Постанова

від 08.05.2018 по справі 809/1871/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1574/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі від 05 лютого 2018 року (суддя - Микитюк Р.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства Савчук про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 23539,78 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 28.12.2017 звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства Савчук про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21415,38 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2124,40 грн.

На адресу суду першої інстанції 02.02.2018 від представника позивача надійшла заява, згідно якої у зв'язку з повною сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач просив суд провадження у справі закрити та вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у справі №809/1871/17 провадження у справі в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - закрито. У задоволенні заяви в частині стягнення з відповідача судових витрат зі сплати позивачем судового збору в розмірі 1600 грн., - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача судових витрат зі сплати позивачем судового збору та постановити нову ухвалу, якою стягнути із відповідача відповідні судові витрати. У поданій апеляційній скарзі покликається на положення ст.140 КАС України, за змістом якої якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Відтак, вважає, що з огляду на той факт, що відповідачем кошти по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені були сплачені після подання позовної заяви до суду, то кошти зі сплати позивачем судового збору у відповідності до положень вищевказаної статті повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч.4 ст.229, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю передбачених чинним законодавством підстав для закриття провадження у розглядуваній справі та відсутністю підстав для відшкодування судових витрат зі сплати судового збору при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 1 ст.140 КАС України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Водночас, апеляційний суд акцентує увагу на положенні ч.2 ст.139 КАС України, згідно з яким при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє зробити висновок, що загальне правило розподілу витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.

У матеріалах справи відсутні докази того, що суб'єктом владних повноважень, здійснювалися витрати на залучення свідків та проведення експертиз, під час розгляду справи в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції, тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача Приватного підприємства Савчук - немає.

Підсумовуючи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року.