Рішення

від 10.05.2018 по справі 908/409/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/16/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 Справа № 908/409/18

м. Запоріжжя

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РКЦ-Буд» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 405-б);

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3);

про стягнення 100000, 00 грн. основного боргу, 6613,70 грн. пені, 2515,00 грн. інфляційних втрат, 658,00 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Малайдах К.С.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

12.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РКЦ-Буд» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» про стягнення 100000 грн. основного боргу, 6613,70 грн. пені, 2515,00 грн. інфляційних втрат, 658,00 грн. 3 % річних за порушення зобов'язань з оплати вартості поставленого товару згідно договору поставки № 018 від 01.08.2017.

12.03.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/409/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.04.2018 без виклику сторін. Ухвалою суду від 04.04.2018 судове засідання відкладено на 10.05.2018.

Відповідно до приписів п.3 ст. 222 ГПК України розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 10.05.2018 справу розглянуто, прийнято рішення.

08.05.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу 23.03.2018 в розмірі 25 941, 00 грн. за договором поставки №018 від 01.08.2017, вважає за необхідне зменшити суму позовних вимог на відповідну суму та стягнути з відповідача 83 845, 70 грн. заборгованості з урахуванням штрафних санкцій. На підтвердження сплати відповідачем суми боргу в розмірі 25 941, 00 грн. позивачем додана копія банківської виписки.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи №908/409/18, судом заява про зменшення позовних вимог до розгляду не приймається, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Як вбачається з матеріалів справи № 908/409/18, перше судове засідання у справі відбулось - 04.04.2018.

Отже, підстав для прийняття зазначеної заяви у суду не має.

Позивач в судове засідання 10.05.2018 не з'явився, про причини поважності неявки суд не повідомив. Позовні вимоги позивачем викладені в позовній заяві, та ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та договорі поставки № 018 від 01.08.2017 , на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» 74 059, 00 грн. основного боргу, 6613,70 грн. пені, 2515,00 грн. інфляційних втрат, 658,00 грн. 3 % річних.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» (код ЄДРПОУ 40111554) є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 14.03.2018 про відкриття провадження у справі № 908/409/18, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/409/18.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РКЦ-Буд» (позивачем у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» (відповідачем у справі) укладений Договір поставки № 018 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник) зобов'язався передати у власність покупця товар, а відповідач (Покупець) зобов'язується своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах цього договору. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент, кількість та вартість товару зазначаються у замовленні/рахунку/видатковій накладній, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 2.2. Договору Умови оплати: покупець здійснює оплату товару не пізніше 14 днів з дати підписання видаткової накладної на товар.

Пунктом 5.2.2 Договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату товару, згідно умов даного Договору.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, згідно видаткової накладної №РБ-0010991 від 24.11.2017 позивач поставив відповідачу товар (біполь ЕКП 4,0 сланець сірий та біполь ЕПП 3,0) на загальну суму 146766, 60 грн.

Зазначена накладна узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками підприємств.

Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, а саме за № 29 від 24.11.2017.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору № 018 від 01.08.2017, відповідач здійснив частково в сумі 46766, 60 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

У зв'язку із погашенням відповідачем боргу за Договором № 018 від 01.08.2017 в сумі 25941, 00грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 908/409/18, що підтверджується банківською випискою від 23.03.2018 (копія якої долучена до матеріалів справи), провадження у справі № 908/409/18 в частині стягнення основного боргу в сумі 25941, 00 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, на час судового вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 74 059, 00 грн.

Гарантійним листом від 14.12.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» повідомило позивача, що не може вчасно здійснити оплату за договором № 018 від 01.08.2017 та видатковою накладною №РБ-0010991 від 24.11.2017 та гарантував оплату не пізніше - 26.12.2017.

Проте, станом на час розгляду даної позовної заяви відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати в повному обсязі за поставлений товар суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 74 059, 00 грн. заборгованості за договором поставки № 018 від 01.08.2017 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.1 Договору, який передбачає, що за порушення термінів оплати згідно п.2.2 цього Договору покупець зобов'язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується з дні порушення термінів оплати до дня належного виконання покупцем своїх обов'язків за цим договором.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 018 від 01.08.2017 позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 6613,70 грн., яка розрахована за період з 11.12.2017 по 01.03.2018.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру пені.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 701,37 грн. пені, за період з 11.12.2017 по 01.03.2018.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором поставки № 018 від 01.08.2017 заявлено до стягнення 6613,70 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в розмірі 6613,70 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, становить 658,00 грн., яка розрахована за період з 11.12.2017 по 01.03.2018.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 018 від 01.08.2017 є обґрунтованою, але розрахунок 3 % річних позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає 3 % річних в розмірі 665, 75 грн., які розраховано за період з 11.12.2017 по 01.03.2018. Однак, оскільки, відповідно до ст. 14 ГПК України, судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 018 від 01.08.2017заявлено до стягнення 658,00 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 658,00 грн.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 2515,00 грн., за період з грудня 2017 по січень 2018.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 018 від 01.08.2017 є обґрунтованою, але розрахунок інфляційних втрат позивачем виконаний не вірно, з огляду на наступне.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін ).

Отже, з огляду на вищенаведені норми законодавства, стягненню підлягає втрати від інфляції в розмірі 1500, 00 грн., за період січень 2018. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 416, 33 грн. в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , у зв'язку із закриттям провадження по справі в частині стягнення з відповідача 25941, 00 грн. основного боргу.

Керуючись ст. ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РКЦ-Буд» , м. Дніпро до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» , м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛОУД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 40111554) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РКЦ-Буд» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 405-б, код ЄДРПОУ 35863210) 74 059 (сімдесят чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 6613 (шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 70 коп. пені, 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. 3 % річних, 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1745 (вісімсот) грн. 71 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В частині позовних вимог про стягнення 25941, 00 грн. основного боргу провадження у справі закрити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 10» травня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.