Рішення

від 06.04.2018 по справі 183/4231/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4231/17

№ 2/183/529/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Росток-2007 про:

-визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:040:0396 площею 3,680 га, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного 04 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Росток-2007 , зареєстрованого Державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36296241 від 25 липня 2017 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право за № 21545882;

-визнання недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:001:0395 площею 4,080 га, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного 04 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Росток-2007 , зареєстрованого Державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36363737 від 28 липня 2017 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право за № 21615310,

встановив:

в обґрунтування позову позивач, із посиланням на положення ч.1 ст.3 ЗК України, ч.ч.1, 3 ст.203, ч.2 ст.207, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.236, ч.1 ст.626, ч.1 ст.638, ч.2 ст.792 ЦК України, ст.ст.1, ч.1 ст.4, 13, 14, ч.2 ст.15, ч.1 ст.16 Закону України Про оренду землі вказує, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 799881, виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 15 грудня 2008 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01-08-126-04351 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 832122 виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 13 листопада 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08126-04062, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 3,680 га, (кадастровий номер 1223281000-01-040-0396) розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та земельна ділянка площею 4,080 га, (кадастровий номер 1223281000-01-001-0395) розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У серпні 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізналася про те, що належні їй земельні ділянки перебувають в користуванні у Приватного підприємства Росток-2007 на підставі договорів оренди землі. Відповідно до інформаційних довідок з Державного майно № 95688681 та № 95688312 від 29 серпня 2017 року, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:040:0396 від 04 лютого 2017 року, нібито укладений між Позивачем та Відповідачем, зареєстрований державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36296241 від 25 липня 2017 року. Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:001:0395 від 04 травня 2017 року зареєстрований тим же реєстратором згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36363737 від 28 липня 2017 року. Право оренди вказаних земельних ділянок зареєстроване за Відповідачем до 25 липня 2042 року з правом пролонгації. Позивач вказує, що зазначених вище договорів оренди щодо своїх земельних ділянок з відповідачем не укладала, а тому вважає, що Договори оренди землі є недійсними, так як волевиявлення з боку позивача на їх укладення не було. Позивач у 2017 році жодних договорів щодо оренди належної їй земельної ділянки з відповідачем не укладала. На момент державної реєстрації спірних договорів оренди самостійно здійснювала обробіток своїх земельних ділянок. Договори суперечать внутрішній волі позивача, оскільки остання не підписувала вказані договори та не мала наміру передавати свої земельні ділянки в оренду відповідачеві. Права користування належними їй земельними ділянками не передавала. Відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави. За таких обставин державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 04 лютого 2017 року та договору оренди земельної ділянки від 04 травня 2017 року, нібито укладених між позивачем та відповідачем підлягає скасуванню.

До судового засідання надійшла заява представника позивача про підтримку вимог позову та про розгляд справи у відсутність позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов не подавав.

В судовому засіданні 09 жовтня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, зобов'язано відповідача у справі надати суду для огляду та дослідження договори оренди земельних ділянок з додатками (додаткові угоди, акт приймання-передачі), укладені 04 лютого 2017 року та 04 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Росток-2007 , зареєстровані державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 у липні 2017 року. Ухвала суду не виконана. Докази суду не надані.

Ухвалою суду від 09 листопада 2017 року справу прийнято до провадження суддею Парфьоновим Д.О.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 799881, виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 15 грудня 2008 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01-08-126-04351 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 832122 виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 13 листопада 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08126-04062, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 3,680 га, (кадастровий номер 1223281000-01-040-0396) розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та земельна ділянка площею 4,080 га, (кадастровий номер 1223281000-01-001-0395) розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області /а.с.7,8/.

29 серпня 2017 року позивачем отримано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що між нею та ПП Росток-2007 укладено: договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:040:0396 від 04 лютого 2017 року, зареєстрований державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36296241 від 25 липня 2017 року; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:001:0395 від 04 травня 2017 року зареєстрований тим же реєстратором згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36363737 від 28 липня 2017 року /а.с.9, 10/. Право оренди вказаних земельних ділянок зареєстроване за Відповідачем до 25 липня 2042 року з правом пролонгації.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст.15 Закону України Про оренду землі порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Як передбачено ч. 1 та 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч.1 ст.215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що нею не укладалися вказані договори оренди, їх вона не підписувала.

Таким чином з огляду на зміст позову суд вбачає наявність між позивачем та відповідачем спору щодо права користування відповідача земельними ділянками, належними позивачу.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Згідно з чч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України Про оренду землі порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно зі ст. 207 ч. 2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Недійсний договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення під час його документального оформлення.

Вказані вище доводи та висновки співпадають з висновками Пленуму Верховного Суду України, які висвітлені в пункті 8 Постанови від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

У відповідності до ч.10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки відповідачем на ухвалу суду не надано оригінали доказів - спірних договорів, витребуваних судом з огляду на позицію позивача щодо не підписання нею даних договорів, не пояснено причин невиконання ухвали суду, враховуючи що дана обставина, на підтвердження якої судом вжито заходів витребування доказів є визначальною для розгляду даної справи, суд вважає за можливе визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався такий доказ - відсутність підпису позивача в спірних договорах та відсутність волевиявлення позивача на укладання договорів оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи те, що спірні Договір оренди земельної ділянки є недійсним з моменту їх державної реєстрації, вони не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відтак, з огляду на нікчемність договорів суд приходить до висновку, що відповідач користується земельними ділянками позивача без достатньої правової підстави.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 14 Про судове рішення у цивільній справі вирішуючи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволенні позову зобов'язаний у необхідних випадках зазначити в резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання (наприклад, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу в разі визнання його недійсним, анулювання свідоцтва про право власності в разі задоволення позову про витребування майна від добросовісного набувача тощо).

За таких обставин державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 04 лютого 2017 року та договору оренди земельної ділянки від 04 травня 2017 року, нібито укладених між позивачем та відповідачем підлягає скасуванню.

Аналогічні висновки зробив і Пленум Верховного Суду України в пункті 8 Постанови від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем наданими суду належними та допустимими доказами підтверджено вимоги позову, користування спірними земельними ділянками без належної правової підстави відповідачем порушуються права позивача, як власника майна і є всі підстави для задоволення позову.

Внаслідок викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судовий збір суд виходить з положень ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Приватного підприємства Росток-2007 (місцезнаходження: вул. Чабаненко, 2, с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 34822236) - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:040:0396 площею 3,680 га, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного 04 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Росток-2007 , зареєстрований Державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36296241 від 25 липня 2017 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право за № 21545882.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:001:0395 площею 4,080 га, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного 04 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Росток-2007 , зареєстрований Державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36363737 від 28 липня 2017 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право за № 21615310.

Стягнути з Приватного підприємства Росток-2007 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Д.О. Парфьонов