Постанова

від 08.05.2018 по справі 804/7025/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

08 травня 2018 року

справа №804/7025/16

адміністративне провадження №К/9901/902/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - Гуляєвої В.О. - за дов. від 07 травня 2018 року

відповідача - Борисевича Д.В. - за дов. від 28 лютого 2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів Лукманової О.М., Божко Л.А., Кругового О.О. у справі №804/7025/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Северсталь Дистрибуція до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Северсталь Дистрибуція (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 30 вересня 2016 року № 000444001, № 000544001, № 000644001, з мотивів протиправності їх прийняття.

19 грудня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду Товариству у задоволені позовних вимог відмовлено з огляду на правомірність прийнятих податковим органом повідомлень - рішень.

05 грудня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення податкового органу від 30 вересня 2016 року № 000444001, № 000544001, № 000644001.

Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що позивачем доведена правомірність формування даних податкового обліку за наслідками здійснених господарських операцій, натомість податковим органом не доведені податкові правопорушення покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

19 грудня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариству. При цьому касаційна скарга не утримує в собі доводів стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, податковий орган обмежився в касаційній скарзі виключно викладенням інформації наведеної актом перевірки, постановою суду апеляційної інстанції, цитуванням окремих норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень

20 грудня 2017 року матеріали касаційного провадження К/9901/902/17 передані до Верховного Суду.

26 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційна скарга податкового органу залишена без руху.

25 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

07 лютого 2018 року справа № 804/7025/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

09 лютого 2018 року Товариством наданий до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, перебуває на обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04 травня 2016 року № 80/28-01-40-35268354.

На підставі акту перевірки з урахуванням адміністративного оскарження податковим органом прийнятті 30 вересня 2016 року податкові повідомлення рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №000444001, прийнятого згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 4240645,00 грн, в тому числі за основним платежем 3392516, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 848129,00 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання наведені положення норм пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведенні положення абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Розділу другого цього кодексу.

Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права відповідач доводить, що позивач в порушення норм пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України не включив до складу інших доходів кошти отримані від невстановлених осіб, без вимоги про їх повернення у загальній сумі 18 457 835 грн, у тому числі за 2013 рік на суму 5 081 543 грн, за 2014 рік на суму 13 376 292 грн.

Оцінюючи спірні відносини у цій частині суд апеляційної інстанції встановив, що зазначенні суми задекларовані Товариством у складі доходів відповідних періодів, як доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), з урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153), є нормативно - правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню, як джерело права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, погоджується з висновком цього суду про відсутність підстав повторного включення отриманих позивачем коштів до складу доходів, як інших доходів .

Податковий орган доводить завищення витрат на загальну суму 1425890 грн, у тому числі за 2013 рік - 624314 грн та за 2014 рік на суму 801576 грн по контрагентам Товариства, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю ПМПлюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Оздобспецбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Лафіс Трейд та Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-СК , яке полягає у порушенні позивачем пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме не надання сертифікатів якості та ненаданні у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Оцінюючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції встановив реальність здійснення господарських операцій та дослідив первинні документи, що підтверджують реальність цих операцій із зазначеними контрагентами.

Суд вважає, що переоцінка встановлених фактичних обставин у справі знаходиться за межами касаційного перегляду відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи податкового органу про відсутність сертифікатів якості правомірно відхилені судом апеляційної інстанції з посиланням на те, що цей документ не є первинним та не належить до предмету документальної перевірки здійсненої податковим органом.

Податковим повідомленням-рішенням № 000544001, прийнятим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшено Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 613225 грн, за порушення положень пункту 46.5 статті 46, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 153306 грн 25 коп., на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим органом доводиться порушеннями Товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість в квітні - серпні 2013 року на суму 598776 грн 35 коп. та податкового кредиту в періоди, починаючи з квітня 2013 року по жовтень 2014 року всього у сумі 14449 грн 63 коп.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції на підставі досліджень акту перевірки заниження суми податкових зобов'язань внаслідок перерахунку обсягів постачання у бік зменшення відбулося на підставі розрахунків корегування у зв'язку із зміною компенсації вартості проданого (реалізованого) товару.

Посилання податкового органу на ту обставину, що наслідками корегування зобов'язань стали акти взаємозаліку заборгованості, є неприйнятним з огляду на те, що спосіб погашення зобов'язань не впливає на корегування податкових зобов'язань підставою якого є зміна компенсації вартості товару.

З посиланням на завищення суми податкового кредиту з Товариством з обмеженою відповідальністю ПМПлюс на суму 306 грн. 63 коп. та Прогресс-ск на 12180 грн., посилаючись на порушення пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, податковий орган не довів це правопорушення за висновком суду апеляційної інстанції. Посилання відповідача на товарно-транспортні накладні та інші документи, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, як підставу формування податкового кредиту є неприйнятними, з огляду на положення частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Податковим повідомленням - рішенням № 000644001, прийнятим згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, яким встановлено суму завищення платником від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту грудня 2014 року - 490 грн.

Доводів касаційної скарги стосовно цього податкового рішення податковим органом не наведено.

Безпідставним є також посилання податкового органу на порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, оскільки в цій частині заявник касаційної скарги обмежився виключно цитуванням статей 7, 9, 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №804/7025/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер