Ухвала

від 25.04.2018 по справі 759/11958/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 4-с/759/76/18

ун. № 759/11958/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Святошинський районний суд м.Києва в складі :

головуючого судді - П'ятничук І.В.,

при секретарі Немировській А.М., Медвідчук В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві в заявлених вимогах скаржник просить, поновити строк на оскарження постанов Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві. скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Ткачова А.В. від 08 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 50321336 про стягнення виконавчого збору, скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Ткачова А.В. від 08 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 50321336 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук В.О. від 14 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51803363.

В обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/11958/14-ц від 11 листопада 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року в розмірі 2 050 307,20 грн., пеню і 3% річних у розмірі 82 945,92 грн. та судовий збір 3 654,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 24 березня 2015 року. Ще з моменту подачі ПАТ ВТБ Банк позовної заяви (липень 2014 року), під час розгляду судової справи та після винесення рішення ОСОБА_1 та її представниками вчинялись дії щодо вирішення питання про погашення заборгованості за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року. Так, в ході тривалих переговорів з ПАТ ВТБ Банк , а в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг , якому банком було відступлено право вимоги за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року, прийнято рішення щодо наявної заборгованості за вказаним кредитним договором. Зокрема, 16 березня 2016 року між ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг , як Первісним кредитором в особі директора Байрачного О.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю Гельветика , як Нового кредитора , в особі ОСОБА_5, укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором №1Ф. Відповідно до вказаного Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє Право вимоги, а Новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги Ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Таким чином до ТОВ Гельветика перейшло право грошової вимоги до Боржника (ОСОБА_7) за Кредитними договорами (в тому числі №03.93/08 від 18.07.2008 року) по сплаті заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також інші права вимоги за Кредитними договорами і Договорами забезпечення. На підставі вказаного Договору ТОВ Гельветика сплатило ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг 1 202 000 (один мільйон двісті дві тисячі) гривень 00 копійок. Слід зазначити, що засновниками ТОВ Гельветика (ідентифікаційний код юридичної особи: 40292551) в рівних частках являється ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Враховуючи викладене вище, питання щодо повернення ПАТ ВТБ Банк , а в подальшому ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг , грошових коштів за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року, вирішено шляхом укладення 16 березня 2016 року Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором №1Ф та перерахування відповідних коштів на рахунок ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг . Разом з тим, від працівників банківської установи ОСОБА_1 стало відомо про те, що на один із її рахунків накладено арешт постановою державного виконавця. Про вказану ситуацію вона одразу повідомила своїх адвокатів, з метою з'ясування вказаної ситуації. Так, 15 січня 2018 року Святошинського районного управління юстиції у м. Києві подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відкритого щодо ОСОБА_1 Однак, тільки 18 січня 2018 р. у приміщенні відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві вдалось ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, відкритого щодо ОСОБА_1, що підтверджується наявною в матеріалах виконавчого провадження розпискою. З матеріалів виконавчого провадження № 51803363 стало відомо, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Маціборук В.О. винесено постанову від 14.08.2016р. про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №50321336 від 08.04.2016р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 213690,12 грн. З метою повного з'ясування обставин щодо відкриття відносно мене виконавчого провадження, в подальшому, 24.01.2018р. у відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ознайомились з матеріалами іншого виконавчого провадження № 50321336 у межах якого й було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Зокрема з матеріалів виконавчого провадження №50321336 стало відомо, що ПАТ ВТБ Банк наприкінці лютого 2016 року звернувся до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження на виконання рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/11958/14-ц (2/759/4467/14) за позовом ПАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. На підставі вказаної заяви державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Ткачовим А.В. 29 лютого 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50321336 та стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 2136907,12 грн. та надано строк до семи днів з моменту винесення постанови на самостійне виконання рішення суду. Також в матеріалах виконавчого провадження № 50321336 міститься лист за підписом державного виконавця Ткачова А.В. №748/13 датований також 29 лютим 2016 року, яким останній направив Банку та ОСОБА_1 копію постанови про відкриття провадження. Однак в матеріалах виконавчого провадження № 50321336 відсутні будь-яке підтвердження про отримання ОСОБА_1, як копії постанови про відкриття провадження, так і будь-яких інших документів. Більше того, ОСОБА_1 не було відомо про наявність будь-якого виконавчого провадження щодо мене, оскільки питання щодо повернення коштів за кредитним договором №03.93/08-КЛ від 18.07.2008 року нею було вирішено, шляхом укладення Договору про відступлення права вимоги. Враховуючи той факт, що з Банком, а в подальшому з ТОВ ФК Факторинг велись переговори, щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором, остання не могла й припустити, що Банк в обхід домовленостей про відступлення права вимоги за кредитним договором, паралельно звернеться до виконавчої служби, з метою стягнення заборгованості. Слід зазначити, що договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №03.93/08-КП від 18.07.2008р. було укладено 16 березня 2016 року не з Банком, а з компанією (ТОВ ФК Факторинг ), якій останнім було переуступлено вказану вимогу. Не маючи будь-якого підтвердження про те, що Боржником, отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 50321336, державним виконавцем Ткачовим А.В. 08 квітня 2016 року винесено постанову про стягнення з останньої виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Жодного підтвердження про отримання ОСОБА_1 копій вказаних постанов матеріали виконавчих проваджень також не містять. Згодом, на підставі заяви ПАТ ВТБ Банк від 02.06.2016р. державним виконавцем Ткачовим А.В. 13 липня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а постанови про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій винесено в окреме провадження. В подальшому, іншим державним виконавцем Маціборук В.О. 14 серпня 2016 року, на підставі постанови від 08.04.2016р. відкрито виконавче провадження №51803363 про стягнення виконавчого збору у розмірі 213690,12 грн. Як і у виконавчому провадженні № 50321336, так і у виконавчому провадженні №51803363 відсутні будь-які докази належного повідомлення, Боржника про наявність відкритих щодо неї виконавчих проваджень. Враховуючи той факт, що про відкриття виконавчого провадження №50321336 про стягнення з мене боргу у розмірі 2136907,12 грн. за рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі 759/11958/14-ц (пр. 2/759/4467/14) ОСОБА_1 належним чином повідомлена не була, а відтак не могла його виконати у строки вказані виконавцем у постанові. Однак, слід зазначити, що вказане рішення суду у справі 759/11958/14-ц (пр. 2/759/4467/14) виконано ОСОБА_1, шляхом укладення Договору про відступлення права вимоги, що свідчить про фактичне добровільне виконання судового рішення. Таким чином, у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Ткачова А.В. не було законних та обґрунтованих підстав для винесення постанов від 08.04.2016 про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій., а в подальшому і постанови про відкриття виконавчого провадження від №51803363 від 16.08.2016р. Згодом, на підставі заяви ПАТ ВТБ Банк від 02.06.2016р. державним виконавцем Ткачовим А.В. 13 липня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а постанови про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій винесено в окреме провадження. В подальшому, іншим державним виконавцем Маціборук В.О. 14 серпня 2016 року, на підставі постанови від 08.04.2016р. відкрито виконавче провадження №51803363 про стягнення виконавчого збору у розмірі 213690,12 грн. Як і у виконавчому провадженні № 50321336, так і у виконавчому провадженні №51803363 відсутні будь-які докази належного повідомлення, Боржника про наявність відкритих щодо неї виконавчих проваджень. Зважаючи той факт, що фактично про наявність вказаних постанов стало відомо тільки з моменту ознайомлення з виконавчим провадженням, а саме, 18.01.2018р. строк на оскарження постанов державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Ткачова А.В. від 08.04.2016 про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, та постанови державного виконавця Маціборук В.О. від 16.08.2016р. про відкриття виконавчого провадження №51803363 пропущено з поважних причин. Враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 447-451 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин просила заявлені вимоги скарги задовольнити.

