Рішення

від 25.04.2018 по справі 911/158/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/158/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест

про стягнення 73870,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Алєксєєв С.С. (довіреність б/н від 26.10.2017 року);

від відповідача: Сеньков О.О. (довіреність б/н від 02.04.2018 року).

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест про стягнення 73870,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року відкрито провадження у справі № 911/158/18, справу № 911/158/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2018 року.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні 12.03.2018 року, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року не виконав, просив оголосити перерву з метою надання часу для підготовки та подачі відзиву на позов, оскільки ухвалу суду від 13.02.2018 року отримав в день судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні 12.03.2018 року оголошувалась перерва до 04.04.2018 року. В підготовчому судовому засіданні 04.04.2018 року оголошувалась перерва до 18.04.2018 року. В підготовчому судовому засіданні 18.04.2018 року оголошувалась перерва до 25.04.2018 року.

Також, ухвалою суду від 18.04.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/158/18 на тридцять днів.

В підготовчому судовому засіданні 25.04.2018 року вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, та за письмовою згодою всіх учасників справи розпочато розгляд справи по суті у відповідності до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.2018 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 25.04.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, у серпні 2017 року зі станції Біла Церква Південно-Західної залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест здійснило відправлення вагону №0917333 згідно накладної №34339358 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Приватне акціонерне товариство Керамет .

На вищевказане відправлення вагону відправник надав станції навантаження Біла Церква Південно-Західної залізниці заповнену накладну, в якій представником відправника в графі 4 Одержувач зазначено: найменування Одержувача - ПРАТ Керамет , адреса 04119, г. Киев, ул. Якира, д.8 .

16.08.2017 року по прибутті вагонної відправки №34339358 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній №34339358 не відповідає адресі ПрАТ Керамет .

У зв'язку з чим, 16.08.2017 року станцією призначення Правда на станцію відправлення Біла Церква було надіслано телеграму №НР 62 про невірно зазначену адресу в накладній №34339358.

16.08.2017 року зі станції відправлення Біла Церква на станцію призначення Правда надійшла телеграма №НР 23 щодо виправлення адреси одержувача у накладній №34339358.

На підставі телеграми-відповіді № НР 23 від 16.08.2017 року на станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній №34339358 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 04119, м. Київ, Якіра, 8 на 04119, м. Київ, Деревлянська, 8. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений Актом загальної форми 41 від 16.08.2017 року.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України Про транспорт , Закону України Про залізничний транспорт , Статуту залізниць України (Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

У відповідності до ст. 23 Статуту залізниць України відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з р.4 Правил перевезення вантажів Правила оформлення перевізних документів , затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року N 644, Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу Одержувач , в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Враховуючи вищезазначене, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України для засвідчення невідповідності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничних перевезень фіксуються комерційними актами або актами загальної форми.

Пункт п. 3.23. Роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 (із змінами та доповненнями від 18.11.2003р. за № 04-5/1429) визначає, що підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є акт загальної форми, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту. Таким чином, акт загальної форми є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним адреси одержувача.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому і відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, а саме у п'ятикратному розмірі від провізної плати. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за всі наслідки, які виникли.

Відповідно до роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) та Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 року № 01-8/917 нарахований у відповідності до статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Як вбачається з наведеного в позові розрахунку, провізна плата за спірною накладною складала 14 774,00 грн., що в п'ятикратному розмірі становить 73 870,00 грн.

Позивач в позові просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональна філія Придніпровська заліниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця штраф за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача у розмірі 73 870,00 грн.

В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що під час оформлення перевізних документів дійсно було зазначено в накладній № 34339358 адресу одержувача вулиця Якіра , яка на час відправлення вагону змінила назву на вулиця Деревлянська , про що при заповненні накладної відповідачу не було відомо.

Відповідач зазначив, що в повному обсязі сплатив провізні платежі за всю відстань перевезення вантажів та за повну вагу вказану ним в перевізних документах.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що його дії не нанесли позивачеві матеріальних збитків. Також, керуючись ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України відповідач просить істотно зменшити розмір штрафних санкцій.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що Розпорядженням Київського міського голови від 19.02.2016 року № 125/1 Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у міста Києві вулицю Якіра перейменовано на вулицю Деревлянську.

Листом від 03.05.2017 року № КМ-13/08-14679 ПрАТ Керамет повідомило позивача про те, що з 27.04.2017 року місцезнаходження товариства було змінено і згідно даних державного реєстру юридичних осіб товариство знаходиться за адресою: 04119, м. Київ, вул. Деревлянська, 8. Тобто, дані про зміну місцезнаходження товариства були офіційно відомі за декілька місяців до спірного залізничного перевезення.

Також позивач заперечує проти зменшення розміру штрафу та на підтвердження вірності своєї правової позиції долучає до даної відповіді на відзив судову практику у вигляді постанови Верховного суду від 22.03.2018 року у справі № 917/964/17 та постанови Верховного суду від 20.03.2017 року у справі № 925/1025/17.

Відповідач в запереченнях на відповідь позивача зазначив, що йому не було і не повинно було бути відомо про зміну адреси Одержувача вантажу.

Однак, відповідач не обґрунтував і не надав доказів в межах яких господарських відносин з ПрАТ Керамет здійснювалось залізничне перевезення (на підставі якого договору чи інших домовленостей і з яких джерел відповідач зазначав дані щодо одержувача товару).

Щодо тверджень відповідача, що зміна адреси не призводить до зміни місцезнаходження товариства, суд зазначає, що зміни, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов'язаних із прийняттям Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки , а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв'язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, згідно з редакцією Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яка діяла з моменту прийняття Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки , і підлягали безкоштовній державній реєстрації.

Наведене свідчить, що зміна назви вулиці призводить до зміни відомостей про місцезнходження юридичної особи.

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року №460 Про затвердження бланків перевізних документів . Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно положень ст.24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.

Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним означенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній (п.6.2.).

Щодо посилань відповідача на відсутність збитків залізниці, суд зазначає, що відповідні обставини не звільняють від відповідальності за недостовірність даних залізничної накладної, яка покликана дисциплінувати оформлення вантажовідправних документів. Недостовірність даних в залізничній накладній могла б спричинити виникнення непорозумінь, в яких залізниця змушена була б доводити свою непричетність. Таким чином, недостовірність даних є суттєвим порушенням, яке може мати негативні наслідки для вантажоперевізника, тому за таке порушення передбачено відповідальність.

Крім того, Статутом залізнць України передбачена відповідальність не лише за неправильність, а й за неточність або неповноту відомостей, зазначених у накладній.

Таким чином, оскільки відповідачем в залізничній накладній на перевезення неправильно зазначено фактичні дані про місцезнаходження Одержувача, що також змусило залізницю вживати додаткових заходів по з'ясуванню непорозуміння, з відповідача підлягає стягненню штраф відповідно до ст. ст.118 та 118 Статуту в п'ятикратному розмірі провізної плати, що складає 73870,00 грн.

Судом відхилено клопотання відповідача про зменшення штрафу як не обґрунтоване. Зокрема, відповідач не визначив до якої суми, на його думку, має бути зменшено штраф та не обґрунтував наявності обставин, які мають істотне зачення.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест (08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, 1, ідентифікаційний код 37756769) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108) 73870 (сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.05.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін