Рішення

від 02.05.2018 по справі 189/453/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/453/17

2/189/10/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.05.2018 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Покровчанка до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова , третя особа: Державна реєстраційна служба Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог вона зіслалася на те, що 15.01.2004 року між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1, як власником земельної ділянки, загальною площею 2,800 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 25.04.2000 року був укладений договір оренди земельної ділянки строком до 15.01.2053 року. Вказаний договір зареєстрований у Покровській селищній раді за №5 від 15.01.2004 року та в Реєстраційній службі Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 25.02.2014 року.

Сторони вказаного договору СФГ Покровчанка та ОСОБА_1, розпочали і до цього часу здійснюють реалізацію умов договору оренди землі. Позивач до цього часу використовує земельну ділянку у власній діяльності та відповідно за користування землею протягом 2004 - 2016 років включно здійснював оплату, передбачену умовами договору оренди землі. У кінці лютого 2017 року позивачу стало відомо, що незважаючи на наявність чинного договору оренди, без припинення його дії, 08.12.2016 року ОСОБА_1 було підписано з ТОВ Побєда Нова інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, на підставі чого ТОВ Побєда Нова здійснило державну реєстрацію права оренди у Державній реєстраційній службі Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області 13.12.2016 року, однак передача земельної ділянки в натурі не відбулася, оскільки вона продовжує використовуватися СФГ Покровчанка у власній діяльності.

Позивач вважає, що договір оренди, укладений 08.12.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова необхідно визнати недійсним, оскільки на момент укладення цього договору, існував договір оренди, укладений 15.01.2004 року між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1, який не був розірваний та земельна ділянка не була витребувана з їх володіння. Тому просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 08.12.2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Побєда Нова зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстровий запис № 18060185 від 13.12.2016 року недійсним. Скасувати рішення № 32952165 від 15.12.2016 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 18060185 від 13.12.2016 рокута стягнути з відповідачів на користь СФГ Покровчанка судові витрати по справі.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року було закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Покровчанка , третя особа: ТОВ Побєда Нова , Державна реєстраційна служба Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки № 5 від 15.01.2004 року частково недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Представники позивача Кубрак В.В. та Булах О.П. в судовому засіданні позов повністю підтримали та просили його задовольнити, зауваживши, що ОСОБА_1 в 2014, 2015, 2016 роках отримував орендну плату та про розірвання спірного договору до директора СФГ Покровчанка не звертався.

Представник відповідачів ОСОБА_5 надала до суду відзив, який повністю підтримала в судовому засіданні, зіславшись на те, що позовні вимоги не мають законних підстав та не підлягають задоволенню, так як він ґрунтується на підписаному ОСОБА_1 договорі оренди земельної ділянки з СФГ Покровчанка , від 15.01.2004 року. Однак письмовий договір між позивачем та відповідачем щодо оренди земельної ділянки був підписаний строком на 10 років, а не на 49 років, як це вказує СФГ Покровчанка . Обов'язок щодо державної реєстрації оренди земельної ділянки взяло на себе СФГ Покровчанка , як користувач земельної ділянки. Проте, договір своєчасно не було зареєстровано у 2004 році, про що свідчить відповідь, надана відділом в Покровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20 грудня 2017 року за № 21/142-17. Отже, державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки не було проведено належним чином, а сам договір не вступив у силу. Далі позивачем були внесені зміни в односторонньому порядку без згоди іншої сторони та без підписання додаткової угоди, що суперечить чинному законодавству. Крім того, в реєстраційній справі, що була надана Державною реєстраційною службою Покровської РДА Дніпропетровської області міститься лише Акт відновлення меж земельної ділянки (паю) № 1039 в натурі від 01 січня 2011 року та План (схема) земельної ділянки (паю), що передається в оренду (без дати), які були виготовлені спеціалістом Покровської селищної ради ОСОБА_6 Проте, чинним законодавством передбачається виготовлення саме технічної документації при проведенні землевпорядних робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повний перелік сертифікованих інженерів-землевпорядників наведений у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників. Цей реєстр не містить прізвища ОСОБА_6, який склав План (схему) земельної ділянки та вкт відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 План (схема) земельної ділянки та акт відновлення меж земельної ділянки не був засвідчений підписом та печаткою інженера - землевпорядника. Отже, технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером № НОМЕР_3 не існує. План (схему) земельної ділянки та Акт відновлення меж земельної ділянки, що передається в оренду розробила і затвердила особа, що не мала відповідних повноважень, а сам документ не відповідає стандартам, нормам і правилам із землеустрою. Тому такий Акт та План (схема) є недійсними, як і кадастровий номер, що був нібито присвоєний земельній ділянці ОСОБА_1 з невідомих на те підстав і причин. Про державну реєстрацію в 2014 році відповідач дізнався після того як отримав копію позовної заяви. Проте вказана реєстрація була проведена з порушеннями. Державний реєстратор Державної реєстраційної служби Покровської РДА Дніпропетровської області знехтував вимогами закону, зареєструвавши спочатку право приватної власності, а потім інше речове право на земельну ділянку, кадастровий номер якої не існує, без витягу з Державного земельного кадастру. Тобто незаконно провів реєстрацію права власності та права користування земельною ділянкою. Таким чином, відносини за Договором від 15 січня 2004 року були припинені 15 січня 2014 року. Починаючи з цього моменту ОСОБА_1 почав готувати технічну документацію із землеустрою, для того, щоб в подальшому мати змогу здати земельну ділянку в оренду у визначеному законом порядку. 28.09.2016 року відповідач звернувся до ТОВ АРГО з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При виготовленні технічної документації із землеустрою було визначено та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 земельній ділянці загальною площею 2,7974 га, яка розташована на території КСП Побєда Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. Наступний договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 уклав з ТОВ Побєда Нова 08 жовтня 2016 року та 12.12.2016 року його було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При попередній перевірці наявної в реєстрі інформації, було отримано відповідь, що зареєстрованого права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 чи інших обтяжень не було. Таким чином, строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у 2014 році. Договір між позивачем та відповідачем був укладений на 10 років. СФГ Покровчанка зобов'язалось зареєструвати договір, проте його державна реєстрація так і не була проведена вчасно. Господарством в односторонньому порядку було внесено зміни до договору без підписання додаткової угоди. Державна реєстрація договору проведена 26 лютого 2014 року на підставі поданих СФГ Покровчанка хибних відомостей про земельну ділянку, без виготовлення технічної документації та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Договір між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова був підписаний 08.12.2016 року та зареєстрований 12.12.2016 року, без порушення прав інших осіб та законодавства. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених представником ОСОБА_5, в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовом не погодився, вказавши на те, що такого договору, як вказує СФГ Покровчанка на 25 років він не укладав, а укладав строком на 10 років. Просить в позові відмовити.

Справу розглянуто відповідно до ст.223 ЦПК України в відсутності представника третьої особи Державної реєстраційної служби Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області , так як до суду надійшла заява, про розгляд справи без участі їх представника.

В судові засідання, що були призначені судом на 18.04.2018 року, 20.04.2018 року та 02.05.2018 року, будучи належним чином сповіщеними про час та місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_1, його представник та представники ТОВ Побєда Нова - не з'явились, доказів поважності причин своєї неявки в судові засідання суду не подавали, заяви про розгляд справи в їх відсутності також не подавали, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно.

Суд, вислухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Так, згідно п.9 Розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону .

У відповідності до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України Загальними засадами цивільного законодавства є:- свобода договору .

Свобода договорів полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватися від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.

У відповідності до ст. 2 Закону України Про оренду землі Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі - оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності .

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду землі - об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно зі ст.4. Закону України Про оренду землі - орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи .

Відповідно до ст.13Закону України Про оренду землі - договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.14 Закону України Про оренду землі - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №457/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №2,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,800 га, про що свідчить Державний Акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 25.04.2000 року.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного Кодексу України Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності .

Сторони уклали договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2004 року, відповідно до якого орендодавець надає, а орендатор приймає в платне користування строком на 49 років, а саме до 15.01.2053 року земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Покровській селищній раді Покровського району Дніпропетровської області за № 5 від 15.01.2004 року.

Згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права даний договір зареєстрований 25.02.2014 року в реєстраційній службі Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Строк дії договору до 15.01.2053 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, передбачених Законом України Про оренду землі та складено про це письмовий документ за формою, визначеною Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03 березня 2004 року.

Вказана обставина підтверджена копією Акту прийому-передачі об'єкта оренди ( земельної ділянки) за договором оренди, який підписаний сторонами по справі.

В судовому засіданні сторони не заперечували того факту, що дійсно на підставі Договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Покровчанка , ОСОБА_1 за вищевказаним Актом, була передана у користування СФГ Покровчанка приналежна йому земельна ділянка, яка використовується господарством у своїй діяльності.

Термін дії Договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 згідно п.5 Договору встановлений на 49 років тобто до 15.01.2053 року.

Відповідності до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови укладеного договору було погоджено сторонами відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору.

Низка окремих норм законодавчих актів, чинних до 01 січня 2013 року передбачала, що моментом укладення договору оренди землі ( набуття договором чинності) є його державна реєстрація, зокрема:

- статті 640 Цивільного кодексу України, яка встановлювала, що договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його державної реєстрації;

- статті 18, 20 Закону України Про оренду землі, які передбачали набуття чинності договором оренди землі після його державної реєстрації;

Водночас відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин ( договір) підлягає такій реєстрації. Тобто для набуття чинності договором оренди землі необхідно було його зареєструвати у встановленому законом порядку. Лише після його державної реєстрації договір вважається укладеним та набуває чинності.

Суд вважає, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем земельної ділянки відповідно до норм ЗК України, ЦК України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХIV Про оренду землі та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до чинного на момент укладання договору законодавства, Договір оренди земельної ділянки від 15.01.2004 року, укладений між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 не був зареєстрований, тобто не отримав державної реєстрації, що підтверджується листом в.о. начальника відділу у Покровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20 грудня 2017 року за № 21/142-17.

Також встановлено, що за користування даною земельною ділянкою СФГ Покровчанка на користь ОСОБА_1 протягом 2014-2016 років перераховувалася обумовлена орендна плата.

В судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що у ОСОБА_1 протягом 2014-2016 року мали місце будь-які зауваження або заперечення з приводу оплати користування орендарем приналежною йому земельною ділянкою, вимог щодо повернення земельної ділянки, розірвання договору оренди ОСОБА_1, у відповідності до чинного законодавства до СФГ Покровчанка не пред'являв.

В судовому засіданні також встановлено, що 08.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Побєда Нова та ОСОБА_1 було укладено Договір про передачу в строкове платне користування спірної земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП №026038. Вказаний Договір про оренду землі був зареєстрований 13.12.2016 року в державній реєстраційній службі Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області.

Однак, у відповідності до ч.1 ст. 202 ЦПК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності до ч.3 ст. 203 ЦПК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Але суд вважає, що учасники правочину ОСОБА_1, як орендодавець та СФГ Покровчанка , як орендар при укладенні договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, склали і підписали письмовий документ - Договір про оренду землі від 15.01.2004 року, надаючи згоді встановленої форми саме на момент його укладення.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов.

Складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються правові наслідки.

У відповідності до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору ( Постанова Верховного суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-127цс13).

Правова позиція щодо відсутності підстав визнання договору недійсним у разі відсутності державної реєстрації договору, волевиявлення на укладення якого орендодавець виявив у момент його підписання викладена у Постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-127цс13, яка згідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суддів.

В судовому засіданні також встановлено, що протягом 2005 року передана СФГ Покровчанка орендована земельна ділянка була залучена до господарської діяльності і використовувалася позивачем за цільовим призначенням - для виробництва сільськогосподарської продукції, а за користування ділянкою сплачувалися грошові кошти, які приймалися ОСОБА_1 до 2016 року включно. При цьому СФГ Покровчанка не мало і не має наміру ініціювати рішення про дострокове припинення орендних відносин чи приймати пропозиції відповідача з цього приводу. Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні представниками позивача.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки ( Постанова Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-127цс13).

На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі ( у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин ) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційного визнання актів, внесення до списку або книги обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу, досягли згоди з усіх істотних умов ( Постанова Верховного суду України від 25 грудня 2013 року по справі № 6-118цс 13).

Тобто моментом вчинення правочину - укладення та підписання Договору оренди землі від 15 січня 2004 року між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 слід вважати момент, коли сторони свого часу, досягли згоди з усіх істотних умов.

За нормами цивільного законодавства (стаття 5 Цивільного кодексу України) акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, окрім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, які виникли з моменту вступу його в силу.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Законом України Про оренду землі передбачено, що договір укладається в письмовій формі.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого переконання, що на момент укладання, підписання та державної реєстрації Договору оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ Покровчанка - 15 січня 2004 року мало місце правомірне, договірне використання СФГ Покровчанка земельної ділянки загальною площею 2,800 га, яка є власністю ОСОБА_1на підставі укладеного між ними Договору оренди землі від 15 січня 2004 року відповідно до норм ЗК України, ЦК України, Закону України № 161- XIV та Закону України № 1878-VI.

Суд не приймає доводи представників відповідачів про те, що між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 не було вчинено правочину оренди земельної ділянки, оскільки укладений між ними документ не пройшов державну реєстрацію. На відміну від цього договір оренди землі, укладений між ТОВ Побєда Нова та ОСОБА_1 пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, є чинним і немає жодних підстав для визнання його недійсним , оскільки ці доводи повністю суперечать діючому законодавству, спростовуються висновками суду, та суперечать правовим позиціям, які викладені в Постановах Верховного Суду України за 2013 рік.

Відповідно до положень ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах .

Крім того, ст.24 Закону України Про оренду землі прямо передбачено обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа , яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками ( усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

За змістом Договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова 08.12.2016 року сторони досягли домовленості про передачу ТОВ Побєда Нова тієї самої земельної ділянки, яка за Актом прийому-передачі об'єкта оренди ( земельної ділянки) за договором оренди від 15 січня 2004 року вже на той час була передана СФГ Покровчанка на виконання умов раніше укладеного договору оренди між позивачем та ОСОБА_1 Укладенням договору оренди між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору і виконання зобов'язань з договору оренди, раніше укладеного між нею та СФГ Покровчанка , тобто вчинив дії які обмежили право і спроможність СФГ Покровчанка здійснити державну реєстрацію права оренди на підставі чинного договору оренди з ОСОБА_1

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 6 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди, відповідно до ч. 2 ст. 15 цього Закону.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, судом встановлено, що договір оренди землі від 08.12.2016 року, був укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова з порушенням вимог ст.ст. 6, 15, 17, 22 Закону України Про оренду землі , оскільки фактично земельна ділянка перебувала у користуванні СФГ Покровчанка за договором оренди від 15.01.2004 року, який не визнано недійсним, не розірвано ні одним із зазначених у договорі та ст. 31 Закону України Про оренду землі способів, його дію не припинено. Також як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 продовжував отримувати від СФГ Покровчанка орендну плату. Тобто, укладаючи договір оренди з ТОВ Побєда Нова , орендодавець ОСОБА_1 вчинив дії, які перешкоджають орендареві СФГ Покровчанка користуватися орендованою земельною ділянкою, чим порушив права позивача.

На підставі наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що укладений договір оренди спірної земельної ділянки від 08.12.2016 року порушує право позивача, яке в нього виникло раніше на підставі укладеного договору оренди від 15.01.2004 року, а тому позовні вимоги при визнання договору оренди від 08.12.2016 року недійсним, скасування рішення № 32952165 від 15.12.2016 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 18060185 від 13.12.2016 року підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3,10,12,13,76,77,81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Селянського (фермерського) господарства Покровчанка (код ЄДРПОУ 31105592) до ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, проживає та зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1), Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова (код ЄДРПОУ 39402547), третя особа: Державна реєстраційна служба Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 08.12.2016 року між ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, проживає та зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1), та Товариством з обмеженою відповідальністю Побєда Нова (код ЄДРПОУ 39402547), зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстровий запис № 18060185 від 13.12.2016 року недійсним.

Скасувати рішення № 32952165 від 15.12.2016 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 18060185 від 13.12.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, проживає та зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова (код ЄДРПОУ 39402547) в солідарному порядку на користь Селянського (фермерського) господарства Покровчанка (код ЄДРПОУ 31105592) судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Пустовар