Рішення

від 07.05.2018 по справі 904/910/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018м. ДніпроСправа № 904/910/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ КЛАССІК", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №97 від 18.07.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 06.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ КЛАССІК" про стягнення основного боргу у розмірі 63 748,36грн., пені у розмірі 2 497,34грн., 10% штрафу у розмірі 6 374,84грн., 3% річних у розмірі 242,64грн., інфляційних у розмірі 720,58грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №16 від 03.01.2017р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 07.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.04.2018р.

10.04.2018р. позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що у зв'язку зі здійсненням відповідачем 26.02.2018р. часткової оплати сума основного боргу станом на 06.04.2018р. складає 63 348,36грн.

10.04.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2018р.

11.04.2018р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він визнає позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних, а в частині стягнення штрафу просить відмовити, оскільки вважає, що одночасне стягнення штрафу та пені за одне і те саме порушення договору суперечить ст.61 Конституції України.

07.05.2018р. позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що одночасне стягнення штрафу та пені за одне і те саме порушення договору не суперечить ст.61 Конституції України.

Ухвалою суду від 07.05.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

07.05.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ КЛАССІК" (покупець) укладено договір №16.

Згідно п.2.1. договору постачальник зобов'язався поставити товар покупцю, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна кількість товару, який є предметом поставки, його асортимент, номенклатура, повна інформація про ціну за одиницю, загальну вартість, ПДВ вказана у документах, перелічених у п.3.3. договору.

Відповідно до п.3.1. договору товар поставляється постачальником на підставі заявок покупця, підтвердженням заявок є виписані постачальником рахунки-фактури, які є додатками до договору та його невід"ємною частиною.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами або уповноваженими представниками відвантажувального документу - видаткової накладної (п.3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що разом з товаром постачальник надсилає покупцю оригінали документів, які є невід"ємною частиною договору: рахунок-фактуру, видаткову накладну.

Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання покупцем відповідної партії товару (п.3.4. договору).

Згідно п.6.1. договору приймання товару за кількістю здійснюється безпосередньо в момент передачі товару постачальником покупцю, у відповідності до кількості, зазначеної у видатковій накладній.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за договором (п.10.1. договору).

За п.10.5. договору розірвання або закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов"язань у відповідності до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 63 753,11грн., що підтверджується видатковими накладними №КИ00077603 від 12.12.2017р., №КИ00077606 від 12.12.2017р., №КИ00078082 від 13.12.2017р., №КИ00078888 від 15.12.2017р., №КИ00078890 від 15.12.2017р., №КИ00079220 від 18.12.2017р., №КИ00081128 від 26.12.2017р., №КИ00082117 від 29.12.2017р., №КИ00082118 від 29.12.2017р., які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с.18-35).

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п.4.1. договору умови оплати - оплата 100% вартості кожної поставки товару протягом 21 календарного дня, з дати поставки (п.3.2. договору).

За п.4.3. договору зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаними з моменту фактичного зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п.4.4. договору загальна сума поставленого постачальником, але неоплаченого покупцем товару, не повинна перевищувати 150 000,00грн.

Пунктом 4.8. договору передбачено, що черговість зарахування платежів за договором така: спочатку зараховується оплата за раніше відвантажений товар. Після цього зараховується оплата за товар, який поставляється наступними (більш пізніми) календарними датами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору та положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був здійснити оплату за видатковою накладною №КИ00077603 - 02.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00077606 - 02.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00078082 - 03.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00078888 - 05.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00078890 - 05.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00079220 - 09.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00081128 - 16.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00082117 - 19.01.2018р., за видатковою накладною №КИ00082118 - 19.01.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2017р. відповідач перерахував 4 790,00грн., з яких 4 785,25грн. були зараховані позивачем за раніше поставлений товар, а 4,75грн. зараховані в якості оплати за видатковою накладною №КИ00077603 від 12.12.2017р.

Крім того, 26.02.2018р. відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 400,00грн., у зв"язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 63 348,36грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 63 748,36грн., без урахування часткової оплати у розмірі 400,00грн.

Відповідно до опису вкладення та поштового штампу на конверті позивач звернувся з позовом до суду 02.03.2018р. (а.с.43-44), тобто після часткової сплати відповідачем суми боргу у розмірі 400,00грн.

Таким чином, предмет спору у розмірі 400,00грн. був відсутній до відкриття провадження у справі, тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 63 348,36грн., що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає до стягнення.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Видами неустойки є штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а також пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення покупцем строків оплати (п.4.1.) покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до п.7.3. договору якщо покупець порушив строки оплати більш ніж на 2 банківських дні, він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, яка виникла на момент оплати товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 03.01.2018р. по 23.02.2018р. у розмірі 2 497,34грн., а також 10% штрафу у розмірі 6 374,84грн.

Перерахувавши пеню за загальний період з 03.01.2018р. по 23.02.2018р., враховуючи, що строк для оплати видаткової накладної №КИ00079220 від 18.12.2017р. настав 09.01.2018р., суд встановив, що вона складає 2 488,03грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періоду для її нарахування.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим штраф у розмірі 6 374,84грн. підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 03.01.2018р. по 23.02.2018р. у розмірі 242,64грн., а також інфляційні за загальний період з 03.01.2018р. по 23.02.2018р. у розмірі 720,58грн.

Перерахувавши 3% річних за загальний період з 03.01.2018р. по 23.02.2018р., враховуючи, що строк для оплати видаткової накладної №КИ00079220 від 18.12.2017р. настав 09.01.2018р., суд встановив, що вони складають 241,67грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періоду для їх нарахування.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим інфляційні у розмірі 720,58грн. підлягають до стягнення.

Доводи відповідача про те, що одночасне стягнення штрафу та пені за одне і те саме порушення договору суперечить ст.61 Конституції України суд вважає безпідставними, оскільки можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. №01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів").

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ КЛАССІК" (49000, м. Дніпро, вул. Ударників, 42, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33808205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 72-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22902499) основний борг у розмірі 63 348,36грн. (шістдесят три тисячі триста сорок вісім грн. 36коп.), пеню у розмірі 2 488,03грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 03коп.), штраф у розмірі 6 374,84грн. (шість тисяч триста сімдесят чотири грн. 84коп.), 3% річних у розмірі 241,67грн. (двісті сорок одна грн. 67коп.), інфляційні у розмірі 720,58грн. (сімсот двадцять грн. 58коп.) та 1 752,18грн. (одна тисяча сімсот п"ятдесят дві грн. 18коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.05.2018р.

Суддя ОСОБА_3