Скаржник в судове засідання не з'явилась, направивши до суду представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

Представник скаржника ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги скарги та просила їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в скарзі.

Представник суб'єкта оскарження Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу в відсутності вказаного представника.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні правовідносини.

У відповідності до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/11958/14-ц від 11 листопада 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Відповідно до даного рішення суду стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року в розмірі 2 050 307,20 грн., пеню і 3% річних у розмірі 82 945,92 грн. та судовий збір 3 654,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 24 березня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг , якому банком було відступлено право вимоги за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року, прийнято рішення щодо наявної заборгованості за вказаним кредитним договором.

16 березня 2016 року між ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг , як Первісним кредитором в особі директора Байрачного О.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю Гельветика , як Нового кредитора , в особі ОСОБА_5, укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором №1Ф.

Згідно до вказаного Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє Право вимоги, а Новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги Ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Таким чином до ТОВ Гельветика перейшло право грошової вимоги до Боржника (ОСОБА_7) за Кредитними договорами (в тому числі №03.93/08 від 18.07.2008 року) по сплаті заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також інші права вимоги за Кредитними договорами і Договорами забезпечення.

На підставі вказаного Договору ТОВ Гельветика сплатило ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг 1 202 000 (один мільйон двісті дві тисячі) гривень 00 копійок.

Слід зазначити, що засновниками ТОВ Гельветика (ідентифікаційний код юридичної особи: 40292551) в рівних частках являється ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

Враховуючи викладене вище, питання щодо повернення ПАТ ВТБ Банк , а в подальшому ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг , грошових коштів за кредитним договором №03.93/08 від 18.07.2008 року, вирішено шляхом укладення 16 березня 2016 року Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором №1Ф та перерахування відповідних коштів на рахунок ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг .

Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2018 року Святошинського районного управління юстиції у м. Києві подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відкритого щодо ОСОБА_1 18 січня 2018 р. представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження № 51803363 стало відомо, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Маціборук В.О. винесено постанову від 14.08.2016р. про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №50321336 від 08.04.2016р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 213690,12 грн.

В подальшому, 24.01.2018р. у відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві представники скаржника ознайомились з матеріалами іншого виконавчого провадження № 50321336 у межах якого й було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Зокрема з матеріалів виконавчого провадження №50321336 стало відомо, що ПАТ ВТБ Банк наприкінці лютого 2016 року звернувся до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження на виконання рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/11958/14-ц (2/759/4467/14) за позовом ПАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

На підставі вказаної заяви державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Ткачовим А.В. 29 лютого 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50321336 та стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 2136907,12 грн. та надано строк до семи днів з моменту винесення постанови на самостійне виконання рішення суду.

Слід зазначити, що згідно до ч. 5 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Дійсно в матеріалах виконавчого провадження № 50321336 міститься лист за підписом державного виконавця Ткачова А.В. №748/13 датований також 29 лютим 2016 року, яким останній направив Банку та ОСОБА_1 копію постанови про відкриття провадження.

Однак в матеріалах виконавчого провадження № 50321336 відсутні будь-яке підтвердження про отримання ОСОБА_1, як копії постанови про відкриття провадження, так і будь-яких інших документів.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №03.93/08-КП від 18.07.2008р. було укладено 16 березня 2016 року не з Банком, а з компанією (ТОВ ФК Факторинг ), якій останнім було переуступлено вказану вимогу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, щодо у даному виконавчому провадження дотримано не було.

Однак, державним виконавцем не маючи будь-якого підтвердження про те, що Боржником, отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 50321336, державним виконавцем Ткачовим А.В. 08 квітня 2016 року винесено постанову про стягнення з останньої виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

В подальшому на підставі заяви ПАТ ВТБ Банк від 02.06.2016р. державним виконавцем Ткачовим А.В. 13 липня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а постанови про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій винесено в окреме провадження, а іншим державним виконавцем Маціборук В.О. 14 серпня 2016 року, на підставі постанови від 08.04.2016р. відкрито виконавче провадження №51803363 про стягнення виконавчого збору у розмірі 213690,12 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, як у виконавчому провадженні № 50321336, так і у виконавчому провадженні №51803363 відсутні будь-які докази належного повідомлення, боржника про наявність відкритих щодо неї виконавчих проваджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження , редакція якої діяла на момент виникнення спірних правовідносин, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам пособі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у справі 6-785цс15.

Слід зазначити, що матеріали виконавчого провадження №50321336 не містять належних доказів того, що державним виконавцем вчинялись дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , які б були спрямовані на реальне виконання судового рішення. Окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, жодних інших заходів та дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження державним виконавцем не вчинялось.

Враховуючи той факт, що про відкриття виконавчого провадження №50321336 про стягнення з мене боргу у розмірі 2136907,12 грн. за рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі 759/11958/14-ц (пр. 2/759/4467/14) ОСОБА_1 належним чином повідомлена не була, а відтак не могла його виконати у строки вказані виконавцем у постанові.

Також судом встановлено, що вказане рішення суду у справі 759/11958/14-ц (пр. 2/759/4467/14) виконано ОСОБА_1, шляхом укладення Договору про відступлення права вимоги, що свідчить про фактичне добровільне виконання судового рішення.

Таким чином, у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Ткачова А.В. не було законних та обґрунтованих підстав для винесення постанов від 08.04.2016 про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій., а в подальшому і постанови про відкриття виконавчого провадження від №51803363 від 16.08.2016р.

Скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

Зважаючи той факт, що фактично про наявність вказаних постанов стало відомо тільки з моменту ознайомлення з виконавчим провадженням, а саме, 18.01.2018р. строк на оскарження постанов державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Ткачова А.В. від 08.04.2016 про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, та постанови державного виконавця Маціборук В.О. від 16.08.2016р. про відкриття виконавчого провадження №51803363 пропущено з поважних причин.

Відповідно до положень ст.ст.76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов'язки і права державного виконавця, зокрема, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження суб'єктом, дії якого оскаржуються не в повному обсязі виконано обов'язки покладені на нього ЗУ Про виконавче провадження , а тому вимоги скарги є обґрунтованими та такими що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.\

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Закону України Про виконавче провадження , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанов Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Ткачова А.В. від 08 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 50321336 про стягнення виконавчого збору- скасувати.

Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Ткачова А.В. від 08 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 50321336 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій - скасувати.

Постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук В.О. від 14 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51803363 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя І.В.П'ятничук