Рішення

від 09.12.2009 по справі 53/256-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2009 р. Справа № 53/256-09

вх. № 7376/1-53

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, за дов . (після перерви не з' явився)

відповідача - ОСОБА_2, за дов.

розглянувши справу за поз овом ФОП ОСОБА_3, с. Хорош ево

до ФОП ОСОБА_4, м. Мере фа

про звільнення будівлі.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога позивача про виселення відп овідача з нежитлових приміще нь кафе № 4-1 та приміщення комо ри 3-2 , що розташовані за адресо ю: АДРЕСА_1, які належать по зивачу на праві приватної вл асності.

Представник позивача в суд ових засіданнях підтримав за явлені позовні вимоги у повн ому обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав до суду доповнення до заперече ння, в якому проти задоволенн я позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить су д в задоволенні позову відмо вити.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх позовних вимог або з аперечень на позов, в зв' язк у з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК Україн и за наявними в ній матеріала ми справи.

В судовому засіданні оголо шувалась перерва з 30.11.2009 року до 09.12.2009 року.

Суд, вислухавши пояснення у повноважених представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи , встановив наступне.

Позивач свої позовні вимог и обґрунтовує тим, що на підст аві договору міни укладеного 23.07.2009 року позивач отримав у вл асність приміщення, які розт ашовані в нежитловій будівлі - приміщення магазину - складу (літ. А-1 та літ. А' -1) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площе ю 471,4 м.кв. в тому числі приміщен ня підвалу площею 237,6 м. кв. (прим іщення І, ІІ, ІІІ, ІV) приміщення першого поверху площею 233,8 м.кв ., (приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, 2-2, 3-1, 3-2, 3-3), (Л іт. А-1) що складають 77/100 частки в ід усієї будівлі.

Після проведення інвентар изації приміщення № 2-1 змінило нумерацію на 4-1.

Також позивач стверджує, що приміщення кафе № 4-1 приміщен ня комори 3-2 без законних підс тав займає відповідач по спр аві та незважаючи на неоднор азові вимоги звільнити вказа ну нежитлову будівлю відпові дач продовжує користуватись вказаними приміщеннями.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист св ого цивільного права у разі й ого порушення, невизнання аб о оспорювання. Кожна особа ма є право на захист свого інтер есу, який не суперечить зага льним засадам цивільного зак онодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК Україн и кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у.

Способами захисту цивільн их прав та інтересів можуть б ути:

1) визнання права;

2) визнання правочину неді йсним;

3) припинення дії, яка пору шує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обо в'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовіднош ення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкоду вання

майнової шкоди;

9) відшкодування морально ї (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними ріш ення, дій чи бездіяльності ор гану державної влади, органу влади Автономної Республі ки Крим або органу місцевог о самоврядування, їхніх поса дових і службових осіб.

Суд може захистити цивільн е право або інтерес іншим спо собом, що встановлений догов ором або законом.

Згідно ст. 386 ЦК України держа ва забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права вла сності. Власник, який має п ідстави передбачати можли вість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею ді й, які можуть порушити його п раво, або з вимогою про вчине ння певних дій для запобіган ня такому порушенню.

Власник майна має право в имагати усунення перешкод у здійсненні ним права корист ування та розпоряджання свої м майном (ст. 391 ЦК України).

Власник має право витребу вати своє майно від особи, як а незаконно, без відповідної правової підстави заволоділ а ним (ст. 387 ЦК України).

Підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гр омадяни, які здійснюють підп риємницьку діяльність без ст ворення юридичної особи і в у становленому порядку набули статусу суб'єкта підприєм ницької діяльності (далі - п ідприємства та організаці ї), мають право звертатися до господарського суду з гідно з встановленою підв ідомчістю господарських спр ав за захистом своїх порушен их або оспорюваних прав і о хоронюваних законом інтере сів, а також для вжиття пере дбачених цим Кодексом захо дів, спрямованих на запобіг ання правопорушенням (ст.1 ГПК України).

Але в підтвердження своєї п равової позиції позивачем не подано жодного письмового д оказу зайняття відповідачем спірних нежитлових приміщен ь станом на момент звернення з позовом до суду на 11.09.2009 року (п исьмові докази фактичного за йняття приміщень, що належат ь позивачу на праві власност і, листи з вимогою про звільне ння незаконно зайнятих примі щень, докази направлення та о тримання вказаних листів від повідачем, тощо). Єдиним доказ ом щодо звернення з вимогою п ро звільнення відповідачем с пірних нежитлових приміщень є лист від.02.10.2009 року про звільн ення, який було направлено по зивачем після звернення з по зовом до суду.

Враховуючи викладене, прий маючи до уваги те, що позиваче м не надано суду доказів неза конного заволодіння спірним и нежитловими приміщеннями в ідповідачем на момент зверне ння з позовом до суду, а також не надано суду доказів поруш ення, невизнання або оспорюв ання його права з боку відпов ідача, суд вважає, що позивач п ередчасно та необґрунтовано звернувся за судовим захист ом свого нібито порушеного ц ивільного права, а тому відмо вляє у його задоволенні.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України, у р азі задоволення позову, витр ати по сплаті державного мит а та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судо вого процесу покладаються на сторони, пропорційно розмір у задоволених вимог. Тобто су д вважає за необхідне витрат и по сплаті державного мита т а витрати на інформаційно - те хнічне забезпечення судовог о процесу залишити на позива ча.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК Ук раїни, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення виготовлено та пі дписано 11.12.2009 року.

Суддя