Рішення

від 15.05.2018 по справі 925/167/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Справа № 925/167/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Дворкова А.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітпромкомплекс",

м. Черкаси

про стягнення 46 083 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулася з позовом Черкаська міська рада до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітпромкомплекс" про стягнення з відповідача 46 083 грн. 60 коп. збитків спричинених фактичним користуванням земельною ділянкою без належного оформлення права користування, з підстав визначених ст. 22 ЦК України, ст. 157 ЗК України та ст. 224 ГК України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 березня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 березня 2018 року відкладено підготовче засідання на 20 квітня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 15 травня 2018 року.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов у визначені судом строки суду не надав.

Ухвали суду від 27 лютого 2018 року, від 22 березня 2018 року та від 20 квітня 2018 року були направлені відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Оскільки про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином та явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 травня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/167/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 46 083 грн. 60 коп. завданих внаслідок безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст. 22 ЦК України, ст. ст. 156, 157 ЗК України, 224 ГК України та зазначав, що земельна ділянка площею 0,4119 га по вул. Максима Залізняка в м. Черкаси використовувалася відповідачем за період з 01 квітня 2016 року по 01 березня 2017 року без належного оформлення права користування, чим спричинено позивачу збитки. При цьому позивач вказував, що листом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 04 вересня 2017 року відповідача було повідомлено про необхідність укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2015 року №3592 відповідач набув право власності на нерухоме майно (незавершене будівництво) по вул. Громова, 198 в м. Черкаси. Об'єкт розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:06:064:0006, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Рішенням Черкаської міської ради №2-466 від 31 березня 2016 року припинено фізичній особі-підприємцю Кузнецовій Тетяні Анатоліївні право користування земельною ділянкою площею 0,4119 га по вул. Громова, 198 (кадастровий номер 7110136700:06:064:0006), договір оренди землі від 25 лютого 2009 року укладений між Черкаською міською радою та вказаною особою-підприємцем розірвано за взаємною згодою сторін.

Рішенням Черкаської міської ради №2-1742 від 02 березня 2017 року надано відповідачу в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,4119 га під незавершений будівництвом склад (фундамент) готовністю 9% за рахунок земель фізичної особи-підприємця Кузнецової Тетяни Анатоліївни.

В подальшому на виконання п. 4.1. вищевказаного рішення між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітпромкомплекс" було укладено договір оренди землі від 03 квітня 2017 року, право оренди зареєстровано в ДРРП 04 квітня 2017 року за №19909879.

Земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ-11.02.) (п. 3 рішення №2-1742 від 02 березня 2017 року).

Також слід вказати, що розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 28 квітня 2016 року №195 "Про перейменування об'єктів топоніміки м. Черкаси" вул. Громова перейменовано на вул. Максима Залізняка в м. Черкаси.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб'єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 ЗК України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з п.п.1 п. "б" ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Як зазначалося вище, рішенням Черкаської міської ради №2-466 від 31 березня 2016 року припинено право користування земельною ділянкою площею 0,4119 га по вул. Громова,198 фізичній особі-підприємцю Кузнецовій Тетяні Анатоліївні.

Рішенням Черкаської міської ради №2-1742 від 02 березня 2017 року надано відповідачу земельну ділянку площею 0,4119 га по Максима Залізняка, 198 в оренду на 49 років під незавершений будівництвом склад (фундамент) готовністю 9% за рахунок земель фізичної особи-підприємця Кузнецової Тетяни Анатоліївни.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою у період з дати припинення права користування земельною ділянкою попереднім власником по дату прийняття рішення про надання відповідачу земельної ділянки в оренду, оскільки земля надавалась в оренду на якій знаходився об'єкт незавершеного будівництва, що належить відповідачу.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України).

Згідно ч. 2 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно із п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Актом про визначення збитків власнику землі від 01 листопада 2017 року №34-2017 було визначено збитки у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітпромкомплекс" земельною ділянкою площею 0,4119 га (кадастровий номер 7110136700:06:064:0006) по вул. М. Залізняка, 198 за період з 01 квітня 2016 року по 01 березня 2017 року в розмірі 46 083 грн. 60 коп.

Зазначений акт затверджений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21 грудня 2017 року №1344 (а.с. 30).

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину останнього. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства суд дійшов до наступних висновків:

Відповідач, будучи власником об'єкту незавершеного будівництва, розташованого на спірній земельній ділянці, був користувачем цієї земельної ділянки.

Договір оренди землі між сторонами було укладено лише 03 квітня 2017 року.

Отже, відповідач протягом усього періоду, за який нарахована сума збитків, фактично користувався спірною земельною ділянкою за відсутності у нього оформленого у відповідності з вимогами земельного законодавства права оренди на цю земельну ділянку і не сплачував до бюджету м. Черкаси орендну плату за землю, а позивач відповідно не одержував доходи від орендної плати за користування нею відповідачем.

Протиправна поведінка відповідача полягала у невиконанні ним свого обов'язку щодо належного оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку саме з дня виникнення у нього права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташованого на цій земельній ділянці.

Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідача, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування позивачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку.

Причинний зв'язок між завданими позивачу збитками та протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав доходи від орендної плати за землю.

Відповідач не довів відсутність своєї вини у завданні позивачу збитків, оскільки не довів, що з дня виникнення у нього права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташованого на спірній земельній ділянці, вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань щодо своєчасного оформлення права оренди на спірну земельну ділянку з моменту фактичного користування землею.

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування збитків.

У розрахунку стягуваної суми збитків позивач правильно застосував мінімальну ставку орендної плати за землю - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Водночас, застосування позивачем для визначення суми збитків коефіцієнту у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду не ґрунтується на чинному законодавстві.

Як вже зазначалося вище з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаними доходами є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем, міг би реально одержати від відповідача орендну плату за землю у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації без коефіцієнтів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду.

Застосування вказаних коефіцієнтів у розрахунку збитків по суті є нарахуванням неустойки на збитки, що суперечить чинному цивільному законодавству.

Згідно з розрахунком (а.с.28) сума завданих позивачу збитків за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 38 789 грн. 73 коп., а за період з 01 січня 2017 року по 01 березня 2017 року - 7 293 грн. 87 коп.

Проте, з урахуванням вищенаведених висновків суду, збитки слід було розраховувати наступним чином:

3% від 1 294 764 грн. 91 коп. складає 38 842 грн. 95 коп. в рік, а тому відповідно в місяць - 3 236 грн. 91 коп.

За 9 місяців 2016 року розмір збитків складає 29 132 грн. 19 коп.

3% від 1 372 450 грн. 80 коп. складає 41 173 грн. 52 коп. в рік, відповідно в місяць - 3 431 грн. 13 коп.

Таким чином розмір збитків за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року складає 6 862 грн. 26 коп., та за 1 день березня 2017 року - 110 грн. 68 коп.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, стягненню підлягає 36 105 грн. 13 коп. збитків за період з 01 квітня 2016 року по 01 березня 2017 року, в решті вимог про стягнення 9 978 грн. 47 коп. збитків в позові слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітпромкомплекс", вул. Різдвяна, 42, кв. 101, м Черкаси, ідентифікаційний код 38161386 на користь Черкаської міської ради, вул. Б.Вишневецького,36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 - 36 105 грн. 13 коп. збитків та 1 380 грн. 53 судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15 травня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович