Ухвала

від 08.05.2018 по справі 826/6017/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6017/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

08 травня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КФ-аудит до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, якою в задоволенні позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається зі зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, оскаржувану постанову суду першої інстанції апелянт отримав 02 січня 2018 року (а.с. 88).

Відповідно до дати на штемпелі канцелярії суду першої інстанції, апеляційна скарга була подана 24 квітня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку апелянт зазначає, що вперше апеляційну скаргу ним було подано у межах процесуальних строків встановлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу - повернуто скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору.

Апелянт повторно подав апеляційну скаргу 24 квітня 2018 року та на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення вказав, що не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Колегія суддів вважає, що наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, оскільки відсутність фінансування не доведена жодним належним доказом, а отже, не може бути належним доводом поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду.

Інших доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не вказано.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ціна позову в даній справі складає - 1302 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , який на перше січня 2017 року становив 1600,00 грн.

А згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 960 грн. (1600 грн. х 0,4 х 150 %).

Крім того, звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що вона подана державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві Кучерявим О.В.

Частиною 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До матеріалів поданої апеляційної скарги додано копію довіреності від 14.12.2017 року № 96/26-50-10-20, видану в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Колесніковим М.О. на представництво Кучерявим О.В. інтересів відповідача без права передоручення із строком дії на один рік.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Водночас, копію доданої до апеляційної скарги довіреності в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Колесніковим М.О. не засвідчено, у зв'язку з чим вважаю, що документ, який повинен засвідчувати повноваження представника на ведення справи в суді та подання апеляційної скарги є неналежним чином засвідченим.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, шляхом сплати судового збору в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI та шляхом подання належним чином засвідченого документу, який підтверджує повноваження представника відповідача на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя Коротких А.Ю.