Постанова

від 14.12.2018 по справі 904/910/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2018 м.Дніпро Справа №904/910/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 у справі №904/910/18 (суддя Петрова В.І., повний текст рішення складений 11.05.2018)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік", м.Дніпро

про стягнення 73 583 грн. 76 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" (надалі – ТОВ "Юнайтед Форест") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік" (надалі – ТОВ "Торговий Дім Классік") на свою користь 63 748 грн. 36 коп. основного боргу, 2 497 грн. 34 коп. пені, 6 374 грн. 84 коп. штрафу, 242 грн. 64 коп. 3% річних та 720 грн. 58 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №16 від 03.01.2017, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 у справі №904/910/18 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково; з ТОВ "Торговий Дім Классік" на користь ТОВ "Юнайтед Форест" стягнуто 63 348 грн. 36 коп. основного боргу, 2 488 грн. 03 коп. пені, 6 374 грн. 84 коп. штрафу, 241 грн. 67 коп. 3% річних, 720 грн. 58 коп. інфляційних втрат та 1 752 грн. 18 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань. Частково відмовляючи у позові, місцевий господарський суд вказав, що:

-          в частині стягнення заборгованості в розмірі 400 грн. предмет спору був відсутній з огляду на оплату відповідачем вказаної суми до звернення позивача з позовом до суду;

-          при розрахунку пені, 3% річних позивачем не враховано, що строк оплати товару за видатковою накладною №КИ00079220 від 18.12.2017 настав 09.01.2018.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Торговий Дім Классік" на користь ТОВ "Юнайтед Форест" 63 348 грн. 36 коп. основного боргу, 2 488 грн. 03 коп. пені, 241 грн. 67 коп. 3% річних, 618 грн. 43 коп. інфляційних втрат та 1 606 грн. 25 коп. судового збору; в решті позову відмовити.

Апелянт вказує, що:

-          він не погоджується з нарахуванням 10% штрафу, що передбачено п.7.3 договору №16 від 03.01.2017, з огляду на те, що відповідачем допущено лише одну умову договору – несвоєчасна оплата товару, інших порушень умов договору позивачем ані у позовній заяві, ані у поясненнях на відзив не зазначено;

-          позивач просив суд стягнути відсотки, які підпадають під визначення пені, а враховуючі, що пеня вже ним нарахована за той самий період на підставі п.7.2 договору №16 від 03.01.2017, відбувається задвоєння позовних вимог, що є по своїй суті подвійним стягненням пені за одне і теж саме порушення договору, що не узгоджується з приписами ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж саме правопорушення;

-          доводи суду першої інстанції про можливість одночасного стягнення штрафу і пені, що передбачені ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, є невірними, оскільки цією нормою права передбачено одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань, тоді як в даному випадку було допущено лише одне порушення умов договору, одне господарське зобов'язання – своєчасна оплата товару;

-          місцевим господарським судом не враховано правову позицію, викладену в листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 щодо нарахування інфляційних втрат, внаслідок чого невірно проведений розрахунок інфляційних збитків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 (головуючий суддя Антонік С.Г, судді Іванов О.Г., Чимбар Л.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий Дім Классік" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 у справі №904/910/18.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи №904/910/18 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2018 для розгляду справи №904/910/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2018 (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий Дім Классік" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 у справі №904/910/18; судове засідання, з урахуванням вимог ч.13 ст.8, ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вирішено провести в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними матеріалами; сторонам наданий строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, власних заяв, клопотань, відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, просить апеляційний господарський суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Заяв та клопотань від сторін до апеляційного господарського суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між ТОВ "Юнайтед Форест" (постачальник) та ТОВ "Торговий Дім Классік" (покупець) укладено договір №16 від 03.01.2017 (надалі – договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити товар покупцю, а покупець - прийняти такий товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що загальна кількість товару, який є предметом поставки, його асортимент, номенклатура, повна інформація про ціну за одиницю, загальну вартість, ПДВ вказані у документах, перелічених у п.3.3. договору.

Разом з товаром постачальник надсилає покупцю оригінали документів, які є невід'ємною частиною договору: рахунок-фактуру, видаткову накладну (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору товар поставляється постачальником на підставі заявок покупця, підтвердженням заявок є виписані постачальником рахунки-фактури, які є додатками до договору та його невід'ємною частиною.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами або уповноваженими представниками відвантажувального документу - видаткової накладної (п.3.2. договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання покупцем відповідної партії товару (п.3.4. договору).

Згідно п.6.1. договору приймання товару за кількістю здійснюється безпосередньо в момент передачі товару постачальником покупцю, у відповідності до кількості, зазначеної у видатковій накладній.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.10.1. договору).

За п.10.5. договору розірвання або закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань у відповідності до умов договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 63 753 грн. 11 коп., що підтверджується видатковими накладними №КИ00077603 від 12.12.2017, №КИ00077606 від 12.12.2017, №КИ00078082 від 13.12.2017, №КИ00078888 від 15.12.2017, №КИ00078890 від 15.12.2017, №КИ00079220 від 18.12.2017, №КИ00081128 від 26.12.2017, №КИ00082117 від 29.12.2017, №КИ00082118 від 29.12.2017 (а.с.18-35).

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п.4.1. договору умови оплати – оплата 100% вартості кожної поставки товару протягом 21 календарного дня з дати поставки (п.3.2. договору).

За п.4.3. договору зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаними з моменту фактичного зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 4.8. договору передбачено, що черговість зарахування платежів за договором така: спочатку зараховується оплата за раніше відвантажений товар. Після цього зараховується оплата за товар, який поставляється наступними (більш пізніми) календарними датами.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

28.12.2017 відповідач перерахував позивачеві 4 790 грн., з яких 4 785 грн. 25 коп. були зараховані останнім за раніше поставлений товар, а 4 грн. 75 коп. зараховані в якості оплати за видатковою накладною №КИ00077603 від 12.12.2017; 26.02.2018 відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 400 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 63 348 грн. 36 коп.

Відповідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 63 748 грн. 36 коп., без урахування часткової оплати останнім у розмірі 400 грн., що відбулась 26.02.2018 (а.с. 48). ТОВ "Юнайтед Форест" звернулось з позовом до місцевого господарського суду 02.03.2018 (а.с.43-44), тобто після часткової сплати відповідачем суми боргу у розмірі 400 грн., таким чином, предмет спору у розмірі 400 грн. був відсутній до відкриття провадження у справі, тому місцевий господарський суд правомірно відмовив в цій частині позовних вимог.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 63 348 грн. 36 коп., що підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Видами неустойки є штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а також пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення покупцем строків оплати (п.4.1.) покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до п.7.3. договору якщо покупець порушив строки оплати більш ніж на 2 банківських дні, він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, яка виникла на момент оплати товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 03.01.2018 по 23.02.2018 у розмірі 2 497 грн. 34 коп., а також 10% штрафу у розмірі 6 374 грн. 84 коп.

Вимогу позивача щодо стягнення пені колегія суддів вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі, помилок при її нарахуванні, на які послався місцевий господарський суд, не вбачається; за видатковою накладною №КП00079220 від 18.12.2017 строк оплати настав з 19.12.2017 по 08.01.2018 включно, та 09.01.2018 є першим днем порушення відповідачем грошового зобов'язання, саме з цієї дати і нарахована пеня; щодо стягнення штрафу – частково в розмірі 6 334 грн. 83 коп., який має бути нарахований на суму заборгованості з урахуванням часткової оплати відповідачем отриманого товару, про що зазначено вище.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 03.01.2018 по 23.02.2018 у розмірі 242 грн. 64 коп., а також інфляційні збитки за період з 03.01.2018 по 23.02.2018 у розмірі 720 грн. 58 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта колегія суддів до уваги не приймає, оскільки:

-          умовами укладеного між сторонами договору визначені правові наслідки порушення покупцем (відповідачем) своїх грошових зобов'язань (несвоєчасна оплата, неоплата товару), зокрема, у вигляді стягнення з нього на користь постачальника (позивача) штрафу в розмірі 10% суми заборгованості (п.7.3 договору);

-          пеня, за визначенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; застосування штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею; в останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати;

-          правова природа пені та 3% річних є різною і, відповідно, по різному здійснюється нарахування цих сум, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові;

-          розрахунок інфляційних збитків здійснений відповідачем з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним судом України у листі №62-97р від 03.04.1997, відповідно до якої якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума боргу повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем вірно визначено період нарахування пені; місцевим господарським судом не враховано часткової оплати відповідачем отриманого товару при визначенні заборгованості, на яку нарахований штраф, та помилково розподілено між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ТОВ "Юнайтед Форест" та ТОВ "Торговий Дім Классік" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 у справі №904/910/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" 63 348 грн. 36 коп. основного боргу, 2 497 грн. 34 коп. пені, 6 334 грн. 83 коп. штрафу, 242 грн. 64 коп. 3% річних та 720 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 1 751 грн. 42 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік" 16 грн. 91 коп. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд