Постанова

від 10.05.2018 по справі 918/929/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Справа № 918/929/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. (повний текст складено 12.02.2018р.) у справі №918/929/17 (суддя Марач В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН"

до Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради,

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненської міської ради,

про визнання договору укладеним

за участі представників:

прокурор (скаржник) - Прищепа О.М. (посвідчення №049104 від 22.01.2018р.);

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 11.04.2018р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №б/н від 10.05.2018р.);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. у справі №918/929/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН" до Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненської міської ради, про визнання договору укладеним.

Визнано Договір №1/17 про організацію будівництва багатоквартирного житлового будинку секційного типу з приміщеннями громадського призначення в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН" укладеним з дня набрання рішенням законної сили у редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення. Стягнуто з Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН" 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Рівненської області звернувся в інтересах третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненської міської ради до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 122-131).

Прокурор звертає увагу, що постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2017р. у справі №918/409/16 задоволено позов першого заступника прокурора області в інтересах Рівненської міської ради до Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН", скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийнято нове рішення про визнання недійсним договору №12 від 01.12.2014р. Інші конкурси з визначення інвесторів щодо забудови земельної ділянки в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному Рівненською міською радою не проводились, відповідно ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН" переможцем не визначався.

Отже, ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН", як переможець конкурсу з вибору інвесторів, своє право на укладення інвестиційного договору реалізував шляхом укладення, протягом 10 робочих днів після завершення конкурсу, договору №12 від 01.12.2014р. про організацію будівництва багатоквартирного житлового будинку в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному. У той же час, ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН", будучи обізнаним про постановлення вказаного судового рішення від 02.11.2017р., 15.12.2017р. звертається до Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради з пропозицією укладення спірного договору №1/17, знову обґрунтовуючи свою позицію протоколом засідання депутатської комісії з питань залучення інвесторів у будівництво об'єктів житла, соціально-культурної сфери та інженерних мереж в м.Рівному, яке оформлено протоколом від 18.11.2014р.

Прокурор також стверджує, що спірний договір містить елементи різних договорів, а саме: інвестиційного та договору про спільну діяльність.

В силу закону, право на забудову земельної ділянки належить її власнику - Рівненській міській раді та орендарю - Управлінню капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, які вправі виступати замовником будівництва і, як замовник будівництва, повинні виконати усі передбачені законом дії, у тому числі прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт і зареєструвати право власності на цей об'єкт. У той же час, умови спірного договору фактично спрямовані лише на набуття ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН", а не землекористувачем чи Рівненською міською радою, майнових прав на об'єкт будівництва та, в подальшому, права власності на нього.

Прокурор також стверджує, що положення договору не містять жодних результатів інвестиційної діяльності для управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради чи для Рівненської міської ради, що суперечить вимогам ст.ст.1, 2 Закону України Про інвестиційну діяльність .

Покладення, згідно п.10.1 Договору, обов'язку щодо сплати пайової участі на Інвестора підтверджує, що управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради самоусунулось від реалізації своїх прав не лише як землекористувача, але й як замовника будівництва, передавши свої повноваження ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН".

Апелянт стверджує, що здійснення ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН" благоустрою прибудинкової території новобудови є, відповідно до ст.36 Закону України Про благоустрій населених пунктів , його обов'язком, який передбачено законом, а відтак не може вважатись результатами інвестиційної діяльності за спірним Договором.

Прокурор вважає, що Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради фактично делегувало ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН" свої права не лише як замовника будівництва, але й як землекористувача, оскільки пунктом 6.2.7 Договору передбачено, що Інвестор зобов'язується компенсувати Замовнику орендну плату за земельну ділянку, а також інші витрати, понесені Замовником при виконанні Договору.

Отже, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради безпідставно, без дозволу Рівненської міської ради, зокрема, за відсутності відповідного рішення Рівненської міської ради, розпорядилось земельною ділянкою шляхом передачі її, як вклад в спільну діяльність з ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН".

Водночас, використання земельної ділянки самим користувачем - Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради з установленою метою не здійснюється, а фактично право користування земельної ділянки передані іншому суб'єкту господарювання за оспорюваним договором як внесок у спільне зведення сторонами об'єкта будівництва без згоди на це власника земельної ділянки.

Прокурор, з огляду на викладене, вважає договір №1/17 від 15.12.2017р. про організацію будівництва багатоповерхового житлового будинку секційного типу з приміщеннями громадського призначення в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному таким, що суперечить вимогам ст.ст.1130-1132 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2 Закону України Про інвестиційну діяльність , ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст.120, 123, 124 Земельного кодексу України.

Також, посилається на правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постанові від 30.03.2016р. у справі №921/293/15, викладену в постанові від 20.06.2017р. у справі №920/1086/16, викладену в постанові від 02.11.2017р. у справі №918/409/16.

Вважає, що Рівненською міською радою, яка в силу вимог ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування є представницьким органом територіальної громади і повинна діяти в їх інтересах, незважаючи на невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства, підтримано позовні вимоги та не вжито заходи щодо оскарження рішення господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. в апеляційному порядку, що свідчить про неналежне здійснення покладених на неї законодавством обов'язків. Тому, прокуратура області дійшла висновку про необхідність захистити інтереси держави в особі Рівненської міської ради в судовому порядку вступивши у справу шляхом внесення апеляційної скарги.

Прокурор, посилаючись на ст.ст.14, 111-1 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст.203, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2 Закону України Про інвестиційну діяльність , ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст.53, 191, 253, 256, 254, 258, 275, 277 ГПК України, просить суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. у справі №918/929/17, прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Також, прокурор клопотався про поновлення строку на апеляційне провадження.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2018р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за скаргою Заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. у справі №918/929/17, розгляд скарги призначено на 10 травня 2018р. об 14:30 год. в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

24.04.2018р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника ТОВ ЮРИСТ-КРІОН надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (вх.№12714/18).

Позивач вважає, що твердження прокурора про відсутність у позивача права на визнання інвестиційного договору дійсним в судовому порядку, суперечить фактичним обставинам справи та приписам статей 15,16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.

Зазначає, що керуючись статтею 244 Цивільного кодексу України, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, як замовник будівництва, делегував ТОВ ЮРИСТ-КРІОН свої повноваження щодо укладання договорів з Генеральним проектувальником на виконання проектних робіт по Об'єкту та з Генеральним підрядником на виконання робіт з будівництва Об'єкта (пункти 2.2. та 6.2.8. оскаржуваного інвестиційного договору).

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради не вносило змін до містобудівної документації щодо замовника будівництва призначення в районі вулиць Соборної та Корольова в м.Рівному.

Звертає увагу, що земельна ділянка (кадастровий номер 5610100000:01:001:0099), розташована в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному не може бути передана у користування або власність ТОВ ЮРИСТ-КРІОН , як до моменту завершення реалізації інвестиційного договору, так і після його реалізації.

Зазначає, що з положень оспорюваного інвестиційного договору не вбачається, що цей договір є правовстановлюючим документом на зазначену земельну ділянку, отже, отримання земельної ділянки у користування буде відбуватись після завершення будівництва на підставі чинного законодавства України.

Вважає, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що положення інвестиційного договору не є підставою для автоматичного, тобто, поза передбаченою законодавством процедурою, набуття інвестором права власності на земельну ділянку.

Стверджує, що спірний інвестиційний договір не суперечить нормам чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов і визнав його укладеним.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі - Рівненської міської ради, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 09 грудня 2018 року - без змін.

04.05.2018р. (вх.№13448/18) на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від начальника Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (вих.№01-15/210 від 03.05.2018р.).

У відзиві зазначає, що дії Управління капітального будівництва були спрямовані на реалізацію свого права забудови земельної ділянки (кадастровий номер 5610100000:01:001:0099) саме як користувача земельної ділянки.

Вважає невірними доводи прокуратури Рівненської області щодо самоусунення Управління капітального будівництва міськвиконкому від виконання функцій замовника будівництва та землекористувача шляхом передачі своїх прав ТОВ ЮРИСТ-КРІОН .

Також вважає, що укладений спірний договір не є підставою для автоматичного набуття інвестором права на земельну ділянку, оскільки підпунктом 4.5 пункту 4 спірного договору передбачено тільки зобов'язання відмовитися від оренди земельної ділянки на користь експлуатуючої організації після завершення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку.

Факт завершення багатоквартирного житлового будинку не зумовлює автоматичне виникнення в осіб речових прав на відповідну земельну ділянку. До моменту прийняття Рівненською міською радою рішення про надання в постійне користування Організації співвласників багатоквартирного житлового будинку відповідної земельної ділянки, таке право в Організації співвласників багатоквартирного житлового будинку не виникне.

Звертає увагу, що з огляду на вимоги ст.42 Земельного кодексу України, законодавством гарантоване право співвласників багатоквартирного житлового будинку або Організації співвласників багатоквартирного житлового будинку набути у власність чи постійне користування земельну ділянку, на якій розташований такий будинок. Набуття такого права є законним.

Визначаючи цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0072, і в подальшому земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0099, - для житлової забудови, територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради передбачала наступне набуття прав на відповідну земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, умови спірного договору не передбачають перехід права власності на земельну ділянку до інвестора (позивача).

Також, відповідач зазначає, що положеннями спірного договору вбачається обов'язок Інвестора виконати зобов'язання до договором пайової участі у розвитку інфраструктури м. Рівного та вказана дія не розцінюється як результат інвестиційної діяльності у розумінні Закону України Про інвестиційну діяльність .

Державна реєстрація речових прав ТОВ ЮРИСТ-КРЮН на земельну ділянку не здійснювалась. Крім того, відсутні правові підстави для проведення такої реєстрації. У ТОВ ЮРИСТ-КРЮН будь-яких речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:001:0099 - не виникає.

Відповідач звертає увагу, що Рівненська міська рада була залучена до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Представник Рівненської міської ради здійснював представництво інтересів в суді за довіреністю та був присутній на усіх судових засіданнях, брав участь у проведенні спільних нарад, за результатами яких подано відзив про визнання позовних вимог, оскільки Рівненська міська рада дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача - ТОВ ЮРИСТ-КРІОН як таких що не порушують її права.

Таким чином, і Управління капітального будівництва міськвиконкому і Рівненська міська рада, керуючись ст.191 Господарського процесуального кодексу України, визнали позовні вимоги.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції було належним чином досліджено всі наявні докази по справі, заслухано думку представників сторін та перевірено, що визнання вказаного позову, а саме визнання спірного договору не порушує права та не суперечить інтересам сторін, позовні вимоги є обґрунтованими та законними; при цьому, в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б спростували факти, викладені у рішенні суду першої інстанції, рішення прийняте на підставі та в межах чинного законодавства, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. у справі №918/929/17 - без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 10.05.2018р. апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Представник позивача та відповідача заперечили проти вимог апеляційної скарги прокурора та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Представник третьої особи - Рівненської міської ради у судове засідання не з'явився, хоч був повідомлений у встановленому законом порядку (арк.справи 153), що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Рішенням Рівненської міської ради від 26.10.2006р. №314 "Про створення депутатської комісії з питань залучення інвесторів у будівництво об'єктів житла, соціально-культурної сфери та інженерних мереж у місті Рівному та затвердження Положення про діяльність цієї комісії" затверджено відповідне Положення.

Рішенням Рівненської міської Ради від 28.12.2006р. №463 до вищенаведеного рішення були внесені зміни шляхом викладення Положення про діяльність комісії з питань визначення інвесторів у будівництво об'єктів житла, соціально-культурної сфери та інженерних мереж у місті Рівному у новій редакції (арк.справи 26-32).

Згідно п.2 зазначеного Положення Управлінню капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради надані повноваження щодо підготовки проведення конкурсів з вибору інвесторів, укладання інвестиційних угод, контролю за виконанням умов інвестиційних угод та технічним наглядом у процесі будівництва.

Відповідно до п.4.2. Положення Управлінням капітального будівництва у газеті "7 днів" було розміщено оголошення про проведення конкурсу із вибору інвестора щодо забудови земельної ділянки в районі вулиць Соборної-Корольова у місті Рівному.

Позивачем була надана пропозиція щодо забудови земельної ділянки в районі вулиць Соборної-Корольова у місті Рівному та інші документи передбачені п.4.3. Положення.

За змістом п.4.5. Положення рішення про проведення конкурсу та затвердження переможця конкурсу приймає Комісія, відповідно до зазначеного Положення, яке оформляється протоколом.

18.11.2014р. депутатською інвестиційною комісією було проведено конкурс на визначення інвестора щодо забудови земельної ділянки в районі вулиць Соборної-Корольова у місті Рівному, за результатами якого переможцем стала пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН".

Зазначеним протоколом засідання депутатської інвестиційної комісії від 18.11.2014р. Управлінню капітального будівництва було доручено укласти відповідний інвестиційний договір з ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН". Відповідно до протоколу вбачається, що до обов'язкових умов інвестиційної угоди було віднесено, зокрема, освоєння коштів на будівництві до 1 млн. гривень в квартал, погашення заборгованості Управління капітального будівництва за відведення та користування земельною ділянкою та ведення технічного нагляду за Управлінням капітального будівництва з оплатою в розмірі 2,5% від вартості виконаних робіт.

Згідно п.5.1 Положення про Комісію, на підставі висновку Комісії Управління укладає інвестиційну угоду. Інвестиційна угода готується на основі Типової інвестиційної угоди із зазначенням обов'язкових та додаткових зобов'язань інвестора. Остаточний текст угоди затверджується на засіданні комісії, що проводиться не пізніше 10 робочих днів після проведення конкурсу.

15.12.2017р. ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН" було передано Управлінню капітального будівництва проект Договору №1/17 про організацію будівництва багатоквартирного житлового будинку секційного типу з приміщеннями громадського призначення в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному (арк.справи 16-23).

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення процедури врегулювання спору за участю судді, під час провадження господарським судом Рівненської області, Управління капітального будівництва визнало позов вказуючи на те, що умови спірного договору не порушують прав та законних інтересів територіальної громади міста Рівного, спрямовані на досягнення соціального ефекту (результат інвестиційної діяльності Інвестора). Відтак, просив суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі (арк.справи 78-81).

Відповідач, в обґрунтування мотивів визнання позову, зазначив наступне:

18.11.2014р. депутатською інвестиційною комісією, керуючись Положенням про діяльність комісії з питань визначення інвесторів у будівництво, об'єктів житла, соціально - культурної сфери та інженерних мереж у місті Рівному (затверджене рішенням Рівненської міської ради № 463 від 28.12.2006р.) (далі - Положення), проведено конкурс щодо забудови земельної ділянки в районі вулиць Соборної - Корольова у місті Рівному, за результатами якого переможцем визнано пропозицію ТОВ "Юрист-Кріон". Вказане рішення інвестиційної комісії оформлене протоколом від 18.11.2014р., що затверджений головою депутатської інвестиційної комісії - міським головою ОСОБА_3.

Таким чином, укладання інвестиційного договору між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН" погоджено Рівненською міською радою.

15.12.2017р. позивачем надіслано лист з пропозицією підписати наданий Договір №1/17 про організацію будівництва багатоквартирного житлового будинку в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному (далі - Договір). УКБ міськвиконкому листом від 20.12.2017р. №01-19/395 відмовилось укласти Договір з позивачем.

Відповідно до положень спірного договору, будівництво житлового будинку здійснюється УКБ міськвиконкому на земельній ділянці (кадастровий номер 5610100000:01:001:0099; цільове призначення: для іншої житлової забудови), право користування на яку належить Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі рішення Рівненської міської ради від 25.09.2014р. №4527, а також рішення Рівненської міської ради від 20.08.2015р. №5636 та Договору оренди землі від 20.04.2015р.

Метою спірного договору є інвестування Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН" будівництва багатоповерхового житлового будинку секційного типу з приміщеннями громадського призначення в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному.

Положеннями спірного договору передбачено, що земельна ділянка (кадастровий номер 5610100000:01:001:0099) використовується Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради в межах її цільового призначення.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що тестування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею вказаного Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Так, 17.04.2015р. УКБ міськвиконкому отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки м.Рівне, в районі вулиць Соборної та Корольова №01-М/49 по об'єкту "Будівництво житлового кварталу в районі вулиць Соборна та Корольова в м.Рівне, І черга та будівництва (Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями).

20.04.2016р. УКБ міськвиконкому укладено договір №0104 на виконання проектних робіт, за яким Замовник (УКБ міськвиконкому) доручає, а Виконавець (ПП "Ремтехбуд") приймає на себе зобов'язання з виготовлення робочого проекту по об'єкту: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в районі вулиць Соборна та Корольова в м.Рівне" в складі стадії "Р" (Робоча документація).

На підставі клопотання УКБ міськвиконкому, Технічного завдання, затвердженого представником замовника (УКБ міськвиконкому) та договору між УКБ міськвиконкому з ПП "Рівнебудземпроектсервіс" на виконання робіт, у відповідності до положень ст.56 Закону України "Про землеустрій" ПП "Рівнебудземпроектсервіс" було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,0539 га, що перебувала в оренді Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради іншої житлової забудови - 02.07 (для будівництва та обслуговування житлового кварталу, з правом укладання договору суборенди) в м. Рівному в районі вулиць Соборної та Корольова, на земельні ділянки: ділянка №1 - площею 1,6052 га, ділянка №2 - площею 0,4487 га.

Вказана Технічна документація містила План розподілу земельної ділянки площею 2,0539га (кадастровий номер 5610100000:01:001:0072), що знаходився в оренді Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради для будівництва та обслуговування житлового кварталу в районі вулиць Соборна та Корольова у м.Рівне.

У зв'язку із зміною параметрів земельної ділянки УКБ міськвиконкому 19.12.2017р. отримано містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва "Будівництво багатоповерхового житлового будинку секційного типу з приміщеннями громадського призначення" №51-М/49.

Дані дії УКБ міськвиконкому спрямовані на реалізацію свого права забудови земельної ділянки (кадастровий номер 5610100000:01:001:0099) саме як користувача земельної ділянки.

Вважаємо, що укладений спірний договір не є підставою для автоматичного набуття інвестором права на земельну ділянку, оскільки підпунктом 4.5 пункту 4 спірного договору передбачено тільки зобов'язання замовника відмовитися від оренди земельної ділянки на користь експлуатуючої організації після завершення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною 2 ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, статтею 42 Земельного кодексу України передбачено три варіанти набуття речових прав на земельну ділянку, на який розташований багатоквартирний житловий будинок: 1) земельна ділянка надається в постійне користування підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють управління цими будинками; 2) земельна ділянка передається безоплатно у власність співвласникам багатоквартирного будинку; 3) земельна ділянка передається в постійне користування співвласникам багатоквартирного житлового будинку.

Враховуючи вказану норму Земельного кодексу України, організація, яка здійснюватиме управління будинком, збудованим на підставі Договору, або співвласники цього будинку (власники квартир та нежитлових приміщень) в будь-якому разі отримують право звертатись до Рівненської міської ради з відповідним клопотанням про надання земельної ділянки на одній із підстав, передбачених ст. 42 Земельного кодексу України. Таке право є гарантованим.

Разом з тим, у зв'язку з відсутністю встановленого порядку станом на даний час, ч.2 ст.42 Земельного кодексу України не може бути застосована на практиці, і отже єдиним потенційним землекористувачем земельної ділянки під багатоквартирним житловим будинком може бути лише ОСББ.

На підставі ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, факт завершення багатоквартирного житлового будинку не зумовлює автоматичне виникнення в осіб речових прав на відповідну земельну ділянку. Особи, визначені у ст.42 Земельного кодексу України отримують право звернутись до уповноваженого органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання у власність чи користування такої земельної ділянки.

До моменту прийняття Рівненською міською радою рішення про надання в постійне користування ОСББ відповідної земельної ділянки, таке право в ОСББ не виникне.

Визначаючи цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0072, і в подальшому земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0099, - для житлової забудови, територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради передбачала наступне набуття прав на відповідну земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, умови спірного договору не передбачають перехід права власності на земельну ділянку до Інвестора (позивача).

Відповідно до протоколу засідання депутатської інвестиційної комісії від 18.11.2014р. на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН" покладалися наступні інвестиційні обов'язки: освоювати кошти на будівництві до 1 млн. гривень в квартал; погашення заборгованості Управління капітального будівництва за відведення та користування земельною ділянкою; сплачувати Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради 2,5% від вартості виконаних робіт за ведення технічного нагляду. Вказані зобов'язання передбачені положеннями підпунктів 6.2.6 та 6.2.7 пункту 6 спірного Договору.

Положеннями спірного договору вбачається обов'язок Інвестора виконати зобов'язання до договором пайової участі у розвитку інфраструктури м. Рівного.

Також, згідно положень підпункту 6.2.10 пункту 6 та 6.1.4.(6) пункту 6 спірного Договору, при виконанні інвестором спірного договору буде досягнуто соціального ефекту, територіальна громада міста Рівного додатково, як результат інвестиційної діяльності, отримає у власність майданчик для відпочинку, ігровий майданчик для дітей, майданчик для зайняття фізичною культурою та їх обладнання, а також під'їзду дорогу з тротуарами.

Управління капітального будівництва вважає, що умови спірного договору не порушують прав та законних інтересів територіальної громади міста Рівного, спрямовані на досягнення соціального ефекту (результат інвестиційної діяльності Інвестора), а тому позовні вимоги Позивача визнало у повному обсязі (арк.справи 78-81).

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа - Рівненська міська рада, під час процедури врегулювання спору за участю судді, зазначила, що укладання інвестиційного договору між позивачем та відповідачем погоджено Рівненською міською радою. Разом з тим, Рівненська міська рада вважає, що крім пайової участі інвестора у розвитку інфраструктури м. Рівного, відповідно до положень п.п.6.2.10 та 6.1.4. п.6 спірного Договору, територіальна громада міста Рівного додатково отримає інвестиційний дохід від виконання інвестором спірного Договору, а саме: отримання у власність, майданчик для зайняття фізичною культурою та їх обладнання, а також під'їзду дорогу з тротуарами. Таким чином, вважає позовні вимоги ТОВ "ЮРИСТ-КРІОН" обґрунтованими (арк.справи 94, 95).

Розглянувши доводи апеляційної скарги прокурора, відзивів позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Положеннями ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Положеннями статті 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Згідно ч.3 ст.184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Частинами 1, 2 та 4 статті 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заяву про визнання позову №01-19/57 від 02.02.2018р. підписано повноважною особою Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відзив, у якому третя особа зазначила про обґрунтованість позовних вимог, підписано повноважним представником Рівненської міської ради.

Колегія суддів, перевіривши клопотання відповідача та відзив третьої особи, дійшла висновку, що спірний інвестиційний договір не суперечить нормам чинного законодавства, а тому господарським судом Рівненської області правомірно прийнято заяви відповідача та третьої особи про визнання позову, і в результаті ухвалено рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИСТ-КРІОН".

При цьому, щодо твердження прокурора про відсутність у позивача права вимоги на укладання спірного договору, колегія суддів зазначає наступне.

Визнання недійсним рішення Рівненської міської ради від 26.10.2006р. №314 "Про створення депутатської комісії з питань залучення інвесторів у будівництво об'єктів житла, соціально-культурної сфери та інженерних мереж у місті Рівному та затвердження Положення про діяльність цієї комісії", а також рішення депутатської інвестиційної комісії, яке оформлено протоколом від 18.11.2014р., не були предметом спору у справі №918/409/16 та не визнавалися Вищим господарським судом України недійсними.

В матеріалах справи не містяться докази того, що рішення Рівненської міської ради від 26.10.2006р. № 314 "Про створення депутатської комісії з питань залучення інвесторів у будівництво об'єктів житла, соціально-культурної сфери та інженерних мереж у місті Рівному та затвердження Положення про діяльність цієї комісії, а також рішення депутатської інвестиційної комісії, яке оформлено протоколом від 18.11.2014р., є недійсними або скасовані в установленому порядку.

З огляду на зазначене, відповідач зобов'язаний виконати рішення депутатської інвестиційної комісії, яке оформлено протоколом від 18.11.2014р., шляхом укладання з позивачем інвестиційного договору.

Після визнання Вищим господарським судом України недійсним договору №12 про організацію будівництва багатоповерхового житлового будинку у районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному від 01.12.2014р., між позивачем і відповідачем, як суб'єктами інвестиційної діяльності, припинилися договірні відносини.

Позивач повторно надіслав відповідачу пропозицію укласти новий інвестиційний договір. Після отримання від відповідача відмови від укладання нового інвестиційного договору, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Тому, колегія суддів вважає, що позивач правомірно, на підставі положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, звернувся до суду про захист своїх прав.

Щодо твердження прокурора про порушення спірним інвестиційним договором приписів статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , колегія суддів зазначає наступне.

Факт здійснення саме Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненською міською радою забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0099 підтверджується містобудівними умовами і обмеженнями №01-М/49 від 17.04.2015р. (арк.справи 85), договором №0104 від 20.04.2016р. (арк.справи 82-84) на розробку робочого проекту по об'єкту будівництво багатоквартирного будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в районі вулиць Соборної та Корольова у місті Рівному в складі стадії Р (Робоча документація).

Згідно до вимог статті 244 Цивільного кодексу України, воля на вчинення правочинів може реалізовуватися самим учасником або за допомогою інших осіб - представників. Це відповідає загальним цивільно-правовим засадам здійснення суб'єктивних цивільних прав. Представник (повірений) зобов'язаний вчинити за договором доручення від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Таким чином, довіритель делегує повіреному свої повноваження щодо вчинення певних дій, результатом яких є виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків самого довірителя.

Керуючись зазначеною нормою, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, як замовник будівництва, делегував ТОВ ЮРИСТ-КРІОН свої повноваження щодо укладання договорів з Генеральним проектувальником на виконання проектних робіт по Об'єкту та з Генеральним підрядником на виконання робіт з будівництва Об'єкта (пункти 2.2. та 6.2.8. оскаржуваного інвестиційного договору).

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради не вносило змін до містобудівної документації щодо замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку секційного типу з вбудованими нежитловими приміщеннями в районі вулиць Соборної та Корольова у місті Рівному.

Щодо твердження прокурора, що спірний інвестиційний договір суперечить статтям 1, 2 Закону України Про інвестиційну діяльність та статтям 54, 124, Земельного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи в цій частині свою апеляційну скаргу прокурор стверджує, що умови спірного інвестиційного договору не містять жодних результатів інвестиційної діяльності для Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради та для Рівненської міської ради; умови спірного інвестиційного договору надають інвестору безперешкодну можливість набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою в порядку ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомості.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Як встановлено ч.1 ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях економіки та об'єкти власності.

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про інвестиційну діяльність", можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 за N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Для визнання оспорюваного договору недійсним прокурор має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права Рівненської міської ради.

Згідно підпункту 4.5 пункту 4 оскаржуваного договору після прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію Замовник зобов'язаний відмовитися від права оренди земельної ділянки на користь експлуатуючої організації.

Тобто, земельна ділянка (кадастровий номер 5610100000:01:001:0099), розташована в районі вулиць Соборної та Корольова в місті Рівному не може бути передана у користування або власність Товариству з обмеженою відповідальністю ЮРИСТ-КРІОН , як до моменту завершення реалізації інвестиційного договору, так і після його реалізації.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, з положень оспорюваного інвестиційного договору не вбачається, що цей договір є правовстановлюючим документом на зазначену земельну ділянку, отже, отримання земельної ділянки у користування буде відбуватись після завершення будівництва на підставі чинного законодавства України.

Положення інвестиційного договору не є підставою для автоматичного, тобто, поза передбаченою законодавством процедурою, набуття інвестором права власності на земельну ділянку.

Дохід відповідача від результатів інвестиційної діяльності визначений Протоколом засідання депутатської інвестиційної комісії від 18.11.2014р. у вигляді отримання від інвестора плати за ведення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва в розмірі 2,5% від вартості виконаних робіт (п.9.3 інвестиційного договору) та погашення інвестором відповідачу заборгованості за відведення та користування земельною ділянкою на якій знаходиться об'єкт інвестування (п.6.2.7 інвестиційного договору).

Крім цього, п.6.2.10 інвестиційного договору за результатами інвестиційної діяльності передбачається отримання у власність Рівненською міською радою об'єктів соціально-культурної сфери та інженерних мереж, які не віднесені Протоколом засідання депутатської інвестиційної комісії від 18.11.2014р. до обов'язкових умов інвестиційної угоди.

З огляду на зазначене, твердження прокурора, що умови інвестиційного договору не містять жодних результатів інвестиційної діяльності для Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та для Рівненської міської ради, є помилковими.

Як встановлено ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 09.02.2018р. у справі №918/929/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.05.2018р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мамченко Ю.А.