Рішення

від 02.05.2018 по справі 183/6711/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6711/17

№ 2/183/1277/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Дар про:

-розірвання Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:01:003:0123 площею 5,61 га, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладеного 01 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Дар , зареєстрованого в Новомосковському районному відділі ДРФ Центру ДЗК, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-08-126-03829 від 26 грудня 2008 року,

встановив:

в обґрунтування позову позивач, із посиланням на норми та положення ст.ст.1, 13, 21, 22, 24, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст.614, 651 ЦК України, ст.141 ЗК України, п.п.1, 3.1, 4.1, 6.3, 11 Договору оренди земельної ділянки, вказує, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,61 га, кадастровий номер 1223286000:01:003:0123 (кадастровий номер змінено у зв'язку зі зміною плану полів, попередній кадастровий номер земельної ділянки 1223286000:01:001:0123), яка знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Право власності на вказану земельну ділянку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ДП № 001684, виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 16 грудня 2003 року. 01 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація якого проведена Новомосковським районним відділом ДРФ Центру ДЗК, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-08-126-03829 від 26 грудня 2008 року (надалі - Договір). Згідно з Договором позивач, як орендодавець, передав, а орендар - відповідач прийняв в оренду земельну ділянку розміром 5,61 гектарів ріллі, яка розміщена на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Якісний стан земельної ділянки придатний для сільськогосподарського використання, ціна якої складає 51809,00 грн. Договір укладено на термін 15 років з початком дії договору - з моменту державної реєстрації в кадастровому центрі. В Договорі визначено, що за користування земельною ділянкою орендар передає, а орендодавець приймає від орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 1560 гривень за рік або у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам. Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 1500 кг. Соняшник 100 кг., або 30 л. олії. Цукру 50 кг. Обробіток однієї присадибної ділянки. Завезти солому. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше 30 грудня поточного року. У п.6.3 Договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням; використовувати землю ефективно, підвищувати її родючість; не порушувати права власників і орендарів інших земельних ділянок; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних систем; додержуватись правил добросусідства, дозволяти іншим власникам землі і орендарям прохід до доріг загального користування, а також для ремонту вищезазначених геодезичних знаків, споруд, мереж, якщо це не перешкоджає його господарській діяльності та не спричиняє збитків; своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у Договорі; надати ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця в розмірі 250 грн. Договором також передбачено, що інші питання взаємовідносин сторін, не освітлені цим Договором регулюються чинним законодавством України. Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні зі щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено, що розмір орендної плати у грошовому виразі повинен становити не менше, ніж 3% нормативної грошової оцінки землі.

Зазначає, що укладаючи Договір сторони погодили між собою, зобов'язання відповідача вносити орендну плату в грошовій формі в розмірі 1560,00 грн. (що становило 3 % від нормативної грошової оцінки землі) на рік, у натуральній формі сільськогосподарською продукцією: зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) - 1500 кг; соняшник - 100 кг або 30 л олії, цукор - 50 кг. Крім того, відповідач зобов'язувався здійснювати обробіток присадибної ділянки позивача та завозити солому до садиби останнього. Таким чином, Договором визначені три складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі; орендна плата у натуральні формі; обробіток присадибної ділянки позивача та завезення соломи до садиби. За інформацією територіального органу Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (повного паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровській області становила: станом на 01.01.2015 - 138 626,00 грн., станом на 01.01.2016 - 166 351,00 грн., станом на 01.01.2017 - 166 351,00 грн. Таким чином, враховуючи збільшення нормативної грошової оцінки землі на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області позивач повинен був отримати орендну плату в грошовій формі: за 2015 рік - 4158,78 грн.; за 2016 рік - 4990,53 грн.; за 2017 рік - 4990,53 грн. Також позивач повинен був отримати від відповідача орендну плату у натуральній формі у розмірі: зерно - 1500 кг; соняшник - 100 кг або 30 л олії, цукор - 50 кг, та відповідач зобов'язаний був навесні та восени кожного року надавати послуги з обробітку присадибної земельної ділянки позивача та поставляти солому.

Однак, протягом останніх трьох років існування орендних відносин між позивачем та відповідачем, відповідач не сплачував орендну плату, як у грошовому виразі і натуральній формі, так і у вигляді надання послуг (відробітковій формі). За відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою позивача за період з 2015 до 2017 року на загальну суму 14139,84 грн. у грошовій формі, а також у натуральній формі в розмірі: зерно - 4500 кг; соняшник - 300 кг, або 90 л олії; цукор - 150 кг та у відробітковій формі у вигляді обробітку присадибної ділянки та завезення соломи позивача за 3 роки. Внаслідок викладеного та посилаючись на те, що орендна плата не виплачується відповідачем у строк 3 роки, що є систематичним порушенням відповідачем своїх обов'язків за Договором оренди земельної ділянки, просить розірвати договір.

Відповідач надав суду відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву, із посиланням на норми та положення ст.ст.1, 13, 21, 22 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 626, 627, 651 ЦК України, ст.141 ЗК України, п.п.2.1, 3.1, 4.1 Договору оренди земельної ділянки визнав факту укладення договору та вказав, що відповідач належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди землі, а тому підстави для дострокового розірвання договору на теперішній час відсутні. Так, сторони погодили, що виплата орендної плати здійснюється або у грошовій формі у розмірі 1560,00 грн. за рік, або у натуральному вигляді сільськогосподарською продукцією по ринковим цінам. У формі зерна, соняшнику чи олії, цукру, обробки присадибної земельної ділянки, завезення соломи. В будь-якому разі орендна плата у грошовому еквіваленті повинна становити не менше, ніж 1560,00 грн., навіть якщо замість грошових коштів орендодавець отримує продукцію або послуги. За 2015 рік позивач отримав орендну плату у натуральній формі, а саме: пшениця - 0,400 тон, вартістю 960,00 грн.; ячмінь - 0,700 тон, вартістю 1 680,00 грн.; кукурудза - 0,600 тон, вартістю 1 080,00 грн.; соняшник - 0,100 тон, вартістю 480,00 грн. Всього за 2015 рік позивач отримав орендну плату за загальну суму 4200,00 грн. За 2016 рік позивачу нараховано орендну плату у розмірі 5029,00 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 754,49 грн. та військовий збір - 75,45 грн. За 2017 рік позивачу нараховано 14906,83 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 2683,23 грн. та військовий збір - 223,60 грн. Орендна плата сплачується у більшому розмірі, ніж це передбачено сторонами в договорі. Твердження позивача про те, що за 2015 рік він повинен був отримати 4699,23 грн., за 2016 та 2017 роки - по 5639,07 грн. спростовуються умовами договору, за якими орендна плата повинна становити не менше, ніж 1560,00 грн. Також не відповідають дійсності посилання позивача на невиконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті орендної плати у натуральній та відробітковій формі. Позивач не вірно трактує умови договору щодо обов'язку відповідача одночасно сплачувати орендну плату у всіх трьох формах, так як договором передбачена можливість вибору сторонами форми орендної плати в межах погодженої сторонами вартості. На день подання позовної заяви до суду заборгованості з орендної плати у відповідача перед позивачем немає. Позовна заява не містить вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, що свідчить про те, що будь-якого порушення прав позивача не було допущено, а отже і підстав для звернення до суду із заявою про розірвання договору у позивача немає. Крім того, надані відповідачем докази вказують на те, що позивачу нараховувалася орендна плата за повний пай, а не по кожному з двох окремих договорів, укладених з позивачем.

В судовому засіданні представник позивача позов та доводи, викладені у відповіді на відзив підтримала, просила позов задовольнити. Вказала, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання умов договору оренди земельної ділянки зі своєї сторони в повному обсязі за період з 2015 по 2017 рік, як у грошовій формі (або натуральній) так і у відробітковій формі, що не спростовує доводів позивача про систематичну невиплату орендної плати. Звернула увагу на зміст п.4.1 Договору, яким передбачено три складові орендної плати, в той час, як відповідачем надано відомості про сплату орендної плати лише у натуральній формі за 2015 рік. Також вказала, що за п.4.2 Договору на відповідача покладено обов'язок сплачувати всі податки та збори, пов'язані з одержанням доходів. В той час, як за інформацією наданої у листі Новомосковської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровський області від 22 лютого 2018 року №235/10/04-08-07-05 вбачається не сплата відповідачем за позивача податку на доходи фізичних осіб, оскільки відповідь містить інформацію про те, що податок на доходи фізичних осіб сплачується ФГ Дар загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за яких перераховується такий податок. Означене свідчить про те, що орендна плата позивачу не нараховувалася та не сплачувалася у період з 2015 по 2017 роки включно. Також надані відповідачем відомості до накладної не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, оскільки на відомостях є підпис, що відмінний за зовнішніми ознаками від підпису позивача, означені відомості не містять інформації про дату виплати орендної плати. Тому є підстави вважати, що позивач не підписував даної відомості. Крім того, відомості не свідчать про виплату орендної плати за спірним договором оренди. До наданого відповідачем відзиву не долучено жодного належного доказу, що підтверджував би доводи відповідача про виплату орендної плати в повному обсязі у грошовій формі, а також у відробітковій формі за період з 2015 по 2017 роки, виплати орендної плати у виді цукру, соломи, пшениці. У відомості за 2016 рік не відображено дати виплати орендної плати, яка б свідчила, що орендна плата виплачена в строк, встановлений в договорі.

Представник відповідача до суду повторно не з'явився, підстав неявки не повідомив, заяв про розгляд справи у свою відсутність не надавав, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, внаслідок чого, враховуючи повторну неявку представника відповідача до судового засідання суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 16 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача витребувано докази у справі, отримані судом 26 квітня 2018 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка, загальною площею 5,610 га, яка знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:01:001:0123 /а.с.31/. Станом на 12 грудня 2017 року земельна ділянка площею 5,610 га має кадастровий номер 1223286000:01:003:0123 /а.с.32/. Право власності на вказану земельну ділянку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ДП № 0001684, виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 16 грудня 2003 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16 січня 2018 року становить 166351 грн. /а.с.39/.

Також матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 має в користуванні земельну ділянку розміром 0,15 га, розташовану на території Попасненської сільської ради /а.с.36/.

01 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 152 оренди земельної ділянки (надалі - Договір) належної позивачу, площею 5,61 га та державна реєстрація якого проведена Новомосковським районним відділом ДРФ Центру ДЗК, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-08-126-03829 від 26 грудня 2008 року /а.с.33-34, 56-58/.

Згідно з п.1.1, 2.1 Договору позивач, як Орендодавець, передав, а Орендар - відповідач прийняв в оренду земельну ділянку розміром 5,61 гектарів ріллі, яка розміщена на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Якісний стан земельної ділянки придатний для сільськогосподарського використання, ціна якої складає 51809,00 грн. Земельна ділянка передається в оренду з метою товарного сільськогосподарського виробництва.

За п.3.1 Договору, його укладено на термін 15 років з початком дії Договору - з моменту державної реєстрації в кадастровому центрі.

Відповідно до п.4.1 Договору, за користування земельною ділянкою Орендар передає, а Орендодавець приймає від Орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 1560 гривень за рік або у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам. Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 1500 кг. Соняшник 100 кг., або 30 л. олії. Цукру 50 кг. Обробіток однієї присадибної ділянки. Завезти солому. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як до 30 грудня поточного року.

При одержанні орендної плати Орендодавець самостійно сплачує всі податки та збори пов'язані з одержанням доходу крім випадків, коли обов'язок утримання та зборів покладено на Орендаря, згідно з чинним законодавством. За прострочення платежів Орендар сплачує пеню в розмірі 0,03% за кожний день прострочення (п.4.2 Договору).

За п.6.2 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасної сплати орендної плати. В свою чергу Орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у Договорі (п.6.3.6 Договору). Сторони узгодили право сторін: вносити зміни та доповнення у Договір за згодою обох сторін у письмовій формі (п.6.5.2), розірвати договір у будь-який час за взаємною згодою сторін (п.6.5.3)

П.7.2 Договору визначено, що за невиконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. На вимогу Орендодавця договір може бути розірваний лише за рішенням суду (п.9.3 Договору). Сторони несуть відповідальність за виконання умов та обов'язків по цьому договору згідно з чинним законодавством України (п.10.1) П.11.3 Договору передбачено, що інші питання взаємовідносин сторін, не освітлені цим договором, регулюються чинним законодавством України.

01 вересня 2007 року між сторонами укладено акт прийому-передачі земельної ділянки площею 5,61 га, ділянка № 123, поле 3 /а.с.35/.

Згідно з листом Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 307/0/200-18 від 13 лютого 2018 року, нормативно грошова оцінка: КСП Правда , станом на 01 січня 2016 року вартість одного паю становить 166351 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2015 року вартість одного паю становить 138626 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2014 року вартість одного паю становить 110990 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2013 року вартість одного паю становить 110990 грн. /а.с.53/.

Також з листа Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 235/10/04-08-07-05 від 22 лютого 2018 року, наданого на запит представника позивача щодо надання довідок про сплату податку на доходи фізичних осіб, в тому числі і ОСОБА_2 за 2015-2017 роки, вбачається, що безпосередньо ОСОБА_2 сплата податку податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата (код бюджетної класифікації 11010400) у 2015-2017 роках не здійснювалась. При сплаті податку ФГ ДАР , (код ЄДРПОУ 20209819) Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код платежу 11010100), при вибірковій перевірці поля призначення платежу виявлено, що платником ФГ ДАР , податок перераховується загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за кого перераховується такий податок. Таким чином, інформацію про сплату податку ОСОБА_2 згідно діючих нормативних документів, надати неможливо /а.с.54, 55/.

З довідки про нараховану орендну плату за договором оренди землі вих. №3 від 30 березня 2018 року, наданої за підписом т.в.о. голови ФГ Дар вбачається, що відповідно до Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:01:003:0123, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району, укладеного між ФГ Дар та ОСОБА_2, Орендодавцеві нарахована орендна плата: за 2015 рік - 5029,94 грн., з якої утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 754,49 грн. та військовий збір - 75,45 грн., до виплати - 4200,00 грн. За 2016 рік позивачу нараховано орендну плату у розмірі 5029,94 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 754,49 грн. та військовий збір - 75,45 грн., до виплати - 4200,00 грн. За 2017 рік позивачу нараховано 14906,83 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 2683,23 грн. та військовий збір - 223,60 грн., до виплати - 12000,00 грн. /а.с.69/.

З наданої суду відомості № 1 (Попас. с/р) до накладної № 95 від 27 листопада 2015 року Видача с/г продукції в рахунок орендної плати за 2015 рік громадянам с. Попасного , у рядку № 129 якої міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції: пай -1, пшениця - 0,400 тон, ячмінь - 0,700 тон, кукурудза - 0,600 тон, соняшник - 0,100 тон. Всього на суму - 4200,00 грн., нараховано - 5029,94 грн. Щодо вартості продукції вказано довідково: ціна 1 т. пшениці - 2400,00 грн., 1 т. ячменю - 2400,00 грн., 1 т. кукурудзи - 1800,00 грн., 1 т. соняшнику - 4800,00 грн. На 1 пай видається продукція: пшениця 0,4 т., ячмінь 0,7 т., кукурудза 0,6 т., соняшник 0,1 т. разом 1,8 т. ціною 4200,00 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки (паю) у 2015 році - 138626,00 грн. Норма видачі продукції - не менше 3% від 4158,780 /а.с.70-71/.

Також, з відомостей видачі сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати за 2016 рік громадянам с. Попасне б/н, б/д вбачається отримання ОСОБА_2 600 кг. пшениці, 590 кг. кукурудзи, 1110 кг. ячменя, 50 кг. цукру, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції /а.с.97/.

З наданих суду відомостей видачі цукру, соломи, культивації та оранки городів в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам села Попасне Сахар. Солома. Оранка вбачається видача ОСОБА_2 09 червня цукру в кількості 50 кг, 27 липня 60 т. соломи, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції /а.с.89-90/.

З відомостей видачі кукурудзи в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне, вбачається видача ОСОБА_2 кукурудзи в кількості 950 кг без зазначення дати та 25 липня - 340 кг, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції /а.с.91-92/.

З відомостей видачі ячменю в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне Ячмінь , вбачається видача ОСОБА_2 ячменю в кількості 560 кг. без зазначення дати та 31 липня 2000 кг, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції /а.с.93-94/.

З відомостей видачі пшениці в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне Пшениця , вбачається видача ОСОБА_2: 25 липня 690 кг пшениці, 25 липня 670 кг. пшениці, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції /а.с.95-96/.

Також вбачається, що 26 березня 2018 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про погашення заборгованості за договором оренди /а.с.106/, направлену 27 березня 2018 року /а.с.100, 101, 102/.

Дослідивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність спору між сторонами з приводу наявності чи відсутності підстав для розірвання договору через систематичне невиконання обов'язку щодо виплати орендної плати.

Вирішуючи позов, суд виходить з таких норм законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За частинами 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з чч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст.539 ЦК України, альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У відповідності до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно зі ст.21 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ) ( 2535-12 ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до статті 22 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Стаття 24 Закону України Про оренду землі відносить до прав орендодавця право вимагати від орендаря в тому числі і своєчасного внесення орендної плати.

За частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За п. д ч.1 ст.141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Аналізуючи зміст договору щодо форми, розміру та виду орендної плати суд виходить з того, що оскарженим Договором в частині форми та розміру орендної плати прямо встановлено наступне:

Орендодавець приймає від Орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 1560 гривень за рік або, у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам.

Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 1500 кг.

Соняшник 100 кг., або 30 л. олії. Цукру 50 кг.

Обробіток однієї присадибної ділянки. Завезти солому. .

Таким чином вбачається, що договором на момент його укладання було передбачено можливість вибору сторонами двох форм орендної плати. Грошової в розмірі 1560,00 грн. та натуральної, поєднаної з відробітковою, про що свідчить перший абзац у поєднанні з другим - четвертим цього пункту, наявність слова або між різними формами орендної плати, означеними в договорі. При цьому грошова форма орендної плати чітко відображена в розмірі 1560,00 грн.

Також, на момент укладання договору, Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) було запроваджено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Тобто розмір обумовленої сторонами в грошовій формі орендної плати, виходячи з погодженої сторонами ціни земельної ділянки (51809,00 грн.) був більшим від мінімальної, встановленої Указом № 92, що відповідало нормам діючого на той час законодавства.

Щодо порядку розрахунку розміру натуральної, поєднаної з відробітковою форми орендної плати, суд виходить з того, що відповідно до п. 3.4 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , що діяв до 01 січня 2011 року, при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою. При цьому, вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість.

За наведеного, сума податку з доходів фізичних осіб вираховується як вартість такого нарахування (вартість продукції обумовленої договором), обчислена за звичайними цінами із застосуванням коефіцієнту 1,17647 та за ставкою 15 %.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 672 Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форми плати за оренду земельної частки (паю) у грошову передбачено, що орендна плата перераховується з натуральної форми в грошову виходячи з фактичної собівартості продукції, що склалася в господарстві за минулий рік.

При цьому, змістовна конструкція пункту 4.1 Договору оренди, яка містить вираз: з розрахунку вказує, що сторонами погоджено вартісний показник натуральної, поєднаної з відробітковою форми розрахунку, який дорівнює також і сумі орендної плати в грошовій формі - 1560,00 грн./рік. На означений висновок також вказує і те, що доказів, які б вказували, що станом на момент укладання договору вартість натуральної продукції, послуг в розмірі та обсягах, обумовлених в договорі складала іншу суму, ніж обумовлену в договорі суду не надано. Відтак, нарахування орендної плати в означених формах виходячи з викладу їх грошового виразу, зазначеного в договорі є правомірним.

Однак, при цьому, відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні зі щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено, що розмір орендної плати у грошовому виразі повинен становити не менше, ніж 3% від нормативної грошової оцінки землі.

За таких обставин, враховуючи надання позивачем доказів на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміни в законодавстві, якими встановлено мінімальний розмір орендної плати за оренду землі власників земельних ділянок, положення п.11.3 Договору, суд приходить до висновку, що позивачу повинна була нараховуватися орендна плата за оренду земельної ділянки по Договору у розмірі, не нижче: за 2015 рік - 4158,78 грн. (138626,00 * 3 %); за 2016 рік - 4990,53 грн. (166351,00 * 3%); за 2017 рік - 4990,53 грн. (166351,00 * 3%).

П.167.1 ст.167 ПК України визначає, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, з урахуванням норм ПК України, відповідно до п.4.2 Договору, під час виплати орендної плати з суми нарахованої орендної плати, підлягає відрахуванню податок на прибуток фізичних осіб та військовий збір. Відтак, сума орендної плати, належна до виплати в грошовій формі позивачу за оренду земельної ділянки повинна становити:

за 2015 рік - 3468,23 грн. (4158,78 - 628,17 (ПДФО) - 62,38 (ВЗ));

за 2016 рік - 4167,09 грн. (4990,53 - 748,58 (ПДФО) - 74,86 (ВЗ));

за 2017 рік - 4167,09 грн. (4990,53 - 748,58 (ПДФО) - 74,86 (ВЗ)).

Означена сума є меншою, ніж та, яка вказана до виплати позивачу та фактично виплачена йому, також з наданих суду відомостей про виплату продукції в натуральній формі вбачається виплата продукції в розмірі, який в певній її частині більш ніж вдвічі перевищує розмір орендної плати, вказаної в договорі, що підтверджується наданими суду відомостями, які містять підпис позивача, а тому підстав для висновку, що відповідачем виплачено орендну плату в розмірі меншому, ніж передбачено в договорі суд не вбачає.

За наданою довідкою вих.№ 3 позивачу відповідачем нарахована орендна плата за 2015-2017 роки - 24966,71 грн., до виплати - 20400,00 грн. Відомостей щодо збільшення розміру орендної плати за Договором суду не надано. Сторонами дане питання не узгоджувалося в письмовому вигляді, як то передбачено п.6.5.2 договору. Докази звернення сторін один до одної з приводу перегляду питання щодо розміру орендної плати суду не надані.

Таким чином суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено розмір орендної плати, оскільки хоча таке право і передбачене п. 6.5.2 Договору, однак даний пункт передбачає те, що рішення про зміни до Договору проводяться за згодою сторін у письмовій формі.

Суд приймає до уваги посилання представника позивача про те, що матеріали справи містять докази видачі відповідачем позивачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати у 2016 році без вказівки щодо дати такої видачі.

Водночас, суд звертає увагу на те, що договором передбачена відповідальність орендаря за порушення строків виплати орендної плати, що дає можливість орендодавцю отримати сатисфакцію за несвоєчасну виплату частини орендної плати. Сама лише несвоєчасність виплати орендної плати за 2016 рік не може свідчити про наявність систематичної несплати орендної плати за договором.

При цьому, як вірно вказано представником позивача, позивачу не виплачено орендну плату за 2016 рік у вигляді олії або соняшника. Також не містять матеріали справи доказів видачі відповідачем позивачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати у 2017 році у виді соняшнику або олії.

Водночас, аналізуючи означений факт суд враховує те, що кількість виплаченої позивачу орендної плати за 2016 рік в натуральній формі у виді зерна більш ніж в десять разів, перевищує кількість такої продукції, належної до сплати за вказаним Договором. Кількість продукції у виді зерна за 2017 рік також значно перевищує вказану в договорі. Відомості про заперечення факту отримання в рахунок орендної плати за 2016 - 2017 роки саме такого виду сільськогосподарської продукції з метою компенсації вартості невиплаченого соняшника або олії позивачем суду не надано.

При цьому доказів на підтвердження того, що вартість виплаченої продукції є меншою, ніж вказана в договорі для іншого виду натуральної продукції або ніж мінімальна орендна плата, встановлена законом суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем, хоча і не підтверджено своєчасність сплати орендної плати за 2016 рік, однак підтверджено належними доказами факт виплати позивачу орендної плати за 2015 - 2017 роки.

Також враховує суд і те, що у період з 2007 до 2018 року доказів звернення позивача до відповідача щодо вибору іншої форми орендної плати, ніж натуральна суду не надано.

При цьому, аналізуючи посилання представника позивача щодо не сплати податків та зборів, пов'язаних з орендою земельної ділянки, як доказ на підтвердження не виплати орендної плати за 2015 - 2017 роки, суд виходить з того, що наданий суду лист Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вказує на нарахування податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за кого перераховується такий податок, що не вказує прямо на не нарахування такого податку за позивача.

Також не може бути прийняте до уваги і посилання позивача на те, що надані суду відомості про нарахування орендної плати містять підпис відмінної від позивача особи, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження такого факту суду не надано, а суд не наділений спеціальними знаннями щодо експертизи підпису осіб. При цьому судом зазначено в судовому засіданні право клопотати про проведення відповідної експертизи підписів, а представником позивача, після роз'яснення судом наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій такого клопотання не заявлено.

При цьому, умови наданого суду договору не містять застережень щодо неможливості поєднання, за відсутності заперечення сторін, форм орендної плати, видів сільськогосподарської продукції, переданої в якості орендної плати в натуральній формі за умови того, що її розмір буде відповідати визначеному в договорі і саме лише даний факт не може бути підставою для висновку про наявність істотного порушення умов договору оренди. Більш того, виходячи з положень ст.539 ЦК України, не є порушенням договору за умови встановлення в ньому альтернативного зобов'язання виплата орендарем частини орендної плати в грошовій формі, якщо проти цього не було заперечень орендодавця.

Окрім іншого, матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактів відмови (або нереагування) відповідача у виконанні умов договору оренди щодо виплати орендної плати, надання послуг з обробітку присадибної ділянки, заведення соломи, видачі орендної плати в натуральній формі у оспорюваний період (2015-2017 рік), внаслідок чого суд приходить до висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині систематичної невиплати орендної плати.

Таким чином позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт істотного та систематичного порушення позивачем умов договору оренди, порушення прав позивача, внаслідок чого в задоволенні позову належить відмовити.

Вирішуючи питання про судовий збір суд виходить з положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Фермерського господарства Дар (місцезнаходження: с. Попасне, Новомосковський район, Дніпропетровська область; ЄДРПОУ 20209819) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11 травня 2018 року.

Суддя Д.О. Парфьонов