Рішення

від 10.05.2018 по справі 826/3448/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 10 травня 2018 року                      № 826/3448/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомІнституту вугільних енерготехнологій Національної академії наук України доПівнічного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України провизнання протиправним та скасування рішення,   В С Т А Н О В И В: 02.03.2016 Інституту вугільних енерготехнологій Національної академії наук України звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 3, 8, 9, 12, 14 вимог щодо усунення Інститутом вугільних енерготехнологій Національної академії наук України порушень законодавства, викладених у листі Державної фінансової інспекції в Київській області від 05.02.2016 за № 10-03-14-14/670. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що Державною фінансовою інспекцією в Київській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту вугільних енерготехнологій Національної академії наук України за період з 01.01.2010 по 01.10.2015. За результатами ревізії складено Акт від 29.12.2015 №03-10/06, яким, встановлено численні порушення фінансового та бюджетного законодавства. Не погодившись з викладеними в Акті ревізії висновками ревізорів, позивачем надані заперечення, однак вони не були взяті до уваги. Листом від 05.02.2016 №10-03-14/670 відповідачем висунуто вимогу про усунення позивачем виявлених ним під час проведення перевірки порушень. Не погоджуючись із висунутими вимогами, вважаючи їх неправомірними позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою суду від 09.03.2016 позовна заява залишена без руху та встановлено термін позивачу для усунення виявлених судом недоліків. 05.04.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судовий розгляд справи. 25.05.2016 відповідачем подані заперечення на адміністративний позов, в яких уповноважений представник вказує на не доведеність позивачем порушень його прав та охоронюваних законом інтересів, спричиненими відповідачем, а отже підстави для задоволення позову відсутні. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №6018 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/3448/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/3448/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на їх думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в судовому засіданні. В судовому засіданні 29.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 за №868 щодо утворення Державної аудиторської служби України, яка є правонаступником Державної фінансової інспекції України судом ухвалено про заміну первісного відповідача на процесуального правонаступника – Північного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України. 26.03.2018 позивач направив до суду копії листів-вимог ДФІ в Київській області та Північного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, які, на переконання позивача, свідчать про спричинення оскаржуваним рішенням відповідача негативних наслідків для позивача, оскільки таке рішення породжує подальші протиправні вимоги. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимог підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв, причини неявки не повідомив. За наявності в матеріалах адміністративної справи письмово викладеної позиції відповідача, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів. Заслухавши пояснення представника позивача, суд, на підставі письмової заяви останнього, ухвалив про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне. Державною фінансовою інспекцією в Київській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 по 01.10.2015. За результатами ревізії складено Акт від 29.12.2015 за №03-10/06, яким встановлено порушення Інститутом вугільних енерготехнологій Національної академії наук України фінансового та бюджетного законодавства. Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті ревізії позивачем надані заперечення на Акт. Листом від 05.02.2016 №10-03-14/670 відповідачем складена вимога по усуненню виявлених ним порушень в ході проведення ревізії. Позивач вважає зазначені вимоги безпідставними та такими що підлягають скасуванню та звернувся до суду з даним позовом. Даючи правову оцінку (матеріалам справи) встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі – Закон №2939-XII) Інспекція відповідно до покладеного на неї завдання головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів. За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Відповідно до п.4.3 Положення про територіальні органи Державної фінансової інспекції України та їх підрозділи, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 03.10.2011 №1236, інспекція відповідно до покладеного на неї завдання: вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків. В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. У справі, що розглядається, держфінінспекцією пред'явлено вимогу позивачу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення. Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи, яким є позивач у справі, про визнання вимоги протиправною. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 15.04.2014 року, 13.05.2014 року, 30.09.2014 року, 20.01.2015 року, а також в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року. Проаналізувавши норми законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.   Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: В задоволенні адміністративного позову Інституту вугільних енерготехнологій Національної академії наук України відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.           Суддя                                                                                       Н.А. Добрівська