Ухвала

від 26.04.2018 по справі 910/3327/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.04.2018Справа № 910/3327/17

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши

скаргу державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад

на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної

виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції

у місті Києві Козака Р.П.

у справі № 910/3327/17

за позовом державного підприємства Науково-виробничий комплек Фотоприлад

до товариства з обмеженою відповідальністю Меридіан ВДМ

про стягнення 98 823,80 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): не з'явився;

від боржника: не з'явився;

від органу ДВС: Кизимчук Ю.В., довіреність б/н від 25.04.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось державне підприємство Науково-виробничий комплекс Фотоприлад з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Меридіан ВДМ про стягнення 98823,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. (суддя Борисенко І.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан ВДМ" на користь державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад 88 413 грн. 99 коп. основного боргу, 7286 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 1671 грн. 39 коп. 3% річних, 1576 грн. 49 коп. судового збору.

15.06.2017р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. видано відповідний наказ.

29.01.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018р. (суддя Борисенко І.І.) скаргу державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/3327/17 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.

12.04.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва повторно надійшла скарга державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Розпорядженням В.о.керівника апарату господарського суду міста Києва від 17.04.2018р. №05-23/446 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/3327/17, у зв'язку із лікарняним судді Борисенко І.І., в провадженні якої перебувала справа.

За результатами повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи, скаргу державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018р. поновлено державному підприємству Науково-виробничий комплекс Фотоприлад строк на подання скарги на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та судове засідання по розгляду скарги призначено на 26.04.2018р.

26.04.2018р. через загальний відділ господарського суду від державного виконавця надійшли заперечення на скаргу та копії матеріалів виконавчого провадження № 54633030.

В судове засідання 26.04.2018р. представники стягувача (скаржника) та боржника не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили. Про дату і час проведення судового засідання повідомлені належни чином.

Присутній у судовому засіданні представник Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві заперечив проти задоволення скарги, посилаючись на те, що державним виконавцям були вчинені всі необхідні дії для встановлення майна і коштів боржника, оскільки відносно боржника - ТОВ Меридіан ВДМ ще раніше було відкрито зведене виконавче провадження та на протязі майже двох років будь-якого майна та коштів боржника виявлено не було. Окрім цього, у відповідності до ч. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , повернення виконавчого документа стягувану не позбавляє його права повторно пред'явить виконавчий докум ент до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу та зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасника судового процесу Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан ВДМ" на користь державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад 88 413 грн. 99 коп. основного боргу, 7286 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 1671 грн. 39 коп. 3% річних, 1576 грн. 49 коп. судового збору.

15.06.2017р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. видано відповідний наказ.

05.09.2017р. позивач звернувся до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з зявою від 29.08.2017р. за № 18/46 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/3327/17 від 15.06.2017р.

05.09.2017р. головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козаком Р.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54633030 з примусового виконання наказу наказу Господарського суду міста Києва № 910/3327/17 від 15.06.2017р.

05.09.2017р. державним виконавцем направлено запит до Регіонального сервісного центру відносно інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником.

Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, наданих головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козаком Р.П. на вимогу суду, 06.09.2017р. винесена постанова про арешт майна боржника, а 11.09.2017р. - постанова про арешт коштів боржника.

08.09.2017р. державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, а саме об'єднано виконавчі провадження №54633030, № 54125477 у зведене виконавче провадження.

Водночас, під час розгляду скарги судом встановлено, що постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 08.09.2017р. стягувану не направлялась.

Згідно відповіді ПАТ КБ Приватбанк від 20.09.2017р. № 20.1.0.0.0/7-20170920/2088 кошти на рахунках боржника відсутні.

Також, до матеріалів виконавчого провадження залучено постанову від 06.09.2017р. про арешт майна боржника з відміткою БД АІС АВТОМОБІЛЬ м. Києва та БД НАІС про відсутність зареєстрованих станом на 23.09.2017р. автомобілів.

В матеріалах виконавчого провадження наявні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими арешт на нерухоме майно накладено, проте фактично об'єкти нерухомого майна не встановлені.

17.11.2017р. державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що виходом за адресою: м. Київ, вул. Радищева, 10, з метою перевірки майнового стану боржника, встановлено, що боржник та майно, на яке можливо звернути стягнення - відсутні.

21.11.2017р. головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козаком Р.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Стягувач - ДП Науково-виробничий комплекс Фотоприлад , не погодившись з постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козаком Р.П. про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеної на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , звернувся зі скаргою до господарського суду.

Дослідивши матеріали скарги та копії матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на наступне.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Окрім цього, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавець, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням. Отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону "Про виконавче провадження ", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Розшук боржника - юридичної особи , майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією ( ч.2 та 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження ").

Згідно п. 2 ч 1. ст. 37 вказаного Закону, виконавче провадження припиняється, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт ( ч. 2 ст. 37 Закону ).

Пунктом 9 ч.1 ст. 39 Закону України " Про виконавче провадження " передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Натомість, з наданих суду доказів, не вбачається, що головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козаком Романом Павловичем у виконавчому провадженні ВП № 54633030 були вжиті всі необхідні заходи для повного виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржника.

Так, зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону " Про виконавче провадження "державний виконавець мав періодично здійснювати перевірку майнового стану боржника, виявляти його рахунки в кредитних установах, наявність нерухомого та рухомого майна, майнові права, отримувати інформацію про доходи боржника, отже перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Однак, як свідчать матеріали виконавчого провадження, державний виконавець обмежився одноразовою перевіркою речових прав боржника на майно та його рахунків в банківських установою, а інформацію про наявність у боржника цінних паперів та інших майнових прав взагалі не встановлював.

Водночас, приписи частини 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження покладає на державного виконавця обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, покладення на державного виконавця вказаного обов'язку означає, що державний виконавець у ході виконавчого провадження зобов'язаний використати увесь обсяг прав і обов'язків, якими він наділений згідно із законодавством, з метою забезпечення примусового виконання виконавчого документа. Тобто державний виконавець зобов'язаний максимально вжити всіх можливих заходів для розшуку боржника та належного йому майна , не обмежуючись при цьому лише окремими з них .

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви", "Руйану проти Румунії", "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Шмалько проти України").

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України").

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Таким чином, з метою захисту прав стягувача на своєчасне та повне виконання остаточного й обов'язкового до виконання рішення суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад в частині визнання дій головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козака Р.П. неправомірними і скасування винесеної ним постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.11.2017 у ВП №54633030.

Водночас, вимога скражника про зобов'язння керівника Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження ВП № 54633030 і вжити всі необхідні дії по виконанню наказу господарського суду м. Києва від 15.062017р. у справі № 910/3327/17 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Таким чином, відновлення виконавчого провадження, у випадку визнання судом незаконною чи скасування в установленому законом порядку постанови органу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувану, є обовязковим в силу закону та не потребує винесення судом рішення про зобовязання вчинити відповідні дії.

Оскільки права стягувача щодо поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 15.06.2017р. у справі № 910/3327/17 і вжиття подальших заходів по примусовому виконанню рішення суду на даний час не порушені, зазначена вимога предявлена скаржником безпідставно, а відтак задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 240, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу державного підприємства Науково-виробничий комплекс Фотоприлад на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козака Р.П. задовольнити частково.

2. Визнати дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Козака Р.П. неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.11.2017 у ВП № 54633030.

3. В іншій часині вимог скарги відмовити.

4. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 03.05.2018р.

Суддя А.І. Привалов