Рішення

від 07.05.2018 по справі 802/934/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 травня 2018 р. Справа № 802/934/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Лівандовська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі- Тульчинське ОУПФУ, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 22.03.2013р. йому було призначено пенсійні виплати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Враховуючи вимоги Закону України "Про державну службу", позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи на посадах державної служби. Листом від 21.11.2017р. №232/13-13/2 Тульчинським ОУПФУ відмовлено у перерахунку пенсії позивача у зв'язку з недостатністю стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Повідомлено, що період роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. у Вінницькому обласному міжгосподарському об'єднанні "Вінницянасінпром" не має можливості зарахувати до стажу державної служби у зв'язку з тим, що дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, тому немає можливості витребувати документи, які б підтверджували статус державного службовця. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати відповідь-відмову №232/13-13/2 від 21.11.2017р.;

- зобов'язати відповідача здійснити зарахування до стажу державної служби періоди роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. включно у Вінницькому обласному міжгосподарському об'єднанні "Вінницянасінпром" та призначити пенсію за Законом України "Про державну службу".

Ухвалою суду від 23.03.2018р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

12.04.2018р. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначено, що згідно матеріалів пенсійної справи стаж роботи позивача на посадах віднесених до категорій посад державних службовців становить 17 років 2 місяці 21 день. Період роботи позивача з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. у Вінницькому обласному міжгосподарському об'єднанні "Вінницянасінпром" не має можливості зарахувати до стажу державної служби у зв'язку з тим, що дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, тому немає можливості витребувати документи, які б підтверджували статус державного службовця.

Об'єднаним управлінням направлено запити: 06.03.2017р. до Вінницького обласного міжгосподарського об'єднання по насінництву "Вінницянасінпром" про підтвердження періоду роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. на посаді державного службовця, оскільки відповідно трудової книжки позивач працював на посаді агронома-насіннєвода; 20.03.2017р. до УПФУ у м. Вінниці про допомогу у витребовуванні довідки та проведенні зустрічної перевірки про підтвердження періоду роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. на посаді державного службовця.

18.10.2017р. на адресу об'єднаного управління надійшов лист ГУ ПФУ Вінницької області №3913/09-35/8 від 03.10.2017р. про те, що підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 за період з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. немає можливості. Позивачем документи про підтвердження його стажу роботи на посаді державної служби за період з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. не надавались.

Враховуючи наведене, на думку представника відповідача, немає підстав для перерахунку пенсії позивачу по Закону України "Про державну службу".

В судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просили задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення заявленого позову з підстав викладених у відзиві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.н. з 22.03.2013р. отримує пенсійні виплати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

31.01.2017р. позивач звернувся до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням роботи на посадах державної служби.

Листом від 21.11.2017р. №232/13-13/2 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії позивача у зв'язку з недостатністю стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Повідомлено, що період роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. у Вінницькому обласному міжгосподарському об'єднанні "Вінницянасінпром" не можливо зарахувати до стажу державної служби у зв'язку з тим, що дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, тому немає можливості витребувати документи, які б підтверджували статус державного службовця.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно пункту 12 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIIІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII

на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

В силу частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку №637).

Як вбачається з оскарженого рішення та пояснень представника відповідача стаж роботи на посадах державних службовців ОСОБА_1, який визнається відповідачем, складає 17 років 2 місяці 6 днів.

З матеріалів справи та зокрема трудової книжки позивача, судом встановлено у період із 30.05.1995р. по 27.02.2004р. ОСОБА_1 працював на посаді агронома-насіннєвода у Немирівській райсільгоспінспекції та був відряджений до Вінницького обласного міжгосподарського об'єднання "Вінницянасінпром".

З 27.02.2004р. позивач звільнений з посади по переводу до Обласної державної насіннєвої інспекції згідно ст.36 п.5 КЗпП України.

01.03.2004р. призначений на посаду провідного агронома насінництва Обласної державної насіннєвої інспекції по переводу з об'єднання "Вінницянасінпром".

01.06.2004р. переведений на посаду провідного агронома з насінництва в Немирівську районну державну насіннєву інспекцію.

01.06.2004р. призначений на посаду провідного агронома з насінництва по переводу з Вінницької обласної державної насіннєвої інспекції.

30.03.2005р. звільнений з посади за скороченням штатів згідно ст.40 пункту 1 КЗпП України.

Представником відповідача не заперечувався факт переводу та подальшої роботи позивача з 01.03.2004р. на посаді, що відноситься до категорії посад державної служби "провідного агронома насінництва" у Обласній державній насіннєвій інспекції.

Судом встановлено, що в контексті даної спірної ситуації відповідачем не визначається лише період роботи позивача як на посаді державного службовця з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. у Вінницькому обласному міжгосподарському об'єднанні "Вінницянасінпром", оскільки що дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, тому немає можливості витребувати документи, які б підтверджували статус державного службовця.

Об'єднаним управлінням направлено запити 06.03.2017р. до Вінницького обласного міжгосподарського об'єднання по насінництву "Вінницянасінпром". Про підтвердження періоду роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. на посаді державного службовця, оскільки відповідно трудової книжки позивач працював на посаді агронома-насіннєвода; 20.03.2017р. до УПФУ у м. Вінниці про допомогу у витребовуванні довідки та проведенні зустрічної перевірки про підтвердження періоду роботи з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. на посаді державного службовця.

18.10.2017р. на адресу об'єднаного управління надійшов лист ГУ ПФУ Вінницької області №3913/09-35/8 від 03.10.2017р. про те, що підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 за період з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. немає можливості.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія-витяг з Наказу №3 по Немирівській райдержнасінінспекції від 21.02.2000р., згідно якого підтверджено виконання обов'язків позаштатного державного інспектора району з насінництва зокрема ОСОБА_1, копію витяг з Наказу №7 від 17.04.2001р. по Немирівській райдержнасінінспекції про підтвердження роботи ОСОБА_1 на посаді насіннєвода управління с/г, копію витяг з Наказу №10 від 30.04.2002р. по Немирівській райдержнасінінспекції про підтвердження роботи ОСОБА_1 на посаді агронома-насіннєвода Немирівського управління с/г і продовольства ОСОБА_1

Суд вважає, що трудова книжка позивача містить відомості, що підтверджують факт його роботи на посаді державного службовця протягом всього спірного періоду з 30.05.1995р. по 27.02.2004р.

На переконання суду, передумовою звільнення за переведенням є заява такого працівника. Як правило, такий вид вивільнення використовується у разі, коли працівник переводиться для роботи в іншу місцевість, але у межах однієї і тієї ж галузі чи компанії.

При цьому, положеннями трудового законодавства України, що було чинним протягом всіх періодів трудового стажу позивача, відповідальність за зберігання та ведення трудової книжки покладалась на працедавця.

Слід наголосити, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 не визнавались недійсними за жодної правової процедури.

Інформація щодо вказаного підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також відсутня.

Отже, за умови того, що в контексті даної спірної ситуації не можливим являється витребувати серед іншого Положення про Вінницьке обласне міжгосподарське об'єднання по насінництву "Вінницянасінпром", суд розцінює запис у трудовій книжці позивача про "переведення до Обласної державної насіннєвої інспекції" як підтвердження роботи позивача у період з 30.05.1995р. по 27.02.2004р. на посаді державного службовця, що в свою чергу підтверджує стаж роботи державної служби у вказаному періоді.

Позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на підприємствах первинних документів про роботу працівників від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Незабезпечення належного зберігання вказаних документів на підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Суд додатково зауважує, що законодавство з питань призначення пенсії не вимагає додаткового підтвердження підстав її призначення. Неможливість отримання додаткових доказів, внаслідок припинення юридичної особи, на якій працював позивач, чи відсутність архівних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в призначенні пенсії державного службоця позивачу.

Враховуючи викладене, період роботи ОСОБА_1 із 30.05.1995р. по 27.02.2004р. на посаді посаді агронома-насіннєвода у Вінницькому обласному міжгосподарському об'єднанні "Вінницянасінпром" має бути зараховано до 20 річного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку із чим оскаржене рішення відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власного рішення, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відповідь-відмову № 232/13-13/2 від 21 листопада 2017 року Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоди роботи з 30.05.1995 року по 27.02.2004 року включно.

Зобов'язати Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 30.05.1995 року по 27.02.2004 року включно та призначити пенсію за Законом України "Про державну службу".

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22800, ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1)

Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Миколи Леонтовича, м.Тульчин, Вінницька область, 23600, ЄДРПОУ 24894976)

Повний текст рішення суду складено 14.05.2018р.

Суддя Томчук Андрій Валерійович