У Х В А Л А
11 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 812/292/18 (Пз/9901/22/18)
Провадження № 11-532заі18
Суддя Великої Палати Верховного Суду Саприкіна І. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) за позовом Обласної комунальної установи Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2018 року Обласна комунальна установа Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень звернулася до Луганського окружного адміністративного суду позовом, у якому просила скасувати рішення відповідача від 13 грудня 2017 року № 0040151304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в загальній сумі 45 тис. 82 грн 77 коп.
23 лютого 2018 року Луганський окружний адміністративний суд звернувся до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової. До подання також додано матеріали інших типових справ
В обґрунтування подання суд зазначив, що справа за позовом Обласної комунальної установи Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень та надані матеріали інших справ, в розумінні п. 21 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідають ознакам типових, оскільки відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а також перебування позивачів як платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період проведення антитерористичної операції), позивачі заявили аналогічні позовні вимоги.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 березня 2018 року відкрив провадження у цій справі як зразковій.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року позов задоволено.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Головне управління Державної фіскальної служби України у Луганській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Положеннями ч. 11 ст. 290 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 КАС України Велика Палата Верховного Судупереглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 296 КАС Україниз огляду на таке.
За приписами п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 762 грн.
З огляду на зазначене, за подання позову сплаті підлягав судовий збір в сумі 1 тис. 762 грн, а за звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 тис. 643 грн (1 тис. 762 грн х 150%).
Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , призначення платежу - 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Верховний Суд.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
З огляду на викладене, суд дає можливість Головному управлінню Державної фіскальної служби України у Луганській області у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду документ про сплату судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув зазначені недоліки.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 266, 296, 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) за позовом Обласної комунальної установи Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про скасування рішення залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2018 |
Оприлюднено | 14.05.2018 |
Номер документу | 73902759 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Саприкіна Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні