Постанова

від 14.05.2018 по справі 822/1012/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1012/18

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

14 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби про визнання протиправним та скасування пункту 4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

12 березня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби, в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2010 року ВП № 17010876, винесеної відділом державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Також просив розглянути справу за відсутності представника Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 21 квітня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О.М., вчинений виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення достроково на рухоме майно:

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2;

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун номер НОМЕР_4, які знаходяться за адресою: с. Пилипи-Олександрівські Віньковецького району Хмельницької області, що належать на підставі свідоцтв про реєстрацію машин, та на нерухоме майно:

- нежитлова будівля, гараж-склад, загальною площею - 370,2 кв.м. (триста сімдесят цілих дві десятих), що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1, що належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Віньковецької селищної ради 05 лютого 2008 року, за номером запису № 10, в реєстровій книзі №1 Приватному підприємству "Горизонт", код ЄДРПОУ 21329980, місцезнаходження якого: с.Пилипи - Олександрівські Віньковецького району Хмельницької області, вул. Фрунзе, 26.

Зазначене рухоме майно:

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2;

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун номер НОМЕР_4, на підставі договору застави посвідченого 24.05.2006 року, Стець О.М. приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу за № 2077, та на підставі Додаткового договору до договору застави посвідченого 24 травня 2006 року за реєстровим № 2077 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Стець О.М. передане у заставу Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль", місце знаходження якого: м. Xмельницький, вул. Грушевського 54, строк платежу за яким настане 24 травня 2009 року;

нерухоме майно:

- нежитлова будівля, гараж-склад, загальною площею - 370,2 (триста сімдесят цілих дві десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки посвідченого 22 квітня 2008 року державним нотаріусом Віньковецької державної контори Хмельницької області Макаровою Н.В. за реєстровим № 2271, передане в іпотеку ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" місцезнаходження якої: м. Хмельницький, вул. Грушевського 54, строк платежу за яким настане 24 травня 2009 року.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна та нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги " Райффайзен банк Аваль" у розмірі 60 025,00 грн., крім того, запропоновано стягнути з боржника 1000,00 грн. відшкодування внесеної за вчинення виконавчого напису плати.

Вказаний виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 850.

24 травня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (Заставодержатель) та ПП "Горизонт" (Заставодавець) було укладено договір застави.

Відповідно до підпункту 1.1 вказаного договору забезпечується заставою виконання "Заставодавцем" зобов'язань за кредитним договором № 010/08-11/8536 від 24 травня 2006 року, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю кредит у розмірі 220000,00 грн. у строк до 24 травня 2009 року, проценти по ньому у розмірі 17% річних, а також відшкодувати можливі витрати, згідно з кредитним договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Заставодавець передає в заставу Заставодержателю наступне майно:

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2;

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун номер НОМЕР_4.

07 червня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (Заставодержатель) та ПП "Горизонт" (Заставодавець) укладено додатковий договір до договору застави від 24 травня 2006 року. Пункт 1.1. договору викладено в такій редакції: "Відповідно до цього договору забезпечується заставою виконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором № 010/08-11/8536 від 24 травня 2006 року, та додаткової угоди до кредитного договору № 1 від 06 червня 2006 року, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю кредит у розмірі 520000,00 грн. у строк до 24 травня 2009 року, проценти по ньому у розмірі 17 % річних, а також відшкодувати можливі витрати, згідно з кредитним договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

22 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (Іпотекодержатель) та ПП "Горизонт" (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля, гараж-склад, загальною площею - 370,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

24 листопада 2017 року між ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав.

Відповідно до підпункту 1.1 вказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" передає, а ОСОБА_2 приймає права Іпотекодержателя за договором іпотеки від 22 квітня 2008 року, що укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та ПП "Горизонт".

30 січня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції Тиртишним О.В., при примусовому виконанні виконавчого напису № 850, виданого 21 квітня 2009 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 17010876, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 850, виданого 21 квітня 2009 року приватним нотаріусом Стець О.М. про стягнення 61025,00 грн. боргу. Вирішено накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, а саме:

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2;

- трактор марки Т-150К-09, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун номер НОМЕР_4;

- нежитлова будівля, гараж - склад, загальною площею - 370,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент повернення виконавчого документа стягувачу у межах зведеного виконавчого провадження перебували незавершені виконавчі провадження, а тому підстави для зняття арешту та скасування заходів примусового виконання щодо майна ПП "Горизонт" відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою , зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Згідно з частиною 6 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилучені та примусовій реалізації.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилучені та примусовій реалізації.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.

Колегією суддів встановлено, що 30 січня 2010 року по виконавчому провадженню №17010876 відділом державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 850 виданого 21 квітня 2009 року приватним нотаріусом Стець О.М. про стягнення на рухоме та нерухоме майно в зв'язку з несплатою боргу в сумі 61025,00 гривень по кредитному договору в користь ХОТ ВАТ "Райфайзен банк Аваль".

Пунктом 4 оскаржуваної постанови накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент повернення виконавчого документа стягувачу у межах зведеного виконавчого провадження перебували незавершені виконавчі провадження, тому підстав для зняття арешту та скасування заходів примусового виконання щодо майна ПП "Горизонт" у державного виконавця відсутні.

При цьому, колегія суддів не погоджується з посиланнями апелянта стосовно підстав для скасування пункту 4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2010 року ВП № 17010876, оскільки позивачем документально не підтверджено надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Таким чином, позивачем не надано доказів того, що приймаючи рішення по відкриття виконавчого провадження відповідач діяв протиправно порушуючи права чи інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена відповідно до частини 4 статті 272 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 травня 2018 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.