Рішення

від 03.05.2018 по справі 911/3837/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3837/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б

до Дочірнього підприємства "Санаторій "Зірка" закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 08296, Київська область, місто Ірпінь, смт. Ворзель, вулиця Великого Жовтня, будинок 54

про стягнення 177337,48 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2016 по оплаті використаної активної і реактивної електроенергії та перевищення договірної величини

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №394 від 08.09.2017);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 15.01.2017);

ОСОБА_3 (дов. б/н від 03.05.2017).

суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Зірка" закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 71 923,15 грн. вартості використаної активної електроенергії, 55737,95 грн. вартості реактивної електроенергії, 31046,70 грн. перевищення договірної потужності, 18331,63 грн. пені, 3251,29 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015 в частині своєчасної оплати за отриману електроенергію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № суду 3431/18 від 19.02.2018) проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості та безпідставності та просить відмовити у позові в повному обсязі.

23.02.2018 відповідач подав клопотання (вх. № суду 3920/18) про витребування у позивача належним чином засвідченої копії договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015 з додатками, яке судом прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.

05.03.2018 позивач подав відповідь на відзив (вх. № суду 4574/18), в якій заперечив проти позиції відповідача, викладеній у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування належним чином засвідченої копії договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015 з додатками, оскільки оригінал вказаного документу у позивача відсутній.

Ухвалою суду від 03.03.2018 позовну заяву було залишено без руху після відкриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2018 від позивача надійшла заява (вх. № суду 5051) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.03.2018 продовжено розгляд справи №911/3837/17 та строк підготовчого провадження на п'ятнадцять днів - по 10.04.2018.

Під час розгляду справи позивачем неодноразово подавались заяви про збільшення та зменшення позовних вимог, відповідно до останньої заяви про зменшення позовних вимог (вх. № суду 6258/18 від 29.03.2018 позивач просить стягути з відповідача 75826,42 грн. вартості використаної активної електроенергії, 56794,54 грн. вартості реактивної електроенергії, 31046,70 грн. перевищення договірної потужності, 9899,26 грн. пені та 3770,56 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Згідно пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову 177337,48 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

02.04.2018 відповідач подав клопотання (вх. № суду 6493/18) про виключення з числа доказів по справі договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015 та додаткові пояснення (вх. № суду 6498/18), які прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.04.2018 закрито підготовче провадження у справі №911/3837/17 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судових засіданнях 05.04.2018, 19.04.2018 та 26.04.2018 оголошувались перерви, про що представники сторін повідомлені під підпис в бланках перерви судового засідання.

У судовому засіданні 03.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд

встановив

Позивач стверджує, що між Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" та Дочірнім підприємством "Санаторій "Зірка" закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 25.05.2015 укладений договір постачання електричної енергії №0124, відповідно до якого позивач зобов'язувався продавати відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов'язувався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі за умовами цього Договору.

Факт укладення даного договору сторонами не заперечується, проте оригінал договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015 для огляду суду не надано.

За таких обставин суд не приймає в якості доказу при розгляді даної справи наявну в матеріалах справи копію договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015 (т.2, а.с. 6-18).

Позивач вказує, що здійснював на користь відповідача поставки електроенергії по договору №0124 від 25.05.2015 та виставляв рахунки на оплату за спожиту електричну енергію та перетікання реактивної електроенергії (т.2. а.с. 19-86).

За словами позивача, відповідач належним чином не виконував взятих на себе обов'язків в частині здійснення платежів за договором, внаслідок чого за період з 24.07.2015 по 31.12.2017 за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 75826,42 грн., за період з 22.04.2015 по 31.12.2017 за перетікання реактивної електроенергії 56794,54 грн., а також 31046,70 грн. за перевищення договірної потужності.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість не сплатив позивач здійснив нарахування 9899,26 грн. пені та 3770,56 грн. 3% річних і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як зазначено в частині сьомій статті 276 Господарського кодексу України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 6.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, (далі - ПКЕЕ), розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил.

Відповідно до пункту 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках передбачених цими правилами.

Пунктом 6.16 ПКЕЕ встановлено обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до пункту 3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України 17 січня 2002 року № 19, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт х год. та більше.

Площадками називаються територіально відокремлені (розташовані за різними адресами) об'єкти споживача (цехи, підрозділи тощо), які не мають внутрішніх електричних зв'язків між собою.

Середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП; для сезонних споживачів - за даними періоду сезонної роботи; для неритмічно працюючих підприємств - за даними робочих місяців; для нових споживачів - за даними проектної організації.

Враховуючи, що відповідач не спростував доводів позивача та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 75826,42грн., за період з 22.04.2015 по 31.12.2017 за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 56794,54 грн., а також 31046,70 грн. за перевищення договірної потужності позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу вимог про стягнення 9899,26 грн. пені та 3770,56 грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, як боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при чому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З наведеного випливає, що обов'язковою умовою виникнення права на нарахування пені є погодження сторонами та викладення в письмовому договорі умови про забезпечення виконання зобов'язання неустойкою у вигляді пені, підстав для її застосування, розміру та умов її сплати.

Така позиція суду ґрунтується, в тому числі, і на положеннях абзаців третього та четвертого пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , згідно яких, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами не надано для огляду оригінал договору постачання електричної енергії №0124 від 25.05.2015, а наявна в матеріалах справи копія договору в якості доказу при розгляді даної справи не приймається, суд позбавлений можливості встановити права позивача на нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання та періоди нарахування 3 % річних, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9899,26 грн. пені та 3770,56 грн. 3% річних

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 75826,42 грн. вартості використаної активної електроенергії, 56794,54 грн. вартості реактивної електроенергії, 31046,70 грн. перевищення договірної потужності. В іншій частині позовних вимог підстав для задоволення не вбачається.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Зірка" закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (08296, Київська область, місто Ірпінь, смт. Ворзель, вулиця Великого Жовтня, будинок 54, ідентифікаційний код 20570811) на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) 75826 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 42 грн. вартості використаної активної електроенергії, 56794 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 54 коп. вартості реактивної електроенергії, 31046 (тридцять одна тисяча сорок шість) грн. 70 коп. перевищення договірної потужності та 2455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 02 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 14.05.2018.