Рішення

від 14.05.2018 по справі 803/590/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/590/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Ковельське ОУПФУ, позивач) звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт (далі - СГ ТзОВ Заповіт , відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 70937,50 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами (а.с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція № 21-1), відповідач не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 70937,50 грн. за період з грудня 2017 року по березень 2018 року включно. Просить стягнути з СТзОВ Заповіт на користь Ковельського ОУПФУ суму заборгованості у розмірі 70937,50 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 56-58) позовні вимоги заперечив та зазначив, що виплата по оплаті пільгових пенсій відповідно до списку №2 не може відшкодовуватися Пенсійному фонду за рахунок коштів підприємства, оскільки обов'язку такого відшкодування не передбачено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а має проводитися за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому зазначив, що право вимоги щодо відшкодування пільгової пенсії ОСОБА_1 належить Камінь-Каширському ОУПФ, а не позивачу.

Позивач у відповіді на відзив (а.с. 61-63) не погоджується з наведеними відповідачем у відзиві аргументами та зазначає, що положення абзацу 5 пункту 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовується лише у випадку, якщо підприємство на якому працював пенсіонер віднесено до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), до категорії яких СГ ТзОВ Заповіт не належить.

Безпідставним вважає також твердження відповідача про те, що право вимоги щодо відшкодування пенсії на користь ОСОБА_1 належить Камінь-Каширському ОУПФУ, оскільки згідно з вимогами Інструкції № 21-1 (пункт 6.8) відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у випадках призначення такої пенсії не за місцем її призначення, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що СТзОВ Заповіт 18.05.1993 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується витягом з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 65-67).

Відповідно до листа Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області від 21.04.2017 № 895/12-303 СТзОВ Заповіт не віднесено до списку платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (а.с. 17).

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено СТзОВ Заповіт розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня, грудня 2017 року, з 2018 року (а.с. 8-12) із зазначенням місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягає відшкодуванню по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а.с. 18-49).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості та картки особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період грудень 2017 року - березень 2018 року в розмірі 70937,50 грн. (а.с. 7, 13-14).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (підпункт 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктами 6.4, 6.7 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Щодо твердження відповідача про те, що право вимоги щодо відшкодування пільгової пенсії ОСОБА_1 належить Камінь-Каширському ОУПФ, а не позивачу, то суд його до уваги не приймає, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Оскільки місцезнаходженням СГ ТзОВ Заповіт є с. Козлиничі Ковельського району, (на якому працювала ОСОБА_1 та якій пенсія призначена і виплачується Камінь-Каширським ОУПФ), тому відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій цій особі повинно здійснюватися відповідачем саме на рахунки Ковельського ОУПФУ за місцезнаходженням підприємства.

При цьому, суд зазначає, що сума витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем, визначена в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були надіслані на адресу відповідача та ним не оскаржені.

Також безпідставними є твердження відповідача про те, що покриття витрат по оплаті пільгових пенсій, які призначені відповідно до пунктів в - е , ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення не можуть відшкодовуватися Пенсійному фонду за рахунок коштів підприємства, оскільки відповідно до абзацу 5 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV з 01.01.2015 повинні відшкодовуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, з огляду на таке.

Абзацом 5 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV передбачено, що покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Відтак, покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в тому випадку, якщо підприємство на якому працював пенсіонер віднесено до четвертої групи платників єдиного податку. СГ ТзОВ Заповіт до списку платників єдиного податку четвертої групи не віднесено.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2017 року по березень 2018 року в розмірі 70937,50 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1762,00 грн. згідно із платіжним дорученням від 15.03.2018 № 601 не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, підпунктом 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт (45045, Волинська область, Ковельський район, село Козлиничі, код ЄДРПОУ 03736902) на користь Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 101, ідентифікаційний код юридичної особи 37788984) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2017 року по березень 2018 року в розмірі 70937,50 грн. (сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 50 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С. Денисюк