Ухвала

від 14.05.2018 по справі 597/1282/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

14 травня 2018 р.

м. Київ

справа № 646/5920/17

провадження № 51-6061 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ТОВ «Добробут» ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21березня 2018 року відносно ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Заліщицького районного суду Тернопільської області від 03 січня 2018року

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс.Вигода Заліщицького району Тернопільської області , жителя АДРЕСА_1 , несудимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Добробут» 345 грн 10 коп. матеріальної шкоди.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку, приблизно о 00.10 год. 19 жовтня 2017 року з метою викрадення цукрового буряка приїхав на своєму автомобілі «ВАЗ2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 на орендоване ТОВ «Добробут» поле № 11, де завантажив на вказаний причіп 360 кг цукрового буряка. Крадіжку буряка завершити не зміг, оскільки був викритий сторожем. Незважаючи на це свій злочинний умисел ОСОБА_5 не припинив і завершив його відкрито, після чого з викраденим майном на загальну суму 345 грн 10 коп. з місця вчинення злочину втік.

У касаційній скарзі представник потерпілого ТОВ «Добробут» ОСОБА_4 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду відносно ОСОБА_5 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки вважає, що судом не повною мірою враховані обставини вчинення злочину та особа винного. Зазначає про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не піддаються сумніву.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення тапопередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд з достатньою повнотою врахував конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який характеризується позитивно, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому реального покарання в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, у виді громадських робіт.

Таке покарання, на думку колегії суддів касаційного суду, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого йпопередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув це кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ТОВ «Добробут» ОСОБА_4 та постановив мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_5 покарання законним та обґрунтованим, а саме покарання таким, що повною мірою відповідає вимогам ст.65 КК України.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду, у провадженні не встановлено.

Враховуючи викладене, а також відсутність у касаційній скарзі представника потерпілого ТОВ «Добробут» ОСОБА_4 переконливих доводів на обґрунтування невиправданої м`якості призначеного ОСОБА_5 покарання, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення цієї скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

представника потерпілого ТОВ «Добробут» ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21березня 2018 року відносно ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3