44,49 Господ арського процесуального код ексу України.

Підпунктом „а” пункту 2 стат ті 3 Декрету Кабінету Міністр ів України “Про державне мит о” від 21 січня 1993 року (із послід уючими змінами та доповнення ми), далі - Декрет, встановле но, що розмір ставки державно го мита із позовних заяв майн ового характеру, що подаютьс я до господарських судів скл адає 1 відсоток ціни позову.

Згідно п. 1 ч.1 ст 8 Декрету спл ачене державне мито підляга є поверненню частково у вип адку внесення мита в більшом у розмірі, ніж передбачено чи нним законодавством.

Враховуючи, що позивачем з гідно квитанції №TER228CS43 від 12.08.2009р ., квитанції №TER291CS43 від 09.10.2009р. спла чено 636,00грн. державного мита пр и ціні позову 61363,00грн. (тобто 1 ві дсоток складає 613,63грн.), то відп овідно зайво сплачене держав не мито в сумі 22,37грн. підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 47-1, 49, 82, 84, 85 Г ПК України, господарський су д,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акц іонерного товариства комерц ійний банк "Надра", вул. Артема , 15, м. Київ в особі відділення № 7 ВАТ КБ "Надра" Тернопільськог о регіонального управління, вул. Гончара, буд. 6,а, м. Чортків , Тернопільської області, код ЄДРПОУ 25748024, на користь суб' єк та підприємницької діяльнос ті - фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 , - кошти в сумі 58271грн.43коп., 3091гр н.57коп. пені, 613грн.63коп. витрат п о сплаті державного мита, 118гр н.00коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

3 . Наказ видати після набран ня рішенням законної сили.

4. Видати довідку суб' єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п ро повернення з Державного б юджету України, 22грн.37коп. зайв о сплаченого державного мита згідно квитанції №TER291CS43 від 09.10.200 9р., яка знаходиться в матеріал ах справи №12/32-1544.

На рішення господарськ ого суду, яке не набрало закон ної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а п рокурор апеляційне подання п ротягом десяти днів з дня при йняття (підписання) рішення ч ерез місцевий господарський суд.

Суддя Н.А. Френдій