УХВАЛА
11 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/3717/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А.А.
на постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Колоколова С.І. - головуючого, Разюк Г.П., Принцевської Н.М. від 22 березня 2018 року та ухвалу Господарського суду Одеської області у складі Желєзної С.П. від 06 лютого 2018 року
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 916/3717/15
до товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія"
про стягнення 166 098 260, 15 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А.А. 10 квітня 2018 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06 лютого 2018 року у даній справі.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у № 916/3717/15 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 06 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року, задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; визнано наказ Господарського суду Одеської області від 16 лютого 2016 року по справі № 916/3715/15 про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія" на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованості за кредитом таким, що не підлягає виконанню.
Так відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Однак, ухвала про визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню до переліку таких ухвал не входить, а тому, відповідно, і не підлягає касаційному оскарженню.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Підсумовуючи Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 287, 293, 304, 314 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А.А. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06 лютого 2018 року у справі № 916/3717/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2018 |
Оприлюднено | 15.05.2018 |
Номер документу | 73939164 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні