Ухвала

від 10.05.2018 по справі 461/4065/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/4065/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/4993/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

про забезпечення позову

10 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_5.) на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2017 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 до ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_5.), за участю третіх осіб: Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ.ПІ.ГРУП , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації та позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ.ПІ.ГРУП до ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_5.), за участю третіх осіб:ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2017 року позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації, - задоволено повністю. Припинено право власності ОСОБА_4 на 24,4 кв.м. (квартиру №5-Б) у будинку АДРЕСА_1 що складає 2,35 відсотка від загальної площі в об'єкті нерухомого майна (будинок АДРЕСА_1). Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 441027,00 грн. (чотириста сорок одна тисяча двадцять сім гривень) вартості 24,4 кв.м. (квартири 5-Б) у будинку АДРЕСА_1 що складає 2,35 відсотка від загальної площі в об'єкті нерухомого майна (будинок АДРЕСА_1). Визнано за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код юридичної особи: 40441537; місцезнаходження: АДРЕСА_1) право власності на частку 47/2000 (2,35%) в об'єкті нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1, площею 24,4 кв.м. (квартиру 5-Б в будинку АДРЕСА_1 площею 24,4 кв.м.). У позові Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП до ОСОБА_4, за участю третіх осіб: ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації, - відмовлено повністю.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 8.05.2018 року залучено до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_4, - ОСОБА_5.

На адресу Апеляційного суду Львівської області надійшла заява від позивача, на користь якого ухвалено рішення суду першої інстанції, - ОСББ Будинок на АДРЕСА_1 про забезпечення позову (Т. 4 а.с. 176-182).

У такій заяві позивач просить накласти арешт на квартиру №5-Б в будинку АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти будь-які дії та відчужувати вказану квартиру.

В обґрунтування заяви у самій заяві вказано про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди законним правам, свободам та інтересам позивача, оскільки номінальним (формальним) власником спірної квартири на даний час залишається померла ОСОБА_4 Зазначають, що у разі отримання спадкоємцями ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру та реєстрації права власності на вказану квартиру, а також в разі відчуження вказаної квартири і у разі відхилення апеляційної скарги ОСОБА_4 та залишення рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2017 року без змін, Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 доведеться додатково звертатись в суди з відповідними позовними заявами про відновлення своїх прав та щодо повернення вказаної квартири, що потягне за собою додаткові значні витрати часу на розгляди вказаних справ в судах та значні додаткові матеріальні витрати. Також, вказують на те, що у даному випадку у застосуванні судом до позивача зустрічного забезпечення немає необхідності, оскільки позивач являється зареєстрованою у встановленому законодавством порядку юридичною особою, має відоме місце знаходження (юридичну адресу), а саме зареєстрований та знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Крім того, до суду не було надано доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Колегія суддів вважає, що дана заява є частково підставною та підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до змісту п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову згідно з п.1ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

-між сторонами дійсно виник спір та

-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

-з'ясувати обсяг позовних вимог,

-дані про особу відповідача, а також

-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до вказаних вище вимог закону та роз'яснень суду касаційної інстанції, що стосуються способу вирішення аналогічних питань, перевіряючи, зокрема: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, - колегія суддів вважає, що є достатньо підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення згаданого позову.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 (що звернувся із заявою про забезпечення їх позову) до ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_5.), оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яким такий позов задоволено та апеляційної скарги, - між сторонами : позивачем (ОСББ) та відповідачем (ОСОБА_4, правонаступником якої на даний час є ОСОБА_5.) дійсно виник та існує до тепер спір.

Що стосується обсягу позовних вимог та відповідності видів забезпечення позовним вимогам, то такі слід вважати частково співмірними із позовними вимогами. А саме захід забезпечення: накладення арешту на квартиру №5-Б в будинку АДРЕСА_1 із вимогою про припинення права власності на таку квартиру відповідача ОСОБА_4

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, а саме Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.05.2018 року № 122940211, - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 5-226, виданий 25.04.2018р., вказана спірна квартира з 25.04.2018 року стала власністю ОСОБА_5, тобто належить залученому на даний час відповідачу по даній справі.

Із вказаного, також, вбачається, що вказаною квартирою, залучений до участі у справі правонаступник ОСОБА_4, - ОСОБА_5 вправі вільно розпоряджатися, а, крім цього, право власності на квартиру набуто ним за час розгляду спору у суді стосовно неї, а також у період зупинення провадження у справі, що може свідчити про потенційну можливість вчинення і будь-яких інших дій щодо відчуження, зміни власника (володільця) вказаної квартири, тощо протягом продовження розгляду справи та відповідно може свідчити про потенційні загрози для виконання можливого рішення про задоволення позову.

Накладення арешту на майно за загальним правилом полягає у забороні розпоряджатись цим майном, що слід вважати у даному випадку співмірним заходом забезпечення із заявленою вимогою позову, що забезпечується.

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає, що такий захід забезпечення, як накладення арешту на спірну квартиру є необхідним заходом для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім цього, не вбачається загроз щодо заподіяння шкоди інтересам інших осіб у зв'язку із вжиттям такого заходу забезпечення.

В задоволенні решти вимог заяви, тобто вжиття заходів забезпечення таких як: заборонити вчиняти будь-які дії та відчужувати вказану квартиру слід відмовити, оскільки позивачем не наведено жодних доводів щодо необхідності вжиття таких заходів забезпечення та жодним чином не конкретизовано самих заходів забезпечення, які слід вжити, (а саме не вказано про те, яким особам слід заборонити відчуження квартири та вчинення певних, знову ж не конкретизованих дій) та у зв'язку з чим це слід зробити, зважаючи і на необхідність вжиття таких заходів поряд із арештом, про вжиття якого вказано вище.

Тобто у задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Крім цього, підстав застосовувати зустрічне забезпечення позову - немає, оскільки позивачем було попередньо внесено судовий депозит для стягнення можливої компенсації за позбавлення відповідача власності у розмірі 441100 грн. (платіжне доручення №1 від 23.06.2017 року ПАТ Укрсиббанк (Т.3 а.с. 23), яку, також, слід вважати гарантією відшкодування збитків, що можуть бути завдані забезпеченням позову у випадку відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на АДРЕСА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру №5-Б в будинку АДРЕСА_1.

В задоволенні решти заяви про забезпечення позову - відмовити.

Зустрічне забезпечення - не застосовувати.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 10.05.2018р.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра