Постанова

від 03.05.2018 по справі 396/1858/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 396/1858/16-ц

провадження № 22-ц/781/556/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Мурашка С.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1

Представник ОСОБА_1- ОСОБА_2

Представник СТОВ Колос - Титаренко Г.С. , Дейкун О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2017 року, суддя Шепетько В.І., по справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі відділу Держгеокадастру у Новоукраїнському районі про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення майна, набутого без належної правової підстави,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення майна, набутого без належної правової підстави.

Ухвалою суду від 08.12.2016 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_5, яка вибула з процесу у зв'язку зі смертю.

Ухвалою суду від 07.06.2017 року замінено в порядку правонаступництва позивача по справі ОСОБА_5 на ОСОБА_1 та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі відділу Держгеокадастру у Новоукраїнському районі про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення майна, набутого без належної правової підстави.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, з урахуванням зміненої позовної заяви (а.с.149-153 т.1), що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, у встановлений законом строк для прийняття спадщини він за дорученням матері почав оформлення документів для набуття права власності на земельну ділянку розміром 5,15 га на території Рівненської сільської ради за кадастровим номером НОМЕР_1 і з'ясував, що вказана земельна ділянка, а також і земельна ділянка яка належала матері, за кадастровим номером НОМЕР_2 на території Рівненської сільської ради обліковуються, як орендовані СТОВ Колос з 29.05.2006 р. терміном на 15 років.

Оскільки у нього відсутні були будь-які документи на передання у користування СТОВ "Колос" земельної ділянки, а також жодних подібних документів батьки не і не складали, коштів за оренду вищезазначених земельних ділянок за весь період користування не отримувала, вважає, що підпис у договорі підроблено.

Після звернення до СТОВ Колос з метою з'ясувати обставин спірного договіру, на пошту надійшов лист із пропозицією з'явитись до СТОВ "Колос" та отримати орендну плату: насінням кукурудзи та соняшнику, проте ані номеру договору, ні періоду, за який ця оплата видається у листах не містилось.

З даного факту ОСОБА_1 було направлено заяву директору СТОВ Колос - ОСОБА_7 із вимогою надати копії договору оренди, акту приймання-передачі земельних ділянок та провести акт звіряння розрахунків по оплаті орендної плати. Проте на час подання позовної заяви відповіді отримано не було.

Вбачаючи у діях посадових осіб СТОВ Колос ознаки кримінального проступку, передбаченого ст. 358 КК України позивач звернувся до Новоукраїнського ГУНП із відповідною заявою.

За заявою ОСОБА_1, Новоукраїнським ВП 12.01.2017 р. внесено відомості до ЄРДР №12017120230000059 за кримінальним правопорушенням за ч.1 ст.358 КК.

Під час проведення слідчих дій, слідчим Вакулюк В.А. отримано від Відділу Держгеокадастру у Новоукраїнському районі Кіровоградської області архівний примірник договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_5 та СТОВ Колос за кадастровим НОМЕР_3 та від ОСОБА_1 зразки підписів померлої. На підставі документів в межах кримінального провадження №12017120230000059 було призначено і проведено почеркознавчу експертизу.

Висновком експерта №20 від 02.02.2017 року, здійсненим в межах кримінального провадження, судовим експертом Кіровоградського НДЕКЦ, встановлено наступні обставини: підписи у договорі оренди земельної ділянки укладеному між ОСОБА_5 та СТОВ Колос 29.05.2006 року, зареєстровано 18.12.2007 року Кіровоградською регіональною філією ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №336, виконанні не ОСОБА_5, а іншою особою. Підпис, розташований у графі "межі земельної ділянки передав" акту визначення меж земельної ділянки в натурі та акту приймання-передачі від 29.05..2006 року, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Позивач вважає, що договір оренди землі, який має дефект волі та волевиявлення орендодавця власника землі, порушує належне його право власності, право вільно приймати рішення щодо укладення договору відносно свого майна, вільно обирати контрагента та визначати умови договору.

Таким чином, в результаті складення договору оренди, позивач вважає, що порушено його право на розпорядження спадковим майном, зокрема земельною ділянкою. Тобто, за умови, що судом буде встановлено безпідставність використання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 з боку СТОВ "Колос" з 2006 року її необхідно буде повернути власникові із дня постановлення рішення про визнання недійсним договору оренди та скасувати її державну реєстрацію, оскільки вона була вчинена безпідставно.

ОСОБА_1 зазначив, що дізнався про підстави утримання земельної ділянки відповідачем в момент отримання ним Витягу із ДЗК щодо свого батька, а саме - з 18.10.2016 року, він одночасно замовив витяг і щодо земельної ділянки яка належала матері. До цього часу дана земельна ділянка використовувалась його матір'ю і позивач не міг знати і не знав про існування (або не існування будь-яких угод із СТОВ Колос ). Вважає , що строк позовної давності має обчислюватись саме із цієї дати.

Просив суд визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки розміром 5,15 га розташованої на території Рівненської сільської ради, укладений між ОСОБА_5 та СТОВ Колос від 29.05.2006 року; скасувати запис № 337 від 18.12.2007 року про державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки проведену від 29.05.2006 року Кіровоградською регіональною філією ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 23.06.2010 року; повернути земельну ділянку розміром 5,15 га розташованої на території Рівненської сільської ради власнику майна ОСОБА_5

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначається , що судом не було взяті до уваги обставини, що строк позовної давності не обраховується з часу підписання оспорюваного договору, оскільки сам спадкодавець договору оренди не підписував, а позивач, як спадкоємець, тільки в момент отримання Витягу із ДЗК щодо свого батька, а саме 18.10.2016 року дізнався про обставини укладення договору , оскільки одночасно замовив витяг і щодо земельної ділянки матері. До цього часу, дана земельна ділянка використовувалася його матір'ю і він не міг знати і не знав про існування (або не існування будь-яких угод із СТОВ Колос ) строк позовної давності має обчислюватися саме з цієї дати. Крім того, земельна ділянка була безпідставно набута і зараз використовується відповідачем без належних правових підстав - лише на підставі договору, підпис на якому встановлено, як підроблений.

СТОВ Колос надано заперечення на апеляційну скаргу в якому зазначається, що доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими. Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим сторонами доказам, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Представником СТОВ Колос подана заява про залучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження факту отримання орендної плати первісним позивачем - ОСОБА_5 за передачу в платне тимчасове користування земельної ділянки по спірному договору за 2015, 2016 рр.

Суд апеляційної інстанції задовольнив зазначену заяву.

Представником позивача ОСОБА_2 подана заява про залучення до матеріалів справи письмових доказів які відносяться до предмету розгляду справи і подавались до суду при уточненні позовних вимог однак в матеріалах справи відсутні. Зокрема просить долучити до матеріалів справи висновок експерта №21 від 14.02.2017 року за результатами судової почеркознавчої експертизи проведеної в кримінальному провадженні №12017120230000059 .

Суд апеляційної інстанції задовольнив зазначену заяву.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що кадастровим номером НОМЕР_2 на території Рівненської сільської ради від імені власника ОСОБА_5 укладено договір оренди із СТОВ Колос з 29.05.2006 р. терміном на 15 років (а.с.10-14 т.1).

25.10.2016 року, тобто через 10 років після укладення вказаного спірного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1, як спадкоємець після померлої ОСОБА_5 (а.с.163 т.1), звертався до СТОВ "Колос" про надання документів, які підтверджують укладення договору оренди та проведення звірки розрахунків по сплаті орендної плати (а.с.15 т.1), а також останній звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (а.с.16 т.1).

Згідно висновку експерта №27 від 20.02.2017 року, проведеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12017120230000059, підпис у спірному договорі оренди земельної ділянки від імені власника ОСОБА_5 вчинено не самою ОСОБА_5, а іншою особою (а.с.123-128 т.1).

Суд першої інстанції зазначив , що суд частково погоджується із доводами позивача про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки під час укладення оспорюваного правочину-договору оренди земельної ділянки - мав місце дефект волевиявлення власника земельної ділянки ОСОБА_5 яка письмово не підтверджувала свій намір віддавати в оренду належну їй земельну ділянку, договір не підписувала , підпис від її імені вчинено іншою особою . Суд дійшов висновку, що вказана обставина переконує суд проте, що земельна ділянка безпідставно знаходиться у користуванні відповідача.

Суд першої інстанції зазначив, що не погоджується з доводами відповідача проте, що наданий позивачем висновок експерта, одержаний в рамках розслідування кримінального провадження , не може бути допустимим доказом , оскільки положення ЦПК України і попередній редакції в діючій редакції зобов'язують кожну сторону доводити обставини. які мають значення для справи. Висновок експерта відповідає встановленим вимогам, й жодна норма чинного законодавства не забороняє особі посилатися на докази, отриманні в межах кримінального судочинства.

Суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на письмову заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності (а.с.5 т.2), суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, у зв'язку із пропуском строку позовної давності без поважних причин, на підставі ст.ст. 256-267 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи дату укладення спірного правочину 29.05.2006 року, початковим строком відліку позовної давності, тобто моментом, з якого ОСОБА_5 повинна була цікавитися долею своєї земельної ділянки, слід вважати кінець 2006 - початок 2007 року, тобто період, в який виплачується орендна плата та/або власники земельних ділянок приймають рішення про спосіб використання земельної ділянки в новий сезон.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, але про необхідність відмови у його задоволенні, у зв'язку із пропуском без поважних причин строку позовної давності.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині , що спірний договір оренди землі не підписувався ОСОБА_5 Однак при розгляді справи суд першої інстанції помилково послався на висновок експерта №27 від 20.02.2017 року, проведено в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12017120230000059, підпис у спірному договорі оренди земельної ділянки від імені власника ОСОБА_5 вчинено не самою ОСОБА_5, а іншою особою (а.с.123-128 т.1)., оскільки цей висновок відноситься до договору оренди землі від 10.10.2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є визнання недійсним договору оренди землі укладеного 29.05.2006 р. між ОСОБА_5 та СТОВ Колос .

Відповідно до експертного висновку №21 від 14.02.2017 року проведеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12017120230000059 підпис розташований у графі Орендодавець підпис розділу підписи сторін договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5(Орендодавець) та СТОВ Колос в особі директора ОСОБА_7 (орендар) від 29.05.2006 року на земельну ділянку площею 5,15 га виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. Підпис, розташований в графі Межі земельної ділянки передав підпис визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 29.05.2006 року виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою. Підпис ,розташований у графі Земельну ділянку передав:підпис акту приймання - передачі земельної ділянки від 29.05.2006 року виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Встановлені обставини свідчать , що волевиявлення ОСОБА_5 на укладення договору оренди землі відповідно до договору оренди землі від 29.05.2006 року на земельну ділянку площею 5,15 га було відсутнє.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції . що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності звернення позивача до суду з позовом.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

За положеннями ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла дізнатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що ні первісний позивач - ОСОБА_5, ні правонаступник позивача ОСОБА_1 особисто не підписували спірний договір .

Суд першої інстанції зазначив, що маючи у своєму володінні земельну ділянку значного розміру 5,15 га, ні сама власник ОСОБА_5, ні її спадкоємець ОСОБА_1, її самостійно не обробляли, що свідчить про те, що земельна ділянка повинна була б перебувати у занедбаному стані, що є неприпустимим для земель сільськогосподарського призначення, й могло потягнути за собою відповідальність за незабезпечення збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, згідно ЗУ "Про охорону земель".

Крім цього, знаючи про наявність у неї земельної ділянки великого масиву, ні сама ОСОБА_5, ні її родичі, не проявляли інтересу до неї, як випливає із пояснень позивача ОСОБА_1, що є нелогічним та неправдоподібним.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка систематично оброблялась, на ній вирощувалась сільськогосподарська продукція, про що не могла не знати ОСОБА_5 та члени її сім'ї, оскільки земельна ділянка знаходиться на території Рівнянської сільської ради.

Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_5, як власник земельної ділянки, повинна була добросовісно використовувати свої права та активно здійснювати захист своїх інтересів. При цьому, ОСОБА_5 протягом тривалого часу - 10 років не виявляла зацікавленості до своєї земельної ділянки, що означає, що остання знала або повинна була знати (довідатися) про фактичне перебування земельної ділянки у користуванні відповідача.

Відсутність підтверджуючих документів про сплату орендної плати не переконує суд у зворотному, оскільки навіть за відсутності здійснення відповідачем оплати за користування земельною ділянкою дана обставина не свідчить про те, що ОСОБА_5 не повинна була цікавитися долею та станом своєї земельної ділянки, а є лише підставою для стягнення з відповідача коштів за земельну ділянку в окремому судовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції, оцінуючи зазначені висновки суду першої інстанції, дійшов висновку що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні докази , що первісний позивач був обізнаний з спірним договором оренди землі і мав на руках оригінал договору оренди .

Правонаступник первісного позивача дізнався про даний спірний договір тільки в кінці 2016 року, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача, що позивач отримуючи орендну плату в 2015,2016 роках і усвідомлював перебування земельної ділянки в оренді у відповідача, що свідчить про наявність волі орендодавця на укладення договору оренди, не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, оскільки виключне право на підписання договору належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі, а підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання таких змін.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що підписуючи договір оренди, особа надає свою згоду не тільки на передачу земельної ділянки в оренду, а саме на передачу її в оренду на певних умовах (розмір орендної плати, строк договору та інше), а не підписання позивачем договору оренди свідчить про відсутність погодження істотних умов договору із власником земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України) . Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 317, 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян, власність зобов'язує.

Відповідно до статті 312 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Враховуючи викладені обставини справи щодо достовірності встановлення факту не підписання позивачем договору оренди не надання позивачу відповідачем примірника договору, що позбавило його можливості дізнатися про порушення свого права на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме відповідач діяв недобросовісно в договірних відносинах, тому рішення суду про визнання спірного договору оренди землі недійсним є законним та справедливим, направленим на ефективний захист його порушеного права.

Приймаючи до уваги встановлені обставини , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства не встановив дійсні обставини по справі, не перевірив доводи сторін по справі на підтвердження позову та заперечень проти позову , і дійшов помилкового висновку відмовивши у задоволенню позову.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального і процесуального права, відповідно п.п.3,4 ст.376 ЦПК України зазначені обставини є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення , яким позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382,383,384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2017 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі відділу Держгеокадастру у Новоукраїнському районі про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення майна, набутого без належної правової підстави, задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки розміром 5,15 га розташованої на території Рівненської сільської ради, укладений між ОСОБА_5 та СТОВ Колос від 29.05.2006 року.

Скасувати запис № 337 від 18.12.2007 року про державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки проведену від 29.05.2006 року Кіровоградською регіональною філією ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 23.06.2010 року.

Повернути земельну ділянку розміром 5,15 га розташованої на території Рівненської сільської ради власнику майна .

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 334,60 грн.

Текст постанови складено 10.05.2018року .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: