Постанова

від 04.04.2018 по справі 910/11428/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р. Справа№ 910/11428/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Чорної Л.В.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання Камінській Т.О.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 (дата складання повного тексту 28.11.2017)

у справі № 910/11428/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

до 1) Київської міської ради,

2) Фізичної особи-підприємця Кравченка Олега Ярославовича

про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/11428/17 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник вказує на те, що право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктами нерухомості ФОП Кравченко О.Я. може бути набуте лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому статтями 134, 135 Земельного кодексу України. Крім того, спірним рішенням Київської міської ради передано в оренду ФОП Кравченку О.Я. земельну ділянку площею 0,5274 га не для обслуговування та експлуатації існуючого нерухомого майна, а для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки. Площа забудованої земельної ділянки складає 70 кв.м. Таким чином площа земельної ділянки, яка надана в оренду у 75 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 (у складі: головуючого судді: Корсакова Г.В., суддів Чорної Л.В., Тарасенко К.В.) прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.12.2017.

30.01.2018 від ФОП Кравченка О.Я. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві відповідач 2 зазначає, що у відповідності до частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні дільники державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Жодного посилання дане положення не містить, що не підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) тільки та земельна ділянка, яка необхідна виключно для обслуговування та експлуатації нерухомого майна, що на ній розташоване. Відповідно до договору оренди цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає п. 12.4. класифікації цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

05.02.2018 від Київської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. У відзиві відповідач 1 зазначає, що спірне рішення Київської міської ради прийняте в межах компетенції, на підставі повноважень, встановлених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, а тому не має підстав для визнання його недійсним та скасування. Щодо доводів прокурора про перевищення площі земельної ділянки розміру нерухомого майна, яке на ній знаходиться, то відповідач зазначає, що жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватися певні пропорції співвідношення площі таких об'єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться. Не є вірним твердження прокуратури, що частина спірної земельної ділянки надана ФОП Кравченко О.Я. в межах червоних ліній, про що було вказано у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.04.2008. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Положеннями Закону України По оренду землі , ні Земельним кодексом України не встановлено обмежень щодо передачі земельних ділянок в оренду в межах червоних ліній. Щодо посилання прокуратури на правовий висновок управління правового забезпечення секретаріату Київської міської ради щодо надання земельної ділянки в межах червоних ліній та порушення виду використання земельної ділянки, то вказаний правовий висновок не є кінцевим рішенням ради і в разі винесення зазначеного проекту рішення на розгляд пленарного засідання сесії, остаточне рішення приймається шляхом голосування депутатами Київської міської ради. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

08.02.2018 до Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення прокурора, в яких він зазначає, що ФОП Кравченку О.Я. надана частина земельної ділянки площею 0,0582 га, яка знаходиться в межах червоних ліній. Проте у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.04.2008 визначено містобудівні обмеження та умови землекористування, зокрема, земельну ділянку надати поза межами червоних ліній вулиць. Також у вказаному висновку зазначено, що при невиконанні зазначених умов, чинність висновку втрачає свою дію. Разом з тим, на необхідність виконання умов висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.04.2008 та неможливість надання земельної ділянки в оренду в межах червоних ліній зазначено у висновку управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 12.04.2015 №08/230-708. Проте вказана вимога при прийнятті спірного рішення Київською міською радою не виконана, оскільки частина спірної земельної ділянки площею 0,0582 га розташована у межах червоних ліній. Отже, у зв'язку з невиконанням вимоги, викладеної у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.04.2008, вказаний висновок втратив свою дію, а тому проект землеустрою в порушення статей 123, 186-1 Земельного кодексу України вважається не погодженим органом містобудування та архітектури.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/11428/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/11428/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Корсакова Г.В., судді: Гаврилюк О.М., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 (у складі: головуючого судді: Корсакова Г.В., суддів Чорної Л.В., Гаврилюк О.М.) прийнято справу №910/11428/17 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 до провадження.

14.02.2018 у судовому засіданні оголошено перерву на 21.02.2018.

21.02.2018 у судовому засіданні оголошено перерву на 28.02.2018.

28.02.2018 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 призначено справу до розгляду на 04.04.2018.

З 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради I сесії VIII скликання від 14.07.2016 № 744/744 "Про передачу фізичній особі - підприємцю Кравченку О.Я. земельної ділянки для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Леніна, 55-а (літера "Е") (мікрорайон Бортничі) у Дарницькому районі м. Києва", (далі - оспорюване рішення), зокрема, вирішено:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі - підприємцю Кравченку Олегу Ярославовичу для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Леніна, 55-а (літера "Е") (мікрорайон Бортничі) у Дарницькому районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, заява ДЦ N 01038-000172887-014 від 10.04.2015, справа Д-1657) (п. 1);

- передати фізичній особі - підприємцю Кравченку Олегу Ярославовичу, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,5274 га, у тому числі 0,0582 га в межах червоних ліній (кадастровий номер 8000000000:90:222:0020, витяг з Державного земельного кадастру N НВ-8000047302013), для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Леніна, 55-а (літера "Е") (мікрорайон Бортничі) у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2013 N 1898052) (п. 2).

Між Київською міською радою, як орендодавцем, (далі - відповідач-1) та фізичною особою-підприємцем Кравченком Олегом Ярославовичем, як орендарем, (далі - відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки від 12.04.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за номером 1301 (далі - оспорюваний правочин), відповідно до предмету якого відповідач-1, на підставі оспорюваного рішення передає, а відповідач-2 приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди/земельна ділянка), визначену цим правочином, для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Реєстрація права власності на об'єкт оренди здійснюється згідно з Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одночасно з державною реєстрацією права оренди (п. 1.1 оспорюваного правочину).

Пунктом 2.1 оспорюваного правочину визначено, що об'єктом оренди відповідно до відомостей державного земельного кадастру, оспорюваного рішення та цього правочину є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- кадастровий номер - 8000000000:90:222:0020;

- місце розташування - вулиця Харченка Євгенія (колишня назва - Леніна), 55-а (літера "Е") (мікрорайон Бортничі) у Дарницькому районі м. Києва;

- цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства;

- категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- вид використання - для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки;

- розмір (площа) - 0,5274 (нуль цілих п'ять тисяч двісті сімдесят чотири десятитисячних) га, у тому числі 0,0582 га в межах червоних ліній.

Позивач вказує, що площа земельної ділянки, яка надана відповідачу-2 у 75 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване, а також про те, що оспорюваним рішенням відповідачу-2 передано земельну ділянку не для обслуговування та експлуатації існуючого нерухомого майна, а для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки. Відтак з урахуванням вимог ч.ч. 1, 2 Земельного кодексу України, відповідач-2 міг набути не на конкурентних засадах лише право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, що перебуває у його власності, для обслуговування такого майна.

Також позивач зазначає, що відповідно до висновку управління правового забезпечення діяльності відповідача-1 від 12.04.2016 № 08/230-708 до проекту рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачу-2, земельна ділянка не може бути надана в межах червоних ліній, про що зазначено у висновку головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.04.2008 № 19-4185.

Однак, вказана вимога про прийняття рішення відповідачем-1 не виконана, оскільки з наявної документації із землеустрою частина земельної ділянки площею 0,0582 га розташована в межах червоних ліній.

Враховуючи те, що оспорюваний договір укладений на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, він підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Таким чином, позивач вказує, що зазначені права та охоронювані законом інтереси підлягають захисту шляхом визнання відсутності права користування спірною земельною ділянкою у відповідача-2.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невідповідності, на думку прокурора, оспорюваного рішення нормам закону оскільки право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості особи можуть набувати лише на конкурентних засадах, а також тому, що земельна ділянка не може бути надана в межах червоних ліній, відтак підлягає визнанню незаконним та скасуванню. В свою чергу, укладений між відповідачами оспорюваний договір підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, оскільки укладений на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування. Як наслідок, зазначені права та охоронювані законом інтереси підлягають захисту шляхом визнання відсутності права користування спірною земельною ділянкою у відповідача-2.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Рішення приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві на час виникнення спірних правовідносин був, зокрема, врегульований рішенням відповідача-1 від 28.02.2013 № 63/9120 "Про тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 вказаного порядку передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою, крім випадків, коли відповідно до законодавства та цього Порядку передача в оренду або надання у постійне користування земельної ділянки здійснюється без складання документації із землеустрою. Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або передачі (надання) земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Враховуючи вказані вище норми відповідачем прийняте оспорюване рішення, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі - відповідачу-2 у зв'язку з набуттям права власності на майно (витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2013 № 1898052).

Доводи позивача про перевищення площі земельної ділянки над площею нерухомого майна на якій воно знаходиться правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об'єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.

Посилання позивача на правовий висновок управління правового забезпечення секретаріату відповідача-1 щодо надання земельної ділянки в межах червоних ліній та порушення виду використання земельної ділянки судом правомірно відхилені, оскільки відповідно до ст. 23 рішення відповідача-1 від 12.11.2014 № 351/351 "Про регламент Київської міської ради" правовий висновок управління правового забезпечення діяльності відповідача-1 є обов'язковим для розгляду профільною постійною комісією на її найближчому засіданні. За результатами такого розгляду профільна постійна комісія приймає рішення або щодо внесення на розгляд Київради проекту рішення, або щодо відхилення проекту рішення. Тобто правовий висновок управління правового забезпечення секретаріату відповідача-1 не є кінцевим рішенням ради і в разі винесення зазначеного проекту рішення на розгляд пленарного засідання сесії, остаточне рішення приймається шляхом голосування депутатами відповідача-1.

Спірна земельна ділянка надана відповідачу-2 в оренду строком на 5 років, площею 0,5274 га, у тому числі 0,0582 га в межах червоних ліній, тобто лише частина земельної ділянки знаходиться в межах червоних ліній, а на момент складання висновку головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.04.2008, на який посилається позивач, було чинним рішення відповідача-1 від 08.11.2001 № 95/1529 "Про питання передачі земельних ділянок в оренду та надання в постійне користування в межах червоних ліній у м. Києві", відповідно до якого земельні ділянки в межах червоних ліній можуть передаватись в короткострокову оренду, в тому числі, для встановлення тимчасових збірно-розбірних павільйонів , влаштування відкритих автостоянок, паркувальних майданчиків, інших тимчасових споруд, що не відносяться до малих архітектурних форм. Тому проект землеустрою щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки не суперечить положенням закону в частині надання частини земельної ділянки в межах червоних ліній.

Як випливає із оспорюваного рішення спірна земельна ділянка відповідно до класифікації відноситься до такої категорії земель як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. При цьому, як встановлено в оспорюваному договорі, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає п. 12.4 класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої відповідно до наказу державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель".

Положеннями ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Тому в оспорюваному договорі встановлено вид використання земельної ділянки - для розташування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка не вибувала із власності територіальної громади м. Києва і була надана в оренду для забезпечення міста додатковими об'єктами дорожнього сервісу, тому з прийняттям оспорюваного рішення та укладенням оспорюваного договору не вбачається жодної мети, яка суперечить інтересам держави і суспільства, тому відсутні підстави, визначені ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України для визнання оспорюваного договору недійсним.

Крім того, судом враховано, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача-2, право власності на яке набуто останнім на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.09.2012.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі № 910/11428/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі № 910/11428/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.В. Чорна

О.М. Гаврилюк