Рішення

від 24.12.2009 по справі 2/163-пн-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОН СЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2009 Справа № 2/163-ПН-09

Господарський суд Херсонс ької області у складі судді Скобєлкіна С.В. при с екретарі Котенко І.О., розглян увши у відкритому судовому з асіданні справу

за позовом ОСОБА_1, м .Херсон

до Закритого акціонер ного товариства "Таврійська будівельна компанія", м.Херсо н

про стягнення 38074,72 грн.

за участю представників ст орін:

від позивача - ОСОБА_1, пе нсійне посвідчення

від відповідача - Сапіга Д.П., довіреність від 23.01.2009р.

в с т а н о в и в:

У липні 2009 року ОСОБА _1 звернувся до суду з позово м до закритого акціонерного товариства "Таврійська буді вельна компанія" про стягнен ня номінальної вартості акц ій з урахуванням індексу інф ляції та процентної ставки за вкладами фізичних осіб у б анку "Аваль" за період з 01.10.1997 ро ку по 01.03.2007 року у розмірі 46 836,72 грн ., юридичної допомоги адвокат а в сумі 2200,00 грн. та судових витр ат по справі. Позовна заява у п рохальній частині (пункт 1) мі стить у собі рукописний текс т доповнення наступного змі сту: "за мінусом сплаченої ЗА О "ТБК" 10962,00 грн. Всього 35874,72 грн."

Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються, як зазначено у п озовній заяві, на ствердженн і про те, що на підставі рішень Запорізького апеляційного господарського суду від 21.08.2008 р оку та Вищого господарського суду України від 30.10.2008 року з ЗА Т "Таврійська будівельна ком панія" на його користь стягну то номінальну вартість акці й, які належали позивачу на п раві приватної власності. Ос кільки вартість акцій відпов ідачем була сплачена без вр ахування індексу інфляції т а ставки банку "Аваль", у якому знаходиться його "пенсійний " вклад, позивач звернувся за допомогою до незалежної ауд иторської фірми "Приоритет" , яка здійснила розрахунок ін фляційних нарахувань (34 453.57 грн .) та 12% річних за ставкою банків ського вкладу (12 383,15 грн.) на номі нальну вартість акцій (10962,00 грн .) за період з 01.10.1997 року по 01.03.2007 рок у.

У судовому засіданні з іні ціативи суду було здійснено уточнення пункту 1 прохально ї частини позовної заяви, в ре зультаті якого, з урахування м усних пояснень ОСОБА_1 в становлено, що розмір заявле них вимог складає саме вимог у про стягнення 35 874,72 грн., що так ож відповідає сумі сплачено го державного мита.

В ході розгляду справи пози вач двічі (12.10.2009 року та 07.12.2009 року ) звертався до господарськог о суду з заявами про зміни і д оповнення до позовної заяви, датованої ОСОБА_1 17.07.2009 року , у зв'язку з чим суд розглядав їх на загальних підставах, у в ідповідності до положень ст. ст.22, 54-63 ГПК України та поверта в позивачу з підстав недотр имання ним загальних процес уальних норм, якими врегульо вано як вимоги до такого род у документів і їх оформленню , так і до порядку надання їх до суду, в провадженні якого в же знаходиться справа за поз овними вимогами тієї ж особи .

За вказаних обставин суд ро зглянув справу за позовом ОСОБА_1 тільки в редакції п озовної заяви, датованої поз ивачем 17.07.2009 року, зареєстрова ної канцелярією суду 24.07.2009 року за вх.№ 2149, на підставі якої ухв алою господарського суду Хер сонської області від 27.07.2009 року була порушена справа № 2/163-ПН-09. При цьому суд також врахував обставини викладені позивач ем у додаткових заявах до поз ову, його усні пояснення і вим оги про здійснення стягнення за заявленим позовом по дату звернення до суду, не визнанн я будь-яких зауважень як з бо ку суду, так і зі сторони відп овідача.

Позивач підтримав всі заяв лені по даній справі вимоги, в ідповідач їх не визнав, а суд п рийшов до висновку про частк ове задоволення позову ОС ОБА_1

При цьому суд враховує ту о бставину, що на початковій ст адії судового процесу по да ній справі в судовому засіда нні за участю представників сторін був досліджений осно вний документальний доказ, н а якому ґрунтувались та бул и вирахувані позовні вимоги ОСОБА_1 у грошовому вираже нні, яким є "Аудиторський висн овок з перерахунку номіналь ної вартості акцій "ТБК", що на лежать ОСОБА_1 за ставками банка і індексам інфляції за період з 01.10.1997 року по 01.03.2007 року" в ід 22.03.2007 року зроблений незале жною аудиторською фірмою "Пр иоритет", а також отримані усн і пояснення від автора вказа ного висновку - керівника НАФ "Приоритет" Щербини А.М., я кий має кваліфікацію судово го експерта.

Суд критично ставиться до н аданого позивачем доказу, як им є Аудиторський висновок в ід 22.03.2007 року, що співпадає з поз ицією відповідача про невиз нання цього письмового доку менту, як доказу в розумінні п оложень ст.ст.32-34, 36 ГПК України.

До цього висновку суд прийш ов з огляду на те, що в судове з асідання оригінал аудиторс ького висновку наданий не бу в, а до матеріалів справи (позо вної заяви) ОСОБА_1 була за лучена фотокопія документу з вказаною назвою, достовірні сть та відповідність оригін алу якого не засвідчені нале жним чином.

Аудиторський висновок скл адено на початку 2007 року, з особ истих підстав заявника, а не з підстав збирання доказів т а їх обґрунтування при підго товці звернення до суду, яке в ідбулось лише у липні 2009 року. П ідставою для аудиторського висновку послужив перелік п евних документів, які суду на дані не були, у зв'язку з чим ві н був позбавлений можливост і здійснити на їх основі пере вірку правильності наступн их висновків, покладених у р озрахунки інфляційних нарах увань і річних на замовлення ОСОБА_1

Здійснюючи нарахування за період з жовтня 1997 року по бере зень 2007 року, аудитором за вес ь цей час вартість 1 акції виз начена у розмірі 21,00 грн., в той час, як свідчать матеріали с прави (протоколи загальних з борів АТТ "Херсонський комбі нат степових і в'яжучих мате ріалів", ЗАТ "Таврійська будів ельна компанія") до 20.06.2001 року (д ив.протокол № 4) вартість 1 імен ної акції складала лише 0,25 грн .

Некоректним є й те, що резул ьтати звернення ОСОБА_1 до НАФ "Приоритет" оформлені як Аудиторський висновок, в той час як дослідження наданих з аявником матеріалів повинн о було бути відображено у до кументі, який має інший прав овий статус і має назву Звіту .

З цими доводами в судовому засіданні повністю погодив ся керівник НАФ "Приоритет" Щербина А.М., який просив Ау диторський висновок від 22.03.2007 р оку вважати таким, що не відп овідає дійсності, а сам позив ач ОСОБА_1 погодився із ти м, що викладені у вищезазначе ному документі розрахунки є невірними та зобов'язався з дійснити інший розрахунок по зовних вимог і у письмовому в игляді своєчасно надати їх с уду.

Вказані вище обставини бул и предметом дослідження в с удовому засіданні, яке відбу лось 13.10.2009 року.

При цьому суд також врахува в відповідь на судовий запи т Херсонського територіальн ого управління державної ко місії з цінних паперів та фон дового ринку, у якому зазначе но, що законодавством про цін ні папери не встановлена мет одика нарахування збитків в ід інфляції на вартість акці й, які у передбачені строки т а встановлений спосіб підпр иємство ухилилось викупити у акціонера, який не побажав бути акціонером цього підп риємства внаслідок його рео рганізації, оскільки вказане питання не відноситься до п овноважень наданих ДК ЦПФР. (л ист вих.№ 1593/31 від 31.08.2009 року на суд овий запит від 20.08.2009 року вих.№ 1 2972, т.1 а.с.76, 80).

Оскільки ж позивач продовж ує наполягати на задоволенн і його вимог в цій частині, вва жаючи, що всі його дії з почат ку звернення до суду до оста ннього судового засідання є виваженими і такими, що здій снюються з дотриманням усіх процесуальних норм, суд зі с вого боку вважає за необхідн е дослідити правомірність ц их вимог та за наявністю обґр унтованості перевірити або здійснити самостійний розра хунок інфляційних втрат при наявності для цього правов их підстав.

Факт наявності порушення п рав позивача в частині необґ рунтованої відмови у викупі належних йому акцій підтвер джений рішеннями органів суд ової влади, а саме: постановою Запорізького апеляційного г осподарського суду від 21.08.2008 р оку по справі № 22ц-1579 та постано вою Вищого господарського су ду України від 30.10.2008 року, який я к касаційна інстанція залиши в в силі попереднє рішення.

З матеріалів архівної спра ви № 22ц-1579/08 (2-779/06), постанови Запор ізького апеляційного господ арського суду від 21.08.2008 року вба чається, що у примусовому пор ядку з ЗАТ "ТБК" було зобов'яз ано сплатити гр.ОСОБА_1 10962, 00 грн. за належні йому 522 акцій, які він на підставі письмови х заяв від 06.09.2004 року та 20.09.2004 року пропонував купити ВАТ "Херсо нський комбінат стінових та в'яжучих матеріалів".

Зокрема, в ході розгляду сп рави № 22ц-1579/08 (2-779/06) було встановле но наступне.

25.03.2004 року на загальних збора х акціонерів ВАТ "Херсонськи й комбінат стінових та в'яжуч их матеріалів" прийнято ріше ння про реорганізацію підпри ємства шляхом приєднання до ЗАТ "Атланта Менеджмент К омпанія", що підтверджується протоколом загальних зборів № 7 від 25.03.2004р. 18.07.2004р. назву ЗАТ "Ат ланта Менеджмент Компанія " у встановленому порядку змі нено на ЗАТ "Таврійська компа нія". Статут ЗАТ "Таврійська ко мпанія" зареєстровано 12.09.2005р. ви конавчим комітетом Херсонсь кої міської ради.

Позивач 06.09.2004 року та 20.09.2004 року звернувся до ВАТ "Херсонськи й комбінат стінових та в'яжуч их матеріалів" з письмовим за явами про викуп акцій, на які о тримав від відповідача відпо відь з пропозицією придбати його акції та підписати дого вір купівлі продажу цінних п аперів, за умовами якого, поку пець має право використовува ти для розрахунків за догово ром власні прості векселі, аб о векселі третіх осіб. Позива ч з таким способом оплати не п огодився та звернувся до суд у із позовними вимогами про с тягнення суми вартості акцій , дивідендів та суми морально ї шкоди.

Відповідно до вимог п.1.7 розд ілу 1 Положення про порядок ре єстрації випуску акцій та ін формації про їх емісію під ча с реорганізації товариств, з атвердженого рішенням ДКЦПФ Р від 30.12.1998р. № 221, із змінами і допо вненнями, з метою захисту пра в акціонерів товариство, що п рийняло рішення про реоргані зацію, зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціон ерів, які вимагають цього, у ви падку, коли ці акціонери не го лосували за прийняття загаль ними зборами рішення про рео рганізацію і звернулись до т овариства з письмовою заявою . Викуп акти здійснюється за ц іною, що визначається за домо вленістю сторін, але не нижчо ю за номінальну вартість акц ій.

ОСОБА_1 взагалі не приймав участі в загальних зборах, на яких вирішено провести реор ганізацію товариства, а відт ак фізично не міг голосувати за прийняття загальними збо рами рішення про реорганізац ію. Після проведення загальн их зборів, на яких вирішено пр овести реорганізацію, позива ч двічі звернувся до правлін ня товариства із заявами про вихід Із складу акціонерів т овариства та проханням оплат ити йому вартість 522 акцій ном інальною вартістю по 21,00 грн.

Виходячи з цих підстав, суд прийшов до висновку про те, щ о з дати подачі позивачем О СОБА_1 заяви з пропозицією в икупу належних йому акцій (06.09 .2004 року), у відповідача - ЗАТ "ТБ К" (правонаступника) виникло грошове зобов'язання у розмі рі 10962,00 грн., яке було підтвердже но судовим рішенням.

В порядку, передбаченому За коном України "Про виконавче провадження" відповідач - пр авонаступник, яким є ЗАТ "ТБК" 12.02.2009 року сплатив 10962,90 грн. гр.О СОБА_1 згідно платіжного до ручення № 545.

При цьому суд зауважує, що в ідповідно до положень ст.35 ГПК України, факти, встановлені р ішенням господарського суду під час розгляду однієї спра ви, не доводяться знову при ви рішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторон и.

Оскільки до грошових зобов 'язань застосовуються положе ння ст.625 ЦК України, то у відпо відача також виникло зобов' язання відшкодування інфл яційних втрат стягувачу на підставі невиконання боржн иком грошового зобов'язання .

Відповідно до ст.625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов'яз ання. Боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Передбачене статтею 625 ЦК Ук раїни право кредитора вимага ти оплати боргу з урахування м індексу інфляції та процен тів річних є способом захист у його майнового права та інт ересу, сутність якого поляга є у відшкодуванні матеріальн их витрат кредитора від знец інювання грошових коштів вна слідок інфляційних проценті в та отримання компенсації (п лата) від боржника за користу вання утриманими ним коштами , які підлягають сплаті креди тору. Враховуючи зазначене, с уд констатує, що інфляційні н арахування і проценти річних входять у склад грошового зо бов'язання, і в той же час, не мо жуть ототожнюватися з санкці ями за невиконання або ненал ежне виконання грошових зобо в'язань.

Так як, з вимогами про стягн ення інфляційних втрат пози вач звернувся 24.07.2009 року, то пер іод нарахувань буде дорівню вати з 06.09.2004 року по 24.07.2009 року, а ос кільки ЗАТ "ТБК" надав заяву пр о застосування до вимог О СОБА_1 позовної давності, то з цих підстав нарахуванню пі длягає лише трьохрічний пер іод, а саме з 24.07.2006 року по 24.07.2009 рок у, але з врахуванням сплати б оргу, то по 12.02.2009 року.

Шляхом перевірки наданих та здійснення самостійних р озрахунків суд прийшов до ви сновку про те, що за вказаний п еріод розмір нарахування і нфляційних втрат буде склад ати наступні суми:

1) з 24 по 31.07.2006 року (8 днів)

10962,00 х 100,9% = 11060,66

11060,66 - 10962,00 = 98,66

98,66 : 31 (днів у червні) х 8 дн. = 25,46 грн .

2) за 5 місяців 2006 року (серпень -грудень)

10962,00 х 100,00% х 102,00% х 102,6% х 101,8% х 100,9% = 11783,55

11783,55 - 10962,00 = 821,55 грн.

3) за 12 місяців 2007 року

10962,00 х 100,5% х 100,6% х 100,2% х 100,0% х 100,6% х 102,2% х 101,4% х 100,6% х 102,2% х 102,9% х 102,2%, х 102,1% = 12780,54

12780,54 - 10962,00 = 1818,54 грн.

4) за 12 місяців 2008 року

10962,00 х 102,9% х 102,7% х 103,8% х 103,1% х 101,3% х 100,8% х 99,5% х 99,9% х 101,1% х 101,7% х 101,5 х 102,1% = 13407,69

13407,69 - 10962,00 = 2445,69 грн.

5) за січень 2009 року

10962,00 х 102,9% = 11279,90

11279,90 - 10962,00 = 317,90 грн.

6) за 12 днів лютого 2009 року

10962,00 х 101,5% = 11126,43

11126,43 - 10962,00 = 164,43

164,43 : 28 (днів у місяці) х 12 = 70,47 грн.

Всього інфляційних нараху вань: 25,46 + 821,55 + 1818,54 + 2445,69 + 317,90 +70,47 = 5499,61 грн.

Що стосується позовних вим ог, заявлених ОСОБА_1 про с тягнення 12% річних за користу вання відповідачем його гро шовими коштами, які позивач м іркував покласти на поточний розрахунковий рахунок банк у "Аваль", то в цій частині суд зазначає наступне.

Правовою природою заявлен их вимог є відшкодування зб итків у розмірі положень ст.с т.22 ЦК України, 224 ГК України.

Відповідно до положень ст.с т.509, 510, 526 Цивільного кодексу Укр аїни зобов'язанням у зобов'яз альнім праві визнано правові дношення, в якому одна сторон а (боржник) зобов'язана вчинит и на користь другої сторони (к редитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надат и послугу, сплатити гроші тощ о) або утриматися від певної д ії, а кредитор має право вимаг ати від боржника виконання й ого обов'язку. Сторонами у зоб ов'язанні є боржник і кредито р. Загальними умовами зобов'я зання є те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, статуту товариства, Зако ну України "Про господарські товариства", інших законодав чих актів.

Положення статей 173, 193, 198, 199 Госп одарського кодексу України т акож визначають, що господар ськими зобов'язаннями, включ аючи виконання грошових зобо в'язань, визначаються зобов'я зання, що виникають між суб'єк тами господарювання та іншим учасником (учасниками) відно син у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Ко дексом, які можуть виникати б езпосередньо із закону, іншо го нормативно-правового акту , що регулює господарську дія льність, договору. При цьому с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином, у встановлений ст рок, відповідно до закону, інш их правових актів, статуту, Ци вільного кодексу України. По рушення зобов'язань є підста вою для застосування господа рських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законам и, договорам, статутними і уст ановчими документами. Застос ування господарських санкці й до суб'єкта, який порушив зоб ов'язання, не звільняє цього с уб'єкта від обов'язку виконат и зобов'язання в натурі. Зобов 'язана сторона має право відм овитися від виконання зобов' язання в разі неналежного ви конання другою стороною обов 'язків, що є необхідною умовою виконання.

Приписами частини першої с татті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконання зобов 'язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Згідно положень статті 22 Ци вільного кодексу України, ос оба, якій завдано збитків у ре зультаті порушення її цивіль ного права, має право на їх від шкодування. Збитками є: втрат и, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженн ям речі, а також витрати, які о соба зробила або мусить зроб ити для відновлення свого по рушеного права (реальні збит ки); доходи, які особа могла б р еально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода). Уп ущеною вигодою є ті втрати як их фактично зазнала особа вн аслідок порушення цивільног о права та інтересу, тобто ті д оходи, які особа, яка зазнала п осягання, могла б отримати у в ипадку відсутності порушенн я цивільного права чи протип равного посягання. При обчис ленні розміру упущеної вигод и першочергове значення має визначення достовірності (ре альності) тих доходів, які пот ерпіла особа передбачала отр имати за звичайних умов циві льного обороту. Обов'язок щод о доведення розміру тих дохо дів, яких особа отримала б у ви падку не посягання на її прав о, покладається на потерпіло го.

Як встановлює Господарсь кий кодекс України під збитк ами розуміються витрати, зро блені управленою стороною, в трата або пошкодження її май на, а також не одержані нею дох оди, які управлена сторона од ержала б у разі належного вик онання зобов'язання або доде ржання правил здійснення гос подарської діяльності друго ю стороною.

Відповідно до ст.224 ГК Україн и на кредитора покладається обов'язок доказати розмір зб итків, завданих йому порушен ням зобов'язання. При цьому, кр едитор має не лише точно підр ахувати розмір заподіяних йо му збитків, але й, підтвердити їх документально. Отже, пред'я влення вимог про відшкодуван ня неодержаних доходів (упущ еної вигоди) покладає на кред итора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактн ими, а дійсно були би ним отрим ані у разі належного виконан ня боржником своїх обов'язкі в.

Відповідач до статті 610 Циві льного кодексу України, прав ові наслідки порушення зобов 'язання передбачені статтею 611 того ж кодексу, в тому числі і відшкодування збитків. Особ а, яка порушила зобов'язання, н есе відповідальність за наяв ності її вини (умислу, необере жності), якщо інше не встановл ено договором або законом (п.1 ст.614 ЦК України).

Згідно зі статтею 218 ГК Украї ни підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинення ним правопоруше нь у сфері господарювання.

Статті 218 ГК України і 614 ЦК Укр аїни визначають загальну нор му щодо відшкодування збиткі в внаслідок наявності складу господарського правопоруше ння: порушення права; завданн я збитків та причинний зв'язо к між порушенням права та зби тками. При наявності таких об ставин в особи виникає право на відшкодування завданих з битків.

Притягнення до господарсь ко-правової відповідальност і можливе лише при наявності передбачених законом умов. ї х сукупність утворює склад г осподарського правопорушен ня, який є підставою господар сько-правової відповідально сті. Склад господарського пр авопорушення, визначений зак оном для настання відповідал ьності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єк тивну та суб'єктивну сторону . Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'яза ннях; об'єктивною стороною - на явність збитків у майновій с фері кредитора, противоправн а поведінка суб'єкта господа рювання, а також причинний зв 'язок між противоправною пов едінкою правопорушника і зби тками; суб'єктивну сторону го сподарського правопорушенн я складає вина, яка представл яє собою психічне відношення особи до своєї противоправн ої поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного і з вищеперелічених елементів , утворюючих склад господарс ького правопорушення, звільн яє боржника від відповідальн ості за порушення у сфері гос подарської діяльності, оскіл ьки його поведінка не може бу ти кваліфікована як право по рушення.

