Постанова

від 07.05.2018 по справі 915/1708/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1708/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Величко Т.А.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Лянна О.А. - за посвідченням від 19.01.2015 року № 031420;

від Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв - не з'явився;

від Березанської районної державної адміністрації, с.м.т. Березанка Березанського району Миколаївської області - не з'явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса - Воронков В.О. - за довіреністю від 03.05.2018 року;

від Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", с.Василівка Очаківського району Миколаївської області - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року, суддя Фролов В.Д., м. Миколаїв (про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами), повний текст ухвали складено 19.03.2018 року

у справі № 915/1708/14

за позовом Прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв

до відповідача-1 : Березанської районної державної адміністрації, с.м.т. Березанка Березанського району Миколаївської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", с.Василівка Очаківського району Миколаївської області

про визнання незаконним і скасування розпоряджень райдержадміністрації, визнання недійсними договорів і державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки

Короткий зміст позовних вимог і рішень суду першої інстанції

У жовтні 2014 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Миколаїв звернувся в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Березанської районної державної адміністрації, с.м.т. Березанка Березанського району Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", с. Василівка Очаківського району Миколаївської області, в якій просив суд визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити строк звернення до суду; визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської райдержадміністрації від 06.09.2007 року № 960; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,99 га і строком на 49 років, укладений 07.09.2007 року між Березанською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Лоза-Агроінвест , м. Одеса; визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської райдержадміністрації від 26.01.2009 року № 79; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,99, розташованої в зоні відпочинку Рибаківка , Квартал п'ятий, 18, укладений 26.01.2009 року між Березанською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Лоза-Агроінвест , м. Одеса; визнати недійсним Державний акт серії ЯЗ № 140830 на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Лоза-Агроінвест , м. Одеса на земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку Рибаківка , Квартал п'ятий, 18; повернути земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку Рибаківка , Квартал п'ятий, 18 (кадастровий номер 4820983900:09:000:0333), грошовою оцінкою 140 778 грн. у власність держави.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням Березанською районною державною адміністрацією приписів законодавства і перевищення нею повноважень при прийнятті спірного розпорядження, яке потягло за собою подальші неправомірні дії щодо спірної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 року у справі №915/1708/14 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 06.09.2007 року № 960; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,99 га строком на 49 років, укладений 07.09.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест"; визнано незаконним та скасувано розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 26.01.2009 року № 79; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку "Рибаківка", Квартал п'ятий, 18, укладений 26.01.2009 року між Березанською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса; визнано недійсним Державний акт серії ЯЗ №140830 на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса на земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку "Рибаківка", Квартал п'ятий, 18; зобов'язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса повернути земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку "Рибаківка", Квартал п'ятий, 18 (кадастровий номер 4820983900:09:000:0333), грошовою оцінкою 140 778 грн. у власність держави.

Рішення мотивовано доведеністю і обґрунтованістю позовних вимог.

На виконання рішення суду від 25.12.2014 року у справі № 915/1708/14 було видано відповідні накази від 06.01.2015 року.

12.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м.Одеса звернулось до Господарського суду Миколаївської області із уточненою заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 року у справі №915/1708/14 та відмовити в задоволенні позову.

У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса вказує, що нововиявленою обставиною є отримання оскаржених розпоряджень саме облдержадміністрацією, а не прокурором і що ця істотна обставина могла б вплинути на результат вирішення справи та застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі №915/1708/14 (суддя Фролов В.Д.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лоза-Агроінвест", м. Одеса в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 року у справі № 915/1708/14 за нововиявленими обставинами та залишено відповідне судове рішення в силі.

Ухвала суду мотивована відсутністю в даному випадку обставин, які можуть вважатись нововиявленими обставинами в розумінні чинного процесуального законодавства України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 скасувати і прийняти постанову, якою ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі №915/1708/14 скасувати, рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 року у справі №915/1708/14 скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської облдержадміністрації відмовити в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, на думку скаржника, судом не враховано, що в період прийняття оскаржених прокурором розпоряджень в діловодстві Миколаївської облдержадміністрації не використовувався електронний документообіг, що пояснює відсутність в автоматизованої системі електронного документообігу реєстрацію оскаржених розпоряджень та супровідних листів, так як ця система була запроваджена тільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242 Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади . Вищенаведеним підтверджується відсутність в автоматизованій системі електронного документообігу позивача інформації про надходження копій електронного обігу документів відомостей про надходження копій оскаржених розпоряджень Березанської райдержадміністрації. Однак, в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 234 та частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскаржена судова ухвала не містить оцінки вказаному аргументу.

Також скаржник посилається на те, що в судовому засіданні 14.03.2018 року суд позбавив представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м.Одеса заявити будь-які клопотання в порядку статті 207 Господарського процесуального кодексу України та не оголосив представнику скаржника склад суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2018 року у справі №915/1708/14 відкрито провадження у справі, встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 року у справі №915/1708/14 призначено розгляд справи на 03.05.2018 року.

Через канцелярію суду 17.04.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса надійшли письмові пояснення, в яких скаржник зазначає про те, що повноваження міжрайонних прокуратур є припиненими і місцевим господарським судом не було вирішено питання щодо процесуального правонаступництва.

В судовому засіданні 03.05.2018 року оголошено перерву до 07.05.2018 року о 10:30 год., про що учасників справи, які були присутні в судовому засіданні, було повідомлено під розписку, а учасників справи, які не приймали участі в судовому засіданні, було повідомлено телефонограмами через обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 року у справі №915/1708/14 було замінено Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Миколаїв на Прокуратуру Миколаївської області, м. Миколаїв.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

23.04.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду від Прокуратури Миколаївської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м.Одеса залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 залишити без змін.

У відзиві зазначено, що в даному випадку немає нововиявленої обставини, оскільки питання пропуску позовної давності розглядалось Господарським судом Миколаївської області, тому заявником фактично порушується питання про переоцінку доказів у справі.

Відзив судовою колегією долучено до матеріалів справи.

24.04.2018 року на електронну адресу суду від Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 року у справі № 915/1708/14 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса без задоволення.

У відзиві позивач посилається на відсутність у даному випадку нововиявленої обставини та спростовує доводи скаржника про те, що у разі застосування засобів автоматизації діловодства доказом отримання документів повинна бути інформація не в системі електронного документообігу, а на паперових носіях (журналі).

Відзив судовою колегією долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники прокуратури і скаржника підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили та не скористались своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях. Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов'язковою, тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі №915/1708/14 та наданих присутніми представниками учасників справи пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і немає підстав для її скасування, виходячи з наступного.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що позивачу в 2007 році було відомо про розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 06.09.2007 року № 960, що підтверджено обставинами, викладеними в листі ВК "Березанський", який заявник отримав 08.12.2017 року, а також підтверджено розпорядженням від 10.12.2007 року № 391 "Про організацію проведення робіт з інвентаризації земель, нормативної грошової оцінки земель, розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж населених пунктів" та розпорядженням від 11.06.2010 року № 180 "Про стан додержання вимог земельного законодавства при прийнятті рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на території Миколаївської області". Розпорядження від 10.12.2007 року №391, на думку заявника, свідчить про те, що позивач був замовником проведення інвентаризації земель, що свідчить про обізнаність про надання спірної земельної ділянки в користування. Розпорядження від 11.06.2010 року № 180, на думку заявника, означає, що головою Миколаївської облдержадміністрацією проводилась на протязі 2008-2010 років перевірка додержання вимог земельного законодавства при прийнятті рішень ОВВ та ОМС на території Миколаївської області, що нібито підтверджує про обізнаність щодо існування спірних розпоряджень.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.

Частинами 4, 5 статті 321 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених, зокрема, частиною другою статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У даній справі підставою, визначеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса, є те, що позовну давність необхідно обраховувати з моменту, коли про спірні розпорядження дізнався позивач, а не прокуратура.

Судова колегія зазначає, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, зміна правової позиції суду в інших подібних справах, а також не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини.

Більше того, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia), заява №69529/01, пп. 27- 28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Визнання судом поважності причин пропуску строку позовної давності у даній справі не спростовує фактів, покладених в основу судового рішення від 25.12.2014 року у цій справі. Судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, прокуратурою і позивачем щодо того, що питання позовної давності досліджувалось Господарським судом Миколаївської області під час розгляду позовних вимог по суті, а обставини, наведені заявником не є нововиявленими обставинами і направлені на переоцінку доказів у даній справі.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Враховуючи вищевикладене, скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").

Враховуючи викладені обставини справи, норми чинного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія дійшла висновку, що обґрунтування даної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом під час розгляду і прийняття рішення по справі, переоцінки тих доказів, які вже оцінювались господарським судом в процесі розгляду даної справи та подання нових доказів.

Тому місцевим господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Посилання скаржника на те, що в судовому засіданні заявник не мав можливості заявляти клопотання в порядку статті 207 Господарського процесуального кодексу України є неправомірними з огляду на наступне.

Статтею 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З матеріалів справи вбачається, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядалась Господарським судом Миколаївської області в судових засіданнях 14.02.2018 року, 19.02.2018 року, в які представник відповідача-2 не з'являвся, та в судовому засіданні 14.03.2018 року. Судова колегія зазначає, що нез'явлення представника відповідача-2 у судові засідання було правом відповідача-2 і він не позбавлений був права направити свої заяви та клопотання у письмовому вигляді до суду першої інстанції у строки, визначені ухвалами місцевого господарського суду.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса намагалось у суді першої інстанції подати клопотання про залучення до матеріалів справи копій процесуальних документів у справі №17/499/08, тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими. У зв'язку з цим судова колегія позбавлена можливості розглядати інші обставини, які заявник вказав в якості нововиявлених в апеляційній скарзі, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судовою колегією розглянуто і відхилено посилання скаржника на те, що в судовому засіданні 14.03.2018 року місцевий господарський суд не оголосив новому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса склад суду, чим нібито порушив його право на заявлення відводу, виходячи з наступного.

У протоколі судового засідання від 14.03.2018 року зазначено, що о 10:41:55 суд оголосив склад суду, а також прізвище секретаря судового засідання.

У встановлені статтею 224 Господарського процесуального кодексу України строки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м. Одеса не подав до суду своїх зауважень на протокол судового засідання з приводу неповноти або недостовірності відомостей, зазначених у протоколі.

За таких обставин, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими, оскільки скаржник не звертався до суду першої інстанції із письмовими зауваженнями на протокол судового засідання.

Скаржник помилково вважає порушенням норм процесуального законодавства те, що в судовому засіданні 14.03.2018 року судом першої інстанції було проведено судові дебати, оскільки, це є правом суду за нормами чинного Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, його нормами визначено, що апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судових дебатів.

Місцевий господарський суд дійсно помилково в оскарженій ухвалі послався на позиції Верховного Суду України від 26.10.2015 року у справі № 826/10205/14 та від 03.06.2016 у справі № 2-а463/1/14, зокрема, вказавши невірні дати прийняття Верховним Судом України процесуальних документів. Водночас, дане порушення не призвело до прийняття невірного висновку у справі і не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні норм частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, питання початку перебігу строку позовної давності неодноразово досліджувалось Верховним Судом при розгляді конкретних справ та при формуванні правових позицій, зокрема, про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (постанови Верховного Суду України від 27.05.2014 року №3-23гс1420, від 02.09.2014 року № 3-82гс1421, від 23.12.2014 року №3-194гс1422, від 25.03.2015 року № 3-21гс15230, від 22.04.2015 року № 3-54гс1524, від 13.05.2015 року №3-126гс1525, від 13.05.2015 року №3-54гс1526, від 01.07.2015 року № 6-178цс1527). При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Переглядаючи у апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги не виявив порушення чи неправильного застосування норм процесуального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза Агроінвест", м.Одеса на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі №915/1708/14 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1708/14 - залишити без змін.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадку, передбаченому законом, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 07.05.2018 року, повний текст постанови складено 08 травня 2018 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська Т.А. Величко