Ухвала

від 07.05.2018 по справі 638/5199/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/756/18 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 638/5199/18 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участюсекретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2018 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018220480001557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволені клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018220480001557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України у зв`язку з тим, що слідчим не було доведено необхідності накладення арешту на майно, правових підстав для арешту, та не обгрунтовано наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2018 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого. Автор апеляційної скарги зазначає, що досудове розслідування розпочате за заявою ОСОБА_7 про те, що 17.04.2018 року невідомі особи чоловічої статі вивели із житлового будинку її колишнього чоловіка ОСОБА_8 та вивезли у невідомому напрямку, місцезнаходження якого на даний час не встановлено. Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ОСОБА_8 зареєстроване нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, житлових будинків, квартири, комплексу будівель складів, нежитлових будівель. Під час огляду житлового будинку ОСОБА_8 були виявлені банківські картки, що свідчить про те, що у останнього в банківських установах відкриті банківські рахунки. Крім того, були виявлені свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. У органу досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що вказане майно у цьому випадку може бути незаконно відчужене без добровільної згоди ОСОБА_8 , та йому буде завдано матеріальної шкоди. Прокурор посилається на необхідність збереження майна шляхом заборони його відчуження. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на необхідність накладення арешту на майно, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до наданих до суду матеріалів, 18.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що 18.04.2018 року до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від імені ОСОБА_9 , про те, що 17.04.2018 близько о 20.47 троє невідомих осіб чоловічої статті вивели із приміщення житлового будинку, за місцем мешкання її колишнього чоловіка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , посадили до салону автомобіля темного кольору, та увезли у невідомому напрямку. На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_8 не встановлено та не відомо. Допитані під час досудового розслідування родичі та знайомі ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , повідомили, що вони не знають, де в теперішній час знаходиться ОСОБА_17 , та зв`язку з ним не мають. При цьому свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 повідомили, що вивчали відеозапис з камер наружного спостереження будинку ОСОБА_8 , та бачили, як останнього невідомі виводили з будинку до автомобіля. Слідчий, вважаючи, що майно, яке відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №121257200 від 19.04.2018 належить на праві власності ОСОБА_8 може бути незаконно відчужене без добровільної згоди останнього та у зв`язку з чим йому буде завдано матеріальної шкоди, звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 170 КПК України. Проте, апеляційний суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Тобто положення вказаної статті передбачають можливість накладення арешту на майно у випадку лише доведеності органом досудового розслідування правових підстав для цього, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України. Натомість, слідчим у клопотанні таких підстав не зазначено, та не обґрунтовано яким же саме критеріям, передбаченим ст. 170 КПК України відповідає це майно, про що й зазначено в ухвалі слідчого судді, а міститься лише посилання, що не накладення арешту в майбутньому може спричинити шкоду ОСОБА_8 , та завдати труднощі в частині встановлення істини у кримінальному провадженні. Враховуючи наведене, те, що кримінальне провадження розслідується лише за фактом незаконного викрадення ОСОБА_8 , або позбавлення його волі, відомості щодо вчинення майнового злочину до ЄРДР не внесені, апеляційний суд в даному випадку не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора за її доводами, та приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою, що не позбавляє права сторону обвинувачення повторно звернутись до слідчого з клопотанням про арешт майна, навівши правові підстави для цього, які визначені у ст. 170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2018 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018220480001557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді