Постанова

від 23.04.2018 по справі 904/8905/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8905/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк",

відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп",

відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ",

відповідач 3 - приватне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ",

відповідач 4 - товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВ РЕСУРС ГРУП",

відповідач 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна",

треті особи без самостійних позовних вимог: 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест"; 2. товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб",

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 14.11.2017

у складі колегії суддів: Кощеєва І.М. (головуючого), Кузнецова В.О., Чус О.В.

у справі № 904/8905/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до відповідачів: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп"; 2. товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД "САЛТІВСЬКИЙ"; 3. приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ"; 4. товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ РЕСУРС ГРУП"; 5. товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна"

за участю третіх осіб без самостійних позовних вимог: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест"; 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб"

про звернення стягнення на заставлене майно, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 (суддя Манько Г.В.) у справі № 904/8905/17 заяву публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про забезпечення позову задоволено у повному обсязі. Вжито заходи до забезпечення позову, в межах суми позову у розмірі 27 508 486,00 грн, шляхом накладення арешту на заставлене майно, що належить відповідачам на праві власності, згідно переліку зазначеного в оскаржуваній ухвалі, а також шляхом заборони відчужувати та/або вчиняти дії щодо переходу права на дане рухоме майно. Вжито заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майнові права за Договором застави від 24.01.2017 № 14.04-592/7.2-82/ЗМП, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна", а саме за Контрактом поставки від 01.11.2016 № КП01/11/2016 в розмірі 435 000,00 грн, укладеним між заставодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТА", а також шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" відчужувати та/або вчиняти дії щодо відступлення права вимоги за даним Контрактом поставки від 01.11.2016 № КП01/11/2016. Передано майно, на яке накладено арешт, на відповідальне зберігання публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".

Короткий зміст позовних вимог і рішення судів першої та апеляційної інстанції

2. Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Як увбачається зі змісту апеляційної скарги, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивовано важким фінансовим станом скаржника, у зв'язку з чим йому досить складно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 у справі № 904/8905/17 повернуто без розгляду.

4. Вказана ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що на дату звернення з апеляційною скаргою скаржником не доведено, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

5. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції 15.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" звернулося із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17, в якій просило ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 скасувати, а справу передати на розгляд Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

6. Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 є безпідставною, необґрунтованою, такою, що прийнята за неповного з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для розгляду спору, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Сторони не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

8. 15.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" звернулось до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17.

9. 03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 904/8905/17 Господарського суду Дніпропетровської області разом з вказаною касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/8905/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 14.02.2018.

11. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/8905/17 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

15. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

16. Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

17. Як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду апеляціної інстанції, скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у даній справі.

18. Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

19. Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

20. За вимогами п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

22. При цьому, вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, водночас, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 32, 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

24. Як зазначено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Агро-Весна" в обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору зіслалося на тяжке фінансове становище, зумовлене курсовими коливаннями валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації в цілому, внаслідок чого прибутки товариства від господарської діяльності значно скоротились. Однак, заявником не було подано доказів на підтвердження обставин свого скрутного фінансового становища, який перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

25. Суд апеляційної інстанції зазначив, що такими доказами, зокрема, могли б бути документи фінансово-господарської діяльності підприємства, довідки установ банку про недостатність коштів на рахунках тощо.

26. Однак, як встановлено апеляційним судом, скаржником не надано жодних доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), які б підтверджували його тяжкий матеріальний стан, відтак, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про те, що апеляційним судом не було надано належної правової оцінки обставинам про відсутнісь у ТОВ "Агро-Весна" можливості сплатити судовий збір є необгрутованими та такими, що не відповідають всановленим судом апеляційної інстанції обставинам у справі.

27. До того ж, згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

28. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що надавши належну оцінку доводам заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

29. Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

30. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

31. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

32. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

33. Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

34. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

35. Таким чином, наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи до апеляційного господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.

36. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування немає.

38. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко