Рішення

від 07.05.2018 по справі 910/2438/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018Справа № 910/2438/18

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Багнюк І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/2438/18

за позовом Державного підприємства "Укркосмос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ФЕШН"

про стягнення 251 084,91 грн.

Представники сторін:

від позивача: Солдатов Є.Г. за довіреністю від 08.06.2017 №296/2017;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Укркосмос" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ФЕШН" (далі - відповідач) про стягнення 251 084,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов контракту №8/2017 від 01.07.2017, надав послуги з технічного забезпечення супутникової передачі ТВ сигналу телевізійного каналу через супутник "АМОS-7, проте відповідач взяті на себе зобов'язання за контрактом в частині здійснення оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 210371,20 грн. - основного боргу, 23 907,40 грн. - пені, 2559,00 грн. - 3% річних та 14 247,31 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2438/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 27.04.2018, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 07.05.2018.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03131, м. Київ, вул. Столичне шосе, 103.

Станом на дату розгляду справи по суті конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою організація не існує .

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки організація не існує вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання для розгляду справи по суті і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.05.2018 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наданих доказів.

У судовому засіданні 07.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання приписів ст. 223 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2017 між Державним підприємством Укркосмос , як оператором супутникового радіозв'язку (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ФЕШН" (далі - замовник, відповідач) укладено контракт №8/2017 про надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник, відповідно до умов якого виконавець надає послуги з технічного забезпечення супутникової передачі ТВ сигналу телевізійного каналу замовника через супутник АМОS-7 .

Вартість щомісячних послуг визначається протоколом погодження договірної ціни, який є додатком №1 до контракту (п. 2.1 контракту).

Так, додатком №1 до договору, який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками, сторонами погодили розраховувати вартість за формулою S (вартість послуг за місяць на момент оплати в національній валюті, у тому числі ПДВ 20%) = Ко (коефіцієнт перерахунку вартості послуг за місяць, Ко = 4000 (чотири тисячі) * А1 (умовна вартість одного долара США (середньозважена, продаж) в українській гривні згідно міжбанківського валютного курсу, що зафіксований на сайті на день виставлення рахунку).

Оплата послуг, вказаних в контракті, здійснюється замовником згідно з рахунком на оплату, який надається виконавцем не пізніше 15 числа за послуги, що надаються в поточному місяці. Замовник зобов'язаний сплатити рахунок до 25 числа поточного місяця або у перший банківський день після вказаної дати, якщо 25 число є вихідним днем шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця в національній валюті України (п. п. 2.3, 2.4 контракту).

За умовами п. 2.5 контракту на виконавця покладено обов'язок складати та підписувати Акти здачі - приймання наданих послуг та передавати їх замовнику для підписання та оформлення, щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, за поточний місяць рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а скан-копію надавати електронною поштою. Замовник повинен підписати та оформити акт не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та один примірник акта повернути на адресу виконавця рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також скан-копію акта на електронну адресу. У випадку, якщо акт не буде підписаний замовником у вказаний термін або виконавцю не буде надіслано обґрунтованої письмової відмови від підписання акта, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином та прийнятими замовником в повному обсязі.

Контракт укладений строком до 01.09.2019 року включно, а в частині розрахунків між сторонами - до повного погашення замовником заборгованості та штрафних санкцій, нарахованих виконавцем (п. 11.1 контракту).

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, на виконання умов даного контракту, у період з вересня по жовтень 2017 позивач надав відповідачу обумовлені контрактом послуги з технічного забезпечення супутникової передачі ТВ сигналу телевізійного каналу через супутник АМОS-7 на загальну суму 210 371,20 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 30.09.2017 на суму 103940,00 грн. та № 2 від 31.10.2017 на суму 106431,20 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Про виконання позивачем своїх зобов'язань за контрактом №8/2017 з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник АМОS-7 , свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даного контракту.

Позаяк, відповідач в порушення умов контракту, свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг на підставі виставлених позивачем у відповідності до п. 2.3 контракту рахунків № 01-ЮФ2017 від 05.09.2017 (за вересень 2017) на суму 103 940,00 грн. та № 02-ЮФ2017 від 10.10.2017 (за жовтень 2017) на суму 106 431,20 грн., не здійснив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за надані послуги в сумі 210 371,20 грн., яка і заявлена до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.3 контракту сторони визначили, що замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг за наданими виконавцем рахунками на оплату до 25 числа поточного місяця або у перший банківський день після вказаної дати.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами контракту послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 210 371,20 грн. основного боргу.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.

Пунктом 6.1 контракту сторони погодили, що у випадку прострочення замовником будь-яких грошових зобов'язань більше ніж на 5 банківських днів, за вимогою виконавця, замовник сплачує штрафні санкції (пеню) за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані ним послуги більше ніж 5 банківських днів, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.1 контракту, позивачем нараховано за період з вересня 2017 по лютий 2018 та заявлено до стягнення пеню в сумі 23907,40 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в сумі, за розрахунком суду, 21904,88 грн., оскільки позивач здійснюючи розрахунок пені за період з 26.09.2017 по 26.10.2017 виходив із загальної суми боргу 210371,20 грн., в той час як строк оплати за послуги надані в жовтні 2017 на цей час ще не настав.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано за період з 26.09.2017 по 21.02.2018 та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2559,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 14247,31 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд також прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в сумі, за розрахунком суду, 2313,89 грн. - 3% річних та 10437,50 грн. - інфляційних втрат, оскільки позивач здійснюючи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 26.09.2017 по 26.10.2017 виходив із загальної суми боргу 210371,20 грн., в той час як строк оплати за послуги надані в жовтні 2017 на цей час ще не настав. Також при розрахунку інфляційних втрат позивачем не було враховано, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в сумі 10 437,50 грн., 3% річних в сумі 2313,89 грн. та пеня в сумі 21904,88 грн., в іншій частині позовних вимог позивачу належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом участі у судовому засіданні.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також зважаючи на помилки, які допустив позивач під час проведення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 3675,41 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 202, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1 . Позовні вимоги Державного підприємства Укркосмос до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ФЕШН" про стягнення 251 084,91 грн. задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ФЕШН" (03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, ідентифікаційний код 37506798) на користь Державного підприємства "Укркосмос" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, офіс 210, ідентифікаційний код 24381357) основний борг в розмірі 210371 (двісті десять тисяч триста сімдесят одну) грн. 20 коп.; пеню в розмірі 21904 (двадцять одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 88 коп.; 3% річних в розмірі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) грн. 89 коп., інфляційні втрати в розмірі 10437 (десять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 41 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.05.2018.

Суддя Т.В.Васильченко