Статтею 623 ЦК України передб ачено, що боржник, який поруши в зобов'язання, має відшкодув ати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завда них порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Зби тки визначаються з урахуванн ям ринкових цін, що існували н а день добровільного задовол ення боржником вимоги кредит ора у місці, де зобов'язання ма є бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровіл ьно, - у день пред'явлення позо ву, якщо інше не встановлено д оговором або законом. Суд мож е задовольнити вимогу про ві дшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існу вали на день ухвалення рішен ня. При визначенні неодержан их доходів (упущеної вигоди) в раховуються заходи, вжиті кр едитором щодо їх одержання.

Відшкодування збитків - це м іра відповідальності за прав опорушення в сфері господарю вання, тому її застосування м ожливе лише за наявності під стави відповідальності, пере дбаченої законом. Особа, яка в имагає відшкодування збиткі в, повинна довести факт поруш ення господарського зобов'яз ання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитк ів, причинний зв'язок між прав опорушенням і збитками.

Виходячи з системного анал ізу вищезазначених норм прав а, враховуючи фактичні обста вини справи та досліджені до кази, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем факту спричинення йому збит ків відповідачем у розумінн і норм цивільного та господа рського законодавства, стате й 32-33 Господарського процесуа льного кодексу України, а отж е вважає необґрунтованими ви моги про стягнення

збиткі в у заявленій сумі.

Статтями 42 , 43 ГПК Украї ни встановлено, що господарс ький судовий процес здійснює ться на засадах змагальності та рівності всіх учасників с удового процесу перед законо м і судом. При цьому принцип зм агальності передбачає покла дення тягаря доказування та відповідальності за доведен ість своїх, вимог чи заперече нь на сторони; вимагає від ост анніх ініціативи та активнос ті в реалізації процесуальни х прав.

Згідно ст. 22 ГПК України стор они зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вжив ати заходів до всебічного, по вного та об'єктивного дослід ження всіх обставин справи.

Матеріали справи свідчать , що сторони знаходилися у рів них умовах перед судом, мали д остатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості. До того ж, суд сприяв позивачу у витреб уванні доказів, здійснив мож ливі процесуальні дії, запит и, але у зв'язку із обмеженістю процесуальних строків, змуш ений був прийняти рішення ли ше на підставі наявних та дос ліджених доказів. Крім того, ОСОБА_1 не довів як своїх на мірів про використання грошо вих сум від продажу акцій для отримання прибутків за допо могою банківського вкладу, т ак і вини в цьому відповідача , протиправної поведінки ЗАТ "ТБК", причинного зв'язку між цими фактами та інших складо вих, сукупність яких дає відп овідні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи спір за даним поз овом, суд також враховує обст авини і факти, встановлені та досліджені при розгляді спр ави № 22ц-1579/08 (2-779/06) між тими ж сторонами, а також висновки, д о яких прийшов суд, зазначивш и це у/своєму рішенні.

Як зазначалось вище, вимоги заявлені по за межами первіс ної позовної заяви у даній сп раві не розглядались з підст ав, вказаних у відповідних ух валах.

Що стосується вимог ОСОБ А_1 про стягнення 2200,00 грн. за пр авову допомогу, то вони задов оленню не підлягають, оскіль ки позивач не надав доказів п онесених витрат, внесення вк азаної грошової суми в касу ю ридичної консультації.

Інші судові витрати по спра ві суд покладає на відповіда ча згідно до положень ст.49 ГПК України, пропорційно до розм іру і обсягу задоволених вим ог від загальної ціни позову .

На підставі викладеного , вищезазначених правових н орм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Стягнути з ЗАТ "Таврійс ька будівельна компанія", 73011 м. Херсон, вул.Адмірала Макаров а, 203, код 32702078, р/р.26009052312717 в ХФКБ "Прива тбанк" м.Херсона МФО 352479 на к ористь громадянина ОСО БА_1, АДРЕСА_1 - 5499,61 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'я носто дев'ять грн. 61 коп.) інфляц ійних втрат нарахованих на с уму невиконаного грошового з обов'язання, 54,99 грн. (п'ятд есят чотири грн. 99 коп.) по сплат і державного мита та 18,08 грн . (вісімнадцять грн. 08 коп.) в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення направи ти сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін