П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/184/18
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
14 травня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16806" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (повний текст якої складено 14 березня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16806" до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
у січні 2018 року позивач - ПрАТ "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16806" звернулося до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області №№17-П/с, 18-П/с, 19-П/с від 28.02.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №№206/ГП, 207/ГП, 208/ГП від 29.09.2016.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205 КАС України.
Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем було повідомлено про неможливість прибути в судове засідання його представника, у зв'язку із чим висновок суду першої інстанції стосовно повторної неявки в судове засідання без поважних причин є безпідставним.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 304 КАС України.
Сторони, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України відповідно до ухвали від 10 травня 2018 року.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 відкрито провадження у справі №822/184/18 за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 05.03.2018 суд задовольнив клопотання представника позивача голови правління ПрАТ "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16806" ОСОБА_2 про відкладення справи і призначив наступне судове засідання на 14.03.2018.
14.03.2018 представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши через канцелярію суду клопотання, в якому вказано, що представник позивача - ОСОБА_3 у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я не може брати участі в судовому засіданні і тому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
При прийнятті оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 05.03.2018 і повторно 14.03.2018 у судові засідання повноважного представника не направив, тобто не з'явився без поважних причин, так як не надав жодних об'єктивних доказів неможливості направити свого представника, а тому наступає наслідок визначений ст. 240 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У п. 8 ст. 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
В силу вимог ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Обґрунтовуючи поважність неприбуття представника позивача у судове засідання, призначене на 14 березня 2018 року, апелянт зазначає, що у представника позивача - ОСОБА_3 раптово погіршився стан здоров'я, а тому на момент подання клопотання у сторони позивача ще не було належних доказів на підтвердження вказаної обставини.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що суд може залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності певних умов, а саме: якщо особа повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, повторно не прибула у судове засідання без поважних причин і не заявила про розгляд справи за її відсутності, або ж або не повідомила про причини неявки.
У даному випадку, під повторністю неприбуття в судове засідання необхідно розуміти саме послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представників двічі чи більше разів. При цьому, якщо неприбуття в судове засідання чергується із поданням заяви про повідомлення стороною про причини неявки в судове засідання, що мало місце у даному випадку, то таке неприбуття в судове засідання не вважається повторним.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, зважаючи на викладене, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За таких обставин, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16806" задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Хмельницьке автотранспортне підприємство 16806" до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 травня 2018 року.
Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2018 |
Оприлюднено | 16.05.2018 |
Номер документу | 73938157 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні