Постанова

від 04.05.2018 по справі 922/2073/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2073/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області до: 1) Харківської міської ради; 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зірка 2008", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації, визнання відсутності права власності,

за участю представників:

позивача - Гудименко Ю.В., посвідчення № 049040;

відповідача-1 - не з'явилися;

відповідача-2 - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У червні 2017 Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області (далі - прокуратура) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до: 1) Харківської міської ради; 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зірка 2008", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 4.3 додатку 1 рішення Харківської міської ради 31 сесії 5 скликання від 25.02.2009 № 14/09 про передачу у власність ОК ЖБК "Зірка - 2008" земельної ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови, по вул. Чкалова загальною площею 3,2600 га для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу; визнання недійсним виданого ОК "ЖБК "Зірка - 2008" державного акта від 26.06.2009 серія ЯЕ № 492971 на право власності на земельну ділянку площею 3,2600 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чкалова, з кадастровим номером 6310136600:11:001:0045, скасування його державної реєстрації; скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки шляхом скасування кадастрового номеру 6310136600:11:001:0045; визнання відсутності у ОК "ЖБК "Зірка - 2008" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:11:001:0045 площею 3,2600 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чкалова (напроти будинків №№ 11,13).

В обґрунтування своїх вимог прокуратура посилається на те, що рішення Харківської міської ради від 25.02.2009 № 14/09 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" (пункт 4.3 додатку № 1 до нього) не відповідає приписам статей 41 та 116 Земельного кодексу України, а ОК "ЖБК "Зірка-2008" створено з порушенням вимог Житлового кодексу та Примірного Статуту ЖБК, тому не мав права на безоплатне набуття у власність земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 (суддя Добреля Н.С), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 (колегія суддів: Медуниця О.Є., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.), у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що спірний пункт 4.3 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 25.02.2009 № 14/09 прийнято з порушенням вимог діючого законодавства України, що в подальшому слугувало підставою для оформлення спірного державного акта на право власності на земельну ділянку cepiї ЯЕ №492971 від 26.06.2009, що свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними, проте прокурором пропущено встановлений законом строк позовної давності для звернення до суду з даними вимогами, що є підставою для відмови в позові.

При цьому судами враховано, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2016 у справі № 922/4177/15, яке набрало законної сили, встановлено невідповідність пунктів з 4 по 4.4 рішення Харківської міської ради від 25.02.2009 №14/09 вимогам статті 41 Земельного кодексу України, проте було відмовлено у задоволенні позову у зв'язку з пропуском прокурором строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом. При цьому судами було встановлено, що заступник прокурора міста Харкова - Бударний О.В. брав особисту участь у проведенні 25.02.2009 сесії Харківської міської ради при ухваленні органом місцевого самоврядування спірного рішення, а отже був обізнаний про його прийняття.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі прокуратура посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 256-257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 4-7, 32, 33, 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017) та зазначає про те, що для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому прокуратура посилається на правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-1852цс-14, від 24.11.2016 у справі № 910/3725/14 та від 05.10.2016 у справі № 922/1657/15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі прокуратура просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада посилається на повне встановлення судами попередніх інстанцій всіх суттєвих обставин справи та правильне застосування норм матеріального та процесуального права для вирішення даного спору, в зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзиви від інших учасників судового процесу до Верховного Суду не надходили.

Учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі і третя особа не скористалися наданим законом правом на участь представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор підтримав наведені у касаційній скарзі доводи та просив задовольнити подану прокуратурою касаційну скаргу.

Доводи за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій .

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.02.2009 Харківською міською радою прийнято рішення № 14/09 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів", згідно якого: передано ОК "ЖБК "Зірка 2008" функції замовника на будівництво житлового комплексу по вул. Чкалова (навпроти будинків №№ 11,13) - пункт 4.1 додатку 1 до рішення; припинено ТОВ "КОМПАНІЯ "ТРІАЛ" право користування земельною ділянкою площею 1,3733 га (договір оренди землі від 14.08.2008 N 340867100105) по вул. Чкалова (навпроти будинків №№ 11,13) за його добровільною відмовою - пункт 4.2 додатку 1 до рішення; ОК ЖБК "ЗІРКА 2008" передано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, по вул. Чкалова (навпроти будинків №№ 11,13) площею 1,3733 га, в межах договору оренди землі від 14.08.2008 № 340867100105, та площею 1,8867 га в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 23.02.2009 № 148/09, визначивши загальну площу земельної ділянки, що надається - 3,2600 га для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу; зобов'язано здійснити будівництво до 31.12.2015 - пункт 4.3 додатку 1 до рішення; договір оренди землі від 14.08.2008 № 340867100105 втрачає чинність з моменту державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку з ОК "ЖБК "Зірка-2008" - пункт 4.4 додатку 1 до рішення.

На підставі вказаного рішення, Управлінням Держкомзему у м. Харкові видано ОК "ЖБК "Зірка-2008" державний акт cepiї ЯЕ № 492971 від 26.06.2009 на право власності на вищевказану земельну ділянку, площею 3,2600 га (кадастровий номер 6310136600:11:001:0045).

Відповідно до статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно зі статтею 133 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу (частина 2 статті 135 Житлового кодексу Української РСР, пункт 8 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу).

Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку (частини 1, 5 статті 137 Житлового кодексу УРСР).

Пунктом 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про кооперацію" чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Відповідно до пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів (частина 6 статті 137 Житлового кодексу УРСР та абзац 2 пункту 4 Примірного Статуту ЖБК).

Судами встановлено, що ОК "ЖБК "Зірка-2008 створено із порушенням вищевказаних норм, оскільки всупереч частини 6 статті 137 Житлового кодексу УРСР та абзацу 2 пункту 4 Примірного Статуту рішення про створення ОК "ЖБК "Зірка-2008" та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради; в матеріалах справи відсутні докази того, що члени кооперативу на момент його створення потребували поліпшення житлових умов, що суперечить вимогам статті 135 Житлового кодексу УРСР та абзаці 1 пункту 8 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу; при створенні та державній реєстрації ОК ЖБК "Зірка-2008" його засновниками (членами) виступили 3 особи, що суперечить наведеним вимогам пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу; у Статуті ОК "ЖБК "Зірка-2008" не визначено кількості квартир у житловому будинку, які заплановані до будівництва кооперативом, що суперечить його меті.

Також судами встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2017 № 1002692981 ОК "ЖБК "Зірка-2008" зареєстрований як обслуговуючий кооператив, а не житловий або житлово-будівельний кооператив.

Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, частиною 1 статті 41 Земельного кодексу України надано право місцевій раді передати земельну ділянку безоплатно у власність саме житлово-будівельному кооперативу, який створений у відповідності із статтями 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а не будь-яким, в тому числі обслуговуючим кооперативам.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОК "ЖБК "Зірка-2008" створено з порушенням вимог статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, в зв'язку з чим спірний пункт 4.3 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів від 25.02.2009 № 14/09 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, що в подальшому слугувало підставою для оформлення спірного державного акта на право власності на земельну ділянку cepiї ЯЕ № 492971 від 26.06.2009, що свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними.

Разом із тим, під час розгляду справи судом першої інстанції Харківська міська рада зазначила про пропуск прокуратурою строку позовної давності для звернення з даним позовом, що є підставою для відмови в позові. Заява про застосування строку позовної давності обґрунтована тим, що на пленарному засіданні 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання, яке відбулось 25.02.2009 безпосередньо був присутній перший заступник прокурора міста Харкова Бударний О.В., що підтверджується протоколом засідання.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини 4, 5 статті 267 ЦК України).

Водночас судами встановлено, що Господарським судом Харківської області розглядалась справа № 922/4177/15 за позовом прокурора м. Харкова до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОК "ЖБК "Зірка-2008", Харківської міської ради, Управління Дерземагенства у місті Харкові, Управління Держгеокадастру у місті Харкові про визнання незаконними та скасування з пункту 4 по пункт 4.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.02.2009 № 14/09, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку від 26.06.2009 серія ЯЕ № 492971, площею 3,260 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чкалівська, проти будинків 11,13 (кадастровий номер 6310136600:11:001:0045); зобов'язання ОБ "Житлово-будівельний кооператив "Зірка 2008" повернути земельну ділянку площею 3,600 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чкалівська, проти будинків 11,13 (кадастровий номер 6310136600:11:001:0045) у власність територіальної громади міста Харкова за актом приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2016 у справі №922/4177/15, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Зазначеним рішенням суду встановлено невідповідність пунктів з 4 по пункт 4.4 рішення Харківської міської ради від 25.02.2009 № 14/09 вимогам статті 41 Земельного кодексу України, а також факт пропуску прокуратурою строку позовної давності для звернення до суду із цим позовом.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Враховуючи викладене, встановивши наявність підстав для задоволення позову та врахувавши заяву Харківської міської ради про застосування строку позовної давності для звернення з даним позовом, а також те, що прокуратурі було відомо про прийняття спірного рішення Харківської міської ради ще у 2009 році, оскільки заступник прокурора міста Харкова Бударний О.В. був присутній на пленарному засіданні ради під час винесення спірного рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову в позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності для звернення з даним позовом.

Суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера (частина 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника (частина 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відмовляючи у задоволенні вимог прокуратури про скасування кадастрового номеру земельної ділянки, суди попередніх інстанцій правильно виходили з необґрунтованості наявності визначених законодавством підстав для скасування кадастрового номеру спірної земельної ділянки.

Позовна вимога прокуратури про визнання відсутності у ОК "ЖБК "Зірка - 2008" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:11:001:0045 площею 3,2600 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чкалова (напроти будинків №№ 11,13) не відповідає способам захисту, визначеним статтею 16 ЦК України, тому правомірно не була задоволена судами попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги прокуратури про те, що сама по собі присутність прокурора на пленарному засіданні ради під час винесення спірного рішення, не може свідчити про обізнаність органів прокуратури щодо порушення відповідачами вимог чинного законодавства, зокрема, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, оскільки не можна надати оцінку законності створення ОК "ЖБК "Зірка-2008" та безоплатній передачі останньому у власність земельної ділянки без дослідження статуту, реєстраційної справи, інформації щодо засновників, тощо, відхиляються колегією суддів так як не доводять неможливості вчинення прокуратурою зазначених нею дій для встановлення порушення відповідачами вказаних норм законодавства починаючи з дати винесення радою спірного рішення - 25.02.2009 та протягом встановленого законом трирічного строку позовної давності для оскарження виявлених порушень, тому посилання прокуратури на постанову Вищого господарського суду України від 24.11.2016 у справі № 910/3725/14, у якій викладено вищенаведену позицію прокуратури, є безпідставними.

З вказаних обставин відхиляються посилання прокуратури у касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 05.10.2016 справа № 922/1657/15 та Вищого господарського суду України, наведену у постановах від 12.04.2016 справа № 922/1657/15 та від 24.11.2016 справа № 922/4175/16 щодо оціночного поняття позовної давності та необхідності у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин справи вирішувати питання про поважність причин пропуску позовної давності, оскільки як зазначено вище, прокуратурою не доведено неможливості вчасно встановити порушення відповідачами названих вище вимог законодавства.

Твердження скаржника про те, що у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 висловлено позицію про те, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про пропуск прокуратурою строку позовної давності для звернення з даним позовом.

Посилання прокуратури на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 29.10.2014 у справі № 6-1852цс-14, безпідставні, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному веб-сайті Верховного Суду України постанова з таким номером та датою відсутня, а прокуратурою до касаційної скарги копії зазначеної постанови не надано.

Наведені у відзиві на касаційну скаргу пояснення Харківської міської ради зводяться до обґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції, з чим колегія суддів погоджується.

Зокрема, Харківська міська рада у відзиві правильно зазначає про безпідставність посилань прокуратури на досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973, оскільки, як встановлено судами, на час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій, вирок у вказаному кримінальному провадженні стосовно учасників ОК "ЖБК "Зірка-2008" відсутній.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, судові рішення у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі №922/2073/